Інтернет-семінар з обміну досвідом роботи з проблеми

«Істина школи у щирості стосунків з дітьми»

Тема:

Уроки Радості, Добра..

Григор Світлана Владиславівна, вчитель початкових класів Смілянської
спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5

ТЕМА. ІДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ.

МЕТА: пробуджувати в дітей бажання бути моральними; формувати інтерес до
традицій українського народу.

( Вистава у трьох діях)

У дійстві беруть участь:

ведуча, Миколай, ангели, зірочки, Антипко, тато, мама, діти.

1 дія.

(Сцена закрита. Завіса прикрашена паперовими сніжинками)

Вчитель: Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про святого
Миколая? Малий і старий знає про нього. Весь християнський світ вважає
його за великого угодника Божого. З великим нетерпінням чекають на
прихід Миколая діти. Неможливо описати очікування кожної дитини, щоб
побачити його з ангелами і дарунками. Наслідуймо добро і вчинки Миколая!
Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення
і Любові до ближніх.

Є в нашого народу чудові традиції

Колядки, щедрівки, є й вечорниці.

Ось настав чудовий день, повний сонця і пісень,

Повний радощів для друзів, що зібрав їх в дружнім крузі

Показати хочем нині як у нашій Україні

Ми святкуєм Миколая.

Ішов Миколай лужком, бережком, хати до хати із своїм мішком,

Вже у вашій хаті святий Миколай, Поклоном, господар, його зустрічай.

В біді він розрадить і кожному порадить.

До смаку дарунки собі вибирай.

Ведуча: Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив.

Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.

Мати: (визираєу вікно, розмальоване візерунками на
шибках).

Хтось там дзвонить і тупоче. Мабуть, до хати зайти хоче. Підемо
подивимось. (Одягає теплу хустку, виходять).

Петрик: Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся: (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті!

Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті
й

поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти,
Петрику,

принеси образ святого Миколая.

Петрик: Ну, це вже не моя робота, мені пора спати, щоб скоріше завтра
встати.

Маруся: А дарунків хочеш ти? Від Антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох

чіпляють його на стіні).Як би я хотіла дістати від
святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик: А я — гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся: (бере Петрика за руку). Петрику, щоби вислухав нас

святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (стоять перед
образом, моляться). Святий отче Миколаю, щиро ми тебе благаєм. Сповни
нині наші просьби, що на думці ми їх маєм. Звели дітям дарунки подати в
надії будемо Тебе чекати.

Маруся: А тепер пора спати. На добраніч. (Цілує брата).

Петрик: Цілу ніч буду чекати…

( Звучить музика. З ‘являється вовк. До нього підходять мати і

батько з дубцем ).

Мати: А хто тут ходить?

Вовк: Ху, добридень усім.

Мати: Як ти сюди потрапив?

Вовк: Ой, дайте передихну та зігріюсь трохи.

Батько: А чого ти такий злий?

Вовк: Бо Сьогодні ще нічого не їв, Я голодний через те я і злий,

Щось не стало в нашім лісі зайців.

Поховались, мабуть, гріх їх побив.

Полем (З р.), сірий зайчик пробігав

В чистім полі заєць — я давно його чекав,

Полем (З р.), сірий заєць десь пробіг

В чистім полі заєць — я догнать його не зміг.

Мати: Це тому, що ти голодний!.. Зараз ми тебе нагодуємо,

Але спершу розкажи, що сталося?

Вовк: Я за дорученням святого Миколая.

В небі метушня і рух, янголята працю мають

Швидко принесли кожух для святого Миколая.

Тихо стало вже надворі, сніг міленький мерехтить.

За селом, ген там під лісом, десь дзвіночок гомонить.

З лісу вибігли зайчата, поставали на лапках

Миколай везе дарунки чемним дітям на санках.

З дія.

(Чути дзвін дзвіночків).

Ведуча: У ніч грудневу місяць світить. Чарівні мрії, сни.

Тихо всюди, сплять всі діти. Вже заснули всі.

Біля ліжка ангел Божий, хоронитель ангел жде.

Він тихенько вчинить двері і дарунки покладе.

Але, що це?.. (Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед

завісою, вибігає чорт).

Чорт: Привіт, день добрий, гутен таг! (Кланяється)

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть чортом і Антипком,

Антихристом, нечистим, дідьком.

До вас примчав я аж із пекла,

У вас — зима, в нас — хата тепла,

У вас — мороз за хвіст щипа (показує хвоста),

І снігу в очі насипа.

Ух, ух який приємний дух.

О, а що вас так багато, може тут зібралось свято?

Танці, пісні затянули, а про мене ви забули?

А, ви Миколая чекаєте? Гостинців виглядаєте?

Будуть вам гостинці, коли я зараз свою братву
покличу:

Шури-мури, шари-ти,

Гей, ідіть сюди чорти!

Гей, чорти, мої рогаті!

Наведемо лад на святі!

Будем свято розганяти,

Треба нас лиш шанувати.

Виходять чорти.

Нечисть: Ми, чорти, рогата нечисть — вовкулаки, відьмаки. Ми собі
приносим радість та бісимось залюбки.

Танок чортів.

Чорт: Ну, як, подобаються вам мої чорти?

Ви найшли кого чекати, та кого тут прославляти

Нині я ось тут хазяїн, буде все як я скажу!

Йдіть до мене вуслужіння, я таке вам покажу.

(В кінці залу задзвонили дзвони)

О, це вже ангели сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба.

(Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть
дівчата-ангели, в руках — дзвони, які дзвонять і виходять на сцену).

Ангели: Слава Ісусу Христу! (Кланяються глядачам).

Ангел: Дорогим діточкам — юним, щирим, милим

Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили.

Бути чемним завжди з мамою і татом,

Щоб слухняністю була заповнена хата.

Ангел: Де з молока тече дорога, де безліч зір, де царство Бога.

Я звідти йду і вість несу у вашу я оселю.

Ангел: Ми прийшли із небес на зустріч із вами

$

&

(

n

p

¤

$

(

n

r

t

?

c

¤

iss?A¶YF›FFF?

u

gd©=E

gd©=E

gd©=E

)-) )4)f)h)TH)Z*Oe*T+ae+6,¤,u,T-AE-ooiia*EAAAAAAµµµ?

d“th1$^„AgdAM“

¤}1$gdB0-

gd-Ta

2B2p2 2I2ue2,3.3?aaOeaIIIIA???A¦™

gdcKi

gdAM“

gdAM“

d“th1$gdAM“

d“th1$^„AEgdAM“

„ ¤x1$`„gd©2?

gd©2?

gd©2?

gd©=E

Нас прислав Миколай з добрими вістями.

Ангел: Ще хвилька, діти, і між вами тут стане Миколай святий.

Він із щирим серцем і дарами опиниться у залі цій.

(Чорт пчихає за завісою)

Ангел: Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись.

(Ангели шукають когось на сцені, знайшовши, тягнуть за хвоста
чортів

на сцену)

Чорт: (плаче) Ой-ой-ой! Болить.

Ангел: Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!

Чортик: І зовсім я не боягуз!

Ангел: Що ти тут, чортяко, брешеш, що ти бісе дуриш нас.

Знаємо твою оману, ти брехать завжди любив,

Лиш підступністю та злістю славу собі заробив.

Ангел: Сміла — це чарівне місто і прославлене в віках.

Чорт: До цих нечемних дітей

Я із самого пекла примчався.

Прутики я вербові приніс. (Показує в ‘язку)

І кожен з прутиків придається

Отим лінивим, що не вчаться!

(Бігає по сцені, розмахує в ‘язкою прутиків).

Ангел: (підходить до нього) Геть, Антипко, то дарма,

Лінюхів у нас нема. Правда, діти, що нема?

Діти: Нема!

Чортик: Хай ці прутики придбає, хто батькам не помагає.

Ангел: Геть, Антипко, то дарма — неслухняних в нас нема.
Правда, діти, що нема?

Діти: Нема!

Ангели і діти: Геть, Антипко! Геть, Антипко! (Проганяють, він втікає)

Ангел: Ви молитву пригадайте, на Антипка не зважайте.

Діти (читають молитву):

Ангеле, хранителю мій, завжди біля мене стій.

Вранці, ввечері, вдень і вночі, будь мені при помочі.

Ангел: Знає Миколай пригоди всі, бо живе святий на небесі

І тому за щирість, ласку, доброту,

Дарував Бог місію святу.

Ангел: Він на поміч поспіша завжди, береже від горя і біди

Всім увагу вділить, допоможе,

Бо відмовити, вважає, він не може.

Ведучий: Дивіться мерщій на сріблясті кущі,

Що там світиться, горить, наче зірка миготить?

Вовк: Чую, чую, дзвін небесний, ніби сон замріяно-чудесний.

Поспішає до нас я точно знаю,

Чуєте, це кроки святого Миколая.

(До залу заходять ангели, які тягнуть сани з подарунками, за
ними величаво йде Миколай, а біля нього — зірочки).

Ангели, зірочки: Сніг, сніжок, посипай! (сиплять «сніжок»)

Ось і добрий Миколай! (Всі аплодують).

Миколай: Слава Ісусу Христу!

Любі мої діти, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних
просторів і приніс вам благословення від Бога, Отця нашого.

Незабаром настане велике радісне свято — Боже народження. Цілий світ на
нього чекає, бо це — початок нового життя, шлях до добра й миру, шлях до
квітучої весни й надія на краще.

Нині свято в нашім домі і я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я і доброї долі щиро вам бажаю.

Саме сьогодні рік минув, як у школі цій я був,

Дарунки дітям роздавав, до праці всіх вас закликав,

Наказував вам чесно жити, від зла тікати, а добро творити.

,

Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і
чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

Ангел: Може б ми тут відпочили і дарунки розділили?

Миколай: Добре, відпочинем, бо втомився я з дороги,

Трохи важко й болять ноги. (Сідає).

Ангел: А може, діти, нас тут не чекали?

Мабуть, і молитись уже перестали?

Ангел: О ні! Я чув їх мову щиру! Ми принесли дарунків силу!

(Знову вибігає чорт на сцену, в руках книга — «Гріхи»).

Чорт: Кому дарунків? Забіякам цим і пустунам?

Чорт: Боягузам, лінюхам? (Сміється)

Чорт: Антипкам краще знати, кому дарунки роздавати.

Миколаю, зупинися. Подарунки заховай,

Чорт: Тут зібрались діти грішні (показує книгу),

Ти нічого їм не дай! О! Гріхів у них багато!

(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває «Гріхи» і читає).

Чорт: Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув
камінцем.

Чорт: Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.

Чорт: А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.

Чорт: Павло часто не ходив до школи.

Чорт: А мала Оксана, що й казати, не раз без молитви пішла спати.

Чорт: Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай.

Дай мені, я їх швиденько всіх донесу у свій край!

Ангел: Ах ти, чортяко, чого вдерся у нашу хату?

Бачиш, тут святий Миколай, ану швидко звідси втікай!

Чорт: Ні, я вам не помішаю, я ще щось сказати маю…

Ангел: Досить, досить! Щось ти крутиш, баламутиш.

Не дійдеш ти так до цілі.

Всі крутійства ті — намарне, бо всі діти наші — гарні.

Згинь, нечиста сило! Пропади звідсіль!

Не ходи по цьому світу, зла ніде не сій!!! Геть звідси!

(Виганяє чорта).

Миколай: Я дарунки оті просто так не даю.

За всі гарні справи я торбину свою

Розв’яжу для дітей, що достойні наград,

Котрі мають повагу і до буднів, і свят.

Котрі Бога шанують в юнім серці завжди,

Він спасе від невдач, відверне від біди.

Ці дарунки, діти, роздадуть ангели господні,

А ви нам розкажіть вірші.

(Діти виходять на сцену і стають по обидві сторони Миколая)

Діти: Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю,

Тебе люблю, тебе кличу, святий Миколаю.

Діти: Миколаю, Миколаю, ти прийди до мене.

Є у мене чемні ручки, чемні ніжки в мене.

Куди тато скаже, туди ніжки ходять,

І що мамця скаже, теє ручки роблять.

Діти: Сині дзвіночки молитву дзвонять,

Зложім в молитві щирі долоні

Ніч проминула і сонце світить

Вислухай, Боже, що просять діти.

Діти: Нехай цей ранок, що в школі лине,

Принесе запах квіток України.

Нехай ця днина додасть нам сили,

Щоб ми Вкраїну завжди любили.

Діти: О, Боже, ти моя надія, маленьке серце зогріва.

Даєш мені добро і силу, охороняєш ти від зла.

Діти: За птахів, що літають у синьому небі,

За рибок, що плавають у глибині.

Діти(разом): Дякуєм, Боже, тобі!

Діти: За сонце, що гріє промінням світ.

За місяць і зорі, що світять уночі.

Діти:(разом) Дякуєм, Боже, тобі!

Діти: За сніг і за лід, що в зимі на землі,

За квіти, що всюди цвітуть навесні.

Діти: (разом) Дякуєм, Боже, тобі!

Вчитель: Настав час і нам прощатися.

А ви одне за одного подбайте

Добро і ласку іншим дайте.

І вам сторицею воздасться,

Творіть для інших тільки щастя.

Щоб і в наступний мирний рік

Вам був приємний медяник.

Хай в нас і нас все буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

2

Став єпископом всезнаним Миколай і чемно жив. Особливої пошани він у
Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?» — Хочу, Господи, я хочу
раз на рік на Землю йти.

Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов. Чемним дітям роздавати
подарунки за любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом — подарунки роздає.

Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь.

Батька й матір шанувати, рідну церкву і народ.

(Звучить музика «Тиха ніч». Завіса відкривається. На сцені — нічне
зоряне небо, місяць, між зірками світяться лампочки новорічної гірлянди.
Дівчатка-зірочки та ангели складають подарунки, розкидані по підлозі, на
саночки).

Ведуча: В небі метушня і рух, янголята працю мають.

l

n

I

I

?

?

 

o

u/u////////aeu//ssssOAE?

??????$?Білий тріпають кожух для святого Миколая.

Інші лагодять санки, навантажують в них дари. Запрягають саночки,
розсувають сиві хмари.

Сріблом сяють небеса, мигають зірки, мов іскри.

Коні вихром так женуть — мчить швиденько чудна звістка.

Зірочки: Зірочки ми променисті, ніжні-ніжні, чисті-чисті. Ясним золотом
ми сяєм і святому Миколаю путь на Землю осяваєм.

Зірочка: Він в санчатах до зірок роз’їжджає.

Зірочка: Він даруночки дає і таке питає:

Зірочка:

Чи вмієте молитися?

Зірочка: Чи не любите сваритися?

Зірочка: Чи слухняні ви в батьків? Зірочка: Чи не маєте гріхів?

Разом: Сніг-сніжок, посипай! (Посипають конфеті) Вже іде Миколай, ти
мерщій поспішай!

(Дівчатка-ангели тягнуть саночки, а дівчатка-зірочки позаду, ніби

вітром, підштовхують їх).

Ведучий: На санчатах щедрі дари — все готове вже, як слід. Ангели стають
у пари і злітають вниз на світ.

Ведучий: Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на
хмарку, дзвоники ніжно дзвенять, а старий місяць весело посміхається.
Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі. І ті, що роблять
подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті — це робити
добро.

&

,

>

@

\

^

&

(

*

,

\

^

????????th???????y???????th???????????y????????????????????????y???????н
ик, у печі палахкотить вогонь (їх можна намалювати на полотні). На лаві
сидять мати, голова у неї пов ‘язана хусткою (як у молодиці) та донечка,
одягнена у вишиту сорочку на голові у неї стрічка. Мати з донькою
вишивають. На підлозі, на ряднині, сидить Петрик, бавиться іграшкою).

2 дія.

(Чути, як гуде сильна віхола, рипнули двері, заходить батько із дровами
в руках. Підходить до печі, підкидає дрова).

Тато: Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі

святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на
землю.

Сивобородий, у довгій золотистій накидці,

Свято Миколая вже прийшло до нас, Здійснились всі мрії, Миколай у нас,
Здійснились бажання всієї дітвори,

Він приніс малятам дарунки свої.

Любий Миколаю, прощення прийми, Будемо слухняні, будем чемні ми.

Будем пам’ятати заповіді всі,

Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Миколай: Ось, слава Богу, все роздав

Що міг, і що з собою взяв.

Від десь за рік я знов прийду,

То може більше принесу.

Ангел : Вітаю вас, милі люди, при вашій родині.

Нехай добро з вами буде і щастя віднині.

Нехай смуток ваш і горе спливуть за водою,

І утопить їх хай море зі слізьми й бідою.

Ангел: Мир несу я вам в оселі, щирість, правду, згоду,

\

?

?

1/4

E

(

~

?

o

o

^

^

?

1/4

~

?

o

Щоб завжди були веселі діти в нашім роді.

Щоб серця в нас не черствіли, не були байдужі,

Щоб ви інших розуміли в голоді і стужі.

Миколай: Щоби неправда в домі вашім і не ночувала.

Щоб лиш правда в серці вашім завжди панувала.

Разом: Прощавайте, милі люди! Мир хай завжди з вами буде!

Похожие записи