Громадянське виховання

Громадянське виховання – процес формування громадянськості як
інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе
морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Воно
покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, залучати її
до суспільного життя, в якому права людини є визначальними.

Громадянськість  — це реальна можливість втілення в життя сукупності
соціальних, політичних і громадянських прав особистості, її інтеграція в
культурні й соціальні структури суспільства.

Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина,
патріота, професіонала, тобто людину з притаманними особистісними
якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями,
вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток
демократичного громадянського суспільства в Україні.

Завдання громадянського виховання:

—                              визнання й забезпечення в реальному житті
прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без
будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне,
громадянське суспільство;

—                              усвідомлення взаємозв’язку між ідеями
індивідуальної свободи, прав людини та її громадянською
відповідальністю;

—                              формування національної свідомості,
належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь
та спільності культурної спадщини; виховання почуття патріотизму,
відданості в служінні Батьківщині;

—                              утвердження гуманістичної моралі та
формування поваги до таких цінностей, як свобода, рівність,
справедливість.

—                              формування соціальної активності і
професійної коплементності особистості на основі таких соціальних умінь:
готовність до участі в процесах державотворення, здатність до спільного
життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовність узяти на себе
відповідальність, здатність розв’язувати конфлікти відповідно до
демократичних принципів, здатність до самостійного життєвого вибору на
основі гуманістичних цінностей; формування працелюбності особистості,
відповідності за свої дії;

—                              формування політичної та правової
культури засобами громадянської освіти, яка дає знання про політичні
системи і владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та
законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України,
законодавства, державної мови;

—                              розвиток критичного мислення, що
забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих
чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати
проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та
аргументи, передбачати можливі наслідки дії та вчинків;

—                              уміння визначати форми та способи своєї
участі в житті суспільства, захищати і підтримувати закони та права
людини, бути обізнаним зі способом соціального захисту;

—                              виховання негативного ставлення до
будь-яких форм насильництва: активне запобігання виявленню
деструктивного націоналізму, месіанських настроїв.

 

Принципи громадянського виховання особистості:

—                              гуманізація та демократизація виховного
процесу,  що передбачає рівноправність, але різнозобовязаність учасників
педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, переважаючу діалогічність
взаємодії, що викликає у виховання позитивну налаштованість до впливів
вихователя, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості,
доброти, справедливості, доброзичливості, милосердя;

—                              самоактивності й саморегуляції, який
сприяє розвитку у вихованця суб’єктивних характеристик, формує здатність
до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, що
поступово виробляє  громадянську позицію особистості;

—                              системності, згідно з яким процес
громадянського виховання зумовлюється гармонічністю розвитку низки
взаємопов’язаних новоутворень у структурі особистості;

?????~?                системності, згідно з яким процес громадянського
виховання зумовлюється гармонійністю розвитку низки взаємозв’язаних
новоутворень у структурі особистості;

—                              комплексності й міждисциплінарної
інтегрованості, який передбачає встановлення в громадянському вихованні
тісної взаємодії та поєднання навчального та виховного процесів, зусиль
найрізноманітніших інституцій – сім’ї, школи;

—                              наступності та безперервності, яки
полягає в тому, що ще в дошкільному віці громадянське виховання
проходить ряд етапів. Він триває протягом усього свідомого життя людини;

—                              культуровідповідності, що передбачає
органічну єдність громадянського виховання з історією та культурою
народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують
духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

—                              інтеркультурності, якийпередбачає
інтегрованість української національної культури.

 

Словник термінів і понять

Громадянин – людина, яка ідентифікує себе з певною країною, де вона
наділена відповідним юридичним статусом, що є основою для користування
певними правами та для додержання обов’язків.

Громадянство – юридичний статус особистості, який надається їй після
досягнення відповідного віку або шляхом натуралізації і засвічується
вручення їй відповідного документу.

Громадянськість – духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна
характеристика людини, зумовлена її державною самоідентифікацією,
усвідомлення належності до конкретної країни.

Громадянське виховання – формування громадянськості як інтегративної
якості особистості, що дає можливість людині відчути себе морально,
соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Громадянська освіта – це навчання людей, як жити в умовах сучасної
держави, як додержувати її закони, і водночас не дозволяти владі
порушувати їхні права, добиватися від неї здійснення їхніх правомірних
потреб, як бути громадянином демократичного суспільства.

 

Вимоги до виховання громадянських якостей в процесі навчально-виховних
заходів.

Перша вимога: вони повинні спиратися на знання, здобуті на уроках,
поглиблювати та поширювати їх, адже тільки на ґрунті знань формуються
стійкі переконання і відповідні стереотипи поведінки та дій.

Друга вимога: заходи громадянського змісту повинні логічно продовжувати
урочну роботу, мати певну систему, враховувати принцип послідовності.

Третя вимога: виховні заходи мають бути доступними, цікавими, щоб у
процесі їх проведення струмувала учнівська творчість, самостійна
ініціатива самовираження, щоб кожен співпереживав, відчував від участі
задоволення й насолоду.

 

Тематика бесід з громадянського виховання

1.     Україна – моя рідна Батьківщина.

2.     Моя  рідна земля.

3.     Державна символіка України.

4.     Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її Прапор і Гімн.

5.     Твої права і обов’язки.

6.     Наша Вітчизна – Україна.

7.     Символи нашого народу.

8.     Що таке воля?

9.     Рід, родина, рідня.

10.              Патріотизм – нагальна потреба України.

11.              Утверджую в собі людину – громадянина.

12.              Що таке громадянська зрілість?

13.              Жити за кордоном.

14.              Чи можуть бути права, без обов’язків?

 

Позакласні заходи

1.     Без верби і калини нема України.

2.     Україно ти моя прекрасна.

3.     Свято рідної мови.

4.     Літературні вечорниці.

5.     Тематичний вечір Символіка України.

6.     Моя Україна – червона калина.

7.     Калина – символ України.

8.     Диво калинове.

9.     Звідки ти взялася, Україно.

10.           Україно! Ти для мене диво.

11.           Географічна вікторина . Україно! Доки жити буду, доти
відкриватиму тебе.

12.           Родинне свято. Від усієї душі.

13.           Прийди до серця, Україно. Благослови добром мене.

14.           Уроки пам’яті. От де, люди, наша слава, слава України.

15.           Мій рідний край – моя історія жива.

Похожие записи