РЕФЕРАТ
на тему
Класний керівник. Функції, напрями і форми роботи
КЛАСНИЙ КЕРІВНИК. ФУНКЦІЇ, НАПРЯМИ І ФОРМИ РОБОТИ
Класний керівник у школі
Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями,
закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за
предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає
про об’єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі,
координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та
навчальної роботи з учнями класу.
У XIX ст. цими питаннями займалися звільнені від уроків наглядачі,
класні дами, вихователі. Після 1917 р. їх посади були скасовані
(подекуди залишилися на громадських засадах), у 1935 р. поновлені як
додаткові до основної учительської посади. У сучасній школі звільнення
класного керівника від учительської роботи не передбачене, оскільки на
уроках педагог має змогу вивчати дітей. Проте часто класні керівники
вважають, що їхні функції обмежуються лише організаційно-педагогічними
справами.
У своїй діяльності класний керівник тісно пов’язаний з іншими шкільними
працівниками. Із заступником директора школи з виховної роботи він
планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних
свят, урочистих подій, інших заходів. З учителем праці, викладачем
організації виробництва з’ясовує питання профорієнтаційної виховної
роботи; з бібліотекарем — проблеми забезпечення класу підручниками, стан
читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання —
участь у підготовці і проведенні спартакіад та ін. Тому класними
керівниками призначають найдосвідченіших учителів-вихователів.
Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в
класі, особливо в колективі старшокласників, спрямовує її на
диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв
здібностей та уподобань школярів.
Функції класного керівника
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають
функції класного керівника:
— забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку
вихованців, їх самореалізації;
— у співдружності з батьками, вчителями, дитячими громадськими
організаціями здійснювати всебічне виховання школярів у процесі
навчально-виховної роботи в школі та за її межами;
— систематично аналізувати індивідуальні анатомофізіологічні і
соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу; давати
рекомендації іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати
індивідуальні та вікові особливості розвитку кожного вихованця;
— здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу,
всебічно вивчати динаміку його розвитку, координувати діяльність
учителів які працюють у класі;
— організовувати виховні та організаційні заходи для створення
оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та збереженню здоров’я
учнів;
— здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, батьками та
учителями для формування в школярів старанності, дисциплінованості у
процесі навчальної діяльності з урахуванням їх індивідуальних
можливостей;
— організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню
їх до роботи позашкільних дитячих виховних закладів, дитячих громадських
організацій;
— здійснювати цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з
батьками, забезпечувати системність у формуванні їх
психолого-педагогічної культури;
— домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім’ї,
підтримувати зв’язок з вихователями груп подовженого дня, керівниками
гуртків, студій,
— спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
— вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості
про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за веденням учнями
щоденників.
Конкретні обов’язки класного керівника зазначені у Статуті середньої
загальноосвітньої школи. Класний керівник має право відвідувати уроки
всіх учителів у своєму класі, запрошувати до школи батьків або опікунів
учнів класу, подавати клопотання до дирекції про заохочення або
застосування стягнення до учнів.
Напрями і форми роботи класного керівника
Діяльність справжнього класного керівника сповнена педагогічною
творчістю і не обмежується певними рамками. Форми роботи можуть бути
різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми
зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку
первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів,
об’єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.
За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на
особистість школярів форми роботи поділяють на: словесні (збори,
доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі та :н.); практичні
(походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні
(діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Усі
вони взаємопов’язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи,
в яких одночасно використовують словесні практичні, наочні форми.
Наприклад, колективні творчі справи (КТС).
Робота класного керівника з вивчення учнів
Основним обов’язком класного керівника є вивчення учнів і координація на
цій основі роботи вчителів, які працюють з ними. Процес вивчення учнів
має відбуватися з дотриманням певних правил:
— вивчення потрібно спрямовувати на виявлення особливостей фізичного,
психічного і соціального розвитку конкретного вихованця;
— дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років
навчання;
— виявляти потрібно не лише наявний рівень розвитку конкретної
особистості, але й прогнозувати його з урахуванням «зони найближчого
розвитку»;
— вивчення особистості школярів та їх колективів потрібно спрямовувати
на вирішення конкретних педагогічних завдань;
— вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного
оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;
— вивчення учнів має охоплювати всі аспекти їх фізичного, психічного і
соціального розвитку;
— застосування методів і методик вивчення учнів і шкільних колективів
має відповідати віковим можливостям дітей;
— дослідження соціально-психічного розвитку слід здійснювати в природних
умовах навчально-виховного процесу;
— дослідженням повинні бути охоплені усі учні, таке вивчення має стати
систематичним;
— вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них;
— вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не негативних
рисах характеру та поведінки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
