.

Інтерактивні технології в особистісно зорієнтованій освіті (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
174 1701
Скачать документ

Інтерактивні технології в особистісно зорієнтованій освіті

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що поряд
із функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають
набути достатнього особистого досвіду культури спілкування та співпраці
в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань

Реалізація поставленої мети неможлива без використання особистісно
зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають
демократизацію, гуманізацію освіти, методологічну переорієнтацію процесу
навчання на розвиток особистості учня.

Проголошення принципів особистісно зорієнтованого навчання, на жаль, на
практиці обмежується етико-гуманістичним аспектом спілкування вчителя та
учня. Постає питання про подолання суперечностей між розумінням
педагогами важливості гуманізації та реальною готовністю до здійснення
цієї мети, визнанням необхідності впровадження особистісно зорієнтованих
технологій і неспроможністю їх практичного втілення. Отже, необхідним є
введення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно
поєднуються із традиційними формами та методами, легко застосовуються на
різних етапах уроку.

Розв’язання поставленої задачі – завдання інтерактивних технологій, що
передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії всіх учнів у
ході уроку в малих групах, де відбувається розподіл ролей, чітке
виконання обов’язків учасників. За такої організації навчання вчитель
керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими
спрямовує діяльність груп.

Термін «інтерактивний» (з англійської inter – взаємний, akt – діяти)
означає здатний до взаємних дій, діалогу. Інтерактивне навчання – це
спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на
меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває
свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співна-вчання,
взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними
суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу
того, що вони знають, уміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих
ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на
основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє
формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери
співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером
дитячого колективу.

Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності,
що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почувати себе безпечно,
вселяє впевненість у можливості подолання труднощів. Коли діти
навчаються разом, вони відчувають суттєву емоційну та інтелектуальну
підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього
рівня знань і вмінь.

Прийоми, які використовують учителі на інтерактивних уроках, дозволяють
подолати індивідуалістську тенденцію до нездорової конкуренції у класних
колективах, коли один учень може досягти поставленої мети при умові, що
його однокласники зазнають невдачі. Унаслідок учні або ретельно
працюють, щоби перемогти інших, або відступають, оскільки не впевнені у
своїх силах. У такій ситуації діти розуміють, що їхні успіхи жодною
мірою не залежать від діяльності товаришів, отже зосереджуються
винятково на персональному успіху або невдачі.

Під час інтерактивного уроку відбувається співпраця – спільна діяльність
для досягнення загальних цілей, коли учні починають розуміти: вони
можуть досягти своїх особистих цілей тільки за умови, що їхні товариші з
групи також досягнуть успіху. Успіх кожного – це успіх групи.

Упровадження інтерактивних технологій потребує від учителя розуміння
суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу,
значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово
вводити елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з
найпростіших – робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм»,
«мікрофон» тощо.

Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий
матеріал. Мета – реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня,
надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні
й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат – створення
дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної
діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:

визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому
уроці;

ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й
додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо);

планування уроку – етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі
учасників, запитання та можливі відповіді;

вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;

мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації,
наведення цікавих фактів тощо;

забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування
очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми;

надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за
мінімально короткий час;

забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної
вправи (на вибір учителя);

рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах – індивідуальна робота,
робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків
тощо.

Орієнтовний розподіл часу між етапами інтерактивного уроку:

мотивація – 5 %;

оголошення теми – 5 %;

інформування учнів – 10-15 %;

інтерактивна вправа – 50-60 %;

рефлексія – 15-20 %.

Прийоми інтерактивного навчання (за В. Шарко)

Акваріум.

Коло ідей.

«Мозковий штурм».

Метод «прес».

«Мікрофон».

Навчаючи – учусь.

«Ажурна пилка».

Ток-шоу.

Дискусія.

Навчання в командах досягнень.

Метаплан.

Командна підтримка індивідуального навчання.

Американська мозаїка.

Групові дослідження.

Зразки інтерактивних вправ, які доцільно використовувати на уроках у
початкових класах (з досвіду вчителів)

«Мозковий штурм» або атака

Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за
обмежений час (10-15 хвилин).

Обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із
теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб
(оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються навколо стола. Лідер
групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом
хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне –
кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й
абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе
запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі
обговорення довести правильність своєї думки, а також бажано дійти
спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі
обговорення обґрунтовується остаточний вибір. Рефлексія: «Ця ідея
допоможе нам…», «Ми дійшли думки, що…», «У ході обговорення я
зацікавився…».

Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію,
виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність
потребує певної підготовки класу, ознайомлення учнів із правилами
«мозкового штурму». Доцільно використовувати у 3-4-х класах.

Акваріум

Поділ на групи аналогічно попередній вправі. Одна з груп займає місце в
центрі класу, отримує завдання для обговорення, виконання (дискусія або
«мозковий штурм», рольова гра, інсценізація). Протягом 3-5-ти хвилин
відбуваються розгляд ідеї, виконання завдання, після чого – коротке
обговорення того, що почули всім класом. Потім місце за центральним
столом займає інша група. Рефлексія: «Я робив це для того, щоб…», «Я
відчував, що…».

Цей вид роботи можна використовувати на підготовчих етапах до введення
більш складних інтерактивних технологій.

Навчаючи – учусь

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання
іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у
процесі спілкування.

Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та
записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні
засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи.
Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у
групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами,
які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.

Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної
теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до
навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.

Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що…».

«Мікрофон»

Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній
роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів
(«Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні
ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись
певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний
(іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших.

Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших,
бажання ділитися своїми думками.

Рефлексія: «Коли я висловлювався в мікрофон, я …».

Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки
тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої
роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів
класу.

Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без
осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів.
Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до
конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність
навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм.
При цьому значющою залишається реалізація на уроці виховних,
розвивальних та освітніх завдань.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020