Інтеграційні зв’язки курсу “Християнська етика в українській культурі” з
основними предметами 2-го класу початкової школи

Образотворче мистецтво

Оскільки програма „Мистецтво” передбачає формування змісту загальної
мистецької освіти за моделлю поліцентричної інтеграції знань, що
відбиває поліфонічний художній образ світу, то в ній закладені й
елементи християнської культури. Завдання вчителя християнської етики –
ефективно використати їх.

На уроці „Таємниці нашого світу” учитель може розглянути з учнями
пейзажі на с. 8 (репродукції картин В. Ван Гога „Хлібне поле з женцем і
сонцем” та А. Мильникова „Біля озера”) і на с. 11 (С. Шишко „Парковий
міст. Київ”), які унаочнять твердження про те, що світ сповнений
божественної краси, задуманий для добра і злагоди. Цю думку підтверджує
поезія М. Стельмаха „На баштані”, у якій мальовничо відтворено чарівний
куточок рідної землі. Прекрасні зорові образи („підкачавши білі штані
ходить бусол по баштані”; „жовтобокі спілі дині ходять в гості до братів
– до статечних кавунів”) створюють емоційний настрій замилування
гармонією світу.

Тема „Світ потребує нашої турботи”(урок 4) стане зрозумілішою дитині,
якщо вчитель створить емоційно-позитивну атмосферу репродукціями картин
І. Левітана „Яблуні, що квітують” (с.73) та А. Грицая „Зима”(с. 35).
Проведена бесіда допоможе дітям зрозуміти потребу наслідувати приклади
християнського добротворення, потребу піклуватися про довкілля,
турбуватися про його розквіт і гармонійне співжиття людини і природи.

До теми „Наші маленькі друзі” (урок № 7) можна скористатися матеріалом
„Хто живе в ставку?” (підручник с. 20 – 21).

Ілюстративний матеріал познайомить другокласників із мешканцями
водоймищ. Поетичні твори викличуть настрій щирого, людяного ставлення до
них. Хіба не викличе усмішку поезія Івана Гущака „Жабенятко жовтороте”:

Жовтенятко жовтороте

шию, лапки і животик

гріє спрагло у калюжі

(бо калюжу любить дуже).

Журавлю кричить: „Мерщій

із калюжі! Пляж тут мій”.

Матеріал теми допоможе з’ясувати християнське поняття милосердя і
людяності. Діти усвідомлюватимуть свою відповідальність у ставленні до
рослин і тварин.

Тема „Краса люблячого серця” (урок № 8) співзвучна з темами мистецтва
„Світ комах” с. 22-23, „Біла кізонька” (с. 26-27). Авторський текст цих
сторінок – дуже людяний, щоб намалювати метелика чи кізоньку, творці
підручника спонукають дітей розглянути уважно, побачити красу живих
створінь. Як відомо, любов починається з відкриття. Дитина привчається
бути уважною до навколишнього світу, відкривати красу, полюбити її. Те,
що любимо, ми бережно плекаємо. Дивовижну легенду створила В. Лебедова
„Коза Гаїза”, яку слід використати з темою «Біла кізонька»:

„Косата зоря спинилася над вертепом, що стояв при дорозі до Віфлеєму.
Гаїза знала цей вертеп , бо часто заскакувала туди, щоб скубнути сінця з
ясел і подратувати осла, що мав там своє стійло. Тепер не могла
зрозуміти, що це таке є в тому вертепі, де спинилася косата зоря і
крилаті постаті і пастирі.

Вона сміливо пересунулася вперед. Ніхто її не займав, усі з пошаною
віддавали комусь поклін. Гаїза і собі заглянула туди і з дива мало не
замекала. У яслах на сіні лежало мале Дитятко, а при ньому по один бік
стояла молода жінка, а по другий – старець із довгою бородою.

 „Яке гарне оце Мале людське! Але чому Воно таке сумне? Так далеко
дивиться кудись перед себе! Невже ж Воно хворе? Ану, побачу!”

І, присунувшись ближче до Дитятка, почала своєю м’якою борідкою пестити
Його ніжки й рученята. Малий розплющив широко очі, глянув на рогату
тварину і всміхнувся – і раз, і другий, і третій. А за ним всміхнулась і
Мати, і бородатий дідусь, і пастирі, навіть сумний осел весело крутнув
головою.

– Ось як треба діток забавляти! – сказала Гаїза. – Малі мусять сміятися,
радіти. Побачите, як Воно ще засміється!

І, відштовхнувши осла і вола на бік, щоб зробити собі місце, почала
Гаїза виводити перед Дитятком найкращі свої козячі танки і штуки. А вона
була в цьому мистець. Ходила вихилясам, притупцювала ніжками, вертіла
головою, немов хотіла взяти когось на ріжки. А Малий у яслах дивився на
чудну танцюристку, а потім сплеснув радісно в рученята і зайшовся
перлистим сміхом.”

Тема „Боже милосердя до людей. Різдво Христове” (урок № 16) інтегрується
з темою „Різдвяні голубочки”. Зробленими виробами діти привітають своїх
рідних на Різдво. Учителеві можна використати легенду Віри Лебедової,
яка розкриває пошану людей до голубів – саме ці птахи принесли найкраще
пір’ячко, щоб народженому Божому дитяткові була м’яка постілька в яслах.
Подаємо уривок із легенди „Горда пава”:

» $ & v

x

?

$ & x

„J

`„J

gdF‚

gdF‚

?„Пташки (волові очка) заніміли, зачудовані незвичайною новиною і
великою честю, яка їм припала, – побачити першими Божого Сина.

А потім кинулися порядкувати домівку.

– Та що зробимо з волом та ослом? Вони так багато місця займають і так
голосно ремигають, – журилися.

– Не бійтеся! – відізвався осел. – Ми теж хочемо побачити Дитятко, та
будемо гріти Його своїм подихом, бо ніч холодна.

– То залишайтесь! Але миші треба доконче прогнати, вони цілу ніч
шарудять і гризуть, спати не зможе Маленький.

 – О, ні! Залиште нас! – просили мишки. – Ми вам долівку позамітаємо
хвостиками чистенько, а потім заховаємось в куточку. І ми хочемо бачити
Боже Дитятко.

– Ну, то залишайтеся і робіть порядки. Але павуків не можна ніяк
залишити, вони позатягали скрізь по стінах і кутках своє павутиння. Це ж
негарно!

– О, ні! Залиште нас! – просились павуки. – У стінах і стелі є діри,
крізь них дує вночі холодний вітер, а ми заснуємо їх щільно нашим
полотенцем, щоб Дитятко не змерзло.

– Ну, то залишайтеся і робіть свою роботу! Та де покладе Мати дитину? –
питали волові очка один одного.

– Авжеж ніде інде, тільки в наших яслах, – відізвався віл. – Господар
приніс нам ще з вечора свіжого сіна, м’якенько й тепло буде в ньому
лежати.

– Ні, сіно колотиме тільце Дитини, треба подбати про щось краще, –
говорили мишки.

– А що ж м’якше від пташиного пір’я? – сказала волове очко – мати. – Я
своїм дітям вистиляю завжди гніздо пір’ям. Скиньмося по пір’ячку і буде
Дитинці постілька.

– Справді! Полечу і сповіщу всіх птахів довкола, чого нам треба, –
промовив волове очко – батько.

– А ми, – задзебоніли мишки, – скочимо до лисиць і вивірок, – у них є
завжди багато вичесаної шерсті.

Ще далеко було до вечора, а вже птахи й звірі мали сходитися до вертепу
зі своїми приносами. Найкраще пір’ячко принесли голуби й дикі гуси,
найм’якшу шерсть – кози-ангори. ”

Опрацювання теми „Подарунок від душі” (урок № 13) можна інтегрувати з
темою „Свищики”. Гарно розфарбована й прикрашена розписом іграшка стане
чудовим подарунком дитини для рідних. Матеріал уроку формує почуття
вдячності, прищеплює уміння дарувати й приймати дарунки від інших,
розкриває справжню цінність подарунку насамперед у тих почуттях, з якими
їх готують і дарують.

Визнана дітьми світу, шведська письменниця Сельма Лагерлеф написала
легенду „Ісусові пташенята”, у якій розкрила християнський підтекст
глиняних іграшок:

„Одного весняного дня Ісусик набрав трохи глини і почав з неї ліпити
пташенят.

Ісус виліпив семеро пташок, поставив їх рядком проти сонця, а сам узявся
допомагати товаришеві.

Коли ж сонце почало заходити і його промені лягли скоса на воду
недалекої річки, Ісусик побачив, що вода стала від них неначе золота.
Він набрав у долоні трохи тієї води і покропив нею свої глиняні іграшки.

І сталося диво: пташенята зробилися теж кольорові, з жовтими шийками,
помаранчевими спинками, а крильця в них неначе вкрилися золотом.
Здавалося ось – ось затріпають крильцями, підлетять угору й почнуть
щебетати.”

Опрацювання теми „Воскресіння Христове – перемога Божого милосердя над
злом” (урок №25) можна поєднати з темою „Писанка ”(с.58). Виготовлені
крашанки й писанки стануть чудовою окрасою великоднього столу,
допоможуть виконати практичну частину (розмальовування писанок) уроку №
26 „Зустрічаємо свято”.

Стануть у нагоді музичні твори, які програма „Мистецтво” рекомендує для
прослуховування та виконання в 2 класі. Покажемо їх використання на
уроках християнської етики.

Музичні твори

З якою темою християнської етики вони інтегруються

Українські колядки та щедрівки; „Щедрик”, обробка М.Леонтовича; „Нова
радість стала”

„Боже милосердя до людей. Різдво Христове” (урок №16)

„Ой хто, хто Миколая любить” (народна пісня)

„Подарунок від душі” (урок №13); „Молитва до святого Миколая”

(урок № 15)

І.Кириліна „Розгнівалась на літо зима”

„Серце, сповнене співчуттям”  (урок №10)

С.Прокоф’єв „Вечір. Дощ і веселка”; А.Вівальді „Осінь”; П.Чайковський
„Осіння пісня” М.Лисенко „Осіннє листя”; А.Мігай „Дощик”; К.Дебюсі „Сніг
танцює”; І.Кириліна „Вінок з барвінку”

Тема „Таємниці нашого світу” (уроки №1, №2, №3, №7, №8)

Український народний ляльковий театр „Вертеп”. Розігрування сценок
зимових обрядів („Коза”, „Зірка”)

„Боже милосердя до людей. Різдво Христове” (урок №16)

О.Янушкевич „Весняні котики”

„Воскресіння Христове – перемога Божого милосердя над злом”

(урок №25)

Ю.Михайленко „Пісня про матусю”

„Золоте серце мами”

(урок №28)

Похожие записи