Ноздренко Людмила Василівна

вчитель біології Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1

Доброго дня, шановні колеги!

Інноваційна діяльність в сучасних освітніх закладах: досвід, проблеми,
перспективи.

Одне із актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних
шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності,
спонукання до творчості, виховання школяра, як життєво й соціально
компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і
приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях,
вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це
означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних
технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися знання й уміння з
навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна
активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Отже,
потрібно формувати не лише вузько навчальні, а й широкі пізнавальні
мотиви, учень повинен перейти від цікавості до зацікавленості.

Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається
створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового
матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: Чому відбувається таке
явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку,
слухаючи пояснення вчителя, працюючи з підручником, додатковою
літературою активно шукатимуть відповіді на запитання.

Учитель сам може ставити проблемні запитання під час вивчення
окремих тем уроку. Наприклад:

1) Які особливості у зовнішній та внутрішній будові птаха дали
можливість йому літати?

Чи можна сказати так, що серце 70-річної людини відпочивало 35 років?

Чому у батьків очі карі, а у дітей блакитні?

Не перестаєш дивуватися народній мудрості ( нехай і англійській ): «
Можна привести коня на водопій, але не можна примусити його пити». Як не
тільки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як
навчити нового, не змушуючи «пити примусово», а викликавши «спрагу», в
ідеальному варіанті до знань?

І тому сучасний урок необхідно перебудувати так, щоб у ньому
багато часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації, а
активна, самостійна, у тому числі й науково-пошукова, діяльність учнів.

То яким повинен бути сучасний урок?

Сучасний урок – це урок, на якому створюються реальні умови
для зростання особистості учня. Це урок, коли інформаційне навчання
перетворюється на мотиваційне. Це урок, коли на першому місці свідома
самостійна діяльність учнів, а вчитель спостерігаючи, тільки допомагає
дітям. Сучасний урок – це цікавий урок. Якщо учень чітко уявляє, чого
від нього хоче вчитель, то він свідомо вчитиметься й активно
засвоюватиме зміст матеріалу.

Сучасні методи навчання – це добре забуті старі, тільки на
новому витку історичної спіралі вони набули іншої інтерпретації, їх
тепер називають інтерактивними технологіями.

Інтерактив має велике значення в спілкуванні між тими, хто
навчає, і тими, кого навчають. Викликати пізнавальну активність в учнів
можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу
роль в цій системі відіграють самостійні роботи учнів. У завданнях для
самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх складності, а
також самостійності практичних дій і мислення учнів. У зв’язку з цим
важливе значення має саме формування запитань завдань, що може
по-різному вплинути

на вияв активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої
розумової діяльності.

У процесі навчання учні під керівництвом учителя здобувають нові
для них знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового
навчального матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні
прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості,
динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують
допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх
етапах вивчення навчального матеріалу.

У своїй роботі використовую інтерактив як на класичних уроках, так і
нестандартних. Пропоную невеликі фрагменти з уроків.

Так у 5 класі часто створюю ігрові моменти, їм ще цікаво погратися. При
вивченні теми :»Агрегатні стани речовини» пропоную об’єднавшись у групи
показати усі три стани речовин, що діти з захопленням демонструють.

У старших класах учні більше працюють самостійно. Так при вивченні класу
Птахів, тема: «Сезонні явища в житті птахів. Перельоти птахів» Учні
працюють в групах отримавши конкретні завдання.

Завдання І групі.

Яких птахів називають осілими? Чому?

Як допомогти вижити осілим птахам у холодні сніжні зими?

Назвіть осілих птахів своєї місцевості.

Завдання ІІ групі.

Яких птахів називають кочівними? Чому?

Назвіть птахів кочівників своєї місцевості.

Завдання ІІІ групі учнів.

Яких птахів називають мігруючим? Чому?

Знайдіть їх на малюнках. Продемонструйте учням.

Назвіть мігруючих птахів своєї місцевості.

Завдання ІУ групі учнів.

Що спонукає птахів до перельотів?

Як вони орієнтуються в просторі?

Завдання У групі учнів.

Основні методи дослідження міграцій птахів.

Хто засновник методу кільцювання?

Що необхідно зробити, коли зустрінеш птаха з таким кільцем?

Учні працюють у групах, а потім обговорюють ці питання з іншими.

&

&

ю такі прийоми при вивченні теми, попередньо зашифрувавши її. Завдання.
Вставте пропущене слово. Як воно було знайдене?
Гараж (……) Кабан — ЖАБА.

Або переставте літери і знайдіть правильну відповідь. АБАЖ.

Це жаба, тварина, що належить до класу Земноводних. Розкривається тема і
мета уроку.

У восьмому класі ( 11 річна форма навчання) при вивченні теми: «
Гуморальна регуляція. Залози внутрішньої секреції», починаю урок з
розминки.

« Уявіть собі зустріч кішки з собакою. Лють погрозлива поза,
фуркання кішки і злий оскал собаки, ричання, готовність відбити можливу
атаку. А пригадайте свої відчуття. коли ви в юрбі вболівальників
спостерігаєте за грою своєї улюбленої команди. Скільки емоцій,
переживань! І всі вони різні в різних груп людей.

Можна назвати ще багато почуттів і дій, які доведеться вам
виконати, але їх прояв повною мірою неможливий без участі особливих
речовин, які виділяють залози внутрішньої секреції»

Протягом уроку учні будуть і дешифрувальниками, і журналістами, і
літераторами.

За поясненням вчителя вони повинні , ставши журналістами, задати три
запитання: Що? Через що? За допомогою чого? І знайти на них відповіді.
Скласти опорну схему, працюючи в мікрогрупах « Основні групи залоз» і
побувати в так званому «Акваріумі»,

де обговорять запропоновану вчителем тему за єдиним планом:

Розміщення залози в організмі.

ЇЇ будова

Гормони залози та їх функції.

Гіпо та гіперфункція залози.

Прочитавши текст підручника, обговоривши його в групі, підготувати
розповідь і презентувати її однокласникам. Скласти сенкан на тему:
«Епіфіз». Наприклад:

Е П І Ф І З

Крихітна, недосліджена

Синтезує, гальмує, впливає

Функція до кінця не з’ясована

Залоза.

Додому крім вивчення певного параграфа учні отримують і творче завдання
(за бажанням). Наприклад: написати фантастичний твір « Подорож залозами
внутрішньої секреції».

У 9 класі, на уроці : «Сприйняття світла, кольору» Починаю з
розминки «Вірю, не вірю». Наприклад: — Чи вірите ви, що око розташоване
в очній ямці черепа? (так)

— Чи вірите ви, що кришталик в оці кріпиться війковими м’язами та
зв’язками? (так)

— Чи вірите ви, що склера – світо сприймальна оболонка ока? (ні)

На кінці уроку провожу інтерактивну вправу «Мікрофон».

Сьогодні ми вивчили …

Мені сподобалося…

Я хочу, щоб наступні уроки були ….

Узагальнюючі уроки провожу після закінчення тієї чи іншої теми. Так
наприклад заключний урок у 11 класі з теми: «Розмноження та
індивідуальний розвиток ».

Епіграф уроку: «Не бійтеся відповідати, навіть неправильна відповідь
свідчить про те, що ви думаєте »

На початку уроку проводиться розминка: Гра – аукціон, де учні дають
відповіді на ряд питань і отримують за це певні бали.

В біології дуже багато нових термінів, щоб краще вони засвоювалися
часто проводжу такі вправи: вставити пропущені літери.

Наприклад : Г…МЕ…ФІТ
(Гаметофіт)

П…ЛІ…МБР…І…НІЯ (Поліембріонія)

І…А…Г…
(Імаго)

О…ОГЕ…ЕЗ
(Овогенез)

Зараз з появою мультимедійних технологій дуже добре їх
використовувати на уроках. На цьому ж уроці висвітлювались на екрані
певні малюнки з теми, учні повинні були назвати їх і задати один одному
запитання. Часто використовую і таку технологію. Знайди зайве. З
переліку термінів один зайвий учні його знаходять і пояснюють чому він
зайвий.

Наприклад: сперматозоїд, яйцеклітина, зигота. (зайвий зигота)

Мейоз, мітоз, амітоз. (зайвий мейоз)

Дробіння, бластула, гаструляція. (зайвий бластула)

Дуже вдало проходять презентації, навчальні проекти.

Той хто працює, завжди стикається з проблемами. В основному це
проблеми пов’язані з матеріальним забезпеченням кабінетів, які вже давно
не поповнюються навчальним матеріалом. А біологія – це наука більш
практична, чим теоретична, тому шукаємо різноманітні шляхи, щоб
зацікавити дітей і не втратити їх зацікавленість у старших класах.

А щодо перспектив то на основі вищесказаного можна стверджувати,
що одним із актуальних завдань сучасної школи є пошук оптимальних шляхів
зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності,
спонукання до творчості, виховання школярів як життєво й соціально
компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і
приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях,
вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Існує багато різноманітних методів та прийомів, за допомогою яких
учитель може активізувати пізнавальну діяльність учнів. Це активізація
пізнавальної діяльності учнів через проблемне навчання; використання
інтерактивних технологій на уроках біології.

Крім того в моїй роботі мають місце різні форми організації роботи на
уроці, зокрема: уроки-семінари, практикуми, дослідження проводяться
конкурси учнівської творчості, інтернет-олімпіади, учні досліджують
наукові проблеми в МАН . Всі ці заходи сприяють розвитку пізнавальної
діяльності і творчої активності школярів, а також прищеплюють любов до
живої природи.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи