Нечитайло Валентина Борисівна,

Шевченківський навчально-виховний комплекс,

директор

Інноваційна діяльність в сучасних освітніх закладах:

досвід, проблеми, перспективи

 

 Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям.
Досягнути цього можна, використовуючи парні, групові, колективні режими
діяльності. Якщо вся діяльність здійснюватиметься як колективна, за
бажанням, із формуванням певних міжособистих взаємин, це сприятиме
становленню та розвитку життєтворчого спрямування особистості.

 Педагогічний процес – вічна діалектика успіхів і невдач. І найвище та
найбільше щастя вчителя – бачити, як в очах учня зароджується іскра
думки, коли він пізнає незнане, як вона розгоряється, як цей вогонь
переплавляє думку в слово. І слово знаходить відгук у серцях учителя та
їхніх учнів. І сплав думок, почуттів, емоції втілюється в свідому
діяльність. У творчу діяльність, у результаті якої учень
самореалізується та відбувається становлення його особистості.

Вчителі НВК, використовуючи  їх, залишають в арсеналі ті, які сприяють
розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей, їхньому самовияву.

 Учитель – методист Ярошенко Л.І. працює над темою „Творчість дитини:
ідеї, пошук, досвід”. ЇЇ уроки географії – це творчий пошук вчителя,
розробка власної методики.

 Інноваційні форми і методи навчання сприяють підвищенню інтересу до
знань і предмету, активізації навчальної діяльності, формуванню умінь і
навичок, вихованню уваги, зосередження. Використовує географічний
„Круглий стіл”, „Географічне поле чудес”, „Найрозумніші”, „Щасливий
випадок”, уроки – рольові ігри, уроки – концерти, уроки – подорож, КВК,
дискусії, диспути.

 Для досягнення результатів традиційними стали тестування, заліки з
певних тем з використанням додаткових матеріалів, захист власних робіт
та залікові уроки.

  Одним із ефективних способів розвитку творчої активності учнів є
проблемне навчання з географії. Воно полягає в тому, що знання даються
не в готовому вигляді, а перед учнями поставлені проблемні питання
(проблемна ситуація), створюючи перед учнями певне утруднення, а
подолати їх вони можуть, спираючись на раніше отримані знання, досвід
уміння, навички.

  Дуже важливо знайти проблему, створити проблемну ситуацію, поставити
завдання пізнавального характеру, посильне для учня, і таке, щоб
збуджувало думку.

Проблема містить у собі і відоме, і невідоме. Наприклад, учень знає,
де розташована г. Кіліманджаро, але не знає, чому на вершині цієї гори
лежить сніг. Вчителька створює проблемну ситуацію на уроках так, щоб
учень усвідомив цю проблему і знав, що має недостатні знання на її
розв’язання.  Розуміють, що їм не вистачає знань. Ставить такі
запитання, щоб виникло бажання здобутки ці знання.

  На 500 північної широти середня температура становить – 200, а в
Західній Європі – 30. Чому ? Що за невідповідність? Проблема: З’ясовуємо
причини: Холодна Лабрадорська течія, льодовий острів
Гренландія, айсберги – вплив на клімат східної частини Північної
Америки, а в Західній Європі  — тепла течія Гольфстрім. Учні працюють з
кліматичною картою, доповненням учителя. Проблема розв’язана.

  На уроках проблемного навчання використовує проблемно — пошуковий і
дослідницькі методи. Всі уроки проводить у вигляді блочної системи ЛОС
(листки опорних сигналів). У фаховому журналі „Географія” видавництво
„Основа” надруковані її роботи. Для вчителів району розробила
комп’ютерну навчальну програму з географії материків та океанів по темі
„Фізико — географічне положення та історія дослідження Африки”.

Цісельський П. С. – вчитель фізики, працює з повною віддачею, щоб
відшукати, знайти свій власний вчительський почерк, без якого
 справжнього вчителя не буває. До кожної навчальної теми додає щось
нове, цікаве, таке, що можна застосувати у повсякденному житті. На
уроках використовує такі прийоми:   творчі паузи, словесні ігри, „Фізика
на прогулянці”, „Фізика у нас вдома”, конкурс реклами.

  Перетворити абстракції, про які йдеться на уроці, на зримі образні
об’єкти, вчителю допомагають порівняння, що зрозумілі підлітку. Поєднує
проведення традиційних і нетрадиційних уроків. Вважає  що підготовка до
нетрадиційного уроку відрізняється від підготовки до традиційного. Адже
підготовка до нетрадиційного уроку йде за наперед продуманим планом. І в
ході уроку практично не буде нерозв’язаних питань.

  Працюючи в групах, кращі учні дійсно відчувають задоволення від самого
себе, гордість за себе, що він вміє і знає. А учень, який працює слабше,
має можливість самокритично подивитись на себе і свої знання крізь
призму знань кращих учнів.

  У кабінеті фізики для успішного розв’язання всіх проблем є науково –
методичне забезпечення: це і методична література, фахові журнали,
підбір дидактичного і роздаткового матеріалу.

  Сьогодні, як ніколи, Україні потрібні здібні, талановиті , творчі
особистості. Саме з ними пов’язуємо майбутнє держави, її долю,
розв’язання багатьох проблем. Для повного розкриття природних обдарувань
таких дітей  неабияку роль відіграє приклад і авторитет педагога, такого
педагога як Галій Н.О. Особливо захоплюють уроки зв’язного мовлення.

  Скільки чуттєвості, винахідливості, творчого натхнення викликає у
своїх вихованців учителька цікавими знахідками нестандартних підходів до
проведення таких уроків. Велику увагу приділяє диференціації навчання,
яка забезпечує максимальну самостійність учнів у роботі над творчими
завданнями та навчальними проблемами.

 Вчителька вміло проводить уроки – подорожі, уроки – прес – конференції,
уроки – диспути, змагання.

  Для районного семінару вчителів української мови і літератури
розробила систему уроків „Сучасний літературний процес. Літературні
поради”. У складі районної творчої групи вчителів – словесників брала
участь у розробці методичного посібника з української літератури для 6,
7, 8 класів за програмою 12- річної школи.

Підготувала: 6 клас: розділ „Загадково прекрасна і славна давнина” (
цикл уроків). До розділу „Пригоди і романтика” систему уроків по
вивченню повісті  В. Нестайка „Тореадори з Васюківки”.

7 клас  — систему уроків до розділу „Із пісенних скарбів” та два уроки
по вивченню творчості А. Малишка.

8 клас —  вивчення творчості І Франка та Євгена Дударя.

Підручник для 7 класу визнаний переможцем у конкурсі на кращий підручник
для 12 – річної школи.

 Бражник Л.В., вчитель української мови та літератури, використовує
метод проекту. У ході підготовки до уроку відбувається відхід від
традиційної форми уроку, надано свободу у виборі теми, методів,
форм навчальної діяльності. Урок – проект в 11 класі за твором О.
Довженка складався з мікропроектів ( 3 творчі групи, учасники яких
здійснювали пошуково-дослідницьку роботу з окремих питань

( бібліографи, літературознавці, філософи).

  Серед важливих проблем, які висуває перед нами сучасна школа, є
використання альтернативних форм навчання молодших школярів.
Модернізація освітньої галузі „Мова і література” Державного стандарту
передбачає формування у молодших школярів соціальних навичок і,
насамперед, спільну працю в парах, групах з різною кількістю дітей.
Інтерактивне навчання сприяє формуванню умінь і навичок, створює
атмосферу співпраці, взаємодії, розвиває мову і мислення.

  Яненко М.І. , вчителька початкових класів, формує культуру
спілкування: вміння запитувати і відповідати, вислухати і поважати його
думку, вміння поступатися своїми принципами, узгоджувати дії. Навчання
передбачає застосування методів і прийомів, які стимулюють пізнавальну
діяльність. Учень виступає „суб’єктом” навчання, вступає в діалог з
учителем, однокласниками, виконує творчі завдання. Основними методами і
прийомами є самостійна робота, творчі завдання, запитання учня до
вчителя і навпаки. Ці інтерактивні технології успішно можна застосувати
в початкових класах.

  Спочатку використовує інтерактивні вправи на окремих етапах уроку
рідної мови чи математики.. Починає з найдоступніших і зрозумілих для
дітей, наприклад: „мікрофон” або „мозковий штурм” можна використати для
актуалізації опорних знань під час вивчення теми

„Які бувають тексти ? ” (2 клас)

  Щоб інтерактивна вправа вийшла і принесла бажані результати, практикує
їх щодня, щоуроку. Семеняка Т.Я. на уроці мови у 3 класі на тему:
„Поняття предметності на прикладах іменників, що утворюються від
прикметників” застосувала такі види робіт: „мікрофон”, за допомогою
якого діти визначились, якими вони повинні бути на уроці.

„Кубування” визначили види робіт на уроці.

каліграфічна хвилинка,

„мозковий штурм”,

розподільний диктант,

„ланцюжок”

гра „Знавці”,

діалогічне мовлення,

робота в групах. Хвилина ввічливості,

коментоване письмо,

робота в парах,

розвиток зв’язного мовлення.

  Проводить інтегровані уроки, цікаво пройшов урок читання,
природознавства і мови на тему „Подорож у казку” , на якому діти читали,
закріплювали вміння розрізняти народну та авторську казку, поглиблювали
заняття про тварин лісу; ознайомились із правилами написання кличок
тварин, складали художні описи.

  Конфлікти з батьками, способи самовираження підлітків та молодших
школярів, які часто незрозумілі та навіть шокують дорослих, а також
зростання кількості негативних вчинків у цьому віці значною мірою
спровоковані тим, що більшість юнаків та дівчат ще не володіють
способами продуктивного, ефективного спілкування з дорослими та
ровесниками, не вміють виразити свої почуття та емоції.

  Керуючись всіма цими питаннями, на протязі кількох років практичний
психолог Кулик Л.А. працює над проблемою „ Психологічні проблеми
підлітків та молодших школярів. Інтерактивні форми роботи”. Найбільш
подобається тренінг, який часто використовує. Адже це дуже захоплюючий
процес де можливо все: і та сама рівність, на яку претендує наша
сьогоденна юнь, і цікаві, захопливі завдання і навіть гра та
різноманітні вправи з психокорекції. У своєму доробку має два власних
тренінгових цикли „Тренінг безконфліктності” та „Школа майбутніх дружин
та чоловіків”.

T V X \ oe

o

u

X \ u

@сть арттерапії поза словами. Для того, щоб осягти, потрібно торкнутися
пензлем аркуша паперу, попрацювати, скласти мелодію або вірш, тобто
віддатися свободі і радості творення, відчути своє тіло, усвідомити свої
почуття.

  Арттерапія – це терапія засобами візуального, пластичного мистецтва.
Напрямки діяльності її досить різнобічні. Кулик Л.А. використовує в
своїй роботі такі:

лялькотерапію – психотерапія засобами театрального мистецтва та рольові
ігри;

піскотерапія – терапія за допомогою роботи з піском;

кольоротерапія – терапія за допомогою кольорів;

казкотерапія – терапія за допомогою казки, де в метафоричній формі
міститься спосіб подолання життєвих труднощів;

терапія живописом – терапія засобами образотворчого мистецтва.

 Це засіб невербального спілкування, це є особливо цінним для тих дітей,
кому складно словами описати свої переживання, або, навпаки, хто
надмірно пов’язаний з мовним спілкуванням. Мова символів є однією з
основ образотворчого мистецтва, яка допомагає малюкові точніше висловити
свої переживання, а психологу – по-новому поглянути на ситуацію і
життєві проблеми та знайти, завдяки техніці, шляхи їх розв’язання.

Образотворча діяльність дає змогу обійти „цензуру свідомості”,
тому виникає унікальна можливість для дослідження несвідомих процесів у
дитини, а також  вираження та актуалізації прихованих ідей і станів, тих
соціальних ролей і форм поведінки дитини, що знаходяться у „витісненому
вигляді” або мало виявлені у повсякденному житті.

 Діти з задоволенням приходять на заняття. Вони чи то малюють, чи то
граються у піску чи ставлять театральну виставу – самі того не
розуміючи, моделюють життєві ситуації, знаходять в грі відповідні на
важливі проблеми та питання.

 Найважливішим завданням сучасної української школи є формування
майбутнього країни, виховання вільних, відповідальних людей, гідних
громадян своєї держави. Справжній патріот країни своєю діяльнісною,
любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов
для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності і суспільства,
щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості
здійснювались на моральній основі.

   Оскільки патріотизм набуває сьогодні особливого значення, свою роботу
Шевченківський навчально-виховний комплекс будує за „ Програмою
патріотичного виховання дітей та учнівської молоді”, яку   розробили
Бех І.Д., доктор психологічних наук, дійсний член АПН України,
директор Інституту проблем виховання АПН України та Чорна К.І., кандидат
педагогічних наук, завідуюча лабораторією морального та естетичного
виховання Інституту проблем виховання АПН України. Мета програми
полягає у визначенні сучасних теоретичних засад патріотичного виховання,
науково-методичних, організаційних, інформаційних умов розвитку
патріотичного почуття у дітей та учнівської молоді. Ціннісне ставлення
особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях як
патріотизм, національна свідомість, правосвідомість, політична
культура міжетнічних стосунків. Патріотизм є проявом любові до свого
народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до
України, усвідомлення спільної власної долі з долею Батьківщини,
досконале володіння українською мовою.

 Реалізація мети і завдань виховання ціннісного ставлення до суспільства
і держави передбачає орієнтацію на особистість як прогресивну
систему ціннісних стосунків.

         Педагогічний колектив  плідно працює у дослідно –
експериментальній роботі за темою „Створення інноваційної моделі
формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх
навчальних закладів”. 

Мета: формувати громадянина – патріота України , готового самовіддано
розбудовувати її як суверенну, незалежну , демократичну , правову,
соціальну державу. Розкривати світову велич Т.Г. Шевченка, неперевершену
цінність творів поета, їх значення для нас , нащадків Великого Кобзаря.
Досконало оволодіти українською мовою, історичним досвідом поколінь,
вивчення природи рідного краю, формування любові до рідної землі, до
свого народу, готовності до праці в ім`я України, формування моральної
культури , толерантного ставлення до інших культур та традицій .

Завданнями в даній моделі є:

??        утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних
цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного
минулого України.

??        формування національних цінностей, світоглядних позицій,
ідеалів українського народу засобами фольклору, етнографічних свят та
вечорів;

??        виховання поваги до українських традицій , звичаїв, культури ,
державної мови;

??        залучення до виховного процесу батьків та родичів,
представників громадськості;

??        дотримання народних звичаїв та обрядів;

??        права і свободи людини

??        готовність захищати слабших;

Дана модель має забезпечити формування в учнів такої системи цінностей:

??        патріотизм

??        почуття національної гідності;

??        бережливе ставлення до рідної землі;

??        історична пам`ять

??         абсолютно вічні цінності — загальнолюдські цінності : доброта
, любов , чесність, гідність , справедливість;

??        сімейні цінності – моральні основи життя сім’ї, стосунки
поколінь, закони подружньої вірності, вірності в коханні, піклування про
дітей, любов до батьків, пам’ять про предків;

Для підвищення ефективності роботи   можна використовувати такі методи:

??        соціально-психологічні тренінги(„Я – реальне , я- ідеальне”)

??        ситуаційно-рольові ігри, ляльковий театр

??        створення ситуацій успіху

??        метод проектування моральних ситуацій;

??        метод пояснення цінностей;

??        метод переоцінки ціннісних уявлень;

??        метод зміни неконструктивних переконань;

??        методи використання порівнянь;

??        бесіди, лекції, диспути („Моя країна – Україна”)

Очікувані результати:

??        сформувати в учнів ідеал людини-патріота , захисника Вітчизни;

??        психологічно підготувати молодих людей до активної
громадянської позиції;

??        виховати таких громадян, які у випадку загрози національній
безпеці   проявляти готовність служити Україні ;

??        визнання пріоритету суспільних та державних над особистими.

Засоби реалізації моделі формування та розвитку патріотичних почуттів
Шевченківського навчально-виховного комплексу

Природа рідного краю, Рідна мова, Історія України, Національна
символіка, Українознавство, Народний календар, Національні традиції,
звичаї, обряди Патріотичне виховання, Національне мистецтво, Родинне
виховання

 Проведено психолого-педагогічний семінар за темою: „Особливості
патріотичного виховання підростаючого покоління” у формі тренінгу.

1. Спочатку вправа „Знайомство”, де учасники ознайомились  з переліком
казок, потрібно було визначити ряд казок, за допомогою яких можемо
виховати патріотичні почуття. Потім кожен обрав героя, що є найбільше
ближчим до кожного учасника заняття.

2. Прийняття правил гри.

3. Очікування – кожен учасник отримує аркуш паперу – стікера, на якому
треба записати свої очікування від семінару, потім закріпити його на
дереві у вигляді цвіту.

„Від сьогоднішнього заняття я чекаю нових знань, методів, засобів
формування партнерських почуттів у вихованців”.

4. Інформаційне повідомлення „Підходи та принципи виховання громадянина
– патріота. Методи, засоби та форми патріотичного виховання.”

5. Для виконання наступної вправи учасники діляться на дві групи:

перша – хто народився в Звенигородському районі;

друга – за межами Звенигородського району.

Потрібно намалювати будинок і презентувати його. Деталі будинку будуть
нести інформаційну цінність:

дах — методи, засоби;

вікна – форми;

загорожа – бар’єри, перешкоди;

квіткова галявина – те, завдяки чому ми подолаємо перешкоди.

6. Вправа „Символи України”.

Для її виконання сформовано дві групи:

одна — з випускників Шевченківської школи.

друга – з випускників  інших шкіл.

Завдання: Державні символи як засіб патріотичного виховання.

                  Народні символи як засіб виховання учнів – патріотів.

Вправа „Від росточка до калини”. Гілка калини уособлює всю діяльність по
розвитку патріотичних почуттів.

 Кетяг – це випускник школи. Від паростка калини до зрілого плода
проходить певний час. Цей час – період становлення громадянина –
патріота з вихованця дитячого садочка „Тарасик” до випускника  НВК.

Листки – це фактори впливу.

1. Навчальна діяльність.

2. Виховна діяльність

3. Позакласна робота

4. Емоційне здоров ’ я

5. Вплив сім ’ ї 

6 Формування здорового способу життя

7  Громадськість

 Завдання : на жовтих листках написати причини негативу, який присутній;
на зелених – завдання та невирішені проблеми.

 7. Колаж   „Фактори впливу на патріотичне виховання”.

 8. Підсумки: якщо очікування учасників семінару справдились, то у
кошик вони кладуть червоні яблука, якщо ні —   зелені. Очікування
учасників семінару справдились і в кошику очікувань були тільки червоні
яблука.

Цікаві заняття готують у ДНЗ  вихователі. У старшій групі  Бондур Ж.О.
провела заняття на тему „Є в тебе ім ’ я і рідна земля”. Напередодні
діти одержали завдання дізнатися, як кожному з них давали ім ’ я, хто
вирішив назвати дитину так.

 На початку заняття діти переглянули малюнки, розповідали, хто кого
намалював. Називали імена тих, кого намалювали.

 Бесіда про імена. На сердечках, які лежали на столі, діти написали своє
ім’я і подарували ці сердечка Дереву Дружби.

Гра „Відгадай чий голос”.

Бесіда про власні назви.

Прослуховування пісні „Це моя Україна”.

Бесіда про Україну, рід, родину.

Читання віршів про Україну, своє село.

Саме на таких заняттях вихователі формують розуміння неповторності та
унікальності кожної людини та почуття любові до Батьківщини.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи