Українське читання. 3 клас
Тема: Колискові пісні. Дитячі ігри, забави. Хороводи.
Мета: ознайомити учнів з усною народною творчістю. Вивчити дитячу гру та
колискову. Формувати навички свідомого виразного читання. Активізувати
словниковий запас учнів.
Розвивати памcять, увагу, спостережливість, вміння відповідати і читати
українською мовою.
Виховувати любов та пошану до української культури та мовлення.
Обладнання: складові таблиці, запис колискових пісень, магнітофон,
тлумачні словники.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Артикуляційні вправи.
· Читання складових таблиць.
· Читання скоромовки.
Летів горобчик,
Сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик –
Утік горобчик.
· Про себе (мовчки).
· Вголос (вибірково).
3.Мотивація навчальної діяльності.
Прочитайте прислів’я, яке записане на дошці.
Народ скаже, як завcяже.
– Як ви розумієте це прислів’я?
– Як ви вважаєте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?
4.Оголошення теми та завдань уроку
Сьогодні тема нашого розділу “Усна народна творчість”.
– Що відноситься до усної народної творчості?
– 5. Фронтальна робота. “Мозкова атака”
(Діти згадують все, що їм відомо з цієї теми. Вчитель записує все це на
дошці. Йде обговорення.)
Пісні, вірші, загадки, потішки, казки, прислівcя, приказки, колискові
пісні, забавлянки, заклички, примовки, звуконаслідування, лічилки,
прозивалки, колядки і щедрівки, скоромовки, ігри з піснями, хороводи,
небилиці. Все це відноситься до усної народної творчості.
6. Парна робота. Робота з підручником.
Прочитайте статтю “Народна мова” і дайте відповідь на запитання:
– Що передає народ із покоління в покоління у своїй творчості?
– Кому передаються ці знання?
Ми сьогодні знайомимося з дитячим фольклором.
Що означає слово фольклор?
– Де можна знайти відповідь на це питання?
Правильно, відомості про це слово ми можемо отримати з “Тлумачного
словника”.
7. Робота з тлумачним словником.
Знайдіть це слово у словнику. Прочитайте.
8. Розповідь вчителя про дитячий фольклор.
Дитячий фольклор – усна народна поетична творчість, призначена для
дітей, або складена самими дітьми. До нього входять колискові пісні,
забавлянки, заклички, примовки, звуконаслідування, лічилки, прозивалки,
дитячі колядки і щедрівки, скоромовки, ігри з піснями або хороводи.
Велике щастя, якщо знайшлася в сімcї дитинка. Значить бог поблагословив
сімcю, наділив її своєю ласкою. Щасливий батько робив із білого дерева
колиску і прикрашав її. Мати приготувала дитині маленьку ковдру,
подушечку. У подушечку клали пучечок пахучого зілля, щоб дитина спокійно
спала, щоби снились їй гарні добрі сни, щоби ніяка нечиста сила не
підступилася до дитини. Над колискою вішали віночок барвінку як оберіг
від нечисті. Сиділа матуся над колискою і монотонним голосом наспівувала
безконечну колискову про котика, перепілочку, Сон чи Дрімоту. Бажалося
дитинці щастя, здоровcя, багатства, вроди, долі, шепотілися ніжні слова,
називаючи маля зірочкою, сонечком, серденьком; просили котика, щоби
приглянув за дитинкою, заколисав її чи побавився з нею.
9.Читання вчителем колискової “Котику сіренький” або слухання колискової
пісні на магнітофоні.
Колискова
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
А-а-а-а! А-а-а-а!
– Які почуття у вас виникнули, коли ви слухали колискову?
– Яким голосом співають колискову?
10. Робота в парі.
Прочитайте колискові пісні. Виберіть ту, яка вам сподобалась.
.
U
i
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
