Реферат на тему:

Каскадна програма розвитку навчального закладу

Проблема розробки ефективних програм розвитку навчальних закладів та
систем освіти є однією з найбільш актуальних проблем теорії і практики
управління в освіті. В умовах інтенсивних змін у зовнішньому середовищі
і внутрішньому просторі освітніх систем закономірним виглядає бажання
управлінців мати інструмент управління розвитком на противагу адаптивним
технологіям, коли нововведення в освітніх системах є наслідком їх
пристосування до зовнішніх змін. Пасивна “гармонія” із зовнішнім світом
не може бути бажаним станом, адже освітні системи повинні здійснювати і
випереджальну інтервенцію нових цінностей, які здатні задавати напрям
перетворень та виступати ресурсами для процесів оновлення у зовнішньому
середовищі.

В арсеналі освітнього менеджменту є дві управлінські технології, які
дозволяють забезпечувати цілеспрямований розвиток навчальних закладів та
освітніх систем: програмно-цільове управління [2] та проектно-цільове
управління [3]. Теоретичні засади цих технологій детально описані в
педагогічній літературі. Але цілком виправданими є бажання практиків
щодо представлення зразків конкретних програм розвитку навчальних
закладів та освітніх систем для більш ґрунтовного і повного ознайомлення
із запропонованими підходами.

Як відомо, програми розвитку у форматі програмно-цільового управління
можуть мати від кількох десятків до сотень сторінок, але познайомитись
із ними широкій педагогічній громадськості практично неможливо через
тверду позицію в цьому питанні авторів методики. Так, на запитання
початкуючого директора, яка сумлінно прослухала лекції і вивчила за
книжками методику розробки програми розвитку школи “Чому б не
опублікувати зразки програм становлення (створення, розвитку) різних
типів інноваційних шкіл?”, автори відповідають: “Ми не через недогляд чи
забудькуватість не публікуємо готові програми розвитку. Це наша
принципова позиція” [6, с.10]. І далі: “Тільки ледачий може, маючи в
руках так детально розроблену методику, не підготувати програму
розвитку. От чому ми вважаємо, що від заданого запитання так неприємно
“віє” до болю знайомою горезвісною совковою психологією – скрізь, де
можна, не діяти, не створювати, не заробити, а одержати, як кажуть, “на
халяву” [6, с.10-11].

Вважаємо, що причина такої відповіді в іншому. Програми розвитку є
індивідуальними, неповторними, а тому мають для широкого загалу низьку
презентаційну привабливість; кожна “позиція” програми вимагає детальних
пояснень, інколи за обсягом значно більших за саму програму. Але для
практиків повні коментарі не потрібні, адже вони розуміють, що для
кожної “позиції” програми були вагомі і реальні підстави.

Програми розвитку освітніх систем у форматі проектно-цільового
управління вже були опубліковані в педагогічній пресі: програма розвитку
освітньої системи Ставищенського району Київської області “Обличчям до
дитини” [4] та програма розвитку освіти м.Києва [1]. У цій статті
представлено одну із комплексних програм модернізації Ясенівської ЗОШ
І-ІІ ст. Ставищенського району Київської області.

Перед ознайомленням із нею потрібно зробити декілька загальних
зауважень. Як відомо, освітні системи є складними та ієрархічними, а їх
підсистеми відносно автономними і самодостатніми. Кожний ієрархічний
рівень складається з великої кількості вузлів та функціональних модулів,
які можуть самовільно або під дією зовнішніх впливів переходити в якісно
новий організаційно-функціональний стан. Такі переходи є біфуркаційними,
тобто допускається кілька (точніше спектр) варіантів виходу зі старого
стану. Спрогнозувати наслідки самопереходу (саморуху) принципово
неможливо. І лише реалізація локального цільового проекту може вивести
вузол або функціональний модуль на потрібний конкретний результат. Якщо
ж реалізувати декілька таких проектів одночасно, то можна забезпечити
цілеспрямований перехід системи (підсистеми) в новий
організаційно-функціональний стан. Сукупність таких цільових проектів
доцільно назвати каскадом, а самі програми розвитку — каскадними. Після
аналізу нового стану системи, пошуку і налагодження каналів ресурсного
забезпечення, розробляють та реалізують новий каскад цільових проектів
або нову програму розвитку.

Використання каскадних програм дозволяє зробити процес природного
розвитку освітніх систем прогнозованим і керованим, але лише в межах
одного якісного переходу, оскільки наслідки таких переходів є
імовірнісними. Вважаємо, що створити лінійну програму розвитку складної
ієрархічної системи, як це передбачається методикою програмно-цільового
управління, неможливо в принципі, і такі способи є марнуванням часу та
ресурсів.

Теоретичні засади технології створення та застосування каскадних програм
розвитку розкриті в попередніх публікаціях автора [5]. Нижче
представлено програму розвитку конкретного навчального закладу.

Комплексна програма модернізації

Ясенівської ЗОШ І-ІІ ст. на 2004-2006 роки.

Мета програми: Забезпечення подальшого розвитку навчального закладу як
повноцінного освітнього простору для навчання, виховання і розвитку
учнів з максимальним урахуванням при цьому їх природних особливостей та
обдарувань; створення безпечних і комфортних умов для учнів та
працівників навчального закладу; зміцнення матеріально-технічної бази
школи.

Особливості здійснення програми. Програма розрахована на 3 роки і
передбачає здійснення 19 проектів. Перед включенням цільових проектів до
річного плану роботи школи команда проекту на чолі з керівником
розробляє повний текстовий варіант цільового проекту, до якого входять
смислова і операційна частини, а також ресурсне забезпечення: кадри,
фінанси, матеріальна база тощо. Тоді визначається і конкретна дата
початку здійснення проекту та його тривалість.

У структурі навчального закладу доцільно виділяти кілька відносно
автономних систем. У даному випадку це дидактична і виховна системи,
система збереження і зміцнення здоров’я учнів, методична система та
матеріально-технічна база. Тому цільові проекти комплексної програми
модернізації згруповані за відповідними системами навчального закладу.
Це дозволяє, не руйнуючи цілісності, забезпечувати їх цілеспрямований
розвиток.

Контроль за виконанням програми. Контроль здійснюється у процесі
моніторингу виконання річного плану роботи навчального закладу. Наслідки
цього контролю заслуховуються в робочому порядку та щорічно в серпні на
засіданні ради школи. Загальний контроль за здійсненням програми
покладається на директора школи.

1. Дидактична система

Проект 1.1.1.

Назва проекту: Кругозір

Мета і основні завдання: формувати в учнів „фонові знання” –
загальновідому конкретну інформацію з усіх галузей людської діяльності;
розвивати інтерес до навчальних дисциплін; формувати вміння самостійно
одержувати інформацію з різних джерел та аналізувати її.

Зміст: для досягнення поставленої мети у школі запроваджено проведення
місячників з навчальних дисциплін. Під час місячника проводяться
позакласні заходи, турніри, учні випускають газети тощо. В кінці
місячника проводиться гра брейн-ринг, у якій беруть участь учні 5-9
класів. Команди є різновіковими і формуються на добровільних засадах.
Для проведення гри використовується електронне обладнання. Переможці
турніру нагороджуються призами.

Термін реалізації: 2004-2006р.р.

Відповідальні особи: вчителі-предметники, педагог-організатор.

Керівник проекту: В.І. Мішин.

Проект 1.1.2.

Назва проекту: Свідомий вибір

Мета і основні завдання: здійснити поглиблену диференціацію
навчально-виховної роботи з учнями 8-9класів за нахилами та рівнями
сформованості здібностей, необхідних для вибору майбутньої професії.

Зміст: на основі розроблених методик здійснити поглиблену диференціацію
навчально-виховної роботи з учнями 8-9 класів відповідно до їх
інтересів, нахилів та рівнів мислення; інформувати учнів про особливості
різноманітних професій, шляхи одержання професійної освіти в сучасних
умовах та особливості економічного життя країни.

Термін реалізації:: 2004-2006р.р.

Відповідальні особи: класні керівники 7-9 класів

Керівник проекту: Л.Є. Мацола

Проект 1.2.1.

Назва проекту: Культура мовлення

Мета і основні завдання: удосконалювати в учнів уміння і навички усного
мовлення та розвивати культуру спілкування.

Зміст: Організувати на уроках української мови та літератури умови для
розвитку мисленнєвих та мовленнєвих здібностей учнів. Застосовувати
різноманітні вправи з метою розвитку усного мовлення реалізувати творчі
завдання, які допомагатимуть розвивати в учнів уяву, пам’ять, логічне
мислення. Запроваджувати на уроках рідної мови рольові та мовні ігри,
ситуативні вправи тощо. Розробити механізм поширення навичок культури
мовлення на всі сфери шкільного життя і підготувати посібник для
вчителів.

Термін реалізації: 2005р.

Відповідальні особи: класоводи, вчителі української мови та літератури.

Керівник проекту: Н.І. Титаренко.

2. Виховна система

Проект 2.1.1.

Назва проекту: Соціальна активність

Мета і основні завдання: забезпечити процес цілеспрямованого формування
соціального досвіду учнів, виховувати юних громадян України.

Зміст: Процес формування індивідуального соціального досвіду
здійснюється на основі організації діяльності дітей у таких спільностях:

Я — людина Я — житель села

Я — член сім’ї Я — житель Київщини

Я — учень школи Я — громадянин України

Я — житель планети Земля

Термін реалізації: 2004-2006 рр.

Відповідальні особи: класні керівники, класоводи, педагог-організатор,
адміністрація школи

Керівник проекту: Г.О. Нартікова.

Проект 2.2.1.

Назва проекту: Виховуємо читача

Мета і основні завдання: формувати в учнів виразне, свідоме і правильне
читання; розвивати вміння висловлювати власну і вислухати чужу думку
щодо прочитаного; удосконалювати культуру усного мовлення; підтримувати
пізнавальний інтерес до читання.

Зміст: Досягнення мети проекту здійснюватиметься такими способами:

· на кожному уроці української мови і читання виділяти по 5-7 хв. для
читання художніх творів;

??=?· на уроках читання організовувати змагання на виразне читання та
інсценування творів;

· проводити “захист” читацьких формулярів;

· оформити у класних кімнатах „Куточки читача”;

· запровадити уроки поетики;

· розробити цікаві завдання і вправи для розвитку чіткої вимови;

· проводити засідання “тематичних круглих столів”, бібліотечних уроків
тощо.

Термін реалізації: 2004р.

Відповідальні особи: класоводи, вчителі української мови та літератури,
бібліотекар.

Керівник проекту: Н.М. Шинкаренко.

Проект 2.3.1.

Назва проекту: Творимо красу

Мета і основні завдання: розвивати художні здібності, естетичні смаки,
образне мислення учнів; виховувати у дітей любов до краси.

Зміст. Ознайомити учнів з основами декоративно-художнього мистецтва,
квіткового аранжування, іншими різновидами національного мистецтва.
Навчити учнів користуватися розмічальними, різальними інструментами,
створювати художні композиції тощо.

Термін реалізації: 2004-2005 рр.

Відповідальні особи: вчителі образотворчого мистецтва.

Керівник проекту: М.Л. Лозінська.

3. Система збереження та зміцнення здоров’я

Проект 3.1.1.

Назва проекту: Медичний огляд

Мета і основні завдання: забезпечити якісне проходження медичного огляду
учнями школи та ефективно використовувати його результати у
навчально-виховній роботі.

Зміст. Забезпечити збір максимально повної інформації про стан здоров’я
дітей до медогляду; організувати стовідсоткове проходження учнями
медичного огляду; інформувати вчителів і батьків про результати огляду;
провести інформування вчителів щодо особливостей стану здоров’я кожної
дитини; постійно використовувати інформацію про стан здоров’я кожної
дитини у процесі організації навчально-виховного процесу.

Термін реалізації: 2005р.

Відповідальні особи: педагогічні працівники, адміністрація школи.

Керівник проекту: Г.В. Осадча.

Проект 3.2.1.

Назва проекту: Зручна парта

Мета і основні завдання: забезпечити всіх учнів школи партами відповідно
їхнього віку та зросту.

Зміст:

1. Інвентаризація та класифікація наявних у школі парт.

2. Забезпечення кабінетів школи партами та учнівськими столами
відповідних розмірів.

3. Розроблення рекомендацій для учнів та вчителів щодо правильного та
безпечного використання шкільних меблів.

Термін реалізації: 2004р.

Відповідальні особи: зав. кабінетами, адміністрація школи.

Керівник проекту: М.О. Музиченко.

Проект 3.3.1.

Назва проекту: Наші друзі – лікарські рослини

Мета і основні завдання: ознайомити учнів з видами лікарських рослин, що
ростуть на території Київщини, основними правилами їх застосування.

Зміст. Проводити на уроках біології, в позаурочний час, під час
місячника біології ознайомлення учнів з лікарськими рослинами, що
ростуть на території Київщини, їх фармакологічними властивостями та
навчити учнів правильному їх застосуванню. Створити гербарій лікарських
рослин нашої місцевості.

Термін реалізації: 2004-2005 рр.

Відповідальні особи: вчитель біології, класоводи.

Керівник проекту: Г.Д. Іванчук.

4. Система методичної роботи

Проект 4.1.1.

Назва проекту: Педагогічні читання

Мета і основні завдання: удосконалення знань учителів школи з актуальних
питань вітчизняної та світової педагогічної науки і практики.

Зміст. Два рази на семестр організовувати обмін тематичною інформацією
про досягнення педагогіки та психології, новітні освітні технології.
Готувати методичні рекомендації для вчителів з питань вирішення
зазначених проблем і розміщувати матеріали у методичному кабінеті.

Термін реалізації: 2004-2005рр.

Відповідальні особи: педагогічний колектив школи.

Керівник проекту: Н.М. Шинкаренко.

Проект 4.1.2.

Назва проекту: Новинки педагогічної преси

Мета і основні завдання: систематично та оперативно ознайомлювати
педагогічних працівників школи з новинками вітчизняної та зарубіжної
педагогічної преси.

Зміст. Один раз на місяць проводити інформаційні години для педагогічних
працівників. Представлені матеріали подавати у вигляді каталогів та
методичних бюлетенів.

Термін реалізації: 2004-2005рр.

Відповідальні особи: адміністрація школи.

Керівник проекту: Н.М. Шинкаренко.

Проект 4.2.1.

Назва проекту: Відкритий урок

Мета і основні завдання: пропагувати кращий досвід педагогів школи з
проблем методики проведення навчальних занять.

Зміст. Один раз на місяць, відповідно до графіка організовувати
проведення відкритих навчальних занять з метою пропаганди й апробації
сучасних освітніх технологій. Організувати їх обговорення.

Термін реалізації: 2004 р.

Відповідальні особи: педагогічний колектив.

Керівник проекту: Н.М. Шинкаренко.

Проект 4.3.1.

Назва проекту: Каліграфія

Мета і основні завдання: створити методичні рекомендації для вчителів
щодо формування в учнів молодших класів умінь та навичок краснопису,
розвитку культури писемного спілкування.

Зміст. Підготувати та видати посібник для вчителів з даної проблеми.

Термін реалізації: 2004-2005рр.

Відповідальні особи: класоводи.

Керівник проекту: Н.М. Шинкаренко.

5. Матеріально-технічна база

Проект 5.2.1.

Назва проекту: Міні-котельня

Мета і основні завдання: здійснити реконструкцію газової міні-котельні
відповідно до сучасних вимог з охорони праці та енергозбереження і
забезпечити таким чином опалення приміщень шкільної майстерні та
гімнастичного залу.

Зміст. Виготовлення проекту реконструкції газової міні-котельні.
Прокладання нової тепломережі довжиною 40 м. Здійснення реконструкції
міні-котельні.

Термін реалізації: червень-вересень 2004р.

Відповідальні особи: технічні працівники школи, філія газового
господарства.

Керівник проекту: Г.В. Осадча.

Проект 5.2.2.

Назва проекту: Комфорт

Мета і основні завдання проекту: створити комфортні умови для
перебування учнів та вчителів у навчальному закладі.

Зміст: Поклеїти шпалери у всіх класних кімнатах, замінити тюлі,
розмістити у навчальних кабінетах велику кількість вазонів в сучасних
підвазонниках, виготовити металеві підставки для вазонів.

Термін реалізації: 2005р

Відповідальні особи: завідуючі навчальними кабінетами.

Керівник проекту: Г.В. Осадча.

Проект 5.2.3.

Назва проекту: Ремонт ТЗН

Мета і основні завдання: відремонтувати ТЗН, які вийшли з ладу.

Зміст. Здійснити ремонт телевізорів та встановити нову телевізійну
антену, придбати лампи для діапроекторів та кодоскопів тощо.

Термін реалізації: 2005р.

Відповідальні особи: завідуючі навчальними кабінетами.

Керівник проекту: Г.В. Осадча.

Проект 5.2.4.

Назва проекту: Шкільний ландшафт.

Мета і основні завдання: створити естетично цінне природне середовище
школи, яке є комфортним для учасників навчально-виховного процесу і
зосереджує увагу на красі і самодостатності природи.

Зміст: Впорядкувати територію школи на основі створення паркових зон,
декоративних огорож, розбивки квітників тощо.

Термін реалізації: 2005-2006 рр.

Відповідальні особи: педагогічні працівники.

Керівник проекту: Л.Д. Демич.

Проект 5.3.1.

Назва проекту: Нове життя шкільної майстерні

Мета і основні завдання: забезпечити шкільну майстерню комплектами
інструментів для учнів та обладнанням для поточного ремонту приміщень.

Зміст. Придбати по 10 комплектів столярних, слюсарних, електромонтажних
інструментів для учнів, електродриль, електролобзик, шліфувальну та
фрезерну машини тощо.

Термін реалізації: 2005-2006 рр.

Відповідальні особи : вчитель трудового навчання, адміністрація школи.

Керівник проекту: Г.В. Осадча.

Проект 5.3.2.

Назва проекту: Краєзнавчий музей

Мета і основні завдання проекту: створити сільський краєзнавчий музей.

Зміст. Відремонтувати приміщення; зібрати експонати; створити
експозицію.

Термін реалізації: 2005-2006 рр.

Відповідальні особи: педагогічні працівники школи.

Керівник проекту: Г.В. Осадча.

Розробку програми розвитку навчального закладу розпочинають у кінці
попереднього навчального року або за 2-3 місяці до очікуваного початку
її реалізації. Її доцільно виготовляти у вигляді брошури формату А5 у
кількох екземплярах. Після того, як програму розвитку затвердить власник
або рада навчального закладу, окремі цільові проекти переносять до
річного плану роботи. Якщо програми розвитку більше нагадують складальні
креслення, то цільові проекти, перенесені до річного плану роботи, мають
значно збільшений обсяг (3-7 сторінок) і більш схожі на робочі
креслення. Зазвичай програми розвитку навчального закладу розраховані
на реалізацію протягом 2-3 років.

Висновки. Каскадні програми розвитку є ефективними інструментами
управління розвитком навчальних закладів та освітніх систем. Вони можуть
забезпечувати цілеспрямований розвиток лише в межах одного якісного
переходу, а тому не допускають нагромадження помилок. Після завершення
реалізації одного каскаду цільових проектів потрібно розробляти новий
каскад або нову програму розвитку. До каскадних програм легко вносити
зміни і доповнення. І що дуже важливо – проблеми з реалізацією
конкретного цільового проекту і навіть його невиконання, не ведуть до
зупинки або руйнування всієї програми. В умовах відсутності стабільного
ресурсного забезпечення та динамічного зовнішнього середовища ця
властивість каскадних програм розвитку є надзвичайно цінною.

Список літератури:

Жебровський Б. Столична освіта у вимірі новітніх перспектив //Директор
школи, ліцею, гімназії. – 2002. — №1. – С.4-11.

Лазарев В.С., Поташник М.М. Как разработать программу развития школы:
Методическое пособие для руководителей общеобразовательных учреждений. –
М.: Новая школа, 1993. – 48 с.

Осадчий І.Г. Основи методики проектно-цільового планування роботи
загальноосвітньої школи // Порадник методиста. – К.: КНІУВ, 1995. –
С.22-26.

Осадчий І.Г. Цільова комплексна програма “Обличчям до дитини” //Завуч. –
2001. — №8 (86), березень.

Осадчий І.Г. Як розробити програму розвитку навчального закладу? Поради
не стороннього //Управління освітою. – 2004. — №15-16, вересень.

Поташник М. Мойсеєв О. Управління сучасною школою //Підручник для
директора. – 2003. — №1. – С.3-34.

Похожие записи