Тема. Календарно-обрядові пісні: жнивні, колядки і щедрівки, їх
особливості

Мета:

— Формування уявлення про зв’язок музики з життям і побутом
людини;

— Визначення особливостей календарно-обрядових пісень;

— Розкрити призначення календарно-обрядових пісень;

— Визначення ролі календарно-обрядових пісень в українській
національній спадщині.

— Формування вміння висловлювати власне уявлення про зміст
музичного твору логічно, послідовно, обґрунтовано висловати свої думки.

— Формування співецьких навиків;

— Виховувати інтерес до української історії;

— Виховувати потрібність вивчення традицій української історії
та культури;

Методи: Бесіда, розповідь, дискусія, аналіз і порівняння, проблемно-

пошукових ситуацій, емпатії (співпереживання, співчуття).

Тип уроку: урок вивчення і вдосконалення матеріалу.

Форма — традиційна форма уроку з інтерактивними та творчими вправами.

Наочні посібники: нотний текст пісні, підручник, посібник , дидактичний

Матеріал.

Ілюстративний матеріал: репродукції.

ТЗН: магнітофон, аудіо записи.

Використовувана література: словник музиканта, матеріали журналів,
статті.

Хід уроку

У довгій лози

Пасли хлопці кози

А дівчата – козенята

Ті й померзнули ноженята.

Ой, дівоньки гожі

Кидайте ті кози.

У кривім танцю походжаймо

Та ніженьки зігріваймо.

Ой кривого танця

Не виведу кінця.

Треба його виводити

Кінець йому знаходити.

Українська народна пісня

1. Музичне привітання. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і практичних навиків

Учитель. Кожна нація, кожен народ має свої традиції і звичаї, які
створювалися впродовж сторіч. Україна – велика держава, з багатою
культурою та традиціями. Музичною душею національної культури
українського народу можна назвати пісню.

3. Мотивація повчальної і пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Особливо велика роль української народної пісні в повсякденному
житті. Українська народна пісня – це цілий духовно-образний світ в
мініатюрі, який зв’язує воєдино минуле і сьогодення української
національною музики.

Питання класу:

— Чи не заважає пісня роботі?

— Чи потрібна трудова пісня у сумісній праці?

— Що би було коли у сумісній праці люди використовували не
трудові пісні, а щось інше, наприклад танці, ігри, якісь команди?

— Чи була би більш плідною та якісною робота?

4. Подання нового матеріалу

Учитель. Календарно-обрядові пісні донесли до нас міфологічні уявлення
дохристиянських часів. Наші далекі предки не вміли правильно пояснити
явища навколишнього світу. Вони наділяли рисами живих істот усе, що їх
оточувало, і вірили, що вони можуть допомагати людині або нашкодити.
Люди намагалися впливати на сили природи певними обрядами, які завжди
супроводжувалися піснями.

Ці пісні тісно зв’язані з язичницькими віруваннями. Слов’яни вірили в
сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть
вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку.

Обрядові дійства були тісно зв’язані з працею людини, з родинним побутом
та з народним календарем. Пізніше календарно-обрядові пісні поступово
втрачали зв’язок з давніми обрядами, почали підпорядковуватись
християнським святам. Тоді надзвичайної популярності в народі набули
колядки та щедрівки. Ці пісні приурочувались до основних свят зимового
циклу: колядки — до Різдва (7 січня), щедрівки — до Нового Року (за
старим календарем 14 січня).

Питання до класу:

Що вважалося головним у житті людини у давнину? Чому?

Учитель. Усе життя українського народу було пов’язане з хліборобського
працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому магічними словами і
ритуальними діями вони намагалися поліпшити умови свого життя.

Наші предки здавна помітили, що слова мають велику силу. Ними можна
втішити й розгнівати, насмішити і налякати, заспокоїти і викликати
прихильність до себе. Вони вважали, що ласку богів та сили природи можна
привернути словами і піснями. Так виникли календарно-обрядові пісні, які
поділялися на цикли за порами року: весняний, літньо — осінній, зимовий.

У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові
пісні). Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні,
добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад: на сільських майданах
і галявинах співали веснянки і гаївки, під час Зелених свят — русальні
пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив, люди
співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний
урожай. Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні пісні.

« t TH †

Колядки прославляли господаря і його сім’ю. Термін «колядка»
відбувається від імені богині неба Коляди — матери Нового Сонця. Колядки
— це своєрідні духовні жертви на честь народження нового божества
Світла. Вони супроводжують різдвяні обрядові дії. Головна мета колядки
не тільки прославити господаря і його сім’ю, але і розвеселити їх,
створити веселий настрій. У більшості змісту колядок звучить прохання
про нагороду: звичайно це обрядова їжа і гроші.

Музичні особливості колядок: акцентований ритм, використання строфи з
приспівом або без нього. В приспіві часто виконують слова «Святій
вечір», «Добрій вечір», речитативна мелодика і спокійний темп. Колядки
виконуються окремими виконавцями або групою дітей під вікном, в сінях
або в будинку.

Питання до класу:

Колядки і щедрівки це одне те ж саме? Чи різне? Чому?

Учитель. Щедрівки – це такі музично-поетичні твори, які виконувалися
українцями в Щедрий вечір перед Новим роком. Їм властива жартівлива
тематика. Головний мотив колядки – це мотив прохання, про щастя,
здоров’я і благополуччя сім’ї. Музичні особливості щедрівок: помірний
ритм, варіаційна форма з приспівом, співучість. Дитячі щедрівки
виконуються соло або групою дітей.

Жнивні пісні супроводжують цикл робіт на селі і діляться на три
групи: зажинкові( які величають жниць, перший сніп), жниварські ( в яких
звучить скарга на важку працю), обжинкові ( звучать бадьоро,
завершуючи збір урожаю хліба). Зміст пісень: вихваляння ниви, сонця,
хліборобів, Музична особливість жнивних пісень мелодійність, виразність,
строгий ритм.

5. Вокально-хорова інтерпретація

Завдання:

Визначте жанр української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
Чи обрядова ця пісня? Обґрунтуйте відповідь.

Вокально-інтерпретаційна робота над піснею «Ой на горі та й женці
жнуть».

Питання класу:

Чи співпадає ідея хорової пісні Філіппенко «Поле моє, поле» з ідеєю
жнивних календарно-обрядових пісень? Обґрунтуйте відповідь.

6. Слухова інтерпретація

Учитель. Багато творів написано на основі народних пісень. Це
здебільшого колоритні оркестрові п’єси з барвистою, життєрадісною
музикою. Особливе враження справив на Г.Майбороду гуцульський фольклор.
Записані ним гуцульські пісні, згодом увійшли до різних творів та
багатьох спеціальних збірок. Саме обробки гуцульських народних пісень
стали основою його «Гуцульської рапсодії».

Рапсодія — пісня чи вірш, який виконувався в античній Греції мандрівними
співаками — рапсодами, тепер жанр інструментального твору вільної форми,
переважно на основі народних тем.

В українській музиці рапсодії писали відомі: М. Лисенко, C. Людкевич, В.
Барвінський та ін..

Питання класу:

Для чого композитор використовував народні пісні? Чому він забажав
цитувати українські пісні, ніж створювати власну музику народному дусі?

Чи присутні народні образи в професійному творі композитора? Чому
обраний був жанр рапсодії? Що композитор бажав підкреслити цим жанром?

7. Музикування

Проведення пісні-гри Ж.Колодуба «Фрікель-Нікель». Створення
темброво-ритмічного супроводу до пісень і танців (Музичні інструменти:
бубон, ложки).

8. Підведення підсумків

Пісні створені народним генієм, відображають найбільш важливі
історичні події в житті суспільства, починаючи від тих, що віддалені від
нас століттями, і кінчаючи тими, свідками яких ми є самі. Фольклор —
пребагате джерело вивчення життя і побуту, у ньому яскраво виявлені
національна вдача і характер народу. У фольклорних образах, що виникли в
різний час, виразно позначилися зміни в світогляді, які були зумовлені
розвитком суспільно-економічних та політичних відносин у житті людей.

У народній пісні — найбільш поширеному фольклорному жанрі — тісно
поєднані поетичне слово і музика. Глибина життєвої правди, якою
сповнений текст пісні, краса її поетичного узагальнення повністю
розкриваються і особливо діють саме силою своєї музичної образності.
Завдяки простоті поетичної та музичної мови народна пісня доступна, її
емоційна виразність і безпосередня щирість почуттів дають глибоку
естетичну насолоду.

Високі ідейно-художні якості народної пісні зумовлюють ту велику
роль, яку вона відіграє в житті і побуті. Музичний фольклор українського
народу став тією основою, на якій виросла професійна творчість
українських композиторів Багатства української народної пісні широко
використовувалися класиками української музики.

9. Домашні завдання:

Створити мистецький твір який би виразив власне відношення до
давніх українських обрядів.

Похожие записи