.

Кошелєва Лариса Михайлівна ‘Вплив професійного саморозвитку педагогічного працівника дошкільного навчального закладу на ефективність та якість освітн

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
131 1076
Скачать документ

Нині у наш динамічний час, щоб мати можливість визначити власне
місце в життєвому просторі, людина повинна уміти адаптуватися у мінливих
життєвих ситуаціях, самостійно і критично мислити, працювати над
розвитком особистої моральності, інтелекту та культурного рівня. Дуже
важливо бути комунікабельним, уміти працювати в колективі, мати глибокі
знання, вміти грамотно працювати з інформацією, бути здатним генерувати
нові ідеї, творчо мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином здобуті
знання можуть бути використані в оточуючій нас дійсності.

Сучасне соціально-економічне та політичне життя нашої країни
породжує проблеми не тільки економічного та політичного характеру, але й
соціального. Одне із них – питання виховання та навчання дітей у
сучасних умовах, які постійно змінюються. Важко не погодитися з думкою
багатьох науковців та практиків: сучасним дітям потрібні сучасні
педагоги.

Безперечно, встановленню окреслених особистісних якостей зростаючої
особистості дошкільника сприятиме тільки той педагог, який знає вікові
психологічні особливості, досконало володіє фаховими методиками,
постійно вдосконалює власну професійну майстерність, виявляє готовність
до самоосвіти, вивчення, апробації та активного використання нових
освітніх технологій, прагне до творчості. Йдеться саме про постійний
професійний саморозвиток педагогів як неодмінної провідної умови
всебічного розвитку особистості, збагачення їх творчого потенціалу
засобом реалізації здібностей, а також зростання компетенції,
удосконалення раніш
здобутих знань, умінь і навичок.

Професійний саморозвиток – процес, спрямований на всебічний
розвиток особистості, на систематичне поповнення знань, пов’язаних з
розвитком науково-технічного прогресу, що відбувається в суспільстві,
процес, в ході якого вдосконалюється професійна компетентність та
збагачуються духовні потреби людини.

Ще В.О Сухомлинський у своїх працях велику увагу приділяв
професійності педагога в становленні справжньої людини, громадянина,
патріота Батьківщини. “Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним,
найдорожчим, що в житті, – з людиною. Від нас, від нашого вміння,
майстерності, мистецтва, мудрості залежить її  громадянське й
інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя”
(Сухомлинський В.О. Вибрані твори. — Т.2. — С.420).

Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в Україні здійснюється
в

обласних інститутах післядипломної освіти, діяльність яких спрямована на
вдосконалення професійної компетентності, окреслення основних орієнтирів
розвитку й самореалізації педагогічних працівників.

Однак, як би успішно не проводилася робота на курсах підвищення
кваліфікації, інститутам післядипломної освіти не під силу самостійно
вплинути на принципово головне питання – самовдосконалення педагога.
Адже розвиток сучасних дошкільних закладів потребує, з однієї сторони,
враховувати особливості розвитку нинішніх дітей та запити їх батьків, а
з іншої – постійно удосконалювати професійну майстерність педагогічного
колективу.

Сучасний дошкільний навчальний заклад виконує багато функцій, що
обумовлені його метою і завданнями:

-соціальну: соціальний захист та адаптація;

-оздоровчу: охорона, збереження, зміцнення здоров’я дітей;

-освітню: навчання, виховання, розвиток дітей;

-культурно-розважальну: забезпечення змістового дозвілля дітей.

-психолого-педагогічну: просвіта батьків вихованців

Практична реалізація окреслених функцій, розв’язання поставлених
завдань не можливо без створення ґрунтовної психологічної основи для
організації змісту та технології навчально-виховного процесу в
дошкільному навчальному закладі, підвищення рівня професійної
компетентності вихователів. Мається на увазі підвищення інтелектуальних,
мнемічних, емоційно-вольових процесів і мотиваційно-потребнісної сфери
педагога-дошкільника до такого рівня, який зможе сприяти ефективній
реалізації цільових та універсальних функцій його професійної
діяльності.

Характер і специфіка професійної діяльності вихователя дошкільної
установи виявляється в тому, що педагог-дошкільник у своїй практичній
діяльності повинен створювати умови, вживати заходів, які сприяють
підвищенню якості й ефективності навчально-виховного процесу, стимулюють
сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі дошкільників,
допомагають координувати співпрацю дошкільного закладу з сім’єю. Саме
вони є важливим фактором, що визначає зміст професійної компетентності
вихователя.

haj

haj

gdiPl

gdF

haj

haj

haj

haj

haj

“ої пізнавальної діяльності педагогів, від її постійного ускладнення.

Перший – мотиваційний етап діяльності полягає у розкритті
актуальних напрямів навчально-виховної роботи дошкільних працівників, що
потребують поглибленого вивчення. З цією метою систематично на сторінках
педагогічних та психологічних збірників, у фахових виданнях
окреслюється коло питань, яке потребує детального вивчення
педагогами-практиками. Впродовж останніх років невід’ємною частиною
таких публікацій виступають журнали та газети: «Дошкільне виховання»,
«Палітра педагога», «Джміль», «Дитячий садок» та ін. в яких враховуються
особливості освітньої діяльності району (міста), скеровується робота
педагогічних колективів дошкільних установ загалом та процес самоосвіти
кожного педагогічного працівника зокрема.

Другий – навчальний етап полягає у вивченні психолого-педагогічної
та методичної літератури з обраної проблеми. Ознайомлення із станом
розглядуваної проблеми в сучасній психолого-педагогічній науці покликане
допомогти педагогам чітко виокремити для себе тему вивчення та
вдосконалення. З цією метою навчально-методичні кабінети дошкільної
освіти інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів щорічно
розробляються методичні рекомендації щодо організації
навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах у новому
навчальному році. Як правило вони розкривають пріоритетні напрями
функціонування дошкільної освіти у сучасних умовах. Окрім того
систематично публікуються методичні рекомендації для збагачення знань
педагогів з різних питань. Журнал «Дошкільне виховання» та додатки до
нього – «Палітра педагога» і «Джміль» систематично ознайомлюють читачів
з державними документами, стосовно дошкільної освіти, новими науковими
дослідженнями, популяризують прогресивні інноваційні технології,
пропонують високоякісний практичний матеріал.

Третій етап – практичний. Це провідний етап роботи, оскільки він
пов’язаний із нагромадженням психолого-педагогічних фактів: їх добором,
аналізом, перевіркою нових методів роботи, постановкою
міні-експерименту. Практична робота має обов’язково супроводжуватися
систематичним вивченням літератури. Необхідним елементом роботи на цьому
етапі є: перейняття досвіду у своїх колег, які працюють над аналогічним
чи дотичними проблемами; відвідування міських (районних) семінарів,
семінарів-практикумів, практичних конференцій. Тематика та їх зміст
обумовлюється регіональними проблемами дошкільної освіти області і як
завжди тісно пов’язана з одним чи декількома складовими компонентами
професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів.

Четвертий, діяльнісно-творчий етап – самостійне теоретичне
осмислення, аналіз і узагальнення нагромаджених в ході третього етапу
педагогічних фактів. Важливо, щоб робота педагогів на даному
узагальнюючому етапі також супроводжувалася засвоєнням
психолого-педагогічної літератури з теми. Саме тому неможна нехтувати
роботою у Інтернет мережі. Інформація з проблемних питань, яка міститься
на сайтах інститутів, районних (міських) методичних кабінетів відділів
освіти – невід’ємна складова спільної роботи щодо професійного
саморозвитку педагогів-дошкільників.

Також на четвертому етапі педагогам необхідно залучатись до
колективних форм роботи: колективного обговорення прочитаної
психолого-педагогічної, науково-методичної та спеціальної літератури;
творчих звітів педагогів та колективів на засіданнях методичних
об’єднань; відвідування з наступним обговоренням показових занять. За
такої організації науково-теоретичні знання одного педагога стають
надбанням багатьох.

Розкрита поетапність у роботі сприяє систематичній організації
процесу професійного саморозвитку вихователів дошкільних навчальних
закладів. Кожен педагог має певну позицію, власне бачення світу, свою
неповторну індивідуальність. Однак сенс існування людини в її постійному
самовдосконаленні, професійному саморозвитку.

Український педагог, громадський діяч Н.Д.Лубенець була переконана,
що лине педагог , який «іде в ногу з часом», зможе виховати всебічно й
гармонічно розвинену особистість, задовольнити різноманітні запити та
інтереси своїх вихованців і зажити серед них високого авторитету
(Лубинець Н.Д. «Народный детский сад». – 1911.)

Вплив професійного саморозвитку

педагогічного працівника

дошкільного навчального закладу

на ефективність та якість

освітнього процесу

Підготувала:

вихователь-методист

Кошелєва Лариса Михайлівна

PAGE

PAGE 6

Україна

Золотоніська міська рада Черкаської області

ДОШКільний заклад № 1 «Берізка»

19700, м. Золотоноша, вул. Новоселівська, 38 ( 5-22-60

_____________2010 №___________

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020