Тема уроку. Історичне минуле українського народу. Літописні оповіді «Про
заснування Києва», «Про князя Олега».Значення літописання для нащадків.

Мета: пояснити значення літописів для наступних поколінь; учити
аналізувати риси вдачі руських князів; привернути увагу до душевної
краси й духовності наших предків, любові руських князів до своєї землі
як гідного прикладу для наслідування.

Тип уроку: бінарний урок: українська література та історія.

Теорія літератури: літопис

Обладнання: портрети Нестора Літописця та князя Олега, кросворд,
відеокліп «Києве мій», виставка книжок про історію України.

Міжпредметні зв’язки: історія України, природознавство, музика

Зміст уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Демонстрація виконаних учнями вдома зображень «Родовідного древа».

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Таке домашнє завдання не було випадковим. Виконуючи його, кожен з вас
більше дізнався про історію своєї родини, своє коріння, а це дуже
важливо. Без минулого немає майбутнього. Сьогодні ми розпочинаємо
вивчати новий розділ української літератури – історичне минуле нашого
народу. Епіграфом до уроку візьмімо слова Тараса Шевченка:

Подивіться лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми.

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків?

Отже, помандруймо з вами в історичне минуле, з яким ви вже почали
знайомитися на уроках історії України, і спробуймо дати відповідь на
питання, які перед нами ставить великий Кобзар.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель історії. Пригадаємо основні поняття, які ви засвоїли на уроках
історії. Для цього спробуємо розгадати кросворд. Тих, хто бажає, прошу
підійти до столу і взяти номерки з питаннями.Чекайте, здається номерки
зникли! А ось якийсь лист!

Читаю: «Запитання для кросворду знайдуть і прочитають ваші учні. Зробити
це вони мають за допомогою карток із цифрами. Цифри – це номери питань.
Бажаю успіху! Чарівниця – історія»

Учні шукають у себе на парті номерки, зачитують питання. Відповіді вони
почергово вписують у клітинки записаного (спроектованого) на дошці
кросворду.

Наука, що вивчає способи обчислення часу (хронологія)

Прізвище вченого, якого вважають батьком української історії
(Грушевський)

Записи найважливіших подій з року в рік (літописи)

Ім»я сестри Кия, Щека і Хорива (Либідь)

х р о н о л о г і я

Г р у ш е в с ь к и й

л і т о п и с и

Л и б і д ь

Яке ключове слово кросворду?

Що воно означає? (Це найдавніша назва, якою користувалися предки для
називання своєї землі).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель української літератури.

Як ви гадаєте, від яких слів утворилося слово «літопис»?
(літа, писати)

Що воно означає?

*Словникова робота.

Літописи – це перші рукописні книги, які в хронологічній
послідовності описують події. Найдавніший літопис, який дійшов до нашого
часу, — «Повість минулих літ». Його автор — преподобний Нестор
Літописець, чернець Києво-Печерського монастиря.

* Розповідь про Нестора (заздалегідь підготовлений учень).

Науковці вважають, що Нестор Літописець народився в 1056-1057 рр.
Був високоосвіченою людиною, знав кілька іноземних мов, зокрема грецьку.
Сімнадцятирічним став монахом Києво-Печерського монастиря – найбільшого
на той час релігійно-культурного центру Київської Русі. З юних літ
Нестор відзначався книжковою премудрістю. Особливо його цікавили життя
святих та історичні події. Він старанно зібрав і описав найважливіші
події вітчизняної історії, склавши їм оцінку, виклавши власний на них
погляд. Крім розповіді про історичні події, у літопис вміщує художні
описи, легендарні оповіді, казкові елементи, прислів’я, приказки. Тому
літопис – не лише історичний твір, а й твір літератури.

Робота з ілюстрацією

Бесіда.

У якому віці зобразив скульптор Нестора?

У що вдягнутий літописець?

Опишіть поставу Нестора, риси його обличчя.

Які риси вдачі Нестора намагався розкрити скульптор? Чи вдалося це йому?
Поясніть.

Що розповів вам скульптурний портрет про життя Нестора?

Чи може скульптурний портрет замінити живописний чи графічний?
фотографію? Поясніть.

Яка роль мистецтва у збереженні інформації про минуле? Чи відомі вам
випадки, коли науковці-історики та митці співпрацювали? Розкажіть.

Учні виконують інсценізацію. «У Печерському монастирі»

Нестор.

Андрій Первозванний сказав своїм учням: «Бачите ці гори? На цих горах
засіяє Божа благодать: тут має постати великий город і многі церкви Бог
має здвигнути». І увійшов на ці гори, благословив їх і хрест поставив, і
помолився Богу, зійшов з гори тої, де після постав Київ.

Ведучий.

Ця давня історія сповіщає про початок древнього Києва. Цікаво, що ж було
далі?

Нестор.

І були три брати: одного звали Кий, другого – Щек, третьому ім’я було
Хорив і сестра їхня – Либідь!

На сцену виходять Кий, Щек, Хорив, Либідь,

яких нібито уявляє Нестор.

Літописець сидить за столом і, роздивляючись

братів із сестрою, щось записує гусячим пером.

Щек. Що, брате?

Хорив. Кажи швидко!

Либідь. Так, братику, не мовчи!

Кий. Почув я сьогодні пророчі слова: маємо збудувати серед цього лісу,

онде на тих горах, велике місто, що прославить наші імена.

Щек. Я згоден.

Хорив. Хороша це справа.

Либідь. Це правильно.

Нестор.

Узялися брати до роботи, і виросло місто, яке назвали на честь старшого
брата Києвом. Ближчі ж гори нарекли Щекавицею та Хоревицею, а річку, що
текла неподалік, – Либіддю.

Учитель історії.

З кожним роком і навіть днем зростало і міцніло місто над Дніпром.
Несе і зараз свої води величний Дніпро, стиха перемовляються хвилі,
милуючись на величний Київ.

?

¤

I

? TH 4

L

N

h

?

? 2

4

L

N

gd—-

,?,¶,uouuocccccccuuuTHuouOuEo

„?^„?gd—-

&

-e—.z.O.U.u.»/b/o/|0?0I0o0u0
1d2f2?2O3O3/eaaaaaTHTHTHTHTHOTHTHTHTHTHETHTHeTH

gd—-

-. Робота над оповіддю «Про заснування Києва»

Учитель літератури стисло розповідає про автора оповіді Віктора
Близнеця.

Читання твору учнями.

Словникова робота.

Боричів узвіз – крута дорога, що вела на Поділ з вершини міста. Поляни –
східнослов’янське плем’я, яке жило в Середньому Подніпров’ї.

Тестова перевірка рівня засвоєння змісту оповіді (учні працюють у
зошитах, даючи відповіді на питання: так чи ні).

Поляни жили разом з усіма іншими народами і не володіли своїми землями.
(Ні)

Був круг міста ліс та бір великий. (Так)

І були мужі мудрими і тямущими. (Так)

Кий був мірошником біля Києва. (Ні)

Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького. (Так)

Грецький цар не полюбляв князя Кия. (Ні)

Кий разом із братами й сестрою жив і помер у Києві. (Так)

Помінявшись зошитами, учні перевіряють роботи одне одного..

1. Мистецька хвилинка

Учні переглядають відеокліп пісні «Києве мій» у виконанні І.Слєпцова.

Бесіда за змістом відеокліпу.

Чи знайомі вам слова пісні? Хто їх автор?

Які думки й почуття викликала у вас пісня?

Які рядки запам»яталися? Чому саме ці?

Чи сподобалася вам музика? Чим саме?

Чому пісню порівнюють з птахом, крилами якого є мелодія й текст? Чи
згодні ви з таким порівнянням? Чому?

Що вам відомо про виконавця пісні? (Ігор Слєпцов, автор музики і
виконавець пісні «Києве мій» — син працівниці шкільної бібліотеки
Ірени Станіславівни Слєпцової. Крім цього, він відомий архітектор,
лауреат Державної премії).

Які архітектурні споруди нашого міста ви побачили у відео?

Які споруди є новими, які старовинними?

Чи можете ви уявити Київ без старовинних будівель (пам»яток історії),
пам»ятників історичним і культурним діячам? Чому?

Учитель історії.

Життя продовжувалося, місто розросталося, люди вирощували пшеницю, пекли
хліб, навчалися ремесел. З часом змінювалися князі, які прославляли свою
землю. Серед них був відомий вам князь Олег. Пригадайте, що ви знаєте
про цю величну постать нашої історії.

Учитель історії демонструє картку з певним словом або датою. Учні
пов’язують побачене з життям і діяльністю князя Олега.

1 картка 882р. (князь Олег захопив владу в Києві)

2 картка Новгород (саме з цього міста князь прибув до Києва)

3 картка Аскольд і Дір (Аскольда і Діра Олег хитрістю виманив і вбив)

4 картка Розквіт (за часів правління Олега Київ розквітав)

5 картка Віщий (за хитрість, мудрість і військові подвиги народ
назвав князя Віщим Олегом)

VI. Робота з текстом «Про князя Олега»

Самостійне читання твору учнями.

Словникова робота.

Волхви – язичницькі жерці, які володіли даром передбачати долю людини.

Ворожбит – у давніх слов’ян чарівник.

Бесіда за змістом прочитаного.

Як жив князь Олег з усіма країнами?

Що наврочив йому ворожбит?

Чи справдилися його передбачення?

VІІ. Коментар до класної виставки художньої і наукової літератури про
історію України.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

У кожного на парті є картки, що містять тестові запитання з української
літератури та історіх. З трьох поданих варіантів відповіді на кожне
питання ви вибираєте правильний, Той, хто знає правильну відповідь,
підносить картку.

Учитель літератури. 1. Літописи – це:

а) легенди про воїнів;

б) перші рукописні книги про історичне минуле;

в) казки про богатирів;

Учитель історії. 2. Засновником Києва вважають:

а) Кия;

б) Ярослава Мудрого;

в)Володимира Великого;

Учитель літератури. 3. Нестор літописець був:

а) відомим руським філософом;

б) монахом Києво-Печерського монастиря;

в) братом Кия, Щека і Хорива;

Учитель історії. 4. Одного з братів Кия звали:

а) Чук;

б) Гек;

в) Щек;

Учитель літератури. 5. Сестру засновників Києва звали:

а) Ольга;

б) Ярославна;

в) Либідь;

Учитель історії: 6. Кий був князем:

а) полянським;

б) волинським;

в) хорватським;

Учитель літератури: 7. Князь Олег помер від:

а) удару ворожого списа;

б) удару свого коня;

в) жала змії що виповзла з черепа його коня;

Учитель історії: 8. На честь Хорива і Щека були названі:

а) вулкани;

б) гори;

в) річки;

ІХ. Домашнє завдання.

Підготуватися до виразного читання оповіді «Про заснування Києва», «Про
князя Олега». Підготувати розповіді про інших князів Київської Русі.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДО РЕЧІ

У чому полягає інтегративний підхід до навчання? Його суть – така
будова навчального курсу, у якому:

окремі розділи тісно поєднані;

можливості такого поєднання використовують максимально.

Найбільш виразним зразком методичної будови інтегрованого навчального
курсу є курс словесності.

Інтегрований урок (від лат. Integratio – поповнення) — тип
уроку, у якому навколо однієї теми поєднано відомості різних навчальних
предметів.

Міжпредметна інтеграція може бути:

повна (становити собою об»єднання в одному курсі різних навчальних
предметів: фізика+хімія+астрономія+природознавство);

часткова (полягати в поєднанні підпорядкованого одній темі матеріалу
різних предметів).

Від інтеграції необхідно відрізняти короткі принагідні вкраплення в
урок відомостей з інших предметів. У такому разі йдеться про
міжпредметні зв’язки. Застосування таких зв’язків сприяє глибшому
сприйманню й осмисленню виучуваного, розвиток ерудиції школярів тощо.

Бінарний урок (від лат. binarius — подвійний) – різновид інтегрованого
уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, наприклад, мови та
історії, мови й математики, мови й образотворчого мистецтва, мови й
музики і под. Мета бінарного уроку — зміцнення знань, удосконалення
умінь і навичок на оновленому мовному матеріалі.

Похожие записи