.

Григорчук О. П.,

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
0 2852
Скачать документ

Григорчук О. П.,

вихователь ДНЗ№ 5 «Веселка», м . Городище

Забезпечення креативного розвитку дошкільників – пріоритетна вимога
програми «Я у Світі»

Педагогічна наука не стоїть на місці, так само , як відбуваються творчі
процеси в науці, культурі, повсякденному житті, так і методика навчання
і виховання повинна удосконалюватись, відповідати сучасним вимогам. Саме
на це й направлена нова Базова програма розвитку дитини дошкільного
віку « Я у світі».

Вона розроблена на виконання Закону України « Про дошкільну освіту» та
Базового компонента дошкільної освіти в Україні.

Дитина не може жити у безладі, вона намагається пізнати навколишній світ
та свої зв?язки з ним, упорядкувати, пояснити, наповнити змістом життя
та діяльність людей, перевірити на власному досвіді здобуту інформацію.

Вона прагне дізнатися, для чого живуть люди на Землі; познайомитися з
умовами життя та його основними законами – природними, соціальними,
предметними. Їй належить навчитися існувати відповідно до цих законів, а
не всупереч їм, відкривати для себе та інших людей власні можливості,
знаходити своє домірне місце у складному й суперечливому широкому світі,
почуватися в ньому щасливою.

«Я у світі»- програма нового типу. В ній вміщено базовий зміст
дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток
дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного
навчального закладу розвивального життєвого простору, сприятливого для:

закладання основ його компетентності ( розвиток досвіду, який допомагає
дошкільникові розв’язувати проблеми у незвичних умовах, здобувати нову
інформацію, набувати мобільності; формування здатності діяти адекватно,
конструктивно, ефективно В різних життєвих ситуаціях; виховання вміння
приймати свідомі рішення, задовольняти свої соціальні та індивідуальні
потреби).

Формування шкільної зрілості:

А) розумової зрілості, показником якої є диференційоване сприймання,
довільна увага, аналітичне мислення, наявність елементарних знань про
природу, культуру, людей, самого себе; здатність висловлювати
елементарні судження , обґрунтовувати свої думки;

Б) соціальної зрілості, пов’язаної з умінням спілкуватися з дорослими,
однолітками, ініціювати контакти, налагоджувати спільну взаємодію,
домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим людям ,
мобілізуватися на подолання труднощів, виявляти відповідальність,
виробляти самооцінці судження, поважати себе та інших;

В) емоційної зрілості, яка виявляється у певній емоційній стійкості
дитини, здатності адекватно реагувати на ситуації та події,
орієнтуватися в настроях та станах людей, що навколо, брати їх до уваги,
контролювати та регулювати свою емоційну поведінку, утримуватися від
імпульсивних проявів;

– забезпечення балансів фондів « можу» і «хочу» : виховання і навчання
спрямовуються на узгодженість життєво необхідних знань та навичок
дошкільника з його особистими потребами, інтересами, бажаннями,
прагненнями , планами;

– розвиток у дитини зачатків активної за формою та моральної за змістом
життєвої позиції як системи ціннісних ставлень до природи, культури,
людей, власного « Я» ;

– виховання у дошкільника творчого ставлення до життя, вміння самостійно
висувати елементарні гіпотези, генерувати оригінальні ідеї, нешаблонно
розв’язувати проблеми, проявляти самобутність та раціоналізаторство.

Водночас Базова програма створює простір для творчого використання
різних педагогічних технологій, прояву творчості й гнучкості у підході
до дитини.

Вона орієнтує педагога на відкриття дитині світу в єдності та
різноманітності чотирьох світів – Природи , Культури, Людей, Власного «
Я».

Вона спрямована на формування в дошкільника цілісної картини світу –
уявлення про навколишнє середовище та внутрішнє, душевне життя ( власне
та інших людей).

Програма актуалізує проблему формування в дошкільника елементарної форми
світосприйняття – реалістичного й оптимістичного, яке визначає
можливості організації знань та управління своєю діяльністю.

Загальний розвиток дітей дошкільного віку відбувається одночасно в
різних сферах життєдіяльності.

Притаманна малим злитість психомоторних процесів зумовлює необхідність
поєднувати формування мовлення й системного мислення з розвитком дрібної
моторики кисті руки. Дослідники довели тісний взаємозв’язок між
загальним розвитком дитини і координаційно – регулятивною функцією кисті
руки : той у кого добре розвинені пальці, водночас вміє будувати
логічно правильні семантично – зв’язані висловлювання, має достатній
обсяг пам’яті й стійку пізнавальну потребу, здатний регулювати свою
увагу.

Дозрівання сенсорних та моторних зон завершується у три роки.

У цьому віці рука морфологічно формується як самостійний орган, але
функціонально ще не готова до систематичних рухових навантажень.
Шестирічні діти дуже рухливі й охоче виконують завдання, де задіяна
дрібна моторика руки ( малюють, ліплять, вирізують, конструюють), але
будь яка робота, яка потребує охайності, точності, посидючості, втомлює
їх , бо вони ще не можуть тривалий час зосереджуватись на одноманітних
діях.

Вік від трьох до семи років є періодом поступового, але пасивного
формування психомоторного досвіду. Морфофункціональні зміни в дитячому
організмі, зумовлені впливом чуттєвих подразників, завершуються
сенсомоторною реакцією психічного змісту ( І. Сєченов , М . Бернштейн).

Щоб успішно виконувати рухові операції певної складності, мозок дитини
на основі інформації про просторове розміщення тіла, його кін естетичні
та тактильні відчуття, зорове сприймання предметів довкілля створює
модель рухової поведінки. М’язові відчуття допомагають координувати
власні рухи, контролювати точність виконання демонстрованого зразка.

Завдяки постійному вправленню в сенсомоторних діях, а також поступовому
ускладненню завдань і рухових операцій

( поєднанню кількох рухів, підпорядкуванню простих рухів складним,
розвиткові нових рухів на основі засвоєних), відбуваються процеси
інтеграції в оволодінні психомоторним досвідом.

До досягнення дитиною шести – семирічного віку поряд із визначенням
провідної руки поступово складається психомоторний досвід дитини,
ускладнюються рухові дії та розширюються межі їх прикладного
застосування.

Саме внаслідок недооцінки дорослими розвитку психомоторики першокласники
відчувають значні труднощі під час оволодіння письмом та графічними
навичками. Тим, хто не пройшов відповідну психомоторну підготовку в
дитсадку чи вдома, доводиться докладати чимало зусиль у школі,
навчаючись писати. Для розвитку механізмів успішного оволодіння письмом
необхідно починати спеціальні заняття з дитиною від моменту
морфологічного дозрівання руки.

Ця робота має кілька напрямків:

– безпосереднє виконання ( починаючи з чотирирічного віку) графічних
завдань з використанням олівця та дидактичних матеріалів;

– використання ножиць , як інструментального засобу. Значний позитивний
навчальний ефект дає поєднання вирізування ножицями зі складанням
малюнків, з конструювальними вправами;

– виконання вправ на координацію рухів та оптичної уваги;

– впровадження методів ейдетики в роботі з дітьми.

Багато років пропрацювавши над темою « Розвиток творчих здібностей
дошкільників під час роботи з природним матеріалом» , я звернула увагу
на те , що деякі , здавалось би, легкі операції з листям чи шишками
викликають у дітей труднощі. Так сухе листя кришилось через
невправність рук , важко давались прийоми з’єднання деталей із
природного матеріалу.

Тож , для мене пріоритетним стало питання як же залучити до роботи всі
аналізатори дитини : зоровий, слуховий, тактильний, нюховий, смаковий.

Не випадково першим питанням у сфері « Я сам»- фізичний розвиток , є
пункт:

у своїх діях керується всіма органами чуттів ( Базова програма « Я у
світі»).

Тому я поставила перед собою мету :

Впроваджувати методи ейдетики в роботі з дітьми дошкільного віку.

Підвищувати ефективність процесів різної модальності

Та її відтворення.

Асоціативне мислення

Роботу з дітьми в цьому напрямку прийнято будувати на основі :

вільних асоціацій, пов’язаних з предметними образами;

колірних асоціацій ;

асоціацій пов’язаних з геометричними формами;

тактильних асоціацій ;

предметних асоціацій;

асоціацій викликаних друдлами ;

звукових асоціацій;

смакових асоціацій ;

нюхових асоціацій ;

Головне запитання під час тренування асоціативного мислення звучить так
: « Про що ти подумав ?». Ніколи не запитуйте в дошкільнят : « Які
асоціації у вас виникли?», бо діти цього не зрозуміють. Хочу застерегти
дорослих від намагання встановити будь – які зв?язки між двома
запропонованими образами , навпаки прагніть самі та заохочуйте і вчіть
дітей самостійно пояснювати найнезвичайніші поєднання предметів.
Наприклад : дитина взяла книжку і подумала про ковзани , тому, що її
обкладинка така сама гладенька , як і лід на ковзанці.

Або : дитина побачила кішку і подумала про синій колір, бо згадала , як
її кішка спить на синьому дивані. Найголовніше в цьому виді роботи – не
встановлювати ніяких правил , а лише вчити дитину пояснювати зв’язок
двох предметів.

Вільні асоціації, пов?язані з предметними образами. З самої назви «
вільні асоціації» випливає , що під час занять з цього напрямку не можна
використовувати ніяких предметних зображень .Та в маленьких дітей ще
недостатньо сформовані уявлення про навколишній світ і замало життєвого
досвіду для того, щоб будувати асоціативні зв?язки самостійно. Тому на
першому етапі роботи малюку потрібна допомога дорослого. Якщо починати
працювати з дітьми молодшої групи, то наприкінці середньої групи зорові
підказки вже не знадобляться.

А починати треба так :

– В мене є курча. Про що ви подумали ?

Відповіді можуть бути найрізноманітнішими і непередбачуваними:

Я подумала про сонечко, тому що воно жовте, як курчатко ,а , може,
курчатко любить грітися на сонечку.

d f E

gdeJ

gdeJ

&

gdeJ

gdeJ

B8COCnD?D

gdeJ & gdeJ щоб діти вчили обґрунтовувати свій асоціативний вибір. Ця гра добре стимулює мовну активність, робить дітей сміливішими та впевненішими у висловлюваннях, формує вміння відстоювати свою думку. Скажи мені – і я забуду , Покажи мені – і я запам’ятаю, Дай доторкнутися – і я зрозумію. ( Китайська народна мудрість ). Саме такий підхід до роботи з дошкільниками став підґрунтям основного ейдетичного принципу таких видів асоціативного мислення, як тактильні та предметні асоціації . Тут криються психологічні особливості малюків, які вивчаючи світ, тільки того і прагнуть : подивитися , понюхати, обмацати і перевірити на міцність , а то й спробувати на зуб . Не випадково дітей цього віку називають дослідниками, чомусиками , адже світ такий великий, а в ньому стільки різного… І про все потрібно дізнатися , і все спробувати. А допоможе нам у цьому , звичайно ж ейдетика. Тактильні асоціації Для цього виду роботи потрібно мати набір тактильних карток , які запропонував московський професор , доктор педагогічних наук Ігор Матюгін . Основна ідея цих карток полягає в тому , що кожна з них має свою фактуру, адже матеріал для їхнього виготовлення може бути найрізноманітніший – хутро ,наждачний папір , фланель, крапельки воску , фольга , оксамит , палички. Кожен педагог ейдетичного напрямку може доповнювати цей матеріал своїми знахідками , урізноманітнювати його. Так до вашої колекції можете додати картки з ґудзиками , гречкою , шматочками дроту. Головне , щоб сама ідея залишалася незмінною : допомогти дітям розширити знання про предмети та отримати додаткові враження від них. А ще розвинути дрібну моторику кисті руки , адже , як зазначав В. О. Сухомлинський : « Джерело здібностей і обдарувань знаходиться на кінчиках пальців. Від пальців ідуть тоненькі струмочки , які живлять джерело творчої думки.» Предметні асоціації Цей вид асоціацій передбачає встановлення зв’язків предметів або між собою , або з їхніми ознаками. Для виконання цього прийому вам потрібно мати набір різних предметів : ниточку , паличку , трубочку , папірець , шматочок тканини , монету ,шишку , каштан , камінець , ґудзик тощо. Зорові орієнтири , зокрема предметні зображення не потрібні. Починати роботу можна вже з другої молодшої групи . Вихователь тримає в руці будь – який предмет і ставить запитання : « Про що ви подумали ?» Спочатку допомагайте дитині пояснювати її асоціативний вибір , потім вчіть малюка робити це самостійно. Починаючи із старшої групи потрібно визначати особливості предмета. Наприклад : вихователь бере нитку і говорить : « Довге і гнучке .Про що ви подумали ?» Можливі такі відповіді : змія , черв’як ,намисто ,стрічка тощо. Або ви тримаєте монету і говорите : « Кругле і металеве. Про що ви подумали ?» Відповіді : ґудзик , люк ,колеса трамвая ,кулон , сережки тощо. До шматочка аркуша паперу діти можуть дібрати такі предметні асоціації: книга , газета , альбом , аркуш , зошит , серветка тощо. Асоціації за друдлами Друдл – це загадка , головоломка , малюнок , про який неможливо чітко сказати , що це таке. Простота та невизначеність друдлів створюють невичерпний простір для породження потоків асоціативних образів , пов’язаних з будь – якою сферою навколишньої реальності. Винайшов друдли Род жер Прайс , і його книги в 50-х роках були надзвичайно популярні. Виділяють три можливих напрямки використання друдлів : Для приємного проведення часу , під час розгадування кросвордів або інших головоломок ; У тестуванні і дослідженні пізнавальних здібностей людини ; Для свідомого розвитку творчих здібностей та гнучкості мислення ; Використання друдлів , особливо в роботі з дошкільнятами , сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення , пам’яті , вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач. Свою думку дитина має обов’язково обґрунтувати , що спонукає її до мовленнєвої активності. Крім того , використання такого виду завдань допомагає у формуванні математичного мислення. Як бачите – переваг багато , тож можете сміливо використовувати дудли на заняттях мовного та математичного характеру або для розвитку творчого мислення. В ейдетичному напрямі можна проводити роботу за графічними абстракціями або ж за мнемотехнічними таблицями, які розробив Ігор Матюгін. Пропоную використовувати дудли для асоціативного , дивергентного та творчого мислення. Всі ці три види мислення у чомусь збігаються , доповнюють одне одне , а різниця полягає в лише в постановці питання , від якого залежить відповідь : « Про що ви подумали ?» - для розвитку асоціативного мислення ; « Що це ?» - для розвитку дивергентного мислення. « На що це схоже ?» - для розвитку творчого мислення. Спробуйте обрати будь – який друдл і відповісти на ці запитання, і ви побачите, що відповіді будуть різними. Дидактична гра « Грамотії» Вік 4 – 7років Мета вправи Розвиток дрібної моторики кисті руки. Витончення рухів пальців рук. Координація. Підготовка руки до письма. Матеріал Дитині пропонують букви та цифри, зроблені з різного матеріалу: наждака , ґудзиків , тіста , дроту , шнурків , поролону , макаронів , сірників , ковпачків з-під пляшок , Різноманітних круп, «сліпі окуляри». Опис роботи Дитина із заплющеними очима або в «сліпих окулярах», обстежує, називає букви та цифри. Можна також запропонувати скласти коротенькі слова та вишикувати цифри по порядку. Коментар Ця гра на закріплення набутих знань і відчуттів. Прямо цей матеріал не готує руку дитини до письма. Але розвиває координацію пальців руки , якою дитина потім буде писати дрібні букви. Вона вимагає граничної концентрації уваги при роботі і несе в собі внутрішній контроль. Дидактична гра « Парні картки» Вік 4-7 років Мета вправи Розвиток мускулатури обох рук. Концентрація уваги. Розвиток тактильних відчуттів та мовленнєвої діяльності. Уточнення рухів пальців. Матеріал На маленькій таці лежать тактильні картки, «сліпі окуляри». Опис роботи Діти вдягають «сліпі окуляри» , обстежують картки й розкладають їх парами, які схожі за тактильними відчуттями , водночас пояснюючи свої дії . Коментар Саме тактильні відчуття дозволяють дітям подумки порівнювати різні поверхні, пізнавати і дивуватися розмаїттю навколишнього світу. Чим чутливішими будуть тактильні відчуття, тим точніше малюки зможуть порівнювати, об*єднувати, співвідносити, розрізняти предмети та явища, тобто впорядковувати мислення під керівництвом дорослого. Що таке ейдетика? (Матеріали з виступу на батьківських зборах) Раніше слово «ейдетика» було мало кому знайомо. Але окремі прийоми використовували й учителі, і батьки. Чи пам’ятаєте Ви вірші, в яких замість слів були « вмальовані» картинки? Тобто, деякі слова можна було прочитати, а деякі вгадати за зображенням. Або, якщо завчання віршів для малюка було досить складним, дорослі вчиняли так : читали вірш, потім ділили листок зошита на окремі віконця – квадратики за рядками. У кожному квадратику зображувалося графічне значення окремого слова. Це був намальований вірш. І от за таким своєрідним планом маля досить легко розповідало вірш . а потім просто його запам’ятовувало. Кілька повторень із підказкою – і « картинка» відкладалася в пам’яті дуже міцно. До речі, саме з ейдетикою кожний із нас зіштовхнувся , коли в дитинстві розповідав казку за картинками у книзі! У чому ж полягає секрет? У тому , що наші діти сприймають, а отже запам’ятовують інформацію через світ образів. Перші 5 – 7 років життя права півкуля мозку розвивається в малят сильніше, тому уява відіграє дуже важливу роль в житті малюка. Логічне мислення і тренування пам’яті зазвичай гарні, але для досягнення високих результатів потрібно скористатись ейдетикою. Метод ейдетики побудований на простому принципі : УЯВА + ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ = ЗАСВОЄНА ІНФОРМАЦІЯ. Використовуючи невичерпну дитячу уяву , Ви можете допомогти їй швидко і надовго засвоювати знання. Отримана інформація залишатиметься в пам’яті і буде легко знайдена в потрібний момент. До того ж , маленька людина буде запам’ятовувати , граючись. А це означає, що вона не буде стомлюватись, їй буде дуже цікаво. Застосовуючи в забавах слух, нюх, тактильні відчуття, рух і обов’язково тільки позитивні емоції, Ви отримаєте приголомшливий результат! До речі, цей варіант накопичення інформації підійде не тільки малюкам, а й дорослим. Чому потрібно звернути увагу саме на присутність позитивних емоцій? Тому що , як відомо, негативні емоції отримані один раз , підсвідомо блокують повернення організму до подібних відчуттів. Отже Ваш малюк пережив неприємні моменти, пам’ять знову і знову буде перешкоджати їхньому повторенню. А дитячий страх не дасть маляті можливість відтворювати інформацію. Тому посміхайтеся, займайтеся із задоволенням, граючись, фантазуйте – і результат не примусить себе чекати. Не забувайте хвалити малюка за успіхи і допомагати ідеями. Стимулюйте його до створення власних образів та історій, які допоможуть йому запам’ятовувати. Імпровізуйте! Поповнюйте свій асоціативний ряд. Нехай цей захоплюючий і забавний спосіб запам’ятовування допоможе Вам опанувати складну інформацію в будь – яких обсягах та зробить процес навчання приємним і цікавим. Ще одна порада – зі скарбнички аромотерапевтів. Розмаринова, лимонна і м’ятна олія стимулюють пам’ять. Можна іноді запалювати у кімнаті дитини ароматичну лампу із краплею олії. Увага! Використовувати ароматичні олії корисно, тільки якщо в маляти немає алергії! Правильно харчуватися! Дійсно, риба, морепродукти , рослинна олія, овочі, злаки поліпшують пам’ять. Невелика кількість виробів із борошна і картоплі теж не зашкодять : вуглеводи дають енергію організму. А солодке, навпаки, краще обмежити, хоча шматочок шоколаду й здатний « підживити» утомлений мозок. Не забувайте і про полівітаміни, особливо важливий для пам’яті йод. PAGE \* MERGEFORMAT 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020