.

Характеристика планування виховної роботи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
139 1463
Скачать документ

Характеристика планування виховної роботи

Планування дозволяє не тільки значно зменшити частку невизначеності в
розвитку педагогічної ситуації, а й забезпечити наступність сьогоднішніх
і завтрашніх дій, а також упорядкувати протікання процесів навчання й
виховання школярів

Люди завжди намагались уникнути невизначеності свого майбутнього.
Невизначеність завтрашнього дня лякала людину, породжувала в неї почуття
непевності в собі та своїх можливостях, сковувала її фізичні й духовні
сили. Людина всіляко – за допомогою наукових методів і на основі
пророкувань ворожок і шаманів – прагнула раніше і прагне зараз
прорватися за межі обрію дня сьогоднішнього. У своїй свідомості вона
намагається передбачати, і передбачати ситуацію завтрашню, щоби зробити
її більш передбачуваною та керованою. Це прагнення характерне не тільки
для життя людини чи людства в цілому, а і для окремих видів людської
діяльності. Не випадково в «Капіталі» К. Маркс підкреслив таке: «Бджола
будівництвом своїх воскових осередків осоромлює деяких
людей-архітекторів. Але найгірший архітектор від найкращої бджоли із
самого початку відрізняється тим, що, перш ніж будувати осередок з
воску, уже побудував його у своїй голові».

Без передбачення взагалі й передбачення ситуації майбутнього зокрема
важко цілеспрямовано й ефективно керувати педагогічним процесом. Тому і
з’явилось педагогічне планування й усе відповідне даному процесу
розмаїття документів, які називаються планами. І зараз важко уявити
життєдіяльність освітньої установи без перспективного та календарного
плану роботи навчального закладу, без плану підготовки та проведення
шкільного заходу, без робочого плану керівника установи та його
заступників, без плану роботи з батьками й учнівського самоврядування,
без плану підвищення кваліфікації та професійної компетентності
педагогів, без плану виховної роботи у класі тощо.

Результати дослідження Т. Ільїної свідчать про те, що педагогічному
плануванню властиві такі функції:

спрямовуюча, пов’язана з визначенням у процесі планування сфери, мети та
змісту педагогічної діяльності, її предмета, конкретних напрямів і
видів;

прогнозуюча, яка полягає в тому, що в ході розробки плану формується
педагогічний задум, проектується майбутній стан педагогічної системи,
прогнозуються результати її функціонування й розвитку;

координуюча, або організаторська, що дозволяє педагогам за допомогою
обґрунтованих і раціональних дій при плануванні одержати ясну відповідь
на запитання: хто, коли і що треба робити;

контрольна, що дає педагогічному колективу чи окремому педагогу
можливість за допомогою складеного плану контролювати та коректувати
траєкторію свого шляху до досягнення наміченої мети;

репродуктивна (відтворююча), яка припускає, що через невеликий проміжок
часу за планом можна відновити зміст й обсяг виконаної роботи.

Педагогічне планування стосується різних сфер і сторін життєдіяльності
освітньої установи, у тому числі й виховної роботи у шкільному та
класному колективах. Під плануванням виховної роботи у класі варто
розуміти процес спільної діяльності класного керівника, дітей і дорослих
із визначення цілей, змісту та способів організації виховного процесу й
життєдіяльності у класному співтоваристві, організаторів та учасників
намічених справ, строків їх проведення.

Основу цієї діяльності складає моделювання, адже план виховної роботи –
це не що інше, як модель одного з фрагментів майбутнього стану виховного
процесу. Щоб успішно здійснити планування, необхідно дотримуватись
принципів педагогічного моделювання. До основних ідей і правил
формування модельних уявлень про виховний процес відносяться принципи
системності, конкретності, оптимальності, діалогу, індивідуальності,
науковості, безперервності. Розглянемо кожний з перерахованих принципів.

Принцип системності націлює учасників планування розглядати виховний
процес як складну систему, що складається з деякої сукупності
взаємозалежних і взаємодіючих компонентів. Як відомо, до складу виховної
системи класу входять такі компоненти: люди (класний керівник, учні
класу, їхні батьки, педагоги школи й інші дорослі); їх індивідуальні й
колективні інтереси, потреби, ціннісні орієнтації; цілі, принципи,
зміст, форми та способи організації спільної діяльності, спілкування й
відносин; внутрішні та зовнішні зв’язки класного співтовариства;
критерії, показники, прийоми та методи вивчення, аналізу й оцінки стану
та результатів виховного процесу. У ході планування не можна забувати
про кожний з названих компонентів і треба постаратися, щоб усі вони не
тільки знайшли відбиття у плані виховної роботи, а й були представлені в
ньому у взаємозв’язку один з одним. Системний характер повинен бути
властивий розумовим операціям і практичним діям організаторів та
учасників планування.

Принцип конкретності містить рекомендацію розроблювачам плану уникати
невиправданого копіювання проведених справ в інших учнівських
колективах. При плануванні важливо врахувати інтереси та потреби членів
свого колективу, досягнутий рівень і перспективи розвитку свого класу.
Правильність вибору тих чи інших форм і методів виховної роботи багато в
чому залежить від усвідомлення специфічних особливостей педагогічної
ситуації в конкретній навчальній групі. Дотримання даного принципу
припускає включення у план конкретних справ, визначення конкретних
термінів і відповідальних за їх проведення.

Принцип оптимальності пов’язаний із трьома важливими обставинами в
діяльності із планування виховної роботи у класі.

По-перше, класний керівник повинен знайти найкращий варіант участі дітей
і дорослих у колективній роботі з планування.

По-друге, результатом цієї спільної діяльності повинні стати модельні
уявлення про оптимальний варіант побудови життєдіяльності у класі й
виховного процесу в ньому.

І, по-третє, класний керівник повинен вибрати оптимальний варіант форми
та структури самого плану виховної роботи, щоби створюваний документ був
зручним для використання в повсякденній діяльності класного наставника.

Принцип діалогу означає те, що діалог дій, думок, мотивів учасників
планування – це необхідна умова підготовки оптимального варіанта плану.
Уважне ставлення до думки кожного члена колективу, фіксація й урахування
різних точок зору мають істотне значення для визначення найбільш повного
спектра можливих шляхів і способів організації майбутньої
життєдіяльності класного співтовариства та виховних відносин у ньому.
Діалоговий характер взаємодії педагогів, учнів і батьків у процесі
планування, безсумнівно, підвищує шанси на успіх у здійсненні планованої
діяльності.

Принцип індивідуальності націлює учасників планування спрямовувати свої
зусилля на створення модельних уявлень про виховну систему класу, в якій
індивідуальність кожного учня є цінністю, а процес її розвитку та прояву
– однією з головних задач модельованої системи. Принцип індивідуальності
припускає також урахування індивідуальних особливостей дітей і дорослих
при організації колективної діяльності з розробки плану.

Принцип науковості є вираженням вимоги до класного керівника спиратись
при складанні плану на наукові уявлення про сутність, рушійні сили та
закономірності процесу виховання й розвитку дитини, на теоретичні
положення сучасних педагогічних концепцій виховання учнівської молоді,
на технологічні розробки вітчизняних і закордонних учених проблем
планування й організації виховної діяльності з учнями.

Принцип безперервності звертає увагу розроблювачів плану на одну з
найважливіших характерних рис процесу планування – його безперервність.
Затвердження плану роботи класного керівника може свідчити лише про
відносну завершеність процесу планування. Навіть досвідчений класний
наставник після складання плану вносить у нього корективи, тому що
виховна система класу – це «живий» організм, у якому змінюються
інтереси, потреби, ціннісні установки дітей і дорослих, коректуються
міжособистісні емоційно-психологічні та ділові відносини, з’являються
нові контакти з навколишнім соціальним і природним середовищем. Усе це
обумовлює внесення змін у план виховної діяльності класного керівника.

Спираючись у спільній діяльності з колегами, учнями та батьками на
перераховані принципи, класний керівник складає календарний або
перспективний план роботи. Календарний план виховної роботи охоплює
тижневий чи місячний проміжок часу й містить таку інформацію, як
найменування планованих справ, дата та час їх проведення, прізвища
організаторів проведених заходів. Такий план (найчастіше план-сітка)
називають робочим планом класного керівника. Його складання, як правило,
не викликає в педагога яких-небудь ускладнень, тому далі піде мова про
технології перспективного планування, про зміст, форму та структуру
плану виховної роботи у класі на навчальний рік чи півріччя.

Спочатку про алгоритм розробки перспективного плану. Він являє собою
своєрідний технологічний ланцюжок послідовно виконуваних дій класного
керівника й інших учасників планування. Основними ланками цього ланцюжка
є такі:

1) визначення класним керівником порядку та строків дій із планування
виховної роботи та життєдіяльності у класі;

2) педагогічний аналіз стану й результатів виховного процесу;

3) моделювання класним керівником образу класу, його життєдіяльності та
виховного процесу в ньому;

4) колективне планування;

5) уточнення, коректування й конкретизація педагогічного задуму,
оформлення плану виховної роботи.

Правильно здійснюючи дію за дією, крок за кроком, будь-який педагог
зможе розробити оптимальний і науково обґрунтований план виховної
роботи. Щоби класний керівник краще уявляв механізм складання
перспективного плану, доцільно докладно описати спільні дії дітей і
дорослих із планування життєдіяльності класного співтовариства та
виховної роботи в ньому.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020