Іграшки як фактор впливу на формування статевої ідентифікації дітей
Пастушенко Алла Дмитрівна,

вихователь ДНЗ № 18, м. Умані

(097)358-99-65

Компетентність – це здатність приймати рішення й нести відповідальність
за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності. Поняття
компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей
людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного
виходу з різних життєвих ситуацій, щоб створити кращі умови для себе в
конструктивній взаємодії з іншими. Отже, компетентність означає
наявність знань про різні аспекти життя людини, навичок творчого
володіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності
взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, враховуючи конфліктні;
характеризує повноту, достатність та адекватність здійснюваних дій, що
базуються на наявності великих знань та відповідного практичного
досвіду. Під компетентністю сьогодні розуміється інтегрована
характеристика якостей особистості людини і рівня її підготовки до
виконання діяльності у певній галузі діяльності.

Як же ж гра впливає на формування компетентності дошкільника?

Гра як самостійна діяльність дитини формується внаслідок виховання і
навчання дитини, вона сприяє засвоєнню нею досвіду людської діяльності.
Іграшка в даному випадку виступає в якості еталона тих предметів,
дізнатись призначення котрих і засвоїти різноманітні дії з якими
потрібно дитині.

Іграшки важливі для розвитку особистості дитини. Тому, вивченням
проблеми впливу іграшки на психіку дитини, займалось багато педагогів і
психологів.

Так, дослідження Є.А.Косаківської з питань гри і іграшок, основані на
вивченні досвіду організації ігрової діяльності дітей в умовах
суспільного виховання і в сім’ї, показали, що для кожного вікового
періоду має бути свій підхід для створення і підбору іграшок, а також
обов’язково мають враховуватись вікові закономірності розвитку ігрової
діяльності.

Д.В.Менджерицька, відомий педагог в області вивчення іграшки, вважала,
що іграшка допомагає вихованню у дітей інтересу до праці, сприяє
формуванню допитливості, цікавості. Дає дитині уявлення про людей різних
професій, національностей, вона в той же час може допомогти вихованню
симпатії, поваги до них.

На сьогоднішній день широко розглядається проблема неправильного
використання іграшок. Так як неправильно підібрані іграшки погано
впливають на психіку і стан здоров’я дитини.

Для кожного віку мають бути підібрані відповідні іграшки для дитини.

Для дитини до трьох місяців, найбільш цікаві і універсальні брязкальця.
Для дитини від трьох до семи-восьми місяців життя основну частину
складають дидактичні іграшки. Це «підвіска з кільцем» — складається з
кільця, яке підвішене на шнурі і високо висячих різнокольорових кульок.
Випадково захопивши кільце, дитина починає їм маніпулювати і тим самим
розгойдує кульки, які високо висять, вони створюють приємний перестук.
Дитина бачить результат своєї руки і повторно добивається викликаного
ефекту. Завдяки цій іграшці формується довільність дій, дитина засвоює
нові направлені результативні дії.

Підвіски важливі для формування в дитини сенсорного розвитку, вражень.
Дитину другого року життя приваблюють прості іграшки, і вони довше з
ними бавляться. Це не тому, що діти невибагливі, а тому що у них багата
уява.

Між одним і півтора роком дитина із захопленням вставляє один предмет в
інший і штовхає або пересуває його по кімнаті. Дерев’яний блок на
чотирьох колесах – улюблена іграшка для дітей цього віку, але картонна
коробка на мотузці теж підходить. Спочатку діти вчаться штовхати
предмети перед собою, а потім вже тягнуть їх за собою.

Ближче до двох років дитині стає цікавим наслідувати батьків і старших.
Діти спочатку наслідують те, що робить мама і тато, наприклад,
підмітають підлогу, миють посуд або голяться.

Після двох років уява стає більш творчою. В цьому віці діти бавляться
ляльками і іграшковими меблями, з вантажівками, і особливо їх
приваблюють кубики.

Образні іграшки зображують людей, тварин, різні предмети і тим
розширюють і уточнюють уявлення дітей, розвивають їх уяву, дають ідею
гри, допомагають розвивати задуману тему. Іграшковий літачок викликає у
дітей бажання стати льотчиком, ляльки в костюмах дітей шкільного віку
наводять на думку бавитись в школу.

Серед образних іграшок особливе місце займає лялька. Це дуже популярна
іграшка. Лялька – це відображення образу людини. Бавлячись з ляльками,
дитина потрапляє в світ людей: в грі вона відображує свій досвід,
особливо те, що її хвилює, відтворює дії знайомих людей або казкових
персонажів. Оскільки лялька зображує людину, вона виконує різні ролі і
ніби стає партнером дитини. Дитина на ляльці зосереджує весь свій
моральний досвід. Гра з ляльками – це школа соціальних стосунків.

Дівчатка і хлопчики 2 років відображують і закріплюють в грі найпростіші
життєві навички: вчать ляльку ходити, саджають її на стілець, годують.

Спостереження психолога В.С.Мухіної показали, що трьохрічний малюк не
використовує за призначенням ляльок, а звертає всіх ляльок у вихованців
дитячого садку. Малюкам потрібно давати ляльок – хлопчиків, дівчаток,
пупсів. Дослідженням Мухіної було встановлено, що фактура матеріалу з
якого зроблена лялька або тваринка, відіграє важливу роль. Пухнастий,
приємний матеріал викликає позитивні емоції, стимулює дитину бавитись.
Шершаві, холодні матеріали не будь-яка дитина готова сприйняти. За
допомогою правильно підібраної фактури іграшки легше викликати до
іграшки позитивні емоції: доброзичливість, співчуття і радість. Важливе
значення має співвідношення голови і тіла іграшки. Встановили, що
скорочений овал обличчя ляльки або мордочки тваринки, пухкі щічки,
маленький носик і великі очі – такі ознаки іграшки породжують в дитини
прилив ніжних почуттів.

— a

2Дитина не просто бавиться з іграшками, а вона живе з ними одним життям,
любить їх. Деякі з них входять в життя дитини як близькі друзі. Тому,
щоб дитина полюбила іграшку вона повинна бути естетичною.

Дитина сама наповнює душевний світ іграшки на власний погляд і вона
«поводить себе» виключно так, як потрібно в даний момент її господарю:
вона розумна і слухняна, весела, вперта.

Вивчення ігрової поведінки дитини пов’язаної з вибором іграшок,
показало, що найбільшим успіхом у малюків користуються м’які іграшки.

У віці трьох-чотирьох років діти починають бавитись з конструктором. З
конструктором можна бавитись довго. Він дозволяє відобразити в грі
задумане. Всяка результативна діяльність, яка створена власними руками,
дає велике задоволення.

Ще К.Д.Ушинський, відомий російський педагог, відзначив, що «…найкраща
іграшка для дитини та, яку він може заставити змінюватись
найрізноманітнішими способами…» .

Дослідження показали, що майже половина малюків в якості улюбленої
іграшки вибирають машину. Найбільшим успіхом у віці 2,5-3 років
користуються машини середніх розмірів. Дівчата як і хлопчики люблять
бавитись з машинками.

Хлопчики 2,5-3 років бавляться з побутовими іграшками з таким же
задоволенням як і дівчатка: прасують, перуть. Це відображення щасливого
сімейного життя, де між чоловіком і дружиною існує гармонія, любов і
взаєморозуміння. Саме у такому мікрокліматі у хлопчика закладаються такі
якості, котрі допоможуть йому в майбутньому стати хорошим сім’янином .

Як не сумним би це видавалось, але поділ за статевою ознакою іграшок є
актуальним на сьогоднішній день. Не так вже і мало батьків ретельно
стежать, щоб їхня донька не бавилась з хлопцями у «війну» або в машинки,
а син щоб не бавився в «дочки-матері». Наслухавшись, про вплив ігор на
формування психіки дітей, такі батьки бояться, що бавлячись в
«протилежні» ігри, їх дитина набуде рис поведінки протилежної статі. Чи
виправдовуються такі побоювання? Як правило – ні. Дитина, народжуючись
на цей світ, ще нічого не знає про те, хлопчик вона чи дівчинка. Малюки
разом бавляться – дуже часто можна побачити у хлопців – ляльок, а у
дівчаток – машинки. Діти залюбки обмінюються своїми іграшками. І це
зовсім не означає, що в дитини є проблема зі статевою ідентифікацією: як
мінімум до трьох років йде звичне вивчення навколишнього світу, а не за
статевою ознакою. Діти приміряють на собі різні ролі. І якщо вже
говорити про небезпеку розділення ігор за статевою ознакою – вона
полягає зовсім в іншому. Дівчинка, не беручи участі у «хлопчачих іграх»
нарівні з хлопчиками, не зможе внаслідок до кінця зрозуміти
представників протилежної статі. Також і в хлопчика, якому забороняли
бавитись з дівчатками в їх ігри, будуть виникати труднощі – не стільки в
інтимному, а скільки в психологічному плані.

Існує ще одна небезпека поділу ігор, і це стосується більше дівчат.
Говорять, що багато жінок відчувають страх перед технікою, але страх цей
в більшості випадків родом з дитинства. Технічні навички проявляються у
тих, хто грав в дитинстві в так звані маніпулятивні ігри, наприклад, в
конструктор. До таких ігор можна віднести і роботу з інструментами, і
також прагнення подивитись, що в іграшки всередині. Але схильність
дівчат до таких ігор часто не заохочується. Коли дівчинка намагається
розібрати іграшку, щоб дізнатись, як вона зроблена, то часто може почути
докір: «Навіщо ти ламаєш іграшки, як хлопець?». Часто за таку цікавість
дівчат просто карають. В результаті маніпулятивні здібності
закріплюються в основному в хлопців. А у дівчаток, які дістали покарання
в дитинстві за такі дії за технічну цікавість, на несвідомому рівні
закріплюється страх перед всілякою технікою .

Але необхідно звернути увагу і на наступне:

Л.Павлова стверджує, що вже у віці 2,5-3 років можна зауважити різницю у
використанні здавалось одних і тих же ігрових предметів. По-перше
дівчата у 6 разів частіше звертаються до гри з ляльками. По-друге,
хлопчики 2,5-3 років надають перевагу технічним іграшкам. Якщо у
дівчинки зацікавлення лялькою проявляються в ігрових ситуаціях (прання,
прибирання, приготування обіду), то у хлопчиків гра з лялькою
розгортається у зв’язку з ситуаціями будівництва, транспортними
«послугами». Наприклад хлопці будують будинки для ляльок, перевозять
ляльок на машинах і їх майно.

Ігри дітей на одинці перш за все визначаються статтю. Хлопець стукає
молотком, будує будинки, водить машину. Дівчинка прибирає в ляльковому
будинку, лікує хворого медведика, вмовляє доньку бути слухняною.

При виборі іграшок дається в знаки статева приналежність дитини. Хлопчик
частіше надає перевагу солдатикам, зброї, конструкторам, машинкам, а
дівчинка – ляльці, посуду, меблям. Вибір іграшок добре демонструє, як
розвивається статева ідентифікація. Якщо хлопчик постійно вибирає ляльку
і меблі, то необхідно на це звернути увагу, і подивитись у чому справа.
Якщо він наслідує старшу сестру, то слід зацікавити його іграшками для
хлопців. Також слід вчинити і з дівчинкою, котра люблячи свого брата,
освоїла лук і стріли.

За останніми результатами досліджень, проведених американським
психологом Майклом Бейлі, було доведено, що сексуальна орієнтація
чоловіка у великій мірі обумовлена генетично або є результатом
виховання, і тому може проявлятись вже у ранньому дитинстві.

На аналізі наукової інформації можемо зробити висновок, що ще в ранньому
дитинстві слід звертати увагу на іграшки, котрим надають перевагу діти і
робити висновки гри за «хлопчачим» або «дівчачим» типом. Тим і
унікальний і дивовижний цей вік, що ігрові сюжети породжує саме життя.
Все може вирішити насичене навколишнє середовище, враження дитини і
характер спілкування з дорослими – батьками в сім’ї , вихователями в
дитячому садку.

Похожие записи