Гурза Ольга Володимирівна,

Колінчак Інна Василівна,

вихователі групи продовженого дня,

Уманський навчально-виховний комплекс №1

«Дошкільний навчальний заклад –

Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня»,

Уманської міської ради

Анотація: В даному конспекті підібрано та висвітлено основні методи та
прийоми використання методики ТРВЗ і роботі групи продовженого дня. А
також подані розробки виховних заходів з використанням даної технології.

КОНСПЕКТ

семінарського заняття з проблеми: «Використання теорії розв’язання
винахідницьких завдань в групах продовженого дня»

Матеріал: план семінару, таблиці (тема, завдання, епіграф, «асоціативний
кущ», умовні позначки), теоретичний матеріал, методичні рекомендації.

Хід семінару:

Тема нашого заняття: «Використання теорії розв’язання
винахідницьких завдань в групах продовженого дня».

Епіграф – слова В. Сухомлинського: «Духовне життя дитини
повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики,
фантазії, творчості. Ми повинні вчити і виховувати так, щоб дитина
почувала себе шукачем, відкривачем знань.»

Умовними сходинками до розкриття нашої теми будуть наступні
завдання:

Ознайомити педагогів з походженням, суттю та основними положеннями
технології розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ).

Сформувати уявлення про методи активізації творчого мислення .

Показати варіанти застосування технології під час виховної роботи в
групах продовженого дня.

Але, насамперед, з’ясуємо, що ви вже знаєте про ТРВЗ та спробуємо
скласти «Асоціативний кущ».

Скажіть, що ви уявляєте, що вам приходить на думку, коли ви чуєте
словосполучення «теорія розв’язання винахідницьких завдань»? (записую
думки)

Хто знає ім’я засновника даної технології

-//- основні положення ТРВЗ?

-//- головні принципи технології?

Методи, прийоми ТРВЗ?

Чому дана технологія навчає, що розвиває?

(записую відповіді, якщо не знають, то виставляю картки –заголовки даних
підрозділів)

Про це все ви дізнаєтесь, опрацювавши теоретичний матеріал. Роботу
проводи темо за «Інтерактивною системою нотаток»: ви читаєте матеріал і
навпроти кожного абзацу ставите знаки

+ — знала до семінару

— — не знала

? — хотіла б дізнатись більше

(самостійна робота)

Питання:

Підніміть руку, хто ще до нашого семінару був знайомий з даними
відомостями?

Хто дану технологію відкрив для себе вперше?

Хто б хотів дізнатись більше? (// Завуч №1, січень 2004 р., ст.. 1-5,
«Технологія ТРВЗ: досвід застосування»; моя розповідь про Альтшуллера в
таборі).

Чи можемо ми тепер доповнити наш «Асоціативний кущ»? (доповнюємо
інформацією про основні положення, головні принципи, методи ТРВЗ) .
Підрозділ «розвиває, навчає»

Заповнимо після перегляду відкритих заходів.

Розглянемо детальніше МЕТОДИ ТРВЗ:

І Прийоми фантазування:

1.1. Інверсія (або зроби навпаки) – змінити властивість, дію, принцип.

Приклад: Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка?

1.2. Збільшення чи зменшення об’єкту: Збільшуємо колобка, що буде?

1.3. Прискорення чи затримка: На Землі перестали рости рослини, що буде?

1.4. Об’єднання чи роз’єднання: слон + качка = качон, слокачка тощо.

1.5. Безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки:
повітря подається частинами, сонце світить постійно.Як зміниться
середовище?

1.6. Знищення чи відродження властивостей об’єкта: Баба Яга стала
доброю.

1.7. Зміна середовища, в якому живе об’єкт: Колобок живе на 16 поверсі.
Як втекти?

1.8. Живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки: книга
заговорила тощо.

ІІ Метод фантастичної проблеми (те саме – інша назва): У дитини
зявилось багато мам?

Зникли всі ліси? Книги? Тощо.

ІІІ Метод – оператор РЧВ ( розмір, час, вартість) , близький до 1-2.:

ТРОЯНДА — безцінна троянда( яка це?);

— троянда взимку (як
доглядатим?);

— дуже маленька троянда (
де можна побачити?)

IVБіном фантазії

Слово, пов’язане з темою + стороннє слово == обєднати їх за
допомогою різних граматичних зв’язок :

Слон + зонт = зонт над слоном, зонт у слоні, слон перед зонтом, під
зантом тощо. Коли так буває?

VМозковий штурм – пошук способів вирішення проблем, навіть нереальний:
Немає олівця. Як написати записку мамі?

VIОксюмарон

Слово – тема, добираються спочатку прикметники, потім до них –
антоніми,складаються різні словосполучення та пояснюються:

ТРОЯНДА

Червона – чорна

Жива – мертва

Колюча – м’яка

Вибираються найбільш цікаві словосполучення, складається творча
розповідь.

VII Метод фокальних об’єктів

Слово з теми ДЕРЕВО

2 сторонніх слова СУКНЯ ВАЗА

Ознаки Нарядна Висока

Гарна Скляна

Кольорова Струнка

На основі поданих слів скласти розповідь про ДЕРЕВО: Дерево нарядне –
ялинка взимку. Вона висока і струнка. На ній – кольорові скляні іграшки.

VIII Морфологічний аналіз — об’єднання між собою різних об’єктів, їх
ознак тощо.

Приклад: поєднати між собою знаки «Стоп», «Залізничний шлагбаум» і
«Пункт харчування». Це – дорожній знак, що означає: біля залізної дороги
є чудове кафе, водій не має права їхати далі, поки не поїсть.

Часто використовують «Морфологічний ящик» — таблицю , в яку по вертикалі
та горизонталі вписують об’єкти, їх ознаки, а потім вибирають їх в
довільному порядку і складають нову розповідь, казку чи утворюють новий
фантастичний об’єкт.

Колобок Колобок Заєць Лисиця Ведмідь

Червона Шапочка Вовк Бабуся Лісоруби Мама

Ріпка Дід Внучка Жучка Мишка

Герої вибираються з колонки , сходинкою чи хаотично і складається нова
казка.

ІХ «Добре – погано» — вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості бачити
обидві сторони: позитивну і негативну.

ПТАХ

Добре – знищує шкідливих комах

Погано – знищує врожай

Добре – радує співом

Погано – заважає спати

Добре – можна тримати вдома і дружити з ним

Погано – дорого коштують і т.д.

Х «Так – ні» — вчить шукати суттєві ознаки, щоб поставити влучне
запитання.

1 гравець загадує слово. Інші – ставлять запитання, відповідями на які
можуть бути лише слова «Так» чи «Ні»до того часу, поки не відгадають
загадане.

ХІ «Емпатія» — поставити себе на місце іншого, передати його думки,
почуття.

ПТАХ:

— Де тобі краще за все жити?

— З ким би ти хотів дружити?

— В що одягаєшся?

— Про що мрієш?

— Навіщо багато літаєш?

— Де відпочиваєш?

— Хто твої друзі?

— Хто вороги?

— Що любиш найбільше?

ХІІ Символічна синектика – використання невербальних знаків: мжестів,
рухів, геометричних фігур, умовних позначок.

Приклад:

викласти птаха з геометричних фігур;

зобразити за допомогою символів пори року;

зобразити символами героїв казки або відгадати назву за зображеннями;

переказ казки, вивчення вірша за схематичними позначками;

зобразити емоції знаками чи мімікою;

зобразити за допомогою пантоміми різні ситуації.

ХІІІ Метод асоціацій чи каталогу – перенесення властивостей з одного
предмета, об’єкта, явища на інший.

ДОЩ РАДІСТЬ

Сміх

Салют

Подарунки

Смішний дощ – літній, діти бігають по калюжах і сміються.

Дощовий салют – кольоровий фонтан.

Дощові подарунки – гриби, квіти.

XV Метод моделювання маленькими чоловічками – при вивченні будови
речовини.

Метал –

Вода –

Пісок –

Запрошуємо вас на перегляд виховних заходів з елементами ТРВЗ
на основі творів В.О. Сухомлинського.

Завдання: визначити, які методи ТРВЗ були використані.

Підсумок:

Які методи ТРВЗ були використані під час проведення виховних заходів?

Чи виконали ми завдання семінару?

Допоможіть мені заповнити підрозділ «розвиває, навчає» нашого
«Асоціативного куща».

Вироблення методичних рекомендацій.

Основні положення теорії:

теорія – каталізатор творчого розв’язання проблеми;

знання – інструмент, основа творчої інтуїції;

творчими здібностями наділена кожна людина ( винаходити можуть усі);

творчості треба навчати всіх;

творчості, як і будь-якій діяльності, можна навчитися.

Головні принципи ТРВЗ:

розв’язання суперечностей;

системний підхід ( вміння бачити світ у взаємозв’язку всіх його
елементів);

вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.

Розвиває:

творчу уяву;

логічне мислення;

винахідливість;

вміння здійснювати аналіз ситуації;

вчить розв’язувати протиріччя.

Методи:

— прийоми фантазування;

— метод фантастичної проблеми;

— метод асоціацій чи каталогу;

— біном фантазії;

— мозковий штурм;

— оксюморон;

— метод фокальних об’єктів;

— морфологічний аналіз (метод фантограм);

-«Добре-погано»;

— «Так – ні»;

— метод емпатії;

— символічна сенектика;

— моделювання маленькими чоловічками;

— метод оператор РЧВ (розмір, час, вартість).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо використання Теорії розв’язання

винахідницьких завдань ( ТРВЗ ) в роботі

з дітьми молодшого шкільного віку:

Слідкуйте за тим, щоб запропоновані ігри приносили дітям радість. Кожен
успіх – ваше досягнення.

Зацікавлюйте дитину грою, але не примушуйте грати; не доводьте заняття
іграми до перенасичення.

Під час роботи втримуйтесь від образливих зауважень.

Приймайте всі пропозиції дитини.

Діти повинні виконувати завдання самостійно. Давайте можливість їм
подумати.

Створюйте в грі невимушену атмосферу.

Накладайте мінімальну кількість заборон.

Під час занять забезпечуйте емоційну підтримку дитини.

Створюйте умови для «виплеску» емоцій дітей.

Ні в якому разі не оцінюйте діяльність дітей негативно.

Використовуйте завдання в порядку зростання складності.

Oe e „

A

A

O

U

L N ~ ? ’ ?

?

o

ue

F ¦ Oe „

? ?

Ae

????8

????8

????8

?????????8

????8

????8

????????????8?Вправи ТРВЗ використовуйте при розв’язанні завдань з
математики, художньої літератури, розвитку мовлення, ознайомлення з
природою та навколишнім світом, праці, виховної роботи.

Завдання ТРВЗ використовуйте для розвитку інтелекту, логічного та
дивергентного мислення, творчої уяви, здатності висувати оригінальні
ідеї, винаходити щось нове, виховання незалежності в судженнях,
мисленні, поведінці, емпатії до інших.

Ознайомлюйте з технологією батьків, залучайте їх до роботи.

Конспект виховної години на тему: «Ввічливість»

(за методикою ТРВЗ)

Тема: ввічливість.

Мета: уточнити уявлення дітей про ввічливість; вчити оперувати
ввічливими мовними формами; виховувати бажання бути ввічливими,
турботливими, чуйними.

Методи та прийоми:

Читання твору В.О. Сухомлинського «Скажи людині: «Доброго дня!»

Бесіда

Чому батько попросив сина привітатися з бабусею, адже вона була
незнайома з ними?

Чому бабуся посміхнулася, коли почула слова вітання батька і сина? (їй
було приємно)

Яким словом можна назвати батька і сина? (їх можна назвати ввічливими)

В яких ситуаціях ми вживаємо слова ввічливості? (в будь-якій ситуації)

Вправа «Так — ні»

— а зараз пограємо у гру. Я загадую слово, а ви відгадайте що це або хто
це. Запитання потрібно ставити таким чином, щоб я могла відповісти лише
«так» або «ні». (стежка, батько…)

Емпатія (вміння поставити себе на місце героя)

Уявіть собі, що Олександра – бабуся. Давайте поставимо їй запитання, а
вона буде нам на них відповідати.

Бабусю, як Вас звати?

Скільки Вам років?

Де Ви живете?

Яка Ваша улюблена страва?

Яка Ваша улюблена книжка? І т.д.

Символічна синтетика в групах. (клас поділений на чотири групи)

Уявіть собі, що ви приїхали в іншу країну, наприклад у Францію. Вам
потрібно за допомогою жестів, не промовляючи ні слова, адже ви не знаєте
мови цієї країни, показати різні ситуації:

а) ви дуже раді познайомитися;

б) запитати – де тут можна поїсти;

в) спасибі і до побачення.

Підсумок.

Про що ми сьогодні з вами говорили? (про те, що потрібно бути
ввічливими).

Які ви знаєте слова ввічливості? (Доброго ранку! Здрастуйте! Дякую! Дуже
вдячний! Дозвольте запитати! Даруйте! Вибачте! Перепрошую! До побачення!
На все добре! та інші)

Чи приємно вам спілкуватися з ввічливою людиною?

Підніміть руку – кого із вас можна назвати ввічливою людиною.

Коли потрібно бути ввічливим?

Так, ввічливим потрібно бути завжди, у будь-якій ситуації. Чи
знаходитеся ви в класі, чи ідете по вулиці – завжди потрібно вітатися. А
якщо ви привіталися – це значить, що ви є ввічливими учнями. Навіть,
якщо ви знаходитеся вдома, все одно потрібно бути ввічливими.

Отже, будьте завжди ввічливими!

Додаток

Оповідання В.О. Сухомлинського «Скажи людині: «Доброго дня!»

Лісовою стежкою ідуть батько й маленький син. Довкола тиша, тільки чути,
як десь далеко вистукує дятел та струмочок лісовий дзюрчить у лісовій
гущині. Аж тут син побачив: назустріч їм іде бабуся.

Тату, куди бабуся йде? – питає син.

Зустрічати або проводжати, — каже батько й усміхається. – Ось як ми
зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: «Доброго дня, бабусю!»

Навіщо ж казати ці слова? – дивується син. – Ми ж зовсім її не знаємо.

А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо.

Ось і бабуся.

Доброго дня, бабусю! – каже син.

Доброго дня! – каже батько.

Доброго вам здоров’я! – відказує бабуся й усміхається.

І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше.
Верховіттями дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло,
затремтіло. У кущах заспівали пташки – раніше їх не чути було. На душі в
хлопчика стало легко.

— Чому це воно так? – питається син.

— Бо ми побажали людині доброго дня.

Конспект виховної години на тему: «Безсердечна людина»

(за методикою ТРВЗ)

Тема: безсердечна людина

Мета: вчити аналізувати зміст прочитаного; продовжувати розвивати
емоції; формувати вміння відчувати результати своєї поведінки; розвивати
у дітей віру в свої сили і можливості.

Обладнання: прислів’я, повітряні кульки.

Методи і прийоми:

Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас.

І запрошуєм ласкаво

На заняття у наш клас!

Інсценізація.

Дітки, сьогодні ми продовжимо знайомство з оповіданнями В.О.
Сухомлинського. Ось, наші учні підготували інсценізацію оповідання «А
серце тобі нічого не наказало?»

А ви всі послухайте, а тоді скажете, як можна назвати головного героя?

(діти виступають)

Бесіда.

Дякуємо за гарну інсценізацію, хто скаже, як можна назвати головного
героя, одним словом?

А що означає безсердечна людина?

Назвіть вчинки, які може зробити безсердечна людина.

Метод оксюморон.

Діти, а зараз давайте дамо характеристику слову безсердечна, яка це
людина? (запис на дошці – зла, погана, чорна

А тепер до цих слів підберіть антоніми. Що таке антоніми?

Добра, хороша, біла.

— Хто із цими словами може скласти розповідь.

Н-д: добра безсердечна людина – це яка? (та, яка уже перевиховується)

Хороша безсердечна людина – її шкода, її ніхто не любить.

Біла безсердечна людина – холодна, як сніг.

Робота в групах. Театральні етюди.

зараз за кінцем прислів’я вам потрібно поділитися на групи. (на столах
початок прислів’їв, а дітям роздаю закінчення прислів’я, вони добирають
початок і сідають за ті столи).

Озвучую:

а) людина проходить повз хвору кішку;

б) людина, не помічає, що другій людині погано;

в) людина тікає, коли друга людина знаходиться у біді.

— Чим подібні ці ситуації? Як би ви вчинили?

Метод фантастичних проблем.

Що було б , якби всі люди стали безсердечними?

А якби зникли безсердечні люди?

Що ми можемо для цього зробити?

Зараз я вам роздам повітряні кульки, а ви на них напишете погані якості
людей, і ми їх випустимо у повітря.(діти записують)

Перша групка озвучте якості, які ви записали, а тепер підійдіть до
вікна, і випустіть кульки. (далі друга група і третя)

Нехай ці кульки які ви випустили заберуть все погане, що є в людях. І що
ми побажаємо один одному? А я бажаю щоб у вас були добрі серця, щоб ви
були небайдужі один до одного. Дякую вам за заняття.

Додаток

Оповідання В.О. Сухомлинського «А серце тобі нічого не наказало?»

Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки й
сів за стіл. Чекає обіду.

А тата відвезли до лікарні, — каже мати. – Занедужав батько.

Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний,
спокійний.

Мати широко розплющеними очима дивилася на Андрійка.

А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко. – Завтра ж неділя… Учителька
наказала, щоб прийшли усі до школи о сьомій годині ранку.

Ну й куди ж ти підеш завтра?

До лісу… Як наказала вчителька.

А серце тобі нічого не наказало? – спитала мати.

Конспект виховної години на тему: «Жадібність. Добре чи погано?»

Тема: Жадібність. Добре чи погано?

Мета: продовжувати виявляти з дітьми негативні якості людини; закріпити
поняття «жадібність»; вчити дітей налагоджувати контакти при
спілкуванні, відчувати ситуативну тональність в спілкуванні.

Методи і прийоми: бесіда, метод каталогу чи асоціацій, гра «Добре —
погано», метод фантастичної проблеми.

Хід заняття Вихователь
читає оповідання В.Сухомлинського «Страшний черв’ячок» . Діти, який
хлопчик? Давайте подумаємо, бути жадібними-це добре чи погано?

Вихователь пропонує пограти у гру «Добре-погано». Чому
бути жадібним Добре Погано все, що
купили, використовуєш сам можна залишитись без друзів
наскладати грошей
будуть сміятися ніхто не буде приставати
(випрошувати) ніхто не допоможе у важку
хвилину любиш тільки себе
будуть дражнитися

все маєш
будуть заздрити

Діти, бути жадібною людиною добре чи погано?

А зараз, назвіть будь-який неживий предмет і його ознаки.
Перенесемо ці ознаки на слово «жадіна»

Жадіна Чайник

Залізний

Пихтячий

Гарячий

Залізний жадіна-у такої людини залізний характер, скільки його не будеш
про щось просити, все рівно нікому нічого не дасть.

Пихтячий жадіна – засунув цілу булочку в рот і пихтить, як чайник,
втікає від друзів, щоб не поділитися цукеркою.

Гарячий жадіна – на морі всі діти сиділи в тіні.

А тепер ми трохи пофантазуємо.

Як виглядає жадібна людина? На аркуші паперу замалюйте. Зображення
жадібної людини перекреслимо червоним олівцем. Складемо всі листочки в
коробку і віднесемо на «кладовище» шкідливих звичок, там закопаємо.

Скажіть, у нашому класі є діти схожі на хлопчика із оповідання, з
страшним черев’ячком?

Тоді, ми можемо промовити клятву:

Я ніколи не буду жадібним…

Я завжди буду із всіма ділитися…

Я буду доброю людиною…

Література

1.Гин А.А. О творческих учебных задачах // Педагогика + ТРИЗ.- Выпуск
1.-Гомель:ИПП «Сож», 1996.

2.Ефремов С.В. ТРИЗ для решения проблем обучения// Развитие творческих
способностей детей с использованием элементов ТРИЗ: ИИЦ «ТРИЗ — инфо»,
2002.

3.Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі
//Харків. Видавнича група «Основа» ПП «Тріада + », 2007.

4.Яценко А.В. Открываем мир с детства.- Миколаїв, 2003.

Похожие записи