.

Казка в гості завітала (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
344 12215
Скачать документ

Казка в гості завітала

Сценарій

– Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його
немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять
казки.

Існує книг багато на землі.

Вони цікаві, мудрі, гарні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий,

Всяк казочку читати полюбляє.

Казка – це світ чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

У казці звірі мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.

Мудра казко, казко-чарівнице,

Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою

В світ прекрасний і чудовий.

Казочко, казочко, ти приходь до нас,

Завітай любесенько у наш 1 клас.

В країну казок підемо я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти,

І з ними хочемо потанцювати.

Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казочку, слухать гуртом,

А казка в завії десь там заблудила.

Давайте її погукаєм разом!

– Казко, казко, приходь до нас!

Казка

Вітаю вас, дорослі і малі,

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – казка мудра. Хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати,

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

– Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із
своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб
потрапити на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.

– Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки.
Готові?

Вікторина «З якої казки?»

1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)

2. «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила
кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…»
(«Коза-дереза»)

3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й
розбилося.» («Курочка Ряба»)

4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)

5. «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та
Журавель»)

6. «Котику-братику, несе мене Лиска

По каменю-мосту на своєму хвосту,

Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)

Баба-Яга

– Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!

– Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється.
Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу
залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про
отого кругленького, рум’яненького, смачненького…та ж про того, хто від
баби утік… Як же його звуть?

– От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте…А читати
вмієте? А писати? А малювати?

– Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй Колобка». Для цього
мені потрібно вибрати трьох учасників.

– Раз, два, три, Колобка малюєш ти!

(Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі
повертають навколо себе. Баба-Яга забирає малюнки і летить далі.)
Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках. Співає.

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,

То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,

Безперечно таким чином можна в школу завітать.

А-а – там навчаються читати,

А-а – і писати й рахувати,

А-а – там цікаво всім завжди.

– Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.

Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».

– У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати
якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається.(яйце,
ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця.)Молодці, казки
знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько.

Прийшла, нарешті, довгождана мить:

Герої казки нас усіх вітають.

Чарівна музика тихесенько звучить,

І казка перед нами оживає.

Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,

Та й у лісі рукавичку загубив.

Бігла лісочком тим Мишка маленька,

Бачить: лежить рукавичка старенька.

А вже настала холодна зима,

А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.

(Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.)

Мишка.

Вже прийшли зимові дні –

Треба щось робити.(Помічає рукавичку.)

Хатка буде тут мені,

В ній я буду жити.

Автор

Ось і живе там Мишка-шкряботушка.

Коли це скаче Жабка-скрекотушка.

(під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).

Жабка

Хтось там є, чи нікого нема?

Мишка

Я Мишка-шкряботушка. А ти хто?

Жабка

А я Жабка-скрекотушка.

Пусти мене в хатку-

Будемо разом жити,

Разом працювати .

Та удвох дружити. (Заходить до рукавички)

Автор

Живуть спокійно в рукавиці

І день, і другий, мов сестриці.

Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.

Замерз. Побачив хатку та й постукав.

0

2

x

z

®

°

e

i

24pr®°ueth&

(

`

b

¬

®

i

?

2

z

°

i

4r°th(

b

®

?

(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу.
Стукає в рукавичку.)

Зайчик

Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю.

Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?

Зайчик

В рукавиці хтось є чи нема?

Бо мене застудила зима!(Кашляє).

Вуха замерзли,

Захололи і ноги –

В рукавичці б мені

Відігрітись трохи…

Звірята

– Я Мишка-шкряботушка.

– Я Жабка-скрекотушка.

А ти хто?(Разом)

Зайчик

Та я ж Зайчик-побігайчик.

Пустіть мене в хатку,

Будемо разом жити,

Разом танцювати,

Та утрьох дружити.

(Зайчика пускають).

Автор.

Дружно так живуть –

усі працюють.

Хоч зима надворі – не

горюють!

Раптом Вовк біжить.

Замерз. Від холоду

дрижить.

(Під музику по залу по тюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає
рукавичку і зупиняється).

Вовк. Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє,

Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!

(Помічає рукавичку. Стукає).

В рукавичці хтось є чи нема?

В лісі бродить сувора зима.

Звірята (з рукавички).

– Я Мишка – шкряботушка.

– Я Жабка – скрекотушка.

– Я Зайчик – побігайчик.

(Разом ). А ти хто?

Вовк.

Та я ж Вовчок, сірий бочок.

Пустіть мене до себе,

Лякатися не треба,

Будем в мирі разом жити,

Працювати і дружити.

(Вовка пускають).

(Звучить музика (на вибір музичного керівника), падає сніжок (або діти
виконують танець сніжинок)).

Автор.

А зима все сніжку підсипає…

Білим землю, дерева вкриває.

В кучугурах нелегко ходить.

Ось іде ледве-ледве Ведмідь…

(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири
лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).

Автор.

Важко лапами переступає,

Бачить рукавичку, та й питає:

Ведмідь. Яка тепла рукавичка тут

лежить,

Тож зимою в рукавичці

можна жить.

(Стукає).

Хтось неначе там шепоче,

А мене пускать не хоче.

Ведмідь. Ох і злюща настала зима!

В рукавичці хтось є чи нема?

Звірята (з рукавички).

– Я Мишка – шкряботушка.

– Я Жабка – скрекотушка.

– Я Зайчик – побігайчик.

– Я Вовчок, сірий бочок.

(Разом ). А ти хто?

Ведмідь.

Я Ведмідь волохатий,

Пустіть мене до хати.

Будем разом жити,

Працювати і дружити.

(Ведмедя пускають).

Автор.

Бігла тим лісом красуня Лисичка.

Бачить лежить на снігу рукавичка.

(Під музики легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ).

Лисиця.

Хто живе в цій рукавиці?

Відгукніться до Лисиці.

Звірята (з рукавички).

– Я Мишка – шкряботушка.

– Я Жабка – скрекотушка.

– Я Зайчик – побігайчик.

– Я Вовчок, сірий бочок.

– Я Ведмідь волохатий.

(Разом ). А ти хто?

Лисиця.

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа,

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестричка,

А зовуть мене Лисичка.

Буду вам допомагать,

Можу щей пісень співать.

Пустіть мене до рукавички.

(Лисичку пускають).

Автор.

Дружно так живуть, усі працюють,

Хоч зима надворі – не горюють!

Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає,

А Жабка лопатою сніг розгрібає.

Лисичка хату прибирає

І пісню весело співає.

А Мишка у печі борщу наварила

І потім обідати всіх запросила.

(Звірята працюють під музику)

Працюють усі без утоми весь день,

А потім співають веселих пісень.

(Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню « Морозець».)

Автор.

Якось близько Сорока літала,

На весь ліс вона скрекотала,

Про те, що дужче сонце пригріло

І надворі потепліло.

Що вже тане кругом сніг і лід,

І до лісу іде знову Дід.

Мовляв, ідуть удвох з Буянком

Шукати рукавицю ранком.

Пес Буянко винюхує слід,

А за ним уже ступає Дід.

(З лісу виходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і
приводить Діда до рукавиці).

Дід. Добре, що у ліс прийшли,

Рукавицю тут знайшли.

(з рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка
лютою зимою була їм за хатку).

Звірята.(по черзі).

Тепло нам було зимою в рукавичці

І ми кажемо: «Спасибі», як годиться!

Дід.

І я радий, що без діла не лежала,

І усіх вас рукавиця зігрівала.

Тож на згадку про зустріч такую,

Всі давайте разом затанцюєм.

(Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться.
На галявині залишаються Дід і Буян).

Дід (до Буяна).

Допоміг рукавицю знайти мені, друже.

Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже.

Ми ходили по лісу з тобою немало,

Тож приймай скибку хліба то ось шматок сала.

(Сідають на пеньок і їдять).

Автор.

Рукавичку знайшли,

На галявині спочили

Та додому пішли.

Наша казка скінчилась.

(Дід і Буян встають і йдуть.)

Якби не казка, хто б і знав,

що стільки є чудес на світі.

І хто б завісу відкривав у світ,

в якому грають діти.

Казка  От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері,
коли будете лягати спати, ми знову зуcтрінемось. До зустрічі!

– Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації
до казок, які ви підготували.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020