Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.
—Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими ‘К” у мистецтві. Зараз ми з
вами будемо створювати пастель під назвою “Радість”. Яка вона буде, що
ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).
—А які фарби ви б використали? (Яскраві — зелені, червоні, блакитні,
жовті, оранжеві та інші фарби літа).
—Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте
кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій
картині.
Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева,
метеликів та інше. Так створюється колаж на тему “Радість”. Вчитель
нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість
предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.
— Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як
результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву
“Радість”. Це і є перше “К” — композиція. Це латинське слово, і означає
“компонування”, тобто поєднання, розміщення, складання частин у ціле у
відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? (“Літо”,
“Сонячний день”, “На галявині”).
— А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за
настроєм створеній нами композиції? (Вчитель грає “На сонячній
галявинці” Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика
лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела
музика).
—Ця п’єса так і називається “На сонячній галявинці”, а написав її
відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю
п’єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).
Вчитель грає ще кілька варіантів, щоразу змінюючи настрій, а діти його
визначають — рішучий, тривожний, танцювальний.
—Скажіть, завдяки чому змінився настрій музичного твору, адже мелодія
залишилась незмінною?
З’ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії
залишилось незмінним, завдяки зміні темпу, метро-ритмічних відношень,
засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.
— Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний
твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується
за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття
композиції з давніх часів використовувалось у всіх видах художньої
творчості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових
мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких
видах мистецтва композиція сприймається в цілому, а потім ми уже
розглядаємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо
поступово (адже музика — мистецтво, що розгортається у часі), тобто ми
поступово сприймаємо окремі компоненти музичної композиції, а потім уже
їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.
Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю
розповіддю, ми шукаємо виразні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути
нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні
засоби зображення. Які засоби використовує композитор? (Звуки, мелодію,
гармонію, темп, динаміку…).
—Так, добре. Ось і композитор так поєднує мело дію, гармонію, частини
твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі
образотворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх
кольорові співвідношення, світлотіньові контрасти, щоб ми відчули і
побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині художник
намагається так побудувати композицію, щоб показати об’єкт у найбільш
виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори?
(Ви користали яскраві, веселі і контрастні кольори).
А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за
кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не
побачили б предметів).
А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б
її слухати? (Ні, вона б набридла).
Отже, важливе значення у композиції відіграє друге “К.” — це контраст.
Знайоме слово?
Назвіть контрастні слова до заданих: сумно — весело, чорне — біле,
м’який — твердий. А тепер придумайте самі такі пари слів. (Діти
придумують самостійно).
— Скажіть мені, будь ласка, слова сумний — веселий про що нам
говорять? (Про настрій, характер).
А чорне — біле? (Про кольори).
— Так і в музиці, і у живописі поєднуються контрастні настрої та
кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх
фортепіанних п’єс назвав “Весела. Сумна”. Послухайте її і на малюйте
настрій лініями кольоровими олівцями. (Діти слухають і малюють).
Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для
зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі — для сумного).
Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п’єсі змінювався настрій?
(Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу
частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настроєм. А в чому
ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).
Так, композитор контрастними засобами виразності створив контрастні
настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.
Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть
спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.
— Ми вже з’ясували з вами, що у художніх творах використовуються
контрастні… (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше
виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у художньому
творі виразити контрастні настрої?
e
ені два відомі казкові герої. Хто такий П’єро? Це герой казки “Золотий
ключик”, який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у
все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у
незручній позі на картині, тобто рухається він якось незграбно. Обличчя
у нього також засмучене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.
—А Арлекін?
—Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати,
чорний кашкет і чорні туфлі.
—А для чого зробив це художник? (Вся його постать контрастує до постаті
П’єро: і в позі, і в кольорах).
—Чи досягнув би цього художник, якщо б використав м’які кольори? (Ні).
—А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевнено, осанка його дуже
струнка, пряма, погляд зверхній, ніби насмішливий).
—А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смішить людей, але він –
“розумний клоун”).
Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними кольорами та лініями зображення
пластики тіла передав різні характери персонажів, і зробив це так
майстерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що
одна картина може зобразити різні настрої.
Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій персонажів? Ну,
наприклад, для того, щоб П’єро став веселим? (Одягли б його у яскраве
вбрання, додали б рум’янцю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).
А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи
добрішим).
То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).
(Учитель дає дітям заготовки з зображенням П’єро та Арлекіна, і вони
розмальовують їх відповідно до настрою).
— Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX –
на початку XX ст. А зараз ми ознайомимось із творами німецького
композитора Роберта Шумана із циклу “Карнавал”, які так і називаються
“П’єро” та “Арлекін”. (Діти слухають два твори і намагаються вгадати,
який з них називається “П’єро”, а який — “Арлекін”).
Разом із дітьми вчитель з’ясовує характерні засоби виразності кожного
твору, не називаючи їх.
“П’єро”: темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча
змінюється її висота, характерна ніби “повзуча” інтонація, контрастність
у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева,
використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації).
Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати,
що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.
“Арлекіно”: зовсім протилежна за характером п’єса, у швидкому темпі
(Vivo), для мелодії характерні стрибки, пружний ритм, поривчастий рух,
сильна доля ніби пропадає, а підкреслюється і динамічно, і ритмічно
друга доля. Це свідчить, що герой легкий, пластичний, вмілий; мелодія
також ввесь час повторюється, але тема більш граціозна, виразніша, у
середній частині звучить гучно, упевнено.
Діти, звичайно, впізнають образ Арлекіно, а у першій п’єсі — П’єро.
– Подумайте, чи відповідає характер героїв музичних творів характерам,
що зображені на peпродукції Сезанна? (Так, відповідає).
А зараз ми познайомимось ще з одним яскравим казковим персонажем і
розкриємо його таємниці контрастів.
Ми з вами будемо малювати казкового героя, який нам добре відомий — це
Баба Яга. Яка вона, хай це буде загадкою. Кожен зобразить ії характер на
своєму малюнку.
Діти малюють Бабу Ягу. Після цього пропонуємо прослухати два музичні
твори: П.Чайковський “Баба Яга” та М.Мусоргський “Баба Яга”, та
визначити, який твір за характером відповідає намальованому у них
портрету і дати пояснення до своїх малюнків. Відповідність малюнка
характерові музичного твору дасть змогу вчителю з’ясувати ступінь
розуміння дітьми настроїв музичних і художніх творів.
Пояснення дітей: “Ці дві Баби Яги зовсім різні. У Чайковського вона
весела, швидка, рішуча. Я намалювала б ії червоним, зеленим та
коричневим кольорами, вона не дуже зла, і я ії не боюся. Вона відповідає
намальованому мною малюнку, а Баба Яга у Мусоргського – сердита і зла, і
я не хочу її малювати”.
“А моя Баба Яга більш відповідає за характером другому твору, написаному
Мусоргським, я намалював ії чорним, темно-синім та зеленим кольорами,
тому що вона сердита і лякає дітей”.
Так діти з’ясовують, що у двох творах з однаковою назвою передано різні
характери, тому і музика, і кольори їх зображення будуть контрастними.
З метою закріплення теми “Композиція і контраст”, можна провести гру
“Музична розмова”. Діти сідають колом, кожен з них кладе біля себе
музичний інструмент (трикутник, бубон, ксилофон, дзвоник, ложки), а той,
хто не має музичного інструмента, може використати просто два олівці,
брязкальця, пенал з ручками і т.д. В колі стоїть ведучий і кидає по
черзі м’яч, при цьому говорячи “темп — швидкий”, і той, хто його
впіймав, повинен сказати контрастний темп, тобто — “повільний”, якщо
ж він не знає, що сказати, то має зіграти на музичному інструменті, який
біля нього, будь-яку фразу з пісні, а всі інші діти її відгадують.
Опорні музичні категорії для запитань ведучого вивішуються на дошці:
Характер – рішучий
Динаміка – гучна
Регістр – високий
Тембр – дзвінкий
Інструмент – сопілка
Пісня – народна
Танець – вальс
Підсумок уроку. Учитель схвально відгукується про добру і цікаву працю
на Уроці; разом пригадують, які поняття вивчили.
Висновок: отже, мистецтво сповнене виразних контрастів, завдяки яким ми
можемо бачити і чути яскраві художні образи, які композитор і художник
поєднують у одному творі завдяки композиції.
Домашнє завдання. За допомогою акварельних фарб створити дві контрастні
композиції і придумати їм музичне озвучення за допомогою ударних
інструментів, які діти можуть знайти вдома (косинці, лінійки, ложки,
олівці та ін.).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
