Реферат на тему:

К.Д.Ушинський та М.О.Корф біля джерел земської діяльності з підвищення
кваліфікації народних вчителів

Важливою частиною земської освітньої діяльності була їх робота з
підвищення кваліфікації народних вчителів. Саме від учителя, рівня його
загальної освіти та фахової підготовки, за твердженням К. Д. Ушинського,
залежить, у найближчій перспективі, якість навчання дітей, а у
майбутньому — доля країни.

Після прийняття шкільної реформи 1864 року земства гаряче взялися за
створення мережі народних шкіл, але вони не мали змоги забезпечити в них
належний рівень викладання, оскільки були позбавлені права підготовки
вчителів для народних училищ. Педагогічну освіту, з остраху перед
надмірною демократизацією вчительського корпусу, держава монополізувала,
але темпи становлення і розвитку державної системи педагогічної
підготовки фахівців не задовольняли потреб початкової школи [2, с.39].
До викладання в сільських училищах допускалися випадкові люди, які самі
були ледь грамотними, тож і рівень викладання був відповідно низьким.

В таких умовах єдиною можливістю для земств покращити викладання в
народних училищах було підвищення кваліфікації вчителів [3,с.82]. Ця
робота проводилася земствами у вигляді літніх короткотермінових
вчительських курсів [1]. Біля джерел цієї роботи стоять видатні педагоги
середини ХІХ ст. К. Д. Ушинський та М. О. Корф.

К. Д. Ушинський та М. О. Корф займають унікальне місце в історії
російської педагогіки. Їх діяльність протікала майже одночасно, але в
різних історичних умовах — до і після проголошення шкільної реформи 1864
року. Їх шляхи перетнулися, коли К. Д. Ушинський, знесилений хворобою та
гоніннями, вже припинив громадську та педагогічну діяльність, а молодий,
сповнений сил і планів М. О. Корф розпочинав її в умовах загального
підйому та пошуків шляхів реалізації державної задачі створення
початкової народної школи.

Знайомство цих видатних педагогів було заочним, останні роки життя К. Д.
Ушинського вони листувалися [6, с.78-86]. Приводом для знайомства стали
опубліковані М. О. Корфом звіти про роботу в галузі народної освіти
Олександрівської земської управи, гласним якої він був у 1867-1872 рр.
К. Д. Ушинський високо оцінив діяльність М. О. Корфа, він бачив у Миколі
Олександровичі спадкоємця своїх педагогічних ідей та прагнень, котрий
доведе до кінця розпочату ним справу розбудови народної школи. У листі
від 15 січня 1869 року Ушинський писав, що з насолодою стежить за його
діяльністю і знаходить заспокоєння в тому, що в справі народної освіти є
такі діячі, в той час як він сам через хвороби не може приймати активної
участі в роботі. [6, с.78]

Високу оцінку дав К. Д. Ушинський книзі М. О. Корфа «Русская начальная
школа», в якій детально викладено розпорядки народної школи у
педагогічному, адміністративному та фінансовому плані. Ця книга стала
посібником для усіх земських та громадських діячів, котрі присвячували
себе новій справі — створенню народної школи, аналогів якої в тогочасній
Росії не існувало. У листі від 16 червня 1870 року К. Д. Ушинський
писав, що «прочел [книгу] с большим интересом. Она несомненно принесет
огромную пользу всем тем земствам, в которых есть порядочные люди,
понимающие всю важность народной школы. Я сам нашел в ней много нового
для себя, потому что Вы взглянули на дело глазами практика, не
затуманенного никакими предвзятыми теориями, что большею частью
случается с людьми, пишущими по тому же предмету» [6, с.83]. Книга ця
стала настільною для усіх діячів з народної освіти як перша за часом
появи і сама ділова праця з училищезнавства. Менш як за десять років з
часу виходу в світ вона витримала шість видань і розійшлася у 32 тисячах
екземплярів [7, с.445].

У своїх листах К. Д. Ушинський благословив М. О. Корфа на довгу і
успішну боротьбу на тому поприщі, з якого сам вже змушений був зійти, і
висловлював надію, що його молодий колега принесе багато користі
народній школі [6, с.78]. Ця надія справдилася — М. О. Корф за своє
коротке життя зробив для становлення народної школи стільки, що
вистачило б для уславлення в історії педагогіки декількох імен.

Микола Олександрович був натурою, наділеною багатьма чеснотами.
Прекрасно освічений, несамовитий в роботі, талановитий письменник,
публіцист, оратор, викладач, він працював одночасно в декількох
напрямках: створення і розбудова народної школи, забезпечення її
методичною літературою, навчання вчителів. Численними публіцистичними
працями М. О. Корф ознайомив громадськість і земців з своїми ідеями,
впровадив їх у свідомість і практику усіх земських та громадських
міських установ Росії.

Робота з підвищення кваліфікації народних вчителів була важливою сферою
діяльності М. О. Корфа. Розпочав її Микола Олександрович на основі
приватної ініціативи у своєму маєтку Нєскучному, який він перетворив на
вчительську Мекку. Сюди з усіх куточків величезної Російської імперії до
нього їхали вчителі та кандидати на вчительські посади. Корф екзаменував
їх і, якщо виявляв слабку підготовку, проводив заняття, навчав основам
викладання в початковій школі за новими прогресивними методами. Під час
цих занять вчителі жили в маєтку, іноді по декілька тижнів. По
завершенню навчання Корф видавав свідоцтво, яке цінувалося по всій Росії
набагато вище, ніж державний диплом — вчителі, які пройшли «через руки»
барона Корфа, вважалися найкращими народними педагогами [7, с. 446].

Але таким способом можна було навчити дуже обмежену кількість вчителів.
Микола Олександрович висунув ідею регулярного періодичного проведення
вчительських з’їздів-курсів. Він обґрунтував необхідність такої роботи і
заклав основи її практичного проведення [4].

Свій перший (і взагалі перший у Росії) вчительський з’їзд М.О.Корф
провів у 1867 році у своєму маєтку Нєскучному. Цей з’їзд тривав один
день, присутніми на ньому були 12 вчителів, три шкільних попечителя та
декілька осіб, що цікавилися справою народної освіти. Вчителі обмінялися
досвідом застосування звукового методу навчання грамоті, обговорили в
загальних рисах програму початкової школи, принципи складання шкільного
розкладу. У наступні 1868 та 1869 роки М.О.Корф також проводив з’їзди
народних вчителів у Нєскучному, у 1870 році — у селі Гуляйполі
Олександрівського повіту. Організовував Корф ці зібрання на власні
кошти, отримані від видання своїх книг [5, C.27-28].

Ідея вчительських з’їздів-курсів була підхоплена земствами усієї
імперії. У 1873-1875 роках губернськими земствами України були прийняті
рішення про щорічне проведення короткострокових вчительських курсів
підчас літніх канікул. Ця робота, з невеликими перервами у часи
поглиблення реакції у 80-ті роки ХІХ ст. та у роки першої російської
революції, проводилася земствами у весь час їх існування.

На кожному етапі курси для народних вчителів мали свої особливості,
відрізнялися за формою та змістом роботи.

На першому етапі, який охоплює 70 — початок 80-х років ХІХ ст., курси
носили виключно практичний характер, для занять запрошувалися вчителі
двох-трьох сусідніх повітів, загальною кількістю 30-50 чоловік. Заняття
проводилися у формі зразкових уроків у тимчасовій школі з наступним
детальним обговоренням проведених уроків та бесід керівника. Під час цих
бесід слухачів знайомили з методиками викладання у початковій школі,
проводився аналіз педагогічних посібників, читалися статті з
педагогічних журналів.

Основними посібниками, що існували на той час і використовувалися в
роботі курсів, були твори К. Д. Ушинського «Родное слово», «Детский
мир», його методичні вказівки з початкового навчання «Руководство для
преподавания по «Родному слову», годы первый, второй и третий»,
«Антропология» та книги М. О. Корфа «Наш друг» і «Руководство к обучению
грамоте».

R

T

T

gd»[x

«Родное слово» К. Д. Ушинський складав у 1862-1865 рр., коли земські
школи ще не існували, і тому він орієнтував свою книгу, особливо у
другій частині, на міські школи, де навчалися діти міщан, чиновників та
дрібного дворянства. Не зважаючи на це, книга виявилася корисною і «не
за адресою» — в сільській школі. Сам К. Д. Ушинський був приємно
здивований, дізнавшись із звітів М. О. Корфа про аспекти застосування
«Родного слова» в земській школі. «Что касается до применений моего
«Родного слова», о которых я читал в Ваших отчетах, — писав К. Д.
Ушинський у листі від 23 лютого 1870 року, — то могу сказать, что
применений сделано гораздо больше, чем я сам мог расчитывать, …
неожиданно для меня самого» [6, с.80].

Із створенням земської школи К. Д. Ушинський, як він зазначав у листі до
М. О. Корфа від 23 лютого 1870 року, мав намір переробити і дещо
розширити книгу, орієнтуючись безпосередньо на сільську земську школу з
трирічним терміном навчання[6, с.80-81]. Нажаль, ця робота через хворобу
та смерть педагога не була закінчена.

Пробіл у шкільній літературі, який так гостро відчував К. Д. Ушинський,
котрий розумів недостатність для сільської народної школи «Родного
слова» і «Детского мира», заповнив М. О. Корф, склавши книгу «Наш друг»
та посібник до неї «Книгу для учащих» [7, с.448-450].

Ці книги були написані на підставі безпосереднього та глибоко знайомства
М. О. Корфа з побутом села, його економічними проблемами, а також
проблемами та потребами народної школи. «Наш друг» виконував роль першої
книги для читання, яка передували вивченню «Родного слова». «Наш друг»
став дійсно другом сільських дітей, їх помічником, порадником та
керівником у всіх питаннях, які потрібно знати мешканцю села у його
домашньому, громадському, господарському та моральному ужитку. Усі
статті книги містять зрозумілу, цікаву та корисну інформацію у доступній
дітям формі.

Точно так посібник для вчителів — «Книга для учащих» — написаний з
глибоким знанням усієї роботи народних вчителів, їх проблем, помилок,
промахів. Книга стала підсумком тієї кропіткої роботи з вчителями, яку
декілька років вів М. О. Корф у своєму маєтку Нєскучному та в школах
Олександрівського повіту, котрі вів регулярно інспектував.

Коли писалися книги «Наш друг» та «Книга для учителей», ще не було
усталеної програми для народних шкіл і вчительських семінарій, робота
яких тільки починала налагоджуватися. М. О. Корф надав своїми книгами
цим процесам поштовху та напрямку, доповнив, відповідно новим умовам,
роботи К. Д. Ушинського про організацію справи в учительських
семінаріях.

К. Д. Ушинський та М. О. Корф заклали основи нових прогресивних методик
початкового навчання, які взаємодоповнювали і взаємозбагачували одна
одну. К. Д. Ушинський прагнув розробити «русскую грамматику или лучше
сказать первоначальный курс, который мог бы дать ученику возможность не
затрудняться в употреблении письменного языка» [6, с.79]. Свій посібник
з навчання грамоти К. Д. Ушинський орієнтував на вчителів початкових
училищ та студентів учительських семінарій, оскільки його зміст значно
перевищував програму початкового народного училища і вимоги до рівня
знань її учнів. «Конечно, она [грамматика] не нужна для народных школ,
где орфография, насколько ее нужно для того, чтобы понимать написанное,
должна быть усваиваема практически. Но для учительских семинарий и для
учителей сельских школ знание русской грамматики я считаю необходимым…
Полагаю, кроме того, что толковый учитель найдет в моей книге много
полезных упражнений для учеников» [6, с.80].

М. О. Корф розробив свій метод навчання грамоти — звуковий, який своєю
простотою вигідно відрізнявся від тих методів, основаних на
зазубрюванні, що існували на той час. К. Д. Ушинський дав високу оцінку
книзі М. О. Корфа «Руководство к обучению грамоте», в якому було
викладено методику звукового методу навчання грамоти. «Это руководство
имеет чисто практическую цель, и потому Вы из самой практики могли
убедиться что она составлена очень хорошо… Цель звуковой методы —
чисто практическая, и если эта цель достигается, то и все сказано» [6,
с.80].

Цінною та корисною для вчителів народних шкіл була книга К. Д.
Ушинського «Антропология», унікальна на той час за своїм змістом. Вона
роз’яснювала антропологічні основи виховання та прийомів початкового
навчання. Матеріал цієї книги широко використовувався керівниками
земських педагогічних курсів на першому етапі їх проведення у своїх
бесідах та під час обговорення уроків, котрі проводилися керівником і
самими слухачами у тимчасовій зразковій школі.

З початку 80-х і до середини 90-х років ХІХ ст. в умовах жорстокої
реакції, що панувала в країні, земства припинили роботу з підвищення
кваліфікації народних вчителів.

Відновилася ця робота у другій половині 90-х років в нових
соціально-політичних умовах, при новому рівні професійної підготовки
народних вчителів і забезпеченості їх навчальною та методичною
літературою.

За час, що пройшов від перших кроків запровадження шкільної реформи в
Росії виросли і сформувалися свої видатні педагоги, створилася власна
педагогічна школа. За цей час російськими вченими та педагогами було
написано багато книг та посібників з різних галузей педагогічної науки,
з іншого боку, для російської громадськості стали доступними твори
західноєвропейських педагогів, користування якими довгий час було
заборонено.

Списки рекомендованої літератури, котрі пропонувалися вчителям на
педагогічних курсах, починаючи з середини 90-х років ХІХ ст., складали
декілька сторінок, містили новітні російські та закордонні джерела, але
основою для занять на курсах залишалися книги та посібники К. Д.
Ушинського, на лекціях та практичних заняттях викладалися та вивчалися
методики початкового навчання, запропоновані К. Д. Ушинським та М. О.
Корфом. Ці методики поступово зазнали деяких змін, але не суттєвих —
випробування часом довело їх життєздатність.

Незмінним залишилося ставлення земств до особи народного вчителя як до
основи діяльності школи і її центральної фігури. На проведення
педагогічних курсів земства витрачали значні кошти з свого небагатого
бюджету, для викладання на курсах запрошувалися видатні педагоги,
професори та викладачі університетів та спеціальних педагогічних
закладів, які, з свого боку, вважали для себе цю роботу почесною і
самовіддано працювали на курсах.

Література.

Бадья Л.А. Літні земські педагогічні курси для вчителів народної школи в
Україні у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття. // Рідна школа.
— 2007. — №3. — С.71-73.

Березовська Л. Шкільна реформа 60-х років ХІХ ст.: причини, хід і
напрями. // Шлях освіти. — 2004. — №4. – С.38-42.

Каптерев. История русской педагогики. — Гл.XVII. Народная школа, земство
и правительство. // Педагогика. — 1995. — №3. — С 82-89.

Корф Н.А. Учительские съезды. / Наше школьное дело: Сб. статей по
училищеведению. — М.: Изд. Братьев Салаевых, 1873. — С.25-36.

Кушніренко І., Жилінський В. Напівзабуті імена… — Запоріжжя:
Дніпровський металург, 2004. — 118 с.

Песковский М.Л. Барон Николай Александрович Корф в письмах к нему разных
лиц. — СПб: Издание редакции журнала «Русская старина», 1895. — 258 с.

Песковский М.Л. Барон Николай Корф. Его жизнь и общественная
деятельность. — Песталоцци. Новиков. Каразин. Ушинский. Корф:
Биографические повествования. -Челябинск: Урал, 1997. — С.396-500.

Похожие записи