Гра-подорож

у царство рідної мови

3 клас

  
                                                                        
      

Мета. Розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та
багатство за допомогою поетичного слова, українського фольклору;
розвивати мовлення учнів; викликати бажання любити рідну мову, свій
народ, рідну землю.

Хід свята

 

1-й ведучий.

Запрошуємо вас

У найправдивіше казку.

До неї відкриється

Вхід через мить.

2-й ведучий.

Із серцем відкритим,

З обличчям без маски

У світ цей чарівний

Сміливо ступіть.

1-й ведучий.

Тут мешканці будуть

До нас всi гостинні.

Тож швидше в відчиненi

Дверi іди.

2-й ведучий.

Господарка казки —

Красуня чудова —

Вийшла вiтати

Гостей дорогих.

(Чути стукiт у дверi. Заходить дiвчинка у вишитiй сорочцi i у вiночку на
головi).

Дівчинка.

Я — наука непроста, хоча i цiкава,

В королiвствi я живу слова i забави.

І в свою майстерню мовну,

Доки ви зі мною,

Мовних скарбiв пребагато

Вiзьмете з собою.

В подорож усiх вас кличу,

До складних завдань.

Тож не зрадьте, любi дiти,

Моїх сподiвань.

Хто ще думає, мiркує, можу пiдказати:

Поскладайте лiтери ви швидко

На моєму платті.

Ну, нарештi, здогадались, хто я?

Звать мене, звичайно,

Діти.  Українська мова!

Вчитель. Тож давайте, дiти, запросимо Мову подорожувати разом з нами.

Учень. Ми про тебе, Мово, багато вiршiв знаємо. Ось послухай.

1-й учень.

Українська моя рiдна мово,

В кожнім словi твоїм — цiлий свiт!

Бачу барви у нiм веселковi

І калини червоний цвiт.

2-й учень.

А ще небо блакитне, бездонне,

І ярило, й пшеничні поля,

Плескіт рік, шум гаїв невгамовний –

Вся моя українська земля.

3-й учень.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить серцем в нашу душу з ранніх літ.

Ця мова, наче пташка свiтанкова,

IЦо гордо лине в свiй стрiмкий політ.

4-й учень.

Велична, щедра і прекрасна мова!

Прозора й чиста, як гірська вода.

Це Українська мова барвінкова

Така багата й вiчно молода.

5-й учень.

Вимовляю кожне слово,

Кожне слово, наче спiв.

Найдорожча рідна мова

Мова діда i батъкiв.

6-й учень.

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серцi обiзветься рідна мова,

І в голосі яснiм iм’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

(Дівчинка виконує пісню «Україна»).

Вчитель. Звичайно, для кожного народу дорога своя мова, для росіян —
росiйська, для бiлорусiв — бiлоруська, для поляків — польська. А для
нас, українців – українська.

• «Рiдна мова дорога людині, як саме життя», — так говорить народна
мудрість.

• Без мови не може iснувати народ, його культура.

• Мова — це найдивовижнiший витвір, що створила людина за свою історію.

—   Як ви думаєте, чи завжди мова була такою, як зараз?

Йшов час, змiнювалася людина, змiнювалася її мова. Багато людей доклали
зусиль, щоб сьогоднi ми з вами могли читати й писати.

Українська мова належить до високорозвинених мов світу. У далекому 1934
році у Франції на конкурсi мов наша мова була визнана другою серед
європейських мов за милозвучністю.

Учень.

Я хочу загадати вам загадку.

На базарi їх не купиш,

На дорозi не знайдеш,

І не завжди на терезах

Ти цiну їм пiдбереш.

Що це?

Діти.  Знання.

Мова. Любi діти! Ви — учні 3-го класу, вже багато знаєте. Тож пропоную
вам познайомитися i показати свої знання з української мови.

Вчитель. Ви будете працювати зараз у групах. Об’єднайтеся у групи за
кольорами.

(Дiти об’єднуються у 4 групи — «Чомусики», «Пізнайки», «Питайлики» та
«Барвiнчата»).

Вчитель. Команда «Чомусики» готова?

Діти. Готова!

Вчитель. Ваш девiз?

Діти.

Ми Чомусиками стали,

Щоб усе на свiтi взнали.

Вчитель. Команда «Пізнайки» готова?

Дiти. Готова!

Вчитель. Ваш девiз?

Діти.

Ми все хочемо пiзнати.

Щоб розумними зростати.

Вчитель. Команда «Питайлики» готова?

Дiти. Готова!

Вчитель. Ваш девiз?

Діти.

Що? Коли? Чому і як?

Хоче знати всяк.

Вчитель. Команда «Барвiнчата» готова?

Діти. Готова!

Вчитель. Ваш девіз?

Діти.

Нам багато треба вчити,

Щоби мову збагатити.

Вчитель. Починаємо розминку.

Вiдгадування шарад, логогрифiв, анаграм.

(Для кожної каманди по 1 шарадi).

Мене ти здавна звик любити,

І завжди ситий ти за це,

Та тiльки «у» на «i» змiнити, —

Залiзу я на деревце. (Булка — білка)

 

Хоч бiлий, вата не така,

Мене ти зробиш з молока.

А прочитаєш навпаки,

То приготуєш пирiжки. (Сир — рис)

 

На менi молотять хлiб,

Вiють, сушать кiлька дiб,

А якщо з кiнця читати,

Будуть мишi утікати. (Тік — кіт)

 

Люблять нас усi збирати

Пiсля дощику в лiску,

А як букву «г» вiдняти,

Будем плавати в ставку. (Гриби — риби)

(Підведення підсумків)

Мова.

Ось конверт. Туди заглянем

І завдання прочитаєм.

Щось сама не розберу,

6

8

\

^

~

?

?

?

A

Ae

i

i

6 8 P R x z c ¤ ? O ae e

(

*

L

N

h

8

^

?

?

Ae

i

8 R z ¤ O e

*

N

j

?

h

j

?

?

Допомоги в вас прошу.

(Капітани команд отримують конверти з завданнями).

Завдання.

1. Правильно закiнчiть прислiв’я.

2. Пояснiть значення українських народних висловiв.

3. Із окремих слiв скласти прислiв’я. Пояснити його змiст.

«Чомусики»

1. Знай бiльше, а говори … (менше).

2. Тримати нiс за вiтром.

3. Як, мова, саме, дорога, життя, рiдка, людинi.

«Пізнайки»

1. Корiнь навчання — гiркий, а плiд — … (солодкий).

2. Язик до Києва доведе.

З. Тому, хто, треба, хоче, мало, знати, спати, багато.

«Питайлики»

1. Краще рiч нова, а дружба … (стара).

2. У кишені вiтер гуляє.

3. Диво, українська, калинове, мово, наше, ти.

«Барвiнчата»

1. Праця годує, а лiнь … (марнує).

2. Танцювати пiд чужу дудку.

3. Людський, мова, скарб, є, то.

Вчитель. Ви вживали слова «бiльше-менше», «гiркий-солодкий»,
«нова-стара». Як вони називаються?

Доповніть речення.

Антоніми – це … .

Мова. Молодцi, гарно працюєте. За кожне виконане завдання отримуєте по 1
балу.

(Підведення пiдсумкiв).

Мова. Пропоную вам вiдгадати ще й граматичнi загадки.

Вчитель. «Левада», «метро», «пиріг», «радiо» — як називаються цi слова?

Діти.  Словниковi.

Вчитель. Запишiть їх на дошцi.

Мова. В Українi кажугь, що бабська зброя — вiник та язик, бо українки
славляться не тільки гострим розумом, а й гострим язичком. Та хлопцi
наші теж у кишеню за словом не лiзуть.

Оголошую конкурс «Переговори сусіда».

(Діти вчать скоромовки, виходять парами і, розповiдаючи скоромовку,
намагаються переговорити сусідку).

Ходить квочка коло кiлочка,

Водить дiточок коло квiточок.

 

Карл у Клари украв корали,

А Клара у Карла украла кларнет.

 

На дворі трава,

На траві дрова,

Не рубай дрова,

Бо трава здорова.

 

В ямі не спиться вусатому сому,

Сому вусатому сумно самому.

(Пiдводиться підсумок змагань. Оголошується команда-переможець).

Вчитель. Український народ любить жартувати. Яка б не була втомлена
людина, але, почувши влучний жарт, — усмiхаєтъся.

Пропонуємо декiлька сценок у виконанні учнiв нашого класу.

На уроці

Вчитель. Яке завдання у нас було? Петров!

Петров. Позначити число у iменниках «штани» й «весна».

                Чи однина, чи множина.

Вчитель. То ти вже виконав чи ні?

Петров. «Весна», це ясно, в однині,

                От зi «штанами» щось не те…

                Завдання дуже непросте.

Вчитель.

І чим же, поясни мені,

Оті штани такі складнi?

Петров.

У чому складність? Бо штани

До половини — однина,

А трохи нижче — множина.

Відкриття

 

Петрик читає книжку й час від часу вигукує.

Петрик. Ти дивись! Нiчого собi! Хто б міг подумати!

Мати. Що ти читаєш, синку? Мабуть, детектив?

Петрик. Та ні, орфографічний словник.

Ось такі близнята

На уроці мови

Вчитель пита Вову:

— А скажи тепер мені

Як же буде в множині

Іменник «людина»?

Й говорить дитина:

—А це слово буде

У множині «люди».

— Бачу, знаєш мову —

Хвалить вчитель Вову. —

Мудрий ти хлопчина,

А як же буде в множині

Іменник «дитина»?

І на це питання Вова без вагання:

— Як таке не знати?

Це ж буде «близнята».

1-й ведучий. Безлiч пiсень вміщує скарбниця українського народу. І
ллються над чарівною природою України слова солов’їної української мови,
переплітаються iз чарiвною мелодiєю.

(Діти виконують пісню «Черевички»).

1-й учень.

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потiчка веселого, що постане рiчкою,

В пагінця веселого, що зросте смерічкою.

2-й учень.

Буду я навчатись мови-блискавицi,

В клекоті гарячім кованої криці,

В огневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.

Вчитель. Ось i підійшла до завершення ваша подорож. Бажаю вам успiхiв у
вивченнi рiдної мови, щоб кожен урок був для вас святом і відкриттям.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й неустанно

Полiть бур’ян. Чистiше вiд сльози

Вона хай буде. Вiрно i слухняно

Нехай вона щоразу служить вам.

Вчитель. Думаю, що ваші серця запам’ятали слова про багатство,
мелодiйнiсть української мови — нашої гордостi. Мови, якою ми
розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого iснування. І я з великою
приємністю хочу вам повiдомити, що сьогоднi починається тиждень
української мови в початкових класах. Вас очікують цiкавi завдання,
вiкторини, мовний турнiр. засiдання клубу ерудитiв, лiтературний
конкурс.

Всiм школярам я зичу перемоги

І знань глибоких, творiв пречудових.

Хай стеляться у свiт життя дороги,

І не забудьмо маминої мови!

Похожие записи