Кирпатий Микола Миколайович, методист методист районного методичного
кабінету відділу освіти Городищенської райдержадміністрації
Особливості викладання біології в профільній школі
Викладання біології в класах суспільно-гуманітарного, філологічного,
технологічного, художньо-естетичного напряму (рівень стандарту)
Особливості викладання окремих частин курсу біології
Програма курсу біології спрямована на розвиток в учнів розуміння як
важливості цієї науки в цілому, так і питань еволюції живих організмів
зокрема, формування загальнонавчальних умінь вивчення живої природи. У
більшості випадків для 10-х – 11-х класів із небіологічним профілем
навчання викладання цього предмета передбачено лише на рівні стандарту.
Але навіть цей рівень є достатнім для розвитку в учнів біологічного
мислення і розуміння ролі біології та екології в житті сучасної людини.
У 10 класі під час вивчення теми «Вступ» необхідно зосередитись на
структурі біології як науки, показати її складові частини і розглянути
етапи розвитку, ознайомити учнів з видатними біологами різних часів.
Під час вивчення теми «Єдність хімічного складу організмів» слід
докладніше розглянути основні класи органічних сполук, особливості
будови молекул речовин, які належать до цих класів, та функції
відповідних речовин в організмі. У ході вивчення теми бажано провести
дві практичні роботи «Визначення наявності білків, жирів, вуглеводів у
їжі».
При вивченні теми «Клітина» рекомендується розглядати функції окремих
органел клітини, пов’язуючи їх з особливостями будови цієї структури.
Також більше уваги слід приділити особливостям будови і функціонування
клітинних мембран. У ході вивчення теми бажано провести лабораторні
роботи «Будова клітин прокаріотів», «Будова клітин тварин», «Будова
клітин рослин». Роботу з вивчення рослинних клітин краще проводити з
тимчасовими препаратами, які учні виготовляють під час виконання роботи.
Тема «Цитоплазма, її компоненти» повинна висвітлюватись із зосередженням
на загальних схемах процесів біосинтезу білка, енергетичного обміну, не
деталізуючи окремі реакції. Під час розгляду процесу фотосинтезу бажано
вказати на його ключові відмінності від процесів хемосинтезу, також
розглядаючи загальну схему процесу. Окремий урок можна присвятити
антибіотикам, розгляду теоретичних механізмів їхньої дії та
застосування, враховуючи масштаби застосування їх в медицині.
Під час вивчення теми «Неклітинні форми життя» у першу чергу необхідно
розглянути особливості передачі вірусних інфекцій та способи
профілактики цих захворювань. Учням потрібно знати схему будови і
життєві цикли вірусів та вміти проаналізувати принципові відмінності
пріонів від інших патогенних агентів.
Теми «Закономірності спадковості» та «Закономірності мінливості»
подаються на основі хромосомної теорії спадковості. Тому учням слід
пояснити механізми розподілу генів у ході статевого розмноження і
проаналізувати теоретичні основи законів Г. Менделя. Особливу увагу слід
приділити питанню виникнення мутацій, ознайомити учнів з їхнім
різноманіттям і значенням для медицини та селекції тварин і рослин. У
зв’язку із масовим поширенням новітніх біотехнологій також треба окремо
розглянути перспективи розвитку молекулярної біології та біотехнології і
порівняти їх можливості з методами класичної біології та селекції. У
ході вивчення теми бажано провести практичні роботи «Розв’язування
типових задач з генетики. Хромосомна теорія. Взаємодія генів». У ході
виконання цієї роботи треба закріпити вміння учнів розв’язувати
генетичні задачі з використанням законів Менделя у випадках моно- або
дигібридного схрещування. При розгляді теми «Індивідуальний розвиток
організмів» учні ознайомлюються з основними типами розмноження живих
організмів, особливостями різних типів розвитку та життєвих циклів. Для
збільшення практичного спрямування курсу слід окремо розглянути проблеми
регенерації органів і тканин, фактори, що можуть призвести до порушення
процесів розвитку людських ембріонів, та перспективи використання
стовбурових клітин у медицині.
Під час вивчення теми «Надорганізменні рівні організації життя» треба
розглянути особливості різних типів середовищ існування живих
організмів, їхню адаптацію до них та вплив на них різних факторів.
Найбільш докладно треба обґрунтувати необхідність охорони природи та
нерозривний взаємозв’язок усіх її частин включно з людиною. У ході
вивчення теми бажано провести практичну роботу «Складання ланцюгів
живлення, схем колообігу речовин у екосистемах».
Тема «Історичний розвиток органічного світу» дає можливість
проаналізувати основні еволюційні теорії та розглянути їх переваги і
недоліки. Більш докладно треба розглянути основні етапи розвитку
органічного світу нашої планети.
Викладання біології у класах безпрофільної школи, спортивного напряму,
фізико-математичного, математичного, фізичного, хіміко-технологічного,
агрохімічного профілів (академічний рівень)
Особливості викладання окремих частин курсу біології
Мета цього навчального курсу полягає у забезпеченні загальноосвітньої
підготовки школярів з біології, формуванні наукової картини живої
природи, екологічної культури, зміцнення духовного і фізичного здоров’я,
формування ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.
Особлива увага приділяється питанням застосування теоретичних знань у
практичній діяльності людини, мотивації здорового способу життя.
Додатково може використовуватись варіативна складова навчального плану,
що передбачає вивчення курсів за вибором, факультативів, орієнтованих,
залежно від профілю, на посилення міжпредметних зв’язків біології з
медициною, хімією чи технологіями.
Зміст курсу, що є логічним продовженням навчальних курсів, основної
школи, розподіляється за роками навчання таким чином:
10 клас. Розділ І. «Молекулярний рівень організації життя». Розділ ІІ.
«Клітинний рівень організації життя».
CФормуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної
інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські
заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі.
Викладання біології в класах природничо-математичного напряму
(біолого-хімічний, біолого-фізичний (в тому числі медичний),
біолого-географічний, біолого-технологічний профілі) (профільний рівень)
Особливості викладання окремих частин курсу біології
Курс біології спрямований на формування в учнів системи наукових знань
про закономірності живої природи та умінь, які забезпечують використання
знань у практичній діяльності та повсякденному житті для збереження
власного здоров’я, охорони навколишнього середовища, а також є
необхідними й достатніми для продовження біологічної освіти у вищому
навчальному закладі.
У змісті курсу «Біологія» для 10-11 класів розкриваються
багатоманітність і закономірності функціонування живої природи, які
розглядаються з позицій різних структурних рівнів організації живої
матерії відповідно до концепції поліцентризму.
У 10 класі вивчення курсу розпочинається із розділу «Загальні
властивості живої природи», в якому розглядається комплексний характер
сучасної біологічної науки, її теоретичне та практичне значення, методи
біологічних досліджень, внесок вчених у розвиток біології. Зміст розділу
містить огляд організації природи як ієрархії біосистем різних рівнів
організації життя.
У процесі вивчення другого розділу «Молекулярний рівень організації
живої природи» планується формування знань про хімічний склад біосистем.
Програмою передбачено засвоєння учнями знань статичної біохімії –
уявлень про субстрат життя, а також дослідження зв’язку між будовою,
властивостями та біологічними функціями органічних речовин. Знання про
основні сполуки живих систем набувають подальшого розвитку з позиції їх
функціональної ролі в клітині. На цій основі у третьому розділі
«Клітинний рівень організації живої природи» вивчається будова та
функції основних компонентів клітини – ядра, цитоплазми, органел.
Розглядаються функціональні зв’язки органел, завдяки яким досягається
цілісність клітини. Знання хімічної організації клітини, будови та
функцій основних її компонентів виступають підґрунтям для вивчення
клітинного метаболізму. Вивчення процесів матричного синтезу дає учням
можливість зрозуміти взаємозв’язок матерії, енергії та генетичної
інформації у біосистемах. Послідовність тем розділу покликана
забезпечити формування знань про клітину як структурно-функціональну
одиницю живої природи і біологічну систему.
Четвертий розділ «Організмений рівень життя» вивчається у 11 класі
упродовж навчального року. Пояснюється це інформаційною насиченістю
змісту розділу, оскільки відбувається формування знань старшокласників
про різноманітність організмів, організм як біологічну систему і
самостійний рівень організації життя. Послідовність вивчення тем у межах
розділу відповідає сучасному системному підходу до характеристики життя,
згідно з яким вивчається склад та структура живої системи будь-якого
рівня, її основні властивості та їх матеріальні основи, а також
внутрішні та зовнішні зв’язки системи. Ці аспекти стосовно організму
розглядаються в окремих темах розділу, що підводить учнів до висновку:
організм є самостійною біологічною системою, що перебуває у
взаємозв’язках із умовами середовища та біосистемами різних рівнів.
Навчальний матеріал про основні закономірності успадкування ознак
розкривається відповідно до історії розвитку генетики: закономірності
спадковості, встановлені Г. Менделем, хромосомна теорія спадковості,
молекулярна теорія гена. З метою висвітлення сучасного етапу розвитку
генетики до змісту включено матеріал про програму «Геном людини», методи
генної інженерії, клонування. Вивчення надорганізмених систем припадає
на 12 клас. Розкриття ознак життя на популяційно-видовому, екосистемному
та біосферному рівнях покликане сформувати в учнів цілісний образ живої
природи. Цій меті підпорядковано включення до розділу «Різноманітність
органічного світу та його історичний розвиток» основ систематики та
еволюційних закономірностей. Увагу приділено питанню біорізноманітності
як сучасній інтегральній концепції, знання якої необхідні для
забезпечення сталого розвитку біосфери і людської цивілізації. Практичне
значення біологічних знань і перспективи розвитку біологічної науки
представлено в «Узагальненні курсу». На профільному рівні збільшується
обсяг понятійного апарату і глибина засвоєння понять, зростає перелік
вмінь та їх складність, а також здійснюється формування необхідної для
майбутнього біолога культури оформлення і проведення біологічних
досліджень. Освітні потреби учнів, які обрали біологічний профіль
навчання, зумовлюють необхідність забезпечення їх підготовки до
наступної професійної освіти чи професійної діяльності. Посилено увагу
до організації самостійної пізнавальної діяльності під час проведення
лабораторних і практичних робіт, дослідницьких завдань. Наведено перелік
демонстрацій, які можуть проводитися з використанням різних засобів
навчання з урахуванням матеріальної бази навчального закладу.
Демонстрації покликані сформувати образні уявлення про об’єкти вивчення.
Наочною демонстрацією матеріалу, що вивчається, виступають екскурсії,
тематика яких також представлена у темах програми. Особливістю курсу є
посилення міжпредметних зв’язків з хімією, що реалізуються під час
розкриття змісту суміжних понять біології та хімії, визначна роль
відводиться експериментальній роботі учнів. Передбачений програмою
хімічний експеримент служить ефективним засобом взаємного розвитку таких
понять: органічні речовини, хімічна реакція та хімічний зв’язок, типи
реакцій, біополімери тощо. Відібрані досліди стосуються визначення
якісного складу біологічних об’єктів, з’ясування властивостей хімічних
складових біосистем тощо.
Практичну частину програми становлять лабораторні і практичні роботи,
які характеризуються фронтальним характером: усі учні класу виконують
однотипний експеримент і використовують однакове обладнання. Ступінь
матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу з
біології визначає форму організації навчальної діяльності учнів на
практичних заняттях – фронтальну, індивідуальну чи групову.
З метою посилення діяльнісного та практико-орієнтованого підходів до
навчання біології у профільних класах програмою передбачено проведення
біологічних досліджень, перелік яких вміщено до «Лабораторного
практикуму» та «Польового практикуму». Цільовим призначення практикумів
є повторення, поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих
учнями в процесі вивчення теми чи розділу, розвиток і вдосконалення
умінь та навичок у процесі самостійного вирішення учнями задач,
пов’язаних з експериментом.
Тематика досліджень, практикумів є орієнтовною, тож вчитель на власний
розсуд з урахуванням матеріально-технічних можливостей визначає теми
занять. Для їх проведення можуть бути використані резервні години.
Виконання завдань практикумів базується на здійсненні учнями певних
видів практичної та інтелектуальної діяльності (проведення реального та
уявного експерименту, порівняння, розпізнавання, визначення належності,
моделювання, проведення спостережень, виконання дослідів тощо) і
підлягає оцінюванню.
Проведення польових практикумів у часі узгоджене з сезонними змінами в
регіонах нашої держави, тому цілком можливим є здійснення передбачених
практикумами фенологічних спостережень, екологічних досліджень тощо.
У програмі до кожної теми визначено тему узагальнюючого заняття, яка
може бути змінена чи доповнена на розсуд вчителя. Методично вивчення
курсу підпорядковано принципу вибору учнем індивідуальної освітньої
траєкторії. А тому при проведенні занять перевага надається різним видам
самостійної роботи учнів: проведенню короткотривалих практичних
досліджень та уявного експерименту, обговоренню їх результатів у ході
дискусії в групах, презентації завдань, виконаних індивідуально чи в
малих групах. При оцінюванні результатів навчальної діяльності учнів з
біології враховується рівень засвоєння теоретичних знань, рівень
сформованості практичних умінь і досвід творчої діяльності.
Л І Т Е Р А Т У Р А
Концепція профільного навчання в старшій школі: Затв. рішенням колегії
М-ва освіти і науки України від 25.09.03 № 10/12-2 /АПН України. Ін-т
педагогіки; Уклад.: Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда та ін. //Інформ.
зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. – № 24. – С. 3-15.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
