.

Говоріння. Ситуативні вправи: Як? Коли? Навіщо? (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
182 3262
Скачать документ

Говоріння. Ситуативні вправи: Як? Коли? Навіщо?

Науковим підґрунтям формування, закріплення і, нарешті, удосконалення
необхідних для складання діалогів мовленнєвих умінь є положення
психолінгвістики (теорії мовленнєвої діяльності).

Структура будь-якої діяльності включає в себе чотири фази: орієнтування,
планування, реалізацію задуму та контроль.

Перша фаза мовленнєвої дії – орієнтування в ситуації (умовах)
спілкування. Зорієнтуватися в умовах спілкування – означає визначити
мету (мотив) майбутнього спілкування, тобто з’ясувати:

за офіційних чи неофіційних обставин воно відбуватиметься;

хто буде адресатом мовлення: одна особа, дві, кілька осіб чи ціла
аудиторія;

в усній чи писемній формі відбуватиметься спілкування;

монологічним чи діалогічним буде спілкування.

Друга фаза мовленнєвої дії – планування. Мовець має обміркувати тему
(зміст) й головну думку майбутнього висловлювання.

Третя фаза становить перехід від програми висловлювання до реалізації
задуму у виражальні засоби мови. Йдеться про добір мовцем адекватних
змістові (див. попередню фазу) слів, граматичних форм і синтаксичних
конструкцій.

Четверта фаза – контроль. Мовець зіставляє результат виконаної
мовленнєвої дії з попереднім задумом. Якщо заздалегідь визначеної ним
мети спілкування не досягнуто, це означає, що в якійсь із попередніх
фаз він припустився помилки. Зрозумівши, що саме було зроблено
неправильно, мовець, якщо він хоче досягти мети, має повторити спробу,
виправивши помилку.

Зрозуміло, що кожен з нас усі чотири фази мовленнєвої дії виконує не
замислюючись, «на автопілоті». Та чи завжди такий «автопілот» виручає?
Чи можемо із впевненістю сказати, що завжди і всюди спілкуємося
бездоганно? Не припускаємося помилок, ціною яких часом стають життєві
негаразди?

Мабуть, варто убезпечити від таких помилок наших учнів. Саме для цього і
слід застосовувати на уроках ситуативні вправи для навчання діалогічного
мовлення. В умовах таких вправ окреслено ситуацію спілкування: хто з ким
спілкуватиметься, де, навіщо (з якою метою) і про що (зміст
висловлювання). Отже, визначено першу фазу (або ж першу й другу)
мовленнєвої дії. У процесі виконання вправи школярі попарно (якщо
йдеться про діалогічне спілкування) мають змоделювати третю й четверту
фази (або другу, третю й четверту). Мета виконання ситуативної вправи
полягає у формуванні й закріпленні в учнів відповідних мовленнєвих
умінь і навичок.

Зрозуміло, ситуативні вправи стосуються не лише діалогічного мовлення.
Їх виконання цілком може передбачати й створення учнем монологу.
Порівняйте:

ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ

ДІАЛОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ МОНОЛОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

Удвох складіть і розіграйте діалог між п’ятикласником і його двоюрідним
братом, який приїхав до нього на канікули. Хлопчик пропонує відвідати
столичний зоопарк і розповідає про екзотичних тварин (коалу, тапіра),
яких його брат бачив лише по телебаченню.

Уяви, що про побачене недільного дня у зоопарку ти маєш розповісти
бабусі, яка мешкає у іншому місті. У листі до неї опиши тварину, яка
тобі найбільше запам’яталась і сподобалась. Не забудь про необхідні в
листуванні етикетні формули (слова ввічливості).

На нашу думку, умови ситуативних вправ обов’язково мають ураховувати:

засвоєння учнями основних правил спілкування та норм українського
мовленнєвого етикету, запам’ятовування доречних у конкретній ситуації
етикетних формул;

збагачення й уточнення словникового запасу школярів;

формування й удосконалення культури мовлення учнів;

закріплення в мовленнєвій практиці вивченого на уроці граматичного
(лексичного, фонетичного) матеріалу;

ознайомлення з найпростішими порадами психологів щодо успішності й
комфортності спілкування.

Ситуативні вправи слід проводити в процесі закріплення вивченого
або ж (рідше) для мотивації навчальної діяльності – з метою організації
спостереження учнів за певним мовним явищем.

Подаємо приклади ситуативних вправ для формування умінь усного
діалогічного мовлення

5 клас. Фонетика. Орфоепія. Тема: «Уподібнення приголосних звуків»

* Скласти й розіграти діалог між двома п’ятикласниками, які
розмірковують, який вид спорту можна вважати найсучаснішим і до якої
спортивної секції варто записатися. У репліках діалогу вжити деякі з
поданих у рамці слів, звернувши увагу на їхню правильну вимову.

Класична боротьба, легка атлетика, футбол, баскетбол, вокзал.

6 клас. Словотвір. Тема: «Складні слова»

* Скласти й розіграти діалог між двома школярами. Тема спілкування –
душевні якості людини, з якою хотілося б дружити, та людини, спілкування
з якою краще уникати. У репліках діалогу використати деякі з поданих у
рамці складних слів. Визначити спосіб їхнього творення.

Працелюб, добродій, золотослов, любомудр; добропорядний, милосердний.

Пустоцвіт, лоботряс, лицемір, дурносміх, пройдисвіт, здіймиголова.

7 клас. Морфологія. Тема: «Дієприкметник»

* Скласти й розіграти діалог між двома семикласницями, одна з яких довго
хворіла, тому друга пропонує їй свою допомогу в навчанні. У репліках
використати деякі з поданих у рамці словосполук.

Змушена була пропустити; налаштована на серйозну роботу; надолужити
прогаяний час; вивчити пропущений матеріал; прочитані книжки;
нерозв’язані задачі; ненаписані твори; запропонована допомога;
зростаючий темп; невисловлена вдячність

8 клас. Синтаксис. Тема: «Звертання. Вставні слова»

N

e

2?F

$Ifa$gdL_ue

&

gd?lth

gd1/4y?

&

gdB+W

????ue?* Скласти й розіграти діалог між гостем вашого міста та його
корінним мешканцем. Турист хоче з’ясувати, як з авто- або залізничного
вокзалу дістатися центральної площі. Ввести в діалог стислий опис
місцевості. У репліках використати звертання та вставні слова, подані у
рамці.

Добродію, ласкавий пане, шановний господарю, поважний гостю.

Може, мабуть, звісно, певна річ, бачте, між іншим, на щастя, отже,
по-перше, по-друге, очевидно.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н.Д. Речь // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.,
1990.

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2004.

Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М., 1956.

Городило ва Г.Г., Хмара А.Г. Практикум по развитию речи: Учеб. пособие
для студентов пед.ин-тов. – Л.: Просвещение, 1988.

Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность.- М.: КомКнига, 2007.

Леонтьев А.А. Порождение речи //Лингвистический энциклопедический
словарь. – М., 1 990.

Капинос В.И., Сергеева Н.Н., Соловейчик М.С. Развитие речи: теорія и
практика обучения: 5-7 кл.: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1991.

МОВНІ ІГРИ «ЕТИКЕТ СПІЛКУВАННЯ»

Гра традиційно вважається одним із найефективніших прийомів навчання не
лише іноземної, а й рідної мови. Вона значно пожвавлює та урізноманітнює
процес активізації мовленнєвої діяльності дітей на уроці та в
позаурочний час. Перед початком гри вчитель має ознайомити дітей з її
правилами, підготувати реквізит. У процесі гри вчитель виконує роль
арбітра або учасника, власним прикладом показуючи, що і як повинні
робити гравці. Підбиваючи підсумки, вчитель називає переможців та
найактивніших гравців.

Пропонуємо ігри, метою яких є формування умінь і навичок усного
мовлення.

ЗДРАСТУЙ І ПРОЩАЙ.

Ставши в коло, учасники гри передають одне одному уявний мікрофон. Той,
хто його одержав, має сказати етикетну формулу, що вживається при
привітанні (прощанні, вибаченні, знайомстві…): добрий день, привіт і
под. Виграє той, хто висловився останнім.

ДІАЛОГ ПО ТЕЛЕФОНУ.

Учні об’єднуються в пари. За знаком учителя кожна пара розпочинає
телефонну розмову, що має тривати 3 хв. Завдання: вжити якнайбільше
доречних етикетних формул. До кожної з пар «прикріплюються» арбітри,
які підраховують кількість ужитих формул. Час визначають секундоміром.

ДІАЛОГ У КОЛІ.

Ставши у два кола – зовнішнє і внутрішнє – гравці утворюють пари і
стають обличчям одне до одного. Учитель окреслює ситуацію спілкування
(читає умову ситуативної вправи): діалог-знайомство, діалог-привітання
зі святом; діалог-прощання, діалог-вибачення і под. Тривалість діалогу –
2 хв. Завдання: у репліках діалогу вжити доречні етикетні формули. Після
першого сигналу вчителя учні парами почергово виконують вправу. Після
другого сигналу зовнішнє коло пересувається на одну особу, таким чином
склад пар змінюється. Та сама вправа виконується вдруге – в іншому
складі і т.д. пара, у якій один із співрозмовників не вжив (або повторив
щойно почуту) етикетну формулу, вибуває.

ДІАЛОГ У КОЛІ – 2.

Учні утворюють зовнішнє та внутрішнє кола, тобто стоять парами. Діалог
кожної пари слухатиме учень-арбітр. Учитель окреслює умови спілкування
(див. попередню вправу). Завдання: у репліках ужити якнайбільше звертань
(повторювати звертання не можна). Як тільки один із співрозмовників
промовив репліку, що не містить звертання, пара вибуває з гри. Перемагає
пара, що залишилася.

ПРИВІТАННЯ Й ПОБАЖАННЯ.

Учні діляться на дві команди, що стають обличчям одна до одної. Школярі,
які стоять напроти одне одного, утворюють пари. Учитель пропонує кожній
з утворених пар пригадати всі відомі їм свята (Новий рік, день
народження, Міжнародний день захисту дітей, День Конституції, День
Збройних сил України, День знань тощо). Перший із співрозмовників вітає
зі святом, другий висловлює побажання. Привітання й побажання у вигляді
двох реплік діалогу висловлюються всіма парами почергово. Повторювати
свята не можна. Вибуває пара, яка не змогла розпочати свій діалог
вчасно.

ЛІТЕРАТУРА

Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 1978.

Баган Мирослава. Мовні змагання. Кросворди, сценарії лінгвістичних ігор
та конкурсів з української мови. – К.: Редакція загальнопедаг. Газет,
2003. – (Б-ка «Шкільного світу»)

Передрій Г.Р. Цікава граматика. – К.: Рад.шк., 1967.

Федоренко В.Л. Українська мова: ігри та позакласні заходи. – К., 2004. –
(Б-ка «Шкільного світу».

Федоренко В.Л. Навчальні ігри інтегративного типу. – К., 2006. – (Б-ка
«Диво слова»).

ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЬ

Уміння вести бесіду – це талант (Стендаль).

Бесіда – найкраща вправа для розуму (Л.Вовенарг).

Бесіда – смачна родзинка у пісному тісті існування (О.Генрі)

Довга розмова так само не рухає справу, як довгий одяг не сприяє ходьбі
(Ш.Талейран).

Базіка подібний до маятника: і того, й іншого необхідно спиняти (Козьма
Прутков).

Вуха базіки – решето, з якого все висипається через рот (П.Буаст).

Особливе мистецтво – знати, на що не варто звертати уваги. Чим довше
триває розмова, тим таке мистецтво необхідніше (С.Батлер).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020