Христос воскрес і дух наш воскресає

 

Сценарій свята

 

Мета заходу: ознайомити з традиціями святкування Великодня, розвивати
фантазію учнів при розписуванні писанок.

Обладнання: розмальовані дерев’яні писанки, українські вишиті рушники,
Великодній кошик із писанками та крашанками.

Учитель: У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з
найбільших свят християн, воно святкується навесні і пов’язане з
Воскресінням Ісуса Христа.

1-й учень: Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі до вищих, до церковних позолот.

2-й учень: Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

3-й учень: Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить:

Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!

Учитель: Великдень – великий день Воскресіння Христового. Здавна цей
день вважався днем повного очищення Землі і людей. Велике значення має
свято Воскресіння Христа, а особливо для нашого українського народу.
Українці, що ступили на шлях свого відродження, бачать у світлому
Христовому Воскресінні символ свого відродження, символ національного
Воскресіння.

4-й учень: Ми дуже любим весь наш край і любим Україну,

Її лани і зелен гай, в саду рясну калину.

Там соловейко навесні співає між гілками.

Та й ми співаємо пісні, змагається він з нами.

5-й учень: Що за день чудовий Воскресіння,

Сповнений любові і надій!

За чиїмось мудрим повелінням світ довкола враз помолодів. Прямо в хату
ллється сонця повінь, вже давно такої не було.

6-й учень: А душа моя стає раптово, наче біле лебедя крило. Хоче в небо
визволення ради із пітьми, що застує мені.

Учитель: Великоднє свято дуже яскраве та багате своїми обрядовими
атрибутами. Особливо писанками, які вважалися символами життя. Не менш
важливе місце займає і хліб наш насущний. Хай завжди він буде в хаті, на
кожнім столі в обрамленні вишитого рушника. І найпершою молитвою нашої
духовності воздається хвала Богові за хліб. Слава Тобі, Господи, що ми
дочекалися Великодня, а з ним і освяченої Паски, і свяченого яйця.

1-й учень: Писанки писалі всі, особливо дівчата. Розписуючи писанки,
дівчинка купала кожне яєчко у фарбах, розмальовувала так, щоб
сподобались писанки мамі. Ця гарна традиція розмальовувати писанки на
Великодні свята збереглася і тепер.

2-й учень: Писанки були Великоднім дарунком при «христосуванні». Люди
віталися вигуком «Христос воскрес!», тричі цілувалися, обмінювалися
писанками.

3-й учень: Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, приносить
добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Писанки також
носили і на могили своїх рідних.

4-й учень: З писанок чи крашанок розпочинався Великодній сніданок у
кожній оселі. А коли вмитися водою, в якій є червона крашанка, то будеш
весь рік гарним і здоровим.

Фізкультхвилинка.

Ось іде до нас весна. Все навколо ожива. Підсніжники прокидаються,
проліски посміхаються. Пташки прилітають, діти вибігають, на луках
стрибають.

~

?

O

V

X

?

oe

o

~

O

X

o

E

Мама тільки помагала, малювала я сама.

Змалювала диво-пташку, вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки, й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, – зіпсувала п’ять яєць,

Та як шосте закінчила, тато мовив: «Молодець!».

Я ту писанку для себе для зразочка залишу,

А для мами і для тата дві ще кращих напишу!

Інсценізація дівчатами уривка «Великодній четвер».

– Йде Великдень, йде, дівчата! Будемо писанки писати.
Писаночки-крашаночки напишемо аж сім коробочок.

– А й справді! Сьогодні ж Великодній четвер! Якраз писанки писати!
Писанки, розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися.

– Дівчата, а де ж ми фарби візьмемо?

– Ось я маю жовту. А виварила її з кори дикої яблуньки, що росте в мене
в садочку.

– А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску
молодого соняшника. А ще принесла темну – із дубової кори.

– А я принесла фіолетову – з кори чорної вільхи.

Учитель: До нас у гості завітали писаночки. Зараз вони про себе нам щось
і розкажуть. (Виходять дівчата в костюмах писанок).

Усі писанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук,
стук, обережно, від жари аж млосно.

Червона писанка: Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу.

Зелена писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо!
(Виконують українську народну пісню «Писанка»).

Червона писанка: В буряках мене купала, на червоне змалювала.

Зелена писанка: У траві мене варила, назелено закрасила.

Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину.

Коричнева писанка: У шкірці яблука мочила, це додало мені сили.

Біла писанка: Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась.

Червона писанка: А мене квітчають червоні хустинки.

Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка: Мене у жовті узори прибрала.

Коричнева писанка: На мене коричневих цяток наклала.

Біла писанка: А я така гарна й не передати!

Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати:

Христос воскрес! – шепочуть квіти,

Лунає шелест їх по лузі.

Христос воскрес! – українські діти,

Радійте всі – ви наші друзі!

Учитель: Як гарно, що і сьогодні живе в Україні традиція зустрічати
весну писанками. Справжня писанка народжується довго. Роздивимося
барвисте яйце. Чого тут тільки нема! На писанці можна побачити знайомі
рослини, різноманітні геометричні малюнки і навіть зображення тварин. А
придивіться до кольорів барвистої писанки. Яскраві, соковиті фарби
якнайкраще передають весняну палітру. Ясно-жовтий колір символізує
сонце, весняне тепло; блакитний – небо, повітря, чисту воду; зелений –
воскресіння природи, розмаїтість рослинного світу; бронзовий – родючу
матінку-землю; червоний – радість, любов, святковий настрій. Ваша справа
– не забути звичай предків.

Фарбування, нанесення візерунків на писанки.

Аналіз робіт.

Підсумок заходу.

Похожие записи