Контрольна робота та її аналіз

Контроль забезпечує зворотний зв’язок, що дозволяє коригувати діяльність
учителя й учнів, її результативність, виявляти резерви подальшого
вдосконалення навчання

«Об’єктивний аналіз результатів контролю навчальної діяльності учнів є
для вчителя та керівника школи основою визначення стану
навчально-виховної роботи та заходів, необхідних для її вдосконалення».
Контроль має важливе навчальне та розвивальне значення. Він сприяє
розширенню, поглибленню й удосконаленню знань, умінь і навичок учнів,
розвитку їх пізнавальної діяльності, інтересів; підвищенню
відповідальності за навчання та його результативність; привчає учнів до
систематичної праці, формує позитивні моральні якості та колективні
відносини, здорову громадську думку. Об’єктивність контролю знань, умінь
і навичок учнів забезпечується за умови виконання таких вимог:
індивідуальний характер контролю, що дозволяє перевірити знання кожного
учня та враховувати їх індивідуальні особливості; тематична
спрямованість контролю; диференційований підхід до здійснення контролю;
об’єктивність і мотивація оцінок знань, умінь і навичок учнів у процесі
контролю; усебічність контролю, тобто охоплення при перевірці знань
учнів змісту основних розділів навчальної програми, що включають
теоретичні знання, інтелектуальні та практичні вміння й навички;
дотримання єдиних вимог до оцінки знань, умінь і навичок учнів.

Однією із форм контролю навчальних досягнень учнів є контрольні письмові
роботи (поточні, періодичні, підсумкові). Поточні контрольні роботи
проводяться в ході навчального процесу з метою отримання оперативної
інформації про рівень засвоєння теоретичних знань і практичних навичок
учнів. Вони проводяться в основному за змістом логічно завершеної
дидактичної теми (чи кількох уроків з теми) навчального матеріалу з
метою своєчасної корекції навчально-виховного процесу та забезпечення
успішного просування учнів до засвоєння подальших розділів чи тем
навчального курсу. При цьому слід дотримуватись таких вимог: чітке
визначення змісту контрольної роботи відповідно до вивченого матеріалу;
виділення в ньому головного, істотного; вибір раціональних форм
проведення контрольної роботи (фронтальна, групова, індивідуальна);
своєчасна корекція знань, умінь і навичок учнів; психологічний настрій
та формування в учнів позитивної установки на проведення контрольної
роботи; оптимальність навчально-матеріального забезпечення проведення
контрольної роботи.

Періодичні контрольні роботи проводяться після вивчення логічно
завершеного розділу навчальної програми (у кінці чверті, півріччя,
навчального року). Основні вимоги до періодичних контрольних робіт такі:
визначення вузлових тем у вивченому розділі програмного матеріалу та
виділення в них основних понять, правил, алгоритмів, принципів,
закономірностей, законів тощо, які є обов’язковими для засвоєння учнями;
оптимальність змісту та обсягу контрольної роботи; складність і
посильність завдань; диференційованість завдань з урахуванням
індивідуальних особливостей учнів і рівнів їх навчальної
підготовленості; урахування при розробці змісту контрольних завдань
прогалин у засвоєнні учнями програмного матеріалу.

??_?центральні, провідні ідеї, аспекти, закони, закономірності, які є
фундаментом даного навчального предмета чи його окремого курсу, розділу;
розрахований переважно на реконструктивний та творчий рівень знань
учнів; диференційований (у кількох варіантах, тестах, картках тощо);
передбачувати виконання учнями контрольних завдань за допомогою задіяння
широкого комплексу способів, методів, засобів (у т. ч. комп’ютерної
техніки); бути посильним за обсягом, узгодженим за кількістю годин (один
чи два уроки), відведених на її виконання.

В останні роки все ширше застосовуються в загальноосвітніх навчальних
закладах контрольні роботи діагностичного характеру, розраховані на
різну тривалість часу, які включають окремі фрагменти навчального
матеріалу — теми, розділу курсу предмета. Їх проведення передбачає
забезпечення об’єктивної та вірогідної інформації про навчальні
досягнення учнів, співставлених із цілями діагностики (засвоєння
головного; сформованість загальнонавчальних умінь і навичок; оволодіння
спеціальними знаннями, уміннями та навичками; самостійність і творча
активність учнів та ін.). Крім того, інформація, отримана в результаті
проведення діагностичної контрольної роботи, повинна бути достатньо
оперативною, що дозволяє регулювати та коригувати навчально-виховний
процес із метою підвищення його ефективності. Вона повинна забезпечити
інформацію про типове та індивідуальне в навчальній підготовленості
кожного учня окремо та учнів класу в цілому. Для цього розробляються та
пропонуються контрольні завдання з урахуванням цілей діагностики. За
результатами діагностичних контрольних робіт можна оцінити рівні
навчальних досягнень учнів, їх розвитку та вихованості; сформованості
універсальних та інтегрованих прийомів навчальної діяльності.

Учителю важливо забезпечити високий рівень організації та проведення
контрольної роботи будь-якого типу: своєчасний запис на дошці або
картках варіантів контрольних завдань; своєчасний початок і кінець
уроку; наявність зошитів і приладдя для виконання контрольної роботи;
дисципліну учнів і самостійність виконання контрольної роботи;
оптимальний емоційний стан учнів у процесі виконання контрольної роботи
та після її завершення; почуття задоволення, виконаного обов’язку й
відповідальності.

Процес спостереження контрольної роботи завершується аналізом її
результатів, виявленням прогалин у знаннях учнів, висновками та
рекомендаціями з поліпшення навчально-виховної роботи.

Аналіз результатів контрольної письмової роботи доцільно здійснювати у
двох аспектах: кількісному та змістовому. Аналіз кількісних даних
результатів контрольної письмової роботи: у класі ___ учнів, присутні
___ учнів, писали контрольну роботу ___ учнів. Написали на: ___
(використовувати 12-бальну систему оцінювання навчальних досягнень
учнів).

У висновках про результативність контрольної роботи слід відмітити рівні
навченості учнів, засвоєння програмного матеріалу в межах державного
стандарту загальної середньої освіти, сформованості навичок і вмінь
практичного використання набутих теоретичних знань.

У процесі спостереження та аналізу контрольної роботи слід зосередити
увагу на таких параметрах:

відповідність змісту контрольної роботи вивченому програмному матеріалу;

використання диференційованих завдань з урахуванням індивідуальних
особливостей учнів, рівня навчальних досягнень, творчого потенціалу;

самостійність виконання контрольної роботи;

організація та методика проведення контрольної роботи;

аналіз результатів контрольної роботи — виявлення навчальних досягнень і
прогалин у знаннях учнів.

Похожие записи