СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ

СМІЛЯНСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 5

ЕКОЛОГІЧНИЙ ГУРТОК «ЕКОКОЛОБОК»

Творча робота вчителів

початкових класів

Карчевської А.А.

Литвин О. В.

м. Сміла

АНОТАЦІЯ

Карчевська А.А., Литвин О. В.,

вчителі початкових класів,

Смілянська спеціалізована школи

І-ІІІ ступенів №5 Смілянської міської ради

Екологічний гурток «Екоколобок»

Посібник містить розробки практичних занять екологічного гуртка
«Екоколобок».

Пропонуються екологічні задачі, вікторини, загадки, українські приказки
та прислів’я про природу, ігри – подорожі, екскурсії в природу, сценарії
свят, практичні завдання.

Посібник може бути використаний вчителями початкових класів в гуртковій
роботі з екологічного виховання школярів, вихователями груп продовженого
дня, студентами вищих навчальних закладів.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Охорона навколишнього середовища – найактуальніша проблема сьогодення.
Молода українська держава успадкувала тугий вузол екологічних проблем:
забруднені промисловими відходами, пестицидами й радіонуклідами повітря,
ґрунти, водойми; еродовані землі; значною мірою вичерпані природні
ресурси; змінені внаслідок антропогенного втручання ландшафти.
Екологічна криза значно поглибилась у зв’язку з аварією на
Чорнобильській АЕС.

В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною
педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань,
пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній
традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до
всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.

Серед якостей, що характеризують екологічну культуру особистості,
важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію
людства та природи. Специфіка засвоєння екологічних знань визначається
складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та
залежностей між компонентами природних систем, суспільством та
навколишнім середовищем.

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної
людини уміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам
своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою
потребує глибокого аналізу, творчого підходу, тому засвоєння екологічних
знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем.
Обов’язково має досягатися творчий рівень оволодіння знаннями.

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що
сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують
на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати
знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них
відносяться різні види дидактичного матеріалу, в тому числі задачі,
ігри, вікторини.

Пізнавальні задачі є одним з ефективних засобів, що забезпечує творчий
рівень засвоєння екологічних знань, розвиток логічного мислення. Ігри та
вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем
навколишнього середовища і надають заняттям яскравого емоційного
забарвлення. Різноманітні задачі, ігри та вікторини можна
використовувати на всіх етапах заняття: під час опитування, вивчення
нового матеріалу, закріплення й узагальнення знань, а також у
позакласній роботі.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ГУРТКА «ЕКОКОЛОБОК» 3 КЛАС

Основні екологічні поняття та закономірності.

Земля – колиска людства.

Осіння екскурсія до лісу (парку).

«Ходить гарбуз по городу», або рослини самі розкажуть про

себе, свої заслуги, свою першу назву, свою красу, свою Батьківщину.

Вікторина на тему: «Ліс – наше багатство».

Вікторина: «Усе про рослини».

Екологічні задачі та завдання до теми «Основні екологічні поняття та
закономірності».

Відповіді.

ОРГАНІЗМ ТА СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ.

Урок мислення серед природи.

Основні пригоди птахів у нашому парку.

Робота школярів із залучення птахів.

Свято грибів.

Вікторина на тему:» Зимуючі птахи».

Вікторина на тему:» Зустрічаємо птахів».

Екологічні задачі та завдання до теми «Організм та середовище
існування».

Відповіді.

ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ. ВЧЕННЯ ПРО БІОСФЕРУ.

Екскурсія на тему: «Сосна, її будова та умови життя».

Усний журнал «Рідкісні тварини України».

Усний журнал «Ми просимо захисту».

Вікторина «Знай, люби, бережи».

Гра – подорож.

Ми йдемо до лісу. Заняття – мандрівка.

– 7. Свято квітів.

Екологічні задачі та завдання до теми.

Відповіді.

ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ – ТВІЙ ДІМ.

Планета Земля – твій дім.

– 3. Блакитні очі планети.

Подорож крапельки води. Відеофільм.

Чи є у людства майбутнє?

БІБЛІОГРАФІЯ.

Рятуємо чисте повітря, Рятуємо воду —

В морях, океанах, в малих і великих річках.

Рятуємо рідкісних птахів — не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах.

Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти.

Рятуєм світанки — від кіптяви, гару й димів.

Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти,

Рятуємо вулицю від голосних двигунів.

Рятуємо землю. А також рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Рятуємо ніжність… Від кого рятуєм? Від себе,

Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти.

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ

ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА. ЗЕМЛЯ — КОЛИСКА ЛЮДСТВА.

Мета. Дати первісні уявлення про утворення Всесвіту і планети Земля.
Ознайомити дітей з красою і неповторністю навколишнього світу за
допомогою картин природи, створених словами, фарбами, звуками. Вчити
розуміти природу, відчувати її красу, берегти її багатство, розвивати
позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього, виховувати
екологічну культуру, любов до природи, сприяти формуванню таких якостей
особистості, як спостережливість, допитливість, почуття прекрасного.

Хід заняття.

І. Організаційна частина.

Вступне слово вчителя.

— Сьогодні я хотіла б поговорити з вами про Землю. Яка вона? Земля
завжди захоплювала людину своїм вічним відродженням, кругообігом весен і
зим, безмежністю горизонтів, красою лісів і ланів, річок і озер. Людина
тягнеться до землі, відкриває її, оберігає від ворогів як найвищу
святиню і цінність.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Всі говорять «Земля», а кожен уявляє і розуміє своє… Для космонавта
вона — планета, для моряка — берег, для геолога — сховище корисних
копалин.

А для вас? Що ви розумієте під словом «Земля»? (Планета, рідний край,
ґрунт).

Тема заняття.

Ось ви і дізналися про тему нашого уроку. Сьогодні ми будемо говорити
про Землю-планету, наш рідний край.

Що ви знаєте про Землю? (Входить до Сонячної системи, обертається
навколо Сонця).

Що б ви хотіли дізнатися про Землю як планету?

Основна частина заняття.

Всесвіт утворився багато мільйонів років тому. Одна з теорій утворення
Всесвіту: сильний вибух первісного тіла, під час якого з’явилися хмари
гарячого газу і пилу. Вони поступово накопичувалися і охолоджувалися,
утворюючи галактики, в яких утворилися зірки, планети та інші космічні
тіла.

Осмислення сприйнятого матеріалу. Бесіда.

— Зробимо висновок: Що таке всесвіт? (Весь світ). Що таке галактика?
(Накопичення мільярдів зірок, розташованих близько одна від одної). Хто
запам’ятав, як утворилася галактика? А хто розкаже про утворення Землі?
(Земля, як і всі небесні тіла, народилася із газу і пилу. Спочатку вона
була гарячою і рідкою, поступово охолоджувалася, покриваючись товстою
твердою кіркою).

Які небесні тіла ви знаєте? (Зірки, планети, комети). Вони утворюють
цілі сім’ї, які називаються планетними системами. Як називається
система, де знаходиться планета Земля? Чому? Що ви знаєте про Сонце? Які
ще планети входять до сонячної системи? Чому тільки на Землі існує
життя?

Єдність людини і природи.

— У природи в постійній зміні пір року людина «брала» ритм життя і
праці, а в її візерунках, предметах, кольорах знаходила форми і стимули
для своєї різноманітної діяльності. Людина завжди відчувала свою єдність
з природою. В єдності з нею вона створювала саму себе. Складала
прикмети, прислів’я.

Заключна частина.

«Щоб зберегти життя на Землі, треба зберегти природу». Поясніть цей
вислів.

1) Слово вчителя.

— Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожний пійманий метелик —
це рана, яка нанесена природі. Якщо таку рану наносиш ти, твій товариш,
а потім ще хтось — що стане з природою? Адже їй важко заліковувати
навіть найменші рани. Вдумайтесь в дані цифри:

Кожного тижня на Землі зникає один вид рослин, щороку — зникає один вид
тварин. Багато рослин і тварин раніше зустрічалися досить часто, тепер
їх майже немає, вони занесені до Червоної книги. Чому так називається ця
книга?

Зараз люди всієї планети зрозуміли, що природа в небезпеці. Майже в усіх
країнах проводиться робота з охорони природи. Деякі заводи і фабрики
переобладнані і вже не забруднюють воду і повітря. На місці вирубаних
лісів люди саджають нові. Заборонено збирати рідкісні рослини і полювати
на рідкісних тварин. Створюються заповідники. Про які заповідники ви
підготували розповідь?

2) Розповіді дітей про заповідники (Асканія Нова, Канівський,
Карпатський).

3) Розповідь учителя.

«Найстрашніший звір на Землі», — наголошує напис на вході до одного з
зоопарків Німеччини. Коли зацікавлений відвідувач притуляється до
масивних ґрат і зазирає всередину, — він бачить себе. За ґратами
встановлено дзеркало…

Чи безпідставним є напис на вході? (Ні, людська діяльність настільки
змінює природу, що це, почасти, загрожує існуванню самої людини). Отже,
треба починати з себе.

4) Робота над екологічним оповіданням.

Яких правил треба дотримуватися у природі, щоб не завдавати їй шкоди, ми
зробимо висновки, слухаючи розповідь ваших ровесників.

За тиждень тільки і було розмов у класі про майбутню подорож до лісу. В
останній момент захворіла вчителька Ганна Василівна. Але ми вирішили все
ж таки поїхати в ліс самі. Дорогу ми вже знали, взяли продукти, компас,
не забули і про магнітофон. Веселою музикою ми повідомили про наше
прибуття в ліс. Дні стояли теплі, сухі. Знайома стежка привела нас до
березового гаю.

Привал. Швидко наламали гілок з дерев і розпалили вогнище, зробили чай,
поїли і пішли далі. Перед тим, як іти, Петрик повикидав склянки і
поліетиленові пакети і сказав: «Мікроби все одно їх зруйнують!». Палаюче
вогнище ніби прощалося з нами. В кущах ми знайшли гніздо якогось птаха.
Потримали в руках теплі яєчка і поклали на місце. Ставало все тепліше.
На лісовій галявині ми знайшли маленького їжачка Вирішили, що мати його
покинула, взяли з собою — у школі стане на користь. Побачивши мурашник,
вирішили доторкнутися до нього палицями. Поступово почали набігати
хмари, стемніло, загуркотіло. Пішов дощ, заблискотіла блискавка. Але нам
було не страшно — ми встигли сховатись під одиноким деревом. Веселі ми
йшли на станцію. І раптом побачили змію. «Це гадюка!» — закричав Петрик
і вдарив її палицею. З великим букетом квітів ми підійшли до станції.
Гарно пройшов день.

Помилки:

1. Гучна музика злякає птахів.

2. Для вогнища збирають сухі гілки.

3. Не можна залишати після себе сміття.

4. Вогнище потрібно закидати піском, землею або залити водою.

5. Брати яйця пташок не можна.

6. Брати тварин не можна.

7. Не слід чіпати мурашник.

8. Ховатися під одиноким деревом не можна, може влучити блискавка.

9. Не можна бити змій.

10. Не можна зривати квіти, можуть трапитись рідкісні.

5) Групова робота.

— Поки ми читали й аналізували розповіді дітей, я отримала скарги
мешканців лісу, саду, городу. Давайте розберемося в них.

— Прочитати скаргу, визначити, від кого вона. Яку користь приносить ця
тварина?

Скарга № 1

Ох, не люблять мене люди! Голос мій не подобається і очі, кажуть, у мене
негарні. Вважають, що я приношу горе. А чи так це? Якщо б не я , дехто б
сидів без хліба. Так добре поміркуйте, ображати чи поважати мене треба?
(Сова). Розповідь про сову.

Скарга № 2

Сама знаю, що не красуня я. Деякі люди не терплять моєї присутності,
намагаються втекти, а то ще й камінці шпурляють. За що? Не всім же бути
гарними?! А користь від мене велика. (Жаба).

Скарга № З

Зі мною пов’язана назва першого весняного місяця. Я дарую людям дуже
цілющий, смачний напій. А люди зловживають цим, шматуючи й ріжучи мій
стовбур. І я після цього гину. А могла б принести ще багато користі.
(Береза).

Підсумок заняття.

— Пригадаємо все, про що говорили.

Слово вчителя.

— Так, ми говорили про Землю як планету, як рідний край. А ще про те,
що треба берегти і охороняти природу, бо якщо кожен народ берегтиме
природу свого краю, то у цілому буде збережена наша планета.

— Я хочу, щоб підсумком нашого уроку було виготовлення плаката на
захист рідної природи, планети «Природа планети в небезпеці». Розглянемо
декілька зразків. Що на них зображено? До чого вони закликають?

Виготовлення екологічного плаката.

— А тепер створіть свої плакати з цим закликом. Поки ви працюватимете,
відчути красу рідної природи нам допоможе музика.

Виставка учнівських робіт.

Виставка плакатів, виготовлених школярами.

ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА. ОСІННЯ ЕКСКУРСІЯ ДО ЛІСУ (ПАРКУ).

Мета. Сприяти отриманню дітьми яскравих вражень про осінню

природу. Розширити уявлення дітей про лісові рослини. Вчити спостерігати
за змінами в житті рослин. Розвивати мислення, творчу уяву учнів.
Виховувати бажання оберігати природу.

Місце проведення: ліс (парк).

Хід заняття.

Організаційна частина

1. Правила поведінки на екскурсії. Організований похід учнів.

Мотивація навчальної діяльності

— Погляньте навкруги і скажіть, що вас оточує? (Дерева, кущі, трава,
квіти).

— Як усе це можна назвати? (Рослини).

— Відгадайте загадку:

Що за книжка без букв, без сторінок, а багато чого навчає? (Книга
природи).

Тема заняття

— Отже, сьогодні ми помандруємо сторінками цієї книги. Відгадайте, що
це:

Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, а взимку гріє. (Ліс).

— Що ж таке ліс? (Це коли багато дерев, придатних для виробництва
пиломатеріалів, шпал, фанери, плит, сірників, це не лише дерева, а й усі
кущі, трави на відповідній площі; це — комахи, звірі і птахи, що тут
постійно мешкають).

Основна частина заняття

— Чому ліс нагадує кількаповерховий будинок? (Верхній — це найвищі
дерева: сосни, дуби; нижчий — трохи нижчі: осика, береза, липа, вільха.
Потім ідуть кущі: ліщина, калина, глід тощо. А найнижчий поверх — трави,
гриби, ягоди, мохи).

— Але ж і в парку, де кожен з вас, мабуть, не раз прогулювався алеями,
чимало великих дерев, обрамлених кущами. Чому ж його не називають лісом?
(Бо дерева і кущі тут насаджені людиною, за ними постійно доглядають,
знищують випадкові рослини і бур’яни).

— Ліс — це великий дім. Хто ж у ньому мешкає? (Найбільше в лісі комах,
особливо рудих мурашок, що будують собі гнізда — мурашині купини, висота
яких іноді перевищує 1 метр. Руді мурашки — друзі лісу: ділянка навколо
їхнього гнізда (не менше як 0,5 га) залишається майже неушкодженою
шкідливими комахами, оскільки за сезон (з квітня по жовтень) мешканці
лише одного мурашника знищують їх близько 3—5 млн).

— А скільки винахідливості виявляють пташки, будуючи гнізда! У
вівчариків воно має вигляд будиночка з трави, у дроздів — старанно
вимазане всередині глиною, у ремеза — зіткане із стеблин, із деревного
пуху, в піщухи — заховане під корою дерева.

— Уночі в листяних лісах можна почути, як хтось кашляє, насвистує,
бурчить. Так перегукуються вовчки лісові — маленькі тваринки, схожі на
білку, але вдвоє менші від неї. Тільки вночі вони

лазять по деревах до кубел, влаштованих у дуплах чи старих пташиних
гніздах.

— За власними спостереженнями доповніть розповідь про мешканців наших
лісів. Які тварини там живуть? Чому вони тут оселяються? Що знаєте про
їхні звички?

— Як називається житло білки, зайця, лисиці, зимове помешкання ведмедя?

1. Робота зі скоромовкою.

Обережний хитрий лис До нори вечерю ніс. Біг додому лісом лис, Шелестів
над лисом ліс.

2. — Які загадки про лісових мешканців ви знаєте?

Буркотливий, вайлуватий, ходить лісом дід кошлатий. Одягнеться в
кожушину, мед шукає і ожину. Любить літом полювати, а зимою в лігві
спати. Як зачує він весну — прокидається від сну. (Ведмідь).

Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться. Дзьоб гачком, великі
очі, І не спиться їй щоночі. — Ху-ху-ху! — кричить-співа. Відгадали? Ні?
(Сова).

Тук-тук-тук!

Так-так-так!

І комашка, і черв’як,

І личинка — біла спинка,

І жучок — короїд —

Мій сніданок, мій обід. (Дятел).

3. Доповніть слова до «словничка-лісовичка»: Соловейко — співун, птах з
великими темними

розумними очима; співає, коли нап’ється з березового листочка (коли в
берези будуть уже такі листочки, що в них помістяться краплинки роси);
сова — мудрий птах, лісова кішка з безшумним польотом, страшним голосом;
білочка — господарочка, пустунка, гостренькі вушка, руденьке хутро;
лисиця — у пишній рудій шубці, сліди хвостиком замітає, хитра кума,
любить мишкувати.

4. Складіть невеличку розповідь або казочку про лісових мешканців.

5. Бесіда.

— Чи всі ви любите ходити до лісу? Чому?

— Яку користь приносить ліс?

Гектар лісу протягом року очищає 18 млн кубічних метрів повітря. До того
ж, подібно велетенському пилососу, він збирає з повітря 36 тонн пилу.
Тільки одне листяне дерево — бук «виробляє» за годину 1 кг 700 г кисню.
Денна «продукція» цього природного «кисневого заводу» може задовольнити
потреби 64 чоловік. Гектар лісу дає врожай їстівних грибів — у
середньому до 80 кг, близько тонни малини, чорниці, журавлини та інших
ягід, таку саму кількість лікарських рослин, а в насадженнях липи, білої
акації, інших медоносів бджоли збирають з такої площі майже 300 кг меду.

— Інколи ліс називають Чорним.

— Чому він має таку назву? (В осінньо-зимовий період дерева, що ростуть
у лісі, мають чорне забарвлення, а кора стовбурів і гілля дуба та граба
— найбільш розповсюджених дерев — теж завжди чорного кольору).

— Які ще породи дерев можна зустріти в нашому лісі? (У першому ярусі
панують дуб, берест, клен, липа, в другому — граб, польовий клен,
яблуні, груші, осика, в підлісках — татарський клен, жостір, черемха та
інші чагарники. На узліссях густо проростають терен, степова вишня,
дикий мигдаль та велика кількість трав’янистих рослин).

— Відгадайте, що це за дерево:

Живе один батько і тисячі синів має,

Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб).

— Дуб недарма називають патріархом наших лісів. Це могутнє дерево
заввишки 20 м, з міцними гілками, товстим стовбуром і темно-сірою
потрісканою корою. Живе понад 500—1000 років. З його кори добувають
дубильні речовини, а жолуді є доброю їжею для свиней. З роду-віку
шанують у народі це дерево. «Міцний, як дуб»,— виказували люди своє
ставлення до нього. У літописах дуб згадується як дерево Перуна — бога
дощу, блискавки та грому. Вінками з дубових гілок нагороджували
героїв-сміливців, найхоробріших з хоробрих.

— Липа — найсолодше дерево для бджіл. Цей чудовий матеріал у руках
народних умільців не тріскається і не коробиться.

Її деревиною народні майстри оздоблювали царські палаци, з неї
виготовляли іграшки (ведмедики, ковалі, матрьошки). Найпоширенішим
взуттям раніше були личаки, які виробляли з липового лика. Носили їх у
будь-яку пору року. Личаки швидко зношувалися, тому на рік одній людині
потрібно було 12—15 пар, а на пару личаків витрачали лика з 2—3 молодих
липок. Ось і стояли в лісах обідрані, зовсім голі дерева. Звідси,
мабуть, і приказка — «Обдерли, як липку».

— Відгадайте:

Біла, а не сніг, зелена, а не лист, Кучерява, а без волосся. (Береза).

— А чому березу називають піонеркою лісу? (На вирубках або згарищах
першою поселяється береза — світлолюбна й дуже швидкоросла порода).

— Який вірш про березу ви знаєте?

Це ж чиї цікаві очки

Поглядають, сонця ждуть?

То не очки, то листочки,

То берізки так ростуть.

І малі ж вони вдалися:

Ще у них немає віт…

Мов з колиски підвелися,

Подивилися на світ.

Та малим зростати треба,

Бо на те ж в них сила є…

Налилось дощами небо:

Осінь голос подає.

І деревця посмутніли.

Ось де вперше у житті

В них листочки пожовтіли,

Стали зовсім золоті.

А мине мороз надворі —

Оживуть березки всі,

Стануть гарні, білокорі,

Наче вмиті у росі.

Підійде лісник надвечір,

Доторкнеться до гілок:

— Гляньте,— скаже,— із малечі

Отакий підріс гайок.

(Марія Познанська)

— Поспостерігайте навесні за березою та вільхою; якщо на березі листя
розпуститься раніше, ніж на вільсі, літо буде сухе, тепле; якщо ж
навпаки — вологе, прохолодне.

— А які ще дерева, крім названих, ви зустрічали в нашій місцевості? Що
про них знаєте?

Заключна частина

— Чому так говорять: «Природа одному мати, а іншому — мачуха»?

— Для чого потрібно охороняти ліси?

— Пам’ятайте, зникнення тільки одного виду рослин може спричинити до
зникнення від 10 до 30 видів комах.

— Одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну до 200
л соку.

— 20 кг макулатури зберігають одне дерево. 1 т макулатури рятує від
вирубування 0,4 га лісу середнього віку.

— Не ламайте гілок дерев і кущів! Рослина — жива істота, гілки разом з
листям відіграють важливу роль у її житті. Так, з допомогою листя
рослини дихають, виділяють у повітря кисень, затримують пил.

Читання вірша «Вмійте природу любити».

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром —

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

(П. Ситниченко)

— Перевірте свою спостережливість.

Якщо ліс без вітру шумить — чекай дощу. Якщо квіти жимолості сильно
пахнуть — наступного дня буде дощ, якщо слабо — на ясну погоду. Коли
будете в лісі, уважно придивіться до м’якої зеленої трави і ви
побачите… безліч витончених форм, відтінків зеленого кольору.

— Які приказки про ліс ви знаєте?

Ліс і вода — брат і сестра. Ліс — природне багатство. Ліс сам себе
чистить. Який ліс, такий і звір. Ліс не школа, а всіх навчає.

— Про що йдеться в кожній приказці? Чому так говорять про ліс?

— Щоб не заблукати в лісі, треба запам’ятати деякі прикмети:

Кора дерев, які ростуть окремо на великій галявині, товща і темніша з
північного боку.

У берези кора завжди біліша й чистіша з південного боку — це помітно
навіть у лісовій хащі.

Тріщини, нерівності й нарости бувають тільки на північному боці
стовбура!

Трава густіша й вища з південного боку дерев, пеньків, кущів.

Мохи й лишайники ростуть на корі дерев з північного боку.

T

?

F

B*

B*

??????$??d

?????????d

??????$??d

?????????d?ашника — пологий, а північний — стрімкий.

— Складемо словничок до теми «Лісові дерева»: береза — білокора,
кучерява, зеленоока, струнка…; дуб — велетень, могутній, міцний…;
осика — тремтяча, боязлива…

— Складіть невеличку казочку про лісові дерева. Намалюйте улюбленого
лісового мешканця. Запишіть казочку і (за бажанням) намалюйте до неї
малюнок.

Підсумок заняття

Прикмети осені

? Досвідчений натураліст може сказати, якою буде зима:

? Що більші мурашники, то суворішою вона завітає в наш край.

? Якщо горіхи вродили рясно, а грибів мало — зима буде сніжна і морозна.

? Припинився рух мурашок коло мурашника — чекай негоди.

? Грім у вересні — на тривалу осінь.

? Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало — чекай суворої
зими, якщо все — зима буде тепла.

? Комарі у листопаді — значить, буде м’яка зима.

? Павутиння на рослинах — на осіннє тепло.

? Післяобідній дощ — тривалий.

? Вечірня зоря червона — на вітер.

? Якщо домашні птахи ховають голову під крило — буде холодно.

? Морозний іній на траві — на дощ.

ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА. «ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ», або рослини самі

розкажуть про себе, свої заслуги, свою першу назву, свою красу, свою
Батьківщину.

Мета. Ознайомити учнів із назвою та походженням рослин (овочів);
закріпити знання, одержані під час роботи на навчально-дослідній
ділянці; виховувати спостережливість, інтерес до пізнання довкілля,
бережливе ставлення до природи.

Обладнання: книжка «Ходить гарбуз по городу», ілюстрації, кросворди,
загадки, справжні овочі, виставка поробок із природного матеріалу.

Проведення заняття

I. Організаційна частина

II. Мотивація навчальної діяльності (розгляд запитань, що містилися в
скриньці).

III. Тема заняття: «Ходить гарбуз по городу» (вчитель разом із дітьми
пригадує те що вивчали на уроках про овочі, зокрема на
навчально-дослідній ділянці).

1. На дослідній ділянці ми з вами ознайомилися з овочевими рослинами
умовами їх вирощування; збирали овочі, рослини для гербарію, насіння
бур’янів для підгодівлі птахів узимку.

2. Діти за допомогою ілюстрацій пригадують і розпізнають овочеві
рослини не лише за плодами, але і за іншими органами (коріння, стебла
листки). Визначають розмір, форму, колір однорічних (помідори, огірки,
квасоля, горох, гарбузи), дворічних (морква, буряк, редька, часник,
цибуля), багаторічних (щавель) рослин.

— А сьогодні ці рослини розкажуть самі про себе.

IV. Основна частина заняття

1. «Ходить гарбуз по городу, питається свого роду…»

— Уявляєте? Важкий, великий гарбуз, перекочуючись, ходить по городу і
шукає свою родину. Отак і вчені ходили і їздили по світу, поки позбирали
усіх родичів гарбузових.

Наші гарбузи належать до ліанових — вони не можуть самі піднятися вгору,
тому мусять за щось чіплятися: плетуться по тинах, пнуться на дерева,
чіпляються за соняшник, а найчастіше — просто розлягаються на землі.

Живе в Новій Зеландії стародавній народ маорі. У легендах цього народу
розповідається, що ті гарбузи, з яких маорі роблять посуд, їм дав сам
бог Тана. Тому до гарбузів там люди ставляться з великою пошаною; день,
коли садять гарбузи, у маорі — святковий, вони співають, танцюють,
прославляючи бога Тана.

— Дивно, правда? Якийсь гарбуз — і раптом свято! А спробуйте уявити собі
таке: з вашого дому раптом зник увесь посуд. Можна жити в такому домі?
Ні. Ось тому ці люди так шанували гарбузи. Гарбузи були єдиним
«матеріалом» для виготовлення посуду. Тільки їхні гарбузи мають значно
товстішу шкіру, ніж наші.

— А ви знаєте, що я, Гарбуз, — ягода?

— Як це — ягода? — А так! Ботаніки вважають, що гарбузи — ягоди. А
тепер подивимося на назву «ягідки». У персів було слово харбуза, у
половців — харбуз, карбуз, у кримських татар — карпуз, у слов’ян —
карпуз, арбуз, гарбуз. А тепер з’ясуємо, що називають цими словами різні
народи: перси словом харбуза називають диню, росіяни словом «арбуз»
називають кавун, болгари і серби словом карпуз називають гарбуз,
українці і білоруси «гарбузом» звуть гарбуз (або кабак).

А у персів слово «гарбуза» означало образливу назву: «віслючий огірок».

2. «Ростіть, огірочки, в чотири листочки».

Це слова з народної пісні. Можна подумати, що огірочки не чужинці, якщо
вони навіть у піснях наших оспівані. То які ж вони — свої чи чужі? Вони
— чужинці. Огірки були завезені в Європу з Індії, де їх вирощують уже
понад З тис. років. Огірки у нас настільки узвичаїлись, що ніхто їх не
вважає ласощами. А ось римський імператор Тіберій вимагав цілий рік
подавати йому до столу свіжі огірки. А де було їх узяти взимку, коли
теплиць ще не було? Довелось його слугам вдаватись до різних хитрощів.
Так, вони ставили скриньки із розсадою на колеса і повертали їх за
сонцем. На розсаду цілий день лилося сонячне тепло, вона швидко росла. А
ви бачили стиглі огірки? Вони такі великі, товсті, із твердою
темно-коричневою шкіркою. Це огірки, які спеціально залишають на грядці
— на наступний рік на насіння. Отож, те, що ми їмо, є незрілим, зеленим
овочем? Так, навіть назва їхня про це стверджує. Греки називали огірок
-«агурос», а це слово утворене від «аорос» — «незрілий». Від грецького
слова «агурос» пішло слов’янське «огур», з якого українці утворили
«огірок», а росіяни — «огурец».

3. «За царя Гороха, як було людей трохи».

Скажете, що не було такого царя? І справді, не було. Це примовка, що
означає «дуже давно». Видно, й горох дуже давній, якщо про нього така
примовка є? Бо ж є ще і приказки «як горох при дорозі», що означає дуже
погано, самотньо, і «як горохом сипати» — швидко говорити, і «як об
стіну горохом» — безрезультатно. Збереглися на землі дикі родичі гороху
— в Італії та на Кавказі. Словяни почали сіяти горох, починаючи з VI
століття.

Слово «горох» теж дуже давнє.

Вважають, що воно спочатку означало «тертий».

Сам горох в ті далекі часи сказав би про себе так:

— Я не дуже смачний, зате я дуже сильний! Я навіть можу розламати
корабель!

Так, це він згадав історію, описану в книзі К. Паустовського «Чорне
море». Там розповідається про те, як горох, у який потрапила вода, почав
проростати в трюмі корабля. Він при цьому розбухав, збільшувався, тиснув
на борти корабля — і розламав його. І справді, горох — рослина сильна й
витривала. Він пережив усі незгоди, які траплялися за тисячі років, і
продовжує жити.

4. Ліана, яка зветься квасоля. Ліани — рослини тропічних лісів. Вони не
мають міцного стовбура і не можуть рости вгору самі — їм обов’язково
потрібна опора. От вони і чіпляються за найближчі дерева вусиками або
просто обвиваються навколо них. У нас теж є ліани. Це виноград, хміль,
плющ. До ліан належить і квасоля. У Грузії, де дуже люблять квасолю,
селяни висаджують її між рядками кукурудзи. У Японії та Кореї росте
дрібненька квасоля – не кругла, а кутаста. Цю квасолю японці мелють на
борошно, а з нього роблять найдивовижніші речі, починаючи від пиріжків і
цукерок і закінчуючи пудрою та шампунем.

Назва квасолі не запозичена, власна. Вона грецького походження. А як
дійшла до нас — ви знаєте: з грецької мови — в латинську, з латинської —
в німецьку, з німецької — у польську. А там і до нас недалеко було.

5. «Всипати вам бобу?»

А ви мене всі запитаєте: «За що?». Бо «всипати бобу», «задати бобу» – це
вдарити, а без причини бити негоже. Про боби є ще одна приказка: «сидіти
на бобах» — «залишатися без нічого».

— І що воно за біб такий? Відомо про нього, що він родич гороху і
квасолі, що на городах наших, коли там усе цвіте і буяє, його не дуже й
видно. А от у минулому…

— Яка слава була у мене в минулому! — починає згадувати Біб. — Які
пристрасті палахкотіли навколо мене в Греції та Римі!

— Та що ти вигадуєш. Біб — і раптом пристрасті!

— Тому що я був заборонений! У Стародавній Греції дітям багатих і
славетних родин заборонялося не те що їсти боби, а навіть торкатися до
бобового кущика! На квіти навіть не дозволяли дивитись. Але чому? Ви
бачили мої квіти? Вони схожі на білих метеликів з чорними оксамитовими
плямами. Вони прекрасні. Та забобонні люди вигадали, що ми небезпечні,
що нас позначили боги! Вони, мовляв, поставили чорну пляму на білу
квітку, щоб попередити людей.

— Що було далі? Стародавній Рим перейняв від греків зневагу до нас,
бобів. Римські багатії з презирством ставилися до фаби (так вони нас
називали). Зате простий народ у Римі дуже любив нас. На кожному кроці
чулися вигуки: «Фаба! Фаба!» Це вуличні торговці пропонували гарячі
смажені боби — улюблені ласощі простих людей.

— А чому біб, а не фаба?

— А це те самісіньке, дивись: фаба — бабо — боб — буб, біб… Гарно,
правда? Біб — гарно, а ось дати бобу — не дуже…

1. Загадки.

У теплі кохається,

під листком ховається,

за хвіст прип’ятий …

Як його звати? (Огірок)

Одежин зо двісті має, —

жодну з них не застібає. (Капуста)

Стоять коні на припоні,

Не їдять, не п’ють,

А все гладшими стають. (Гарбузи)

2. Позмагайтеся «Чомучки».

а) Хто запилює рослини?

(Комахи, птахи, переважно колібрі; нектароїдні кажани і навіть щурі.)

б) Поява якої рослини свідчить про те, що закінчилися травневі
заморозки.

(Латаття білого.)

в) Яка рослина найшвидше росте? (Бамбук — за добу — на 1 м.)

3. Загадки-жарти.

а) П’ять берізок, дві смерічки

Зеленіють над потічком.

Біля них — одна ожина.

Скільки всіх дерев, скажи-но? (Сім, бо ожина — кущ)

б) Дві сороки летіли, на вишню сіли.

Дивляться в різні боки: одна — на північ, друга — на південь.

— У тебе, — каже перша, — дзьоб у землі.

— А в тебе, — відповідає друга, — лапи брудні.

Як це? Дивляться в різні боки, а одна одну бачать?

(Сороки дивляться одна на одну, тобто в різні боки)

V. Заключна частина

— Діти, у скриньці ви запитуєте, як квіти можна тривалий час зберігати
довго свіжими?

Запам’ятайте кільки секретів про квіти.

1. Не ставте вазу з квітами на протязі, біля відкритого вікна.
Оберігайте квіти від прямого сонячного проміння.

2. Щодня міняйте воду, стежте, щоб вона була не дуже холодною. Найкраща
вода — кімнатної температури. Можна у воду вкинути кристалик марганцю чи
мідну монету, щоб не розмножувались гнильні бактерії. Для айстр,
хризантем додайте у воду цукор.

3. Щодня підрізайте гострим ножем кінчик стебла. У квітах із міцним
стеблом (бузок, хризантеми) кінчик стебла розріжте чи розплющіть. Стебло
цикламени наколіть кілька разів голкою.

— А на запитання «Де ночує водяна лілія?» я вам відповім казкою В. О.
Сухомлинського.

Росте на ставу біла квітка — водяна лілія. Росте у воді. Радісно
розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче
переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка йому каже:

— Лети, метелику, шукай собі іншу квітку, бо я лягаю на ніч спати під
водою.

— Чому? — здивувався метелик.

— Бо у мене під водою — м’яка постіль. Склала біла лілія пелюсточки і
тихо пішла спочивати під воду.

Підсумок

ВІКТОРИНА

Ліс — наше багатство

Вступне слово вчителя

Вікторина

1. Назвіть основні деревні породи українських лісів.

Дуб, граб, бук, ялина, сосна.

2. Які дерева наших лісів називають патріархами?

Дуби.

3. Чому березу називають піонером лісу, а березові ліси — тимчасовими?
Береза дійсно є піонерним видом і першою оселяється на вирубках,
згарищах. Її сіянці не бояться приморозків, яскравого сонця. Згодом під
березовими кронами розвиваються молоді ялинки, сходи яких гинуть на
відкритих місцях від сонячних опіків й приморозків. З часом ялина
витісняє березу, якій стає замало сонця.

4. Які ви знаєте отруйні гриби?

Мухомор, бліда поганка, несправжні опеньки.

5. Назвіть п’ять видів лікарських рослин лісу.

Шипшина, конвалія, папороть, плавун, суниця.

6. Назвіть деревні породи, які використовуються як лікарські рослини.

Кедр, дуб, ялина, береза, крушина.

7. Які з дерев, що ростуть у наших лісах, характеризуються найбільшою
довговічністю?

Тис ягідний.

8. 3а назвою якого дерева названо місяць року? Це дерево цвіте
найпізніше.

Липа — липень.

9. Яких перетинчастокрилих людина використовує у боротьбі з шкідниками
лісу?

Лісових рудих мурашок.

10. Які птахи і як саме сприяють природному лісорозведенню?

Сойки, дятел, шишкар, дрізд.

11. Назвіть шість видів осілих птахів наших лісів.

Дятел строкатий, сова, сойка, сорока, пугач, синиця.

12. Про що може розповісти пень?

За річними кільцями можна визначити: вік дерева; сторони світу; зміни
кліматичних умов по роках.

1З. Чому лісові гриби не виростають, коли їх висівають спорами на
відстані від дерев?

Порушується необхідна умова життя цих грибів — симбіоз з коренями певних
видів дерев.

ВІКТОРИНА

Усе про рослини

Вступне слово вчителя

Вікторина

1. Яка болотна рослина може замінити вату та йод?

Сфагнум.

2. Яка рослина поширилась в Україні після нашестя татар?

Аїр. Татари возили кореневища аїру з собою, вважаючи, що ця рослина
очищає воду. Перепливаючи на конях ріки, вони кидали в них кореневища,
які швидко вкорінювались. Тому цю рослину й називають ще татарським
зіллям. Здавна відомі лікарські властивості аїру.

З. Чому на схилах ярів, для укріплення пісків, садять сосну, а не ялину?

Корені сосни проникають у ґрунт глибоко, а у ялини вони поверхневі.

4. Яка «мандрівниця» з Південної Америки стала злісним бур’яном наших
городів?

Галінсога.

5. Чому в ялини завжди гостра вершина? Поки живе —росте.

6. З кори якого дерева виготовляють корки?

Корковий дуб.

7. Яку з наших рослин називають «живим компасом»?

Пижмо. Листки цієї рослини орієнтовані у меридіальному напрямку.

8. Чи є у флорі України отруйні рослини? Які з них ростуть у вашій
місцевості?

Є. Вороняче око, чемериця, дурман.

9. На перший погляд така слабенька, але залишити її на грядці — вмить
овочі заглушить. Біла квіточка — вірний барометр: якщо не розкрилась до
9 ранку — чекай дощу. Ніжна рослинка, а зимує під снігом. Цей бур’янець
— улюблена їжа багатьох мешканців живого куточка. Про яку рослину
йдеться?

Мокрець, або зірочник.

10. У її листі містяться вітаміни С і К, провітамін А, корисні
мінеральні солі й білки. Навесні з неї варять зелений борщ. Можна добути
й зелену фарбу. У давнину з її волокон виробляли мішковину. А ти думаєш,
вона лиш пече? Назвіть цю рослину. Яке значення для неї має здатність
обпікати?

Кропива. Захисне значення.

11. Струнка рослина до 1,5 м висотою, має гарне перисте листя й
блідо-рожеві (блідо-бузкові) запашні суцвіття-парасольки. Шукайте її на
вологих луках, лісових галявинах, поблизу водойм. Широко відома як
лікарська, тому останнім часом культивується. Препарати з коренів цієї
рослини заспокоюють нерви людей, а її запах збуджує кішок. Назвіть цю
рослину, віднайдіть у гербарії. Чи росте вона у вашій місцевості?

Валеріана лікарська.

12. Чим пояснити, що кімнатні рослини розмножуються головним чином
вегетативно?

Ці рослини походять переважно з інших країн і за наших умов не цвітуть
або не дають плодів без штучного запилення. Тому з покоління в покоління
виживають рослини, здатні до вегетативного розмноження.

13. Ця рослина — не паразит, але нерідко вбиває могутні дерева.

Як? Листя темно-зелене, п’ятилопатеве. Стебло має присоски, витке. На
півдні росте у лісах, а у нас вирощується як ампельна кімнатна рослина.
Що це за рослина? Як її розмножують?

Плющ. Розмножується вегетативно. Прикріплюючись до стовбурів дерев,
використовує поживні речовини останніх, внаслідок чого дерево може
загинути.

ЕКОЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ ТА ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ

«ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ

ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ»

Вступне слово вчителя

Задачі та завдання

1. Берізка польова, кульбаба та інші рослини закривають свої віночки
перед дощем. Жовта акація, навпаки, виділяє перед дощем особливо багато
нектару, розповсюджуючи далеко свій аромат, приваблюючи комах. Поясніть
екологічне значення цих явищ.

2. З поверхні суші біогенні елементи надходять в океан. За допомогою
яких процесів вони повертаються на сушу?

3. Які взаємовідносини існують між мурашками та вищими рослинами?

4. У одних рослин пилок дрібний, сухий, порошкоподібний, у інших –
липкий або має різні вирости. Поясність екологічне значення такої
різноманітності.

5. Учням дуже хотілося, аби в їхньому класі впродовж зими зеленіла
берізка. Навесні вони обережно викопали деревце, висадили у велику
посудину, перенесли до кімнати й поставили біля вікна. Берізка
прижилася, але восени, незважаючи на догляд, її листя пожовкло, опало.
Поясніть причини цього явища.

6. У полярних районах (в Україні взимку) у закритому ґрунті вирощують
огірки, помідори, квіти. Яким чином створюються умови, необхідні для цих
культур?

7. На узліссях та лісових галявинах серед кущів глоду, шипшини іноді
зустрічаються смородина, аґрус. Яким чином могли потрапити до лісу ці
рослини?

8. Відомо, що сосна є евритопним видом і здатна пристосовуватися до
різних умов існування. Поясніть, чому на піщаному ґрунті корінь сосни
росте углиб, а на болоті коренева система сосни поверхнева. До яких умов
середовища пристосовується рослина у такий спосіб?

9. Дві рослини були висаджені в глиняні горщички з однаковим ґрунтом.
Догляд за ними був однаковий, але стінки однієї посудини були
пофарбовані. Де краще розвиватимуться рослини?

10. Які рослини і як у природних умовах отримують поживні речовини не з
ґрунту?

11. Після дощу часто можна спостерігати масовий вихід дощових червів на
поверхню ґрунту. Якою є причина цього явища?

12. Навесні під листяними деревами зустрічається петрів хрест — рослина
рожевого кольору, позбавлена хлорофілу. Якщо розкопати землю, можна
помітити, що ця рослина прикріплена до коренів дерев. Який тип
екологічних відносин має місце у цьому випадку? Як живиться петрів хрест
за відсутності хлорофілу?

13. В умовах африканської савани можна розмістити в 15 разів більше
диких травоїдних тварин, ніж свійських. Річний приріст продукції диких
тварин також значно вищий. Як пояснити це явище?

14. У деяких деревних рослин молоді листки навесні мають
червонувато-фіолетовий колір. Яке значення має такий колір листя для
рослин у цей час?

15. Інколи восени окремі дерева зацвітають повторно. Чому це
відбувається?

16. Якою екологічною закономірністю можна пояснити такі явища: загроза
замерзнути значно більша при морозі з сильним вітром, ніж у безвітряну
погоду; спеку легше переносити при сухому, а не при вологому повітрі.

17. Визначте, до якої екологічної групи стосовно температури належать
названі види рослин: сосна, каштан, береза, дуб, банан.

18. Визначте, до якої екологічної групи стосовно температури належать
названі види тварин: ведмідь бурий, шимпанзе, вовк, заєць – біляк, їжак,
ховрах.

19. Знаючи закономірності взаємодії екологічних чинників, як можна
підтримувати оптимальні умови життя культурних рослин і свійських
тварин?

20. Які абіотичні чинники визначають вертикальну поясність гірських
біоценозів Карпат, Кримських гір?

21. Який абіотичний чинник виявився в процесі еволюції головним сигналом
і регулятором сезонних явищ у житті рослин і тварин. Наведіть приклади.
Чому саме цей, а не інші чинники?

22. В 1 кг свіжих листків різних рослин міститься різна кількість
хлорофілу: у подорожника — 1,8 г; аспідистри — 4,0 г. Яка з цих рослин
світлолюбна, а яка — тіньовитривала? Відповідь обґрунтуйте.

ВІДПОВІДІ ДО ТЕМИ «ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ

ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ»

1. Одні рослини. «захищають» пилок 1 від дощу, закриваючи віночки, інші
«поспішають» запилитись, приваблюючи комах. Має місце різноманітність
адаптації до однакових умов існування.

2. У процесі кругообігу речовин, а також завдяки геологічним процесам,
тобто має місце біогеохімічний цикл.

3. Мурашки розносять насіння рослин, знищують окремих шкідників, проте
вони сприяють поширенню тлі (попелиць), переміщуючи її під час
переселення мурашників.

4. Це є проявом пристосування різних видів рослин до поширення.
Вітрозапильні рослини мають дрібний сухий пилок, що легко розноситься
вітром. Комахозапильні рослини мають пилок липкий, з наростами, що
сприяє його кращому закріпленню на тілі комах.

5. Листопад — це прояв своєрідної адаптації дерев до сезонних змін у
природі. Визначальним чинником є тривалість світлового дня, що восени
зменшується.

6. Створюються умови, необхідні для фотосинтезу: додаткове й тривале
освітлення, тепло, волога, вуглекислий газ, родючий ґрунт.

7. Можливі два шляхи: занесення людьми під час прогулянок, відходами та
занесення птахами.

8. На піщаному ґрунті корінь сосни росте углиб, досягаючи вологих шарів
ґрунту. На болоті вологи достатньо, але відчувається нестача повітря у
ґрунті. Тому коренева система сосни тут поверхнева.

9. Рослина краще ростиме у нефарбованому горщику, оскільки тут кращим є
доступ повітря у ґрунт.

10. Так звані рослини-хижаки (наприклад, росичка) отримують необхідні
речовини з перетравлюваних комах. Це також можливо за гідропонного
вирощування сільськогосподарських рослин.

11. Нестача кисню, повітря у надмірно зволоженому ґрунті.

12. Спостерігаються паразитичні відносини. Паразитичний організм (петрів
хрест) отримує необхідні поживні речовини від живителя (дерева). Ось
чому хлорофіл йому не потрібен.

13. Дикі тварини займають різні екологічні ніші, вживають різні корми,
оскільки видовий склад дикої фауни різноманітний. Свійські тварини
живляться досить одноманітним кормом. Видовий склад худоби набагато
бідніший, що призводить до конкуренції за їжу, швидкого знищення
трав’яного покриву.

14. Листя червонуватого кольору краще поглинає теплові промені Сонця.
Тому рослина менше страждає від холоду, біохімічні процеси відбуваються
навіть за умов зниження температур.

15. Повторне цвітіння спостерігається при настанні восени сприятливих
умов: теплої погоди після холодного літа; сильних дощів після
посушливого сезону тощо. Це явище несприятливе для дерев, оскільки
витрачаються запаси їхніх поживних речовин.

16. Наведені явища пояснюються закономірностями взаємодії чинників.

20. Вертикальна поясність гірських біоценозів, в тому числі Криму і
Карпат, пояснюється вертикальною зональністю (зміною з висотою),
температури та вологості.

21. Тривалість дня та ночі, зміни пори року як найбільш ритмічні й
закономірні явища у природі виявились визначальними у еволюції живої
природи, пристосуванні організмів до умов існування.

22. Подорожник — світлолюбна, аспідистра — тіньовитривала рослина.
Тіньовитривалим рослинам для забезпечення фотосинтезу необхідно більше
хлорофілу.

Похожие записи