Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи та використання
електронних інформаційних ресурсів

Гуриненко
Валентина Миколаївна
Бібліотекар Леськівської

загальноосвітньої школиI-III ступенів

Черкаської районної ради

Сьогодні в Україні відбувається процес становлення нової системи освіти
та виховання, які зорієнтовані на входження у світовий освітній простір.

Змінюються освітня та виховна парадигми: пропонують новий зміст та
підходи, нові інформаційні технології в роботі шкільної бібліотеки.

Інновація – це процес створення й провадження нових засобів для
розв’язання тих методів у бібліотечній роботі, які й досі здійснювалися
по -іншому. Шкільна бібліотека – це фундамент освіти й самоосвіти,
скарбниця людських знань.

Одним із головних завдань шкільної бібліотеки Леськівської
загальноосвітньої школи I-III ступенів є виховання в учнів інформаційної
культури читання, уміння користуватися бібліотекою, набуття потреби в
систематичному читанні літератури для розвитку творчої думки,
пізнавальних інтересів і здібностей, успішного засвоєння факультативних
курсів.

Робота нашої бібліотеки спрямована на розв’язання таких завдань, як:

упровадження інноваційних форм і методів роботи;

виховання учнів інформаційної культури, любові до книги, розвиток
пізнавальних інтересів і здібностей;

виховання шанобливого ставлення до бібліотеки;

прищеплювання любов до читання книг.

Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів
здійснюється за допомогою проведення різних масових заходів.

Ефективними технологіями масової роботи бібліотеки Леськівської
загальноосвітньої школи I-III ступенів є книжкові виставки, огляди
літератури, обговорення книг, читацькі конференції, літературні ігри,
презентації книги, літературні ярмарки, вікторини, прем’єри книги,
робота в системі мережі Інтернет…

Я пропоную вашій увазі презентацію книги Баландіна Рудольфа
Костянтиновича «Сто великих географических открытий».

Сузір’я географічних відкриттів. Подвиг пізнання Землі тривав
тисячоліттями. Перше знайомство з новою помстою або акваторією було
часто поверхневим. Це породжувало деколи найфантастичніші уявлення про
дальні країни і народи. Подальшим дослідникам доводилося з чималими
труднощами, завзятістю. А то і ризиком для життя уточнювати і
доповнювати перші відомості, наносити на карти контури берегових ліній,
ізвиви річок, розташування гір.

Великі географічні відкриття. Хто відкрив Америку, Австралію,
Гренландію, острова Тихого океану? Можна назвати імена європейських
мореплавателів про яких розповідають підручники, енциклопедії,
довідники.

У цій книзі мова піде перш за все про те, як люди відкривали свою
рідну планету, з неймовірними зусиллями, мужністю і ризиком для життя
долаючи простори, дрімучі ліси, засніжені полярні і обпалені сонцем
тропічні пустелі. Але разом з тим зовсім не відразу, де коли через
десятки, а то і сотні років приходило усвідомлення цих досягнень,
розуміння суті того, що виявили першовідкривачі. Теоретичні відкриття в
географії теж залишатимуться в полі нашої уваги.

Колумб не схоже на італійські прізвища. Тому припускають, що це змінене
прізвище від Колон, Колонна або Коломбо.

Немає жодного достовірного портрета Христофора Колумба. В молоді роки
він був бідним моряком і піратом, потім жив на островах, де не було
портретистів. Декілька разів Христофор був в’язнем різних тюрем і
ховався в монастирі від помсти. Навіть ці розрізнені факти біографії
мореплавця доводять, що спокійного життя той немав а ні при житті, а ні
після смерті. Неймовірно, щоби він знайшов час для позування відомим
портретистам Рідольфо чи Доменіко Гірляндайо, Себастьяно дель Пьомбо та
ін. Навіть якщо і зберіглися портрети Христофора, то давно загубилися в
часі. І ми не знаємо, як він виглядав за життя. А два десятки чоловіків
на портретах з означенням «Колумб» ще одна бутафорія на потребу
невибагливих туристів.

Х.Колумб. Портрет роботи
Себастьяно дель Пьомбо

Колумб в сцені поклоніння Богородиці мореплавців, королівський
Алькасар,Севілья.

Мапа Колумба.

U

h9

h9

h9

h9

h9

hae

hae

hae

& своїми картами = мапами уславився картограф з міста Франкфурт Маттеус
Меріан старший та ін.

Деякі секретні мапи отримав і Колумб, бо виявив велику наполегливість в
організації своїх подорожей до островів за океаном. Саме Христофор
передав якісь секретні морські мапи Амеріго Веспуччі, морському
штурману, який давав гроші на експедиції Колумба.

Слід також зауважити, що ім’я Христофор з грецької (однієї з
літературних мов середньовічної Європи) перекладається як «Христове
світло», «людина, яка навчає християнству», а Коломб, Колумб, або Колон
може бути похідним від латинських слів «колонія» (Colonia, Colombia) чи
«колоніст» (Colon, Colomb). На основі цього деякі дослідники висувають
версію, що Америку відкрила людина, яка в середньвічних джерелах
залишилась під ім’ям «християнський колоніст», «колоніст, який несе
християнську віру». Можливо навіть цим іменем в різних джерелах було
названо різних людей, на основі біографій яких пізнішими істориками був
створений збірний образ Христофора Колумба.

Література:

Кравчук, Петро Географический калейдоскоп [Текст] / П.А. Кравчук . – К.:
Рад. школа, 1988. – 143 с.: ил.

Баладин, Рудольф Константинови

100 великих географических открытий [Текст] / Р.К.Бападин, В.А.
Маркин.- М.: Вече, 2006.- 480с.( 100 великих), — 7000 экз.: 25

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/Христофор_Колумб»
http://uk.wikipedia.org/wiki/Христофор_Колумб

Посилання

Вікі Сховище має мультимедійні дані за темою:

Христофор Колумб

Фернан Магеллан

Фернан Магеллан португальський і іспанський мореплавець. Прийнято
вважати, що він зробив першу кругосвітню подорож. Відкрив протоку,
пізніше названу його ім’ям, ставши першим європейцем, що пройшов з
Атлантичного океану в Тихий.

Кругосвітнє плавання Магеллана

Сучасна копія Магелланової каракки «Вікторія»

Цікаво, що сам Магеллан абсолютно не припускав зробити кругосвітню
експедицію — він лише хотів знайти західний маршрут до Молуккам і
повернутися назад, взагалі для будь-якого комерційного рейса (а рейс
Магеллана був таким) кругосвітня подорож безглузда. І лише загроза
нападу португальців змусила один з кораблів продовжувати слідувати на
захід, причому якби «Тринідад» виконав свій маршрут благополучно, а
«Вікторія» була б полонена, ніякої кругосвітньої подорожі б і не було.

На початку вересня 1522 року «Вікторія» дісталася до Іспанії, ставши,
таким чином, єдиним кораблем флотилії Магеллана, що переможний
повернувся до Севілью. На кораблі було вісімнадцять людей що вижили.
Пізніше, в 1525 році, ще четверо з 55 членів команди корабля Тринідад
були доставлені до Іспанії. Також були викуплені з португальського
полону ті члени команди «Вікторія», які були схоплені португальцями під
час вимушеної стоянки на островах Зеленого Мису.

Продаж вантажу, привезеного «Вікторією», не тільки покрила всі витрати
на експедицію, але і, не дивлячись на загибель 4 кораблів з 5, дала
значний прибуток. Що стосується приналежності Молуккських островів, то
португальський король повірив в їх приналежність Іспанії і відкупив їх
за величезну суму в 350 тисяч золотих дукатів. У 1523 був виданий звіт
імператорського секретаря Максиміліана Трансильвана про подорож, а потім
були опубліковані і докладні спогади одного з учасників експедиції —
венеціанця Антоніо Пігафетти.

Таким чином, іспанці відкрили західний шлях до Азії і Островів Прянощів.
Це перше в історії кругосвітнє плавання довело правильність гіпотези про
кулястість Землі і нероздільності океанів, що омивають сушу.

А про всі інші географічні відкриття, пригоди, подорожі ви
дізнаєтеся читаючи цю книгу.

Література

Бійців, Михайло

Шлях Магеллана [ Текст]: Ранній Новий Час : пер. з рос./ М.Бійців . –М.:
2006.- 186с.; ілюстр.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Магеллан,_Фернан

Баладин, Рудольф Константинови

100 великих географических открытий [Текст] / Р.К.Бападин, В.А.
Маркин.- М.: Вече, 2006.- 480с.( 100 великих), — 7000 экз.: 25

Рекомендаційний список літератури « Ця цікава географія» для учнів 5-9
класів

1. Радзевич Н.Н., Пашканг К.В. Охрана и преобразование природы.

Х.: Просвещение, 2003.

2. Горшков С.П. Екзодинамические процессы территорий. – М.:

недра, 2002.

3. Нікітін Д.П., Новиков Ю.В. Навколишнє середовище та людина. –

Х., 2002.

4. Фізична географія України. – К., 2000.

5. Энциклопедический словарь юного земледельца. – М., 1988.

6. Детская Энциклопедия. – М., 1974.

7. Атлас мира для школьника. – М.: «Олма-пресс», 1998.

8. Энциклопедия для детей «Аванта». Том 13. Страны. Народы.

Цивилизации. – М.: «Аванта», 2002.

9. Энциклопедия для детей «Аванта». Том 3. География. – М.:

«Аванта», 2000.

Похожие записи