.

Контроль успішності студента за європейською кредитно-трансферною системою – ЕСТS у Луцькому педагогічному коледжі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
375 3197
Скачать документ

Реферат на тему:

Контроль успішності студента за європейською кредитно-трансферною
системою – ЕСТS у Луцькому педагогічному коледжі

Поруч з існуючою у ВНЗ України традиційною системою оцінювання
успішності впроваджується рейтингова система оцінювання знань та умінь
студента. У нашому навчальному закладі кредитно-модульна система
навчання запроваджена з 2006 року для студентів, які здобувають ОКР
«Молодший спеціаліст» і «Бакалавр».

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної
студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань, навичок і вмінь,
що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час
поточного, модульного та семестрового контролю. В основі рейтингової
системи оцінювання лежить поетапний контроль і накопичення відповідних
балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність упродовж певного
періоду навчання (семестр, навчальний рік, навчання за відповідною
програмою). Рейтингова система є комплексною системою і враховує не
тільки результати навчання, а й інші складники діяльності студента:
проведення наукових досліджень, участь в олімпіадах, конкурсах тощо.

Згідно з положеннями ЕСТS, запроваджується 100-бальна шкала оцінювання
академічних успіхів студента. Оцінювання знань студентів з навчальних
дисциплін здійснюється на основі результатів поточного контролю і
підсумкового контролю знань.

Завдання поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу:

– підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи
впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання
позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

– систематизація знань та їх активне засвоєння упродовж навчального
року;

– відкритість контролю (ознайомлення студентів на початку вивчення
дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних
заходів, критеріями їх оцінювання);

– подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань;

– забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки
до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого розмежування форм
контролю за змістом й у часі;

– розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів,
розвитку їх творчого мислення.

При організації поточного контролю предметні (циклові) комісії
самостійно розподіляють загальну кількість балів, за якими оцінюється
вся поточна навчальна робота студента, між відповідними складниками
контролю, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх
оцінювання, включають їх до робочих навчальних програм і доводять до
відома студентів на початку семестру.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних,
лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня
підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Він
реалізується у формі опитування та перевірки результатів виконання
різноманітних індивідуальних завдань, лабораторних робіт, виступів на
семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо. При цьому
контроль засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне
опрацювання студентом, також обов’язково завершується оцінкою.

За рішенням предметних (циклових) комісій студентам, які брали участь у
позанавчальній науковій діяльності (в роботі конференцій, підготовці
наукових публікацій, олімпіадах, конкурсах студентських наукових робіт
тощо), а також спортивних змаганнях, мистецьких заходах та ін. і досягли
значних результатів, присуджуються додаткові бали за результати
поточного контролю з відповідної дисципліни. При цьому загальна
кількість балів за поточну роботу, що вноситься до відомості, не може
перевищувати 70 балів (100 балів у разі відсутності підсумкового
контролю).

Модульний контроль є компонентом поточного контролю і здійснюється у
формі виконання студентом модульного контрольного завдання (контрольної
роботи, тесту тощо) в позааудиторний час згідно із затвердженим
графіком.

Поточна модульна оцінка складається з балів, які отримує студент за
певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання
та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт,
рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях
тощо.

Контрольна модульна оцінка визначається в балах за результатами контролю
з даного модуля.

Підсумкова модульна оцінка визначається в балах як сума поточної та
контрольної оцінок з даного модуля.

p

r

r

gd1g 

Модуль зараховується студентові, якщо він успішно виконав передбачені в
даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю
отримав позитивну контрольну модульну оцінку. Перескладання позитивної
підсумкової модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
Заборгованість з модуля повинна бути ліквідована студентом в
позааудиторний час до початку підсумкового контролю з наступного модуля.

Поточна семестрова оцінка визначається в балах як сума підсумкових
модульних оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання
студентів на окремих його завершальних етапах та на певному освітньому
(кваліфікаційному) рівні. Підсумковий контроль включає семестровий
контроль та державну атестацію.

Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену, заліку
або диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі
навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, в період
екзаменаційної сесії, що проводиться згідно з навчальним планом.

Семестровий екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом
теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за
семестр. Екзаменаційна оцінка визначається в балах (від 0 до 30) за
результатами виконання екзаменаційних завдань. У відомості та
індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка за
національною шкалою” робиться запис: „відмінно”, „добре”, „задовільно”,
„незадовільно”.

Семестровий залік, семестровий диференційований залік – форма
підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом
навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів
виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом
семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських,
лабораторних занять та самостійної роботи при виконанні індивідуальних
навчально-дослідних завдань. З навчальних дисциплін, що виносяться на
залік, оцінювання знань студентів здійснюється тільки за результатами
поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюються в
діапазоні від 0 до 100 балів включно. Семестровий залік виставляється за
умови, що студент успішно виконав усі завдання, передбачені навчальною
програмою дисципліни для поточного контролю, і набрав при цьому не менше
60 балів. За результатами складання заліку у відомості та
індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка за
національною шкалою” робиться запис „зараховано” або „незараховано”.

Якщо формою підсумкового контролю є диференційований залік, то у
відомості та індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка
за національною шкалою» робиться запис: „відмінно”, „добре»,
„задовільно”, „незадовільно”.

Студенти, які одержали за результатами сесії три і більше незадовільних
оцінок, відраховуються з коледжу. Студентам, які одержали за
результатами сесії менше трьох незадовільних оцінок (типу FX),
дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного
семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів
з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка
створюється завідувачем відділення.

3а умови невиконання індивідуального навчального плану на кінець
навчального року студент відраховується з коледжу.

Підсумкова семестрова оцінка визначається як сума поточної семестрової
модульної та екзаменаційної (залікової) оцінок у балах за національною
шкалою та шкалою ЕСТS. Зазначена оцінка заноситься до екзаменаційної
(залікової) відомості та індивідуального навчального плану студента.

Результати високих підсумкових семестрових оцінок дають студентам, які
навчаються за кошти юридичних чи фізичних осіб, можливість претендувати
(за наявності вакантних місць) на переведення на навчання за кошти
державного бюджету .

Підсумкова оцінка з дисципліни, що викладається протягом декількох
семестрів, визначається в балах як середнє зважене підсумкових
семестрових оцінок кожного семестру в загальному обсязі дисципліни з
наступним її переведенням в оцінки за національною шкалою та шкалою
ЕСТS. Зазначена підсумкова оцінка з дисципліни заноситься у додаток до
диплома фахівця.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною
комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному
рівні (бакалавр) з метою встановлення фактичної відповідності рівня
освітньо-кваліфікаційної підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної
характеристики. Державна атестація студентів проводиться у формі
державного екзамену та захисту випускних робіт.

Література:

Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання. –К.: Вид-во
Європ. ун-ту, 2006. – С.52-60.

Довідник першокурсника. – Луцьк: Вежа, 2006. – С.39-47.

Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. – К.: Академвидав, 2006. – С.66-96.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020