Хронік Тетяна Євгеніївна,

завідувач методичним кабінетом відділу освіти

Городищенської райдержадміністрації

Розвиток пошуково-дослідницької  діяльності

молодших школярів

Анотація

Розкриті ефективні форми пошуково-дослідницької діяльності в групі
продовженого дня для розвитку життєвих компетенцій учня: проектна,
ігрова діяльність, інформаційна культура .

У північних народів є простий і мудрий афоризм : «Якщо подарувати людині
одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати людині дві
рибини, вона буде ситою два дні. Якщо навчити ловити рибу – буде ситою
все життя». Так і в навчанні : скільки б у школяра не було предметних
знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх усе одно буде замало для
подальшого успішного навчання і розвитку. Саме тому сьогодення все
наполегливіше вимагає пошуку таких форм та методів
пошуково-дослідницької  діяльності молодших школярів , впровадження яких
сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів,
підвищувало б ефективність набуття учнями нових знань, вмінь, розвивало
логічне мислення , творчу активність, а також навички колективно
злагоджених дій.

Розвиток життєвих компетенцій учня початкової школи передбачає:

1. Включення дитини до шкільного життя, її інтеграція до виховного
простору школи.

2. Формування різноманітного спектру простих умінь, без яких
життєдіяльність людини є неможливою:

— навичок прийняття рішень;

— вирішення конфліктних ситуацій;

— ефективного спілкування;

— здорового способу життя;

— мовленнєвих, читацьких, обчислювальних навичок;

— вміння вчитися.

Щоразу, готуючись до занять, вихователь ГПД розв’язує принципове
питання, як краще організувати навчання та виховання своїх вихованців.
Цьому сприяють доступні та ефективні для учнів початкових класів п’ять
форм пошукової діяльності:

1. Система пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності.

2. Евристичні бесіди.

3. Метод аналогії.

4. Самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні
засоби і без них.

5. Елементарні дослідницькі завдання.

Через систему пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової
діяльності учні вдосконалюють уміння аналізувати, диференціювати ознаки,
виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити.

Одним із факторів успішного навчання і виховання є організаційні
вміння і навички, які забезпечують швидке включення дітей у навчання, їх
здатність діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, заздалегідь
обдумувати послідовність і способи виконання завдань. Тому вихователю
ГПД слід формувати у молодших школярів такі вміння:

    —  організовувати своє робоче місце (правильна організація робочого
місця усуває побічні подразники, що заважають дитині зосередитись,
сприяє раціональному використанню часу, вихованню акуратності);

    —  орієнтуватися в часі та берегти його (добре справитись з роботою
означає виконати її правильно і у відведений час);

    —  планувати свої дії (дія за алгоритмами, складання власного
розпорядку дня, складання плану прочитаного тексту, плану до задачі,
складання характеристик природних об’єктів, складання плану колективної
роботи);

    —  доводити роботу до кінця.

Вихователям ГПД необхідно розвивати дидактичні вимоги до організації
навчально-пізнавально-виховної діяльності учнів, спрямовувати діяльність
на:

– формування навичок пошукової активності;

– виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів
досягнення мети;

– розвиток таких якостей як працездатність цілеспрямованість;

– ознайомлення із соціальним простором – фундаментальними умовами
діяльності та спілкування людей у суспільстві;

– формування в учнів соціальної поведінки;

– формування соціальної компетентності, що характеризується наявністю
соціальних знань, соціального досвіду;

– формування вибіркової, відносно стійкої спрямованості інтересів і
потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей.

Пошуково-дослідницьку діяльність молодших школярів вихователі ГПД
досягають різними засобами. Ефективною формою є впровадження методу
проектів, де відбувається формування позиції вихователя як керівника
проектної і дослідницької діяльності учнів. Застосування методу проектів
– це нагальна потреба нашого часу.

 Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з
інтересами учнів. Важливо, щоб проектна діяльність була спрямована на
чітке виконання певних кроків:

– постановка питання, яке потребує практичного вирішення;

– встановлення шляхів для вирішення проблеми;

– різнопланові дослідження;

– вилучення певного результату.

Початкова школа формує в учнів основи проектної діяльності як способу
активного здобування знань та їх практичного втілення, розвитку
компетентностей. Така форма організації пізнавальної діяльності створює
комфортні умови навчання, коли кожен учень відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність. Слід пам’ятати, що пізнавальна
самостійність формується в процесі пошукової діяльності.

Наприклад, можна запропонувати для учнів 1-2 класів роботу над
проектом «Повітря», де учні проводять найпростіші досліди, учаться
доводити, бачити, робити висновки про властивості повітря й необхідність
дбати про його чистоту. Працюючи над проектом необхідно застосовувати
дидактичні ( Що зайве? тощо) та рольові ігри (Де повітря — там і життя»
тощо).

Для учнів 3-4 класів можна запропонувати практично-орієнтовані проекти,
звернені на соціальні інтереси учасників, а саме:

– зробити добру справу для свого найближчого оточення;

– здобути авторитет та повагу серед шкільного колективу та місцевої
громади.

.

gd®KF

`„Aegd®KF

gd®KF

хом пошуку нових, ефективних методів навчально-пізнавальної діяльності
учнів, які забезпечують виконання замовлення і потреб суспільства. Тому
для вихованців групи продовженого дня буде цікавим робота над проектами:

Наприклад, проект «Чисте подвір’я біля рідної школи».

Мета: навчити доводити, робити висновки про необхідність дбати про
шкільне подвір’я та навколо нього , запропонувати власне бачення
утримання чистого подвір’я.

Тема. Рослина — частина живої природи

Мета: дізнатися, які рослини ростуть у нашому краї, які з них
лікарські, де вони ростуть, які умови потрібні для їхнього росту, які з
них занесені до Червоної книги України;

Тема. Традиції мого міста (села)

Мета: дослідити і зібрати матеріали про історичне минуле міста (села),
його символіку й розвиток. Пізнаючи своє місто, створити екскурсійний
проект.

«Мій родовід»,

«Я і довкілля»

«Українська народна дитяча гра»,

«Українська іграшка»,

«Моя вулиця» тощо.

Саме у роботі над такими проектами формуються компетентності на
міжпредметному рівні і передбачається посилена увага до практичного
застосування їх у різних навчальних ситуаціях.

Всім відомо, що ігрова діяльність сприяє виробленню
емоційного ставлення дітей до подій у країні, у всьому світі, а також
гуманних відносин між ними. В іграх учні практично виконують те, що
вивчали на уроках: заняття продовжуються , але в іншій формі – у грі.

Значення ігор безперечне, кількість – величезна. Слід лише вміло
добирати їх і застосовувати, вплітаючи у канву режимних моментів групи.
Для розвитку дослідницько-пошукової діяльності цікавими є ігри без точно
визначених правил. Їх встановлюють самі діти. За допомогою гри
вихователю ГПД необхідно збагачувати уяву дітей про оточуюче
середовище: вчити спостерігати, розвивати, вміння виділяти характерні
ознаки в предметах і явищах, порівнювати їх за цими ознаками,
об’єднувати предмети за групою ознак, встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки між явищами. Взаємодія дітей з дорослими й іншими дітьми
ускладнюється, збагачується зміст і форми дитячої діяльності. Це, а
також різні випадки суспільного життя знаходять відображення в
сюжетно-рольових іграх дітей.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський промовив фразу, яка
стала основою всього того, що містить у собі гра. Він ніби закликав:
„Навчайте граючись, а граючи навчайте”. Ось такий простий вираз, а
містить у собі неабияку таємницю, яку Сухомлинський пропонує розкрити
перед дітьми.

Не менш відомий педагог Костянтин Дмитрович Ушинський вважав гру
найважливішим видом діяльності дитини. Казав, що саме через гру дитина
пізнає всі таємниці світу. Отож, двоє досвідчених людей вважали гру
важливим методом навчання. За їх думками гра виховує, навчає, розвиває.

Сюжетно-рольові ігри. Ці ігри відображають життя родини (свята, праця в
родині), побут (бібліотека, магазин). Ігри на таку тематику збагачують
знання дітей про види професій, про діяльність дорослих.

Рухливі ігри. Насамперед ця форма ігор вимагає точного виконання дій. Ці
ігри розвивають у дітей увагу, концентрування, витримку. Головною метою
педагога — розвинути рухливість дітей (хотьба, стрибки, рівновагу,
розвиток спритності, швидкості).

Дидактичні ігри. Ці ігри допомагають виховувати у дітей почуття
задоволеності від прояву своїх знань та навичок, логічного мислення,
спостережливості.

За допомогою дидактичних ігор можна багато чого досягти в вихованні та
навчанні дітей:

— для ознайомлення з оточуючим і розвитку зв’язного мовлення
запропонуйте гру „Що з чого зроблено” (дітям коротко, але в доступній
формі, розповідають про те, з чого зроблені оточуючі предмети. А потім
пропонується переказати розказане, чим тренуючи память і розвивається
усне зв’язне мовлення);

— для розвитку фонематичного слуху і звукової культури мови — „Впізнай
звук у слові” (дітям пропонується ряд слів: білка, вода, болото,
бавовна, баобаб, дуб, зв’язка, стовбур. Запитання:

— Діти, в яких словах ви почули вже вивчений нами [б]. Розвиває:
пам’ять, спостережливість, фонематичний слух.

— Формування граматично правильної мови.

У сюжетно-творчих, або театралізовані іграх діти наслідують працю
дорослих, перевіряють знання, що їх черпають з різних джерел – з книжок,
кіно, театру. Через творчі ігри учні усвідомлюють ставлення людини до
предметів, до інших людей. Вихованці груп продовженого дня особливо
полюбляють гратися в школу, в гостей, а також на теми «Космос» тощо. …

” Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.(
А.Макаренко)

      При формуванні навчально-виховних компетентностей слід приділити
увагу роботі з підручником або просто книгою. Вміння швидко знаходити
потрібну інформацію є показником інформаційної культури дитини.
Обов’язок вихователя – до дрібниць продумати знайомство дитини з новими
дитячими книгами, дитячою пресою, допомогти підготуватися до уроку
позакласного читання. Щоуроку, коли діти починають працюють з
підручником, книгою необхідно приділити особливу увагу їх орієнтації ;
навчити шукаючи потрібний твір, не гортали сторінки, а знаходили його
назву в “Змісті”, а потім за номером сторінки – у книжці; уміли
користуватися підрядковим словником, в якому пояснюються невідомі або
маловживані слова з читаного твору; знали що таке червоний рядок, абзац,
діалог, тощо…

Стародавня мудрість заповідає — „Що посієш, те й пожнеш” . Отже, які
якості матимуть сьогодні діти, такі будуть їх набуті життеві
компетенції, такий матиме і майбутній світ, в якому жити всім нам.

Використована література

1. Д.В.Менджерицька, Є.Д.Патищева „Ігри в школі”, М., 1951р., с. 3-6,
8-9.

2. В.О.Сухомлинський „Сто порад вчителю”, М., 1979, с.110-111.

3. В.М.Суботін „Дитина пізнає світ”, К.,1991, Р.V, с.86-90.

4. Журнал „Початкова школа”, 06.1997, с.39-50.

5. В.Л.Єфімов „Навчіть дитину…” М., 1978, с.3-5.

6. О.І. Герман «Технологія педагогічного проектування у методичній
роботі» // Управління освітою № 1, січень 2007 р. с. 18-21.

7. Підласий І., Підласий А Педагогічні інновації // Рідна школа. – 1998.
— №№ 12,18.

8. Л. Ампілогова, Інтерактивні технології // Завуч – 2004. — № 30. 

Похожие записи