Реферат на тему:

Комп’ютерно-ігровий комплекс у дошкільному закладі

Відомо, який великий вплив на інтелектуальний, емоційний та фізичний
розвиток дитини має предметно-ігрове середовище. Як його невід’ємний
елемент дедалі ширше застосовуються нові інформаційні технології (НІТ),
в основі яких — комп’ютерна техніка.

Використання комп’ютерної техніки в навчально-виховному процесі
позитивно впливає на загальний розвиток дітей. Тож комп’ютер має входити
в життя малечі через гру, конструювання, художню творчість та інші види
символіко-моделювальної діяльності, Як показують дослідження Л. А.
Венгера, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, М. М.
Поддякова, у дитини до п’яти років повністю розвивається символічна
функція наочно-образного мислення, що є основним показником рівня
розумового розвитку малюка в цьому віці. Саме тому, вже починаючи із
середнього дошкільного віку, дитина здатна свідомо обирати спосіб дії,
сприймати особливі умови, пропоновані комп’ютерною технологією.

Працюючи на комп’ютері, малюк має справу з наочними екранними образами,
які він наділяє символічним, ігровим значенням, переходячи в такий
спосіб від звичних практичних дій з предметами до дії з ними в образному
(модельному, символічному) плані. Засвоєння комп’ютерної техніки формує
в дошкільнят передумови теоретичного мислення, що характеризується
усвідомленим вибором способу дії для розв’язання поставленого завдання.
До того ж діти, які володіють комп’ютерною технологією, більше
підготовлені до мисленої діяльності, розвиток якої є запорукою успішного
навчання в школі.

Застосування в дошкільному вихованні НІТ в органічному поєднанні з
традиційними засобами виховання сприяє підвищенню загальної якості
виховання, розвитку творчої особистості. Але тут визначальними є
компетентність вихователя щодо предмета навчання й застосовуваних ним
методів та засобів, а також розвивальний зміст комп’ютерних програм.

Комп’ютер сам собою не відіграє жодної ролі за відсутності загальної
концепції його використання в дошкільній освіті, програмно-методичного
забезпечення, яке відповідає завданням розвитку, виховання і навчання
дитини та П психофізіологічним можливостям.

Отже, комп’ютер — це насамперед засіб діяльності дитини. Тому,
організовуючи ознайомлення дошкільнят з комп’ютерними технологіями,
педагог має ставити в центрі уваги саму дитину та необхідність й
гармонійного розвитку. Саме ці орієнтири націлюють педагогів на
комплексну реорганізацію умов перебування дитини в дошкільному закладі.

Комплекс комп’ютерно-орієнтованих засобів розвитку дитини включає:

а) периферійний комп’ютерний пристрій, який полегшує управління
комп’ютерною грою;

б) спеціальні дитячі комп’ютерні меблі;

в) багатофункціональне ігрове обладнання.

Ці та інші компоненти становлять розвиваюче середовище
комп’ютерно-ігрового комплексу (КІК). Сюди входять: комп’ютерна зала,
Ігрова зала, спортивний комплекс, кімната релаксації (психологічного
розвантаження). Усі приміщення знаходяться поряд одне з одним,
ізольовано від інших зал з підвищеним рівнем шуму (гімнастичної,
музичної).

КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛА

Психологи вважають, що за силою впливу на дитину та яскравістю вражень
заняття на комп’ютері можна порівняти з плаванням у басейні. Проте якщо
під час занять на комп’ютері не будуть реалізовані вимоги щодо
обладнання приміщення, тривалості занять, кількості вихованців у групі
та способів подачі матеріалу дітям, «плавання1′ у комп’ютерній мережі не
дасть очікуваної користі, ба навіть може зашкодити психічному і
фізичному здоров’ю малюків.

Приміщення

Комп’ютерну залу бажано спроектувати у вигляді круглого простору,
зовнішній край якого являє собою заокруглений еркер з вікнами діаметром
10м (вони мають виходити на північ, північ — захід), а внутрішній —
циліндричну прозору стіну, яка відокремлює комп’ютерну залу від кімнати
релаксації. Таким чином, малеча не відчуватиме себе у замкненому
просторі. Вважається: якщо дитина звикла змалечку бачити навколо себе
чотири стіни, в неї може сформуватися стереотип, який обмежуватиме ЇЇ
окомір і заважатиме сприйняттю всього нового, незвичного. Кругла
комп’ютерна зала допомагає подолати такий стереотип та налаштовує дитину
на творчість.

Стіни в комп’ютерній залі бажано фарбувати в пастельні тони. Не
допускається використання чорних, червоних та оранжевих кольорів. Розпис
стін не має включати великі елементи. Найоптимальнішим є мозаїчний (або
розмитий) розпис у спокійних тонах. Для поліпшення мікроклімату в
комп’ютерній залі можуть бути квіти й акваріуми.

Штори для кімнати краще дібрати однотонні, що пасують до тону стін.
Окрім естетичної, вони виконують ще й гігієнічну функцію: в разі
необхідності штори мають повністю закривати вікна, щоб розсіяти сонячне
світло. До того ж штори, хоча б частково, поглинають зовнішні шуми, а
тому вони мають бути вдвічі ширшими за вікна.

Гармонійне поєднання кольорів стін, штор, меблів і комп’ютерів — важлива
передумова психологічного комфорту дитини під час роботи за комп’ютером.

Кімнату слід систематично провітрювати або обладнати її системою
кондиціювання, щодня тут треба робити вологе прибирання витирати пил Із
системних блоків, зокрема з екранів моніторів, а також двічі на тиждень
прибирати за допомогою пилососа До речі неприпустимо покривати підлогу
комп’ютерної зали «ковдрою», оскільки вона сприяє накопиченню статичної
електрики Поверхня підлоги має бути рівна, неслизька, зручна для
очищення, з антистатичними властивостями

Обладнання

КІК включає 5-7 комп’ютерів з Індивідуальними місцями для дітей (ІМД) І
один комп’ютер з Індивідуальним місцем педагога (ІМП) Площа комп’ютерної
зали визначається з розрахунку 5-6 м2 на одне комп’ютерне місце (30-48
м2)

Для встановлення комп’ютерів потрібні спеціальні меблі для ІМД — стіл І
стілець, які відповідають просторовим характеристикам приміщення, а для
ІМП — один або два столи спеціальної конструкції

Використовувати замість стільців куби, табуретки та лави без опори для
спини неприпустимо, адже під час роботи за комп’ютером в дитини має
зберігатися правильна постава

Робочі місця слід розмістити під кутом 40° до віконних отворів В такий
спосіб діти зможуть працювати з природним освітленням, а сонячні промені
та відблиски не потраплятимуть в їхнє поле зору та на екрани моніторів

Системний блок комп’ютера встановлюється на поверхні столу або на нижню
полицю (залежно від конструкції столу). Перед монітором кладеться
клавіатура, яка жорстко не закріплюється Перед нею має лишатися вільне
місце, щоб дитина змогла спертися руками, коли треба зняти статичну
напругу м’язів плечового поясу або покласти аркуш паперу Стілець,
сидіння І підніжку столу ІКМД треба відрегулювати так, щоб центр екрана
монітора був на рівні очей дитини

Спеціальним дизайн-проектом, що його розробили московські вчені (Л Д
Майнова, Ю М Горвіц С Л Новосьолова), передбачено кілька варіантів
організації Індивідуальних комп’ютерних місць, призначених для
дошкільнят

Перший варіант — для пасивно-спостережного режиму діяльності дітей
Індивідуальні місця розташовані так, щоб діти були звернені обличчям до
центрального екрана (робочого місця педагога), який за

( завдань Довго працювати з дітьми в такому режимі не варто Через якийсь
час цей вид діяльності треба змінити на більш активний

Другий варіант передбачає введення не лише навчальних, а й розвиваючих
комп’ютерних Ігор відкритого типу Діти швидко переміщають свої місця до
зон кабельного зв’язку, де педагог під’єднує їх до комунікаційних шин І
розеток живлення Заняттю з комп’ютером відбувається у присутності
керівника В таких Іграх мета не визначається, вони є Інструментом для
творчості, самовираження дитини

Існує І третій варіант розміщення ІКМД з підключенням їх до центральної
комунікаційної шини Особливість цього варіанта полягає в тому, що
результати діяльності дітей візуалізуються не тільки на їхніх
комп’ютерах, а й на центральному екрані Зазначений варіант
використовується насамперед на колективних заняттях
(колективно-сюжетних, режисерських та Іграх-змаганнях) Він потребує
спеціально розробленого програмового забезпечення та особливої методики
проведення

Організація занять

Тривалість перебування дитини перед комп’ютером не має перевищувати 15
хвилин (Загальний час перебування дитини в КІК становить 40-45 хвилин)
Під час заняття в залі може перебувати не більше восьми дітей. Якщо їх у
групі більше, варто поділити малюків на підгрупи Неприпустимо також, щоб
біля одного комп’ютера працювало водночас двоє-троє дітей В кожного
вихованця має бути Індивідуальне місце з комп’ютером (ІКМД) Відстань між
столами ІКМД становить не менше 60 см, між столами та опалювальними
приладами — 1 м, відстань від столів до стін — 80 см

Слід стежити, щоб між очима дитини та екраном зберігалася оптимальна
відстань — 60-70 см Необхідно також добре відрегулювати яскравість
зображення на моніторі (Це робиться за допомогою відповідних кнопок на
його корпусі)

Оскільки розвиваючі заняття за комп’ютером спричинюють швидку
втомлюваність очей, вже через 5-7 хвилин роботи варто зробити перерву І
запропонувати дітям спеціальні вправи Виконуються вони з положення
стоячи біля робочих місць Діти мають переключити погляд з близьких
об’єктів (екрана монітора) на об’єкти, розташовані далеко та вище рівня
очей (Іграшки, високо підвішені на стінах)

На початку розвиваючого заняття варто провести невеличку бесіду з
викладом чітких, конкретних настанов з техніки безпеки Дітям слід
розповісти про призначення всіх приладів на ІКМД, а також пояснити, що
під час роботи на ПК вони не повинні :

Приносити в КІК зайві предмети,

Пересувати меблі,

Заходити за задню панель ПК, розташовану в небезпечній зоні, та
торкатися кабелів,

Бігати по комп’ютерній залі

Малим часто хочеться доторкнутися до екрана, коли вони бачать персонажа,
який їм сподобався Треба вчити їх виявляти свої емоції в Інший спосіб
(поплескати в долоні, пострибати тощо) А щоб діти не водили пальцями по
екрану, можна покласти перед ними не застругані олівці, які можна
використовувати як указки.

Не варто примушувати дітей увесь час сидіти на місці, обмежувати їхню
потребу в русі. Дисципліну слід регулювати не прямими вказівками, а
переключенням уваги вихованців на Інше завдання або проблемну ситуацію.
У дитини має бути вибір: з ким І коли працювати. Сидіти за комп’ютером
чи взагалі вийти до іншої зали.

Паралельно з навчально-ігровою діяльністю дітей у комп’ютерній залі
можна проводити комп’ютерну

діагностику, результати якої виводяться на екран монітора або на
принтер.

Таким чином, комп’ютерна зала є частиною загальної, універсальної
інформаційної системи дошкільного закладу. Вона є навчально-ігровим
середовищем, де на обмеженому просторі відбувається різноманітна
діяльність. Багатоваріантність використання простору комп’ютерної зали
дає змогу максимально урізноманітнити дитячу ігрову діяльність,
варіювати її, пристосовувати до конкретних умов І оперативно реагувати
на зміни в поведінці кожної дитини.

НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ:

Наближати обличчя до екрана монітора ближче, ніж на 60 см.

Торкатися кабелів.

Водити пальцями по екрану монітора.

ІГРОВА ЗАЛА

До комп’ютерної має прилягати ігрова зала — місце, де дитина може
гратися будь-якими підручними засобами: паличками, коробочками,
клаптиками тканини…

Приміщення та обладнання

Площа ігрової зали має становити не менше 40 м2. Розпис стін тут може
бути більш динамічним і яскравим, ніж у комп’ютерній залі, а також
гармоніювати з її оформленням. Бажано обладнати в ігровій залі 6-8
зручних робочих місць для образотворчої діяльності, конструювання,
дидактичних, настільних Ігор. Це можуть бути, скажімо, складані
мольберти, які не обмежують корисної Ігрової площі зали. Для зберігання
іграшок в залі мають бути вбудовані шафи і комора.

В ігрову залу бажано також помістити комплект м’яких модулів або ігрових
кубів різної величини. Вони є еталонами таких понять як форма та одиниця
кількості. Оскільки елементи в м’яких модулях і куби досить великі
(завбільшки з дитину), вони можуть використовуватися не тільки як
іграшки, але і як меблі.

Організація занять

В Ігровій залі має здійснюватися підготовка дитини до осмисленої гри на
комп’ютері. Комп’ютерні Ігри, потребують розвитку в дитини певного рівня
теоретичного мислення. Щоб керувати комп’ютерною грою, необхідно
розуміти, що означають знаки та символи, які в ній використовуються.
Тому на підготовчих заняттях в Ігровій залі малих навчають
узагальнювати, тобто абстрагуватися від форми та конкретних ознак
предмета, виділяючи загальні риси, притаманні цілому класу предметів.

Під час таких занять в Ігровій залі не повинно бути конкретних Іграшок
(посуд, лікарські набори,

спеціальні ляльки — кухар, медсестра тощо). Натомість бажано мати різні
конструктори, предмети-замінники (мотузки, стрічечки, дротики, клаптики
тканини, пакети, коробочки тощо), саморобні ляльки (особливо добре, якщо
вони виконані в національному, фольклорному стилі з урахуванням кращих
традицій народної Іграшки).

СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС

До складу КІК входить невеликий спортивний комплекс. Його призначення —
зняти втому дитини після напруженої розумової праці, активізувати та
нормалізувати кровообіг І дихання за допомогою спеціальних фізичних
вправ. Саме для цього тут доречні кольорові фанерні куби. Адже щоб
підняти такий куб, дитина має широко розвести руки, глибоко вдихнути,
нахилитися І випростатися. Особливістю спорткомплексу, важливою для
проведення сюжетно-рольових Ігор, є можливість використання простору не
тільки по горизонталі, а й по вертикалі. Його легко перетворити на
«корабель», «джунглі», «цирк», «космічний тренажер», що дає педагогові
можливість непомітно, в грі поєднати розумову й фізичну діяльність
дитини.

КІМНАТА РЕЛАКСАЦІЇ

Кімната (зона) психологічного розвантаження (релаксації), яка межує з
комп’ютерною залою — це затишне, гарно оформлене приміщення з
обов’язковим природним освітленням, її рекомендують обладнувати у
вигляді зимового саду, де можна розмістити рибок в акваріумах, пташок,
черепах, кошенят та Інших тварин. Ця кімната — місце усамітнення,
роздумів та зосередження. Для створення належного настрою, бажано також
мати магнітофон І програвач, відповідну фонотеку.

Похожие записи