Господарське і повсякденне життя Давньоєгипетського суспільства.

Мета: Розглянути сутність єгипетського суспільства, його
структуру; удосконалити навички роботи учнів в групах.

Основні терміни: фараон, вельможі, раби, селяни, ремісники, жерці,
податки, писарі, піраміда, Сфінкс.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

       I.      Організаційний момент

    II.      Актуалізація опорних знань

III.      Вивчення нового матеріалу

1.     Зрошувальне землеробство

2.     Єгипетське суспільство

  IV.      Закріплення нових знань

     V.      Підсумки уроку

  VI.      Домашнє завдання

 

Хід уроку

      I.      Організаційний момент

   II.      Актуалізація опорних знань

 

Робота з картою.

1.     Покажіть на карті країни, що розглядаються в розділі історії
Стародавнього Сходу.

2.     Покажіть на карті Стародавній Єгипет, Ніл, дельту Нілу. Вибірково
перевіряються завдання на контурних картах.

Бесіда за запитаннями.

1.     Чому в роботах з осушення і зрошення долини Нілу брало участь усе
доросле населення общини?

2.     Хто повинен був організовувати роботу такої кількості людей:
давати завдання, стежити за порядком?

3.     Чи всі були рівними в єгипетському суспільстві?

4.     Як ви вважаєте, кого було більше: багатих чи бідних?

5.     Як могли багаті й знатні люди змусити коритися селян і рабів?

III.      Вивчення нового матеріалу

1 . Зрошувальне землеробство

Розповідь учителя

Господарство Єгипту, урожайність землі залежали від стану зрошувальної
системи. Тому піклування про ремонт і розвиток мережі каналів та ставків
перетворилося на основне господарське завдання держави. Єгипетські номи
стали територіальними округами, центрами господарської діяльності та
догляду за зрошувальною системою.

Отриманий урожай зерна єгиптяни несли до загальних їдалень, де
харчувалися всі сусідські, землеробські общини номи. Один з помічників
номарха контролював роботу поварів, поділ їжі.

 

3.     Єгипетське суспільство

Робота в групах.

Учні об’єднуються в п’ять груп: «фараони»; «вельможі»; «селяни»;
«ремісники»; «раби».

Завдання.

Ознайомившись із текстом підручника, розповісти про життя певної групи
людей (верстви) єгипетського суспільства. Особливу увагу звернути на те,
яку роль відігравала досліджувана група в суспільстві: правила чи була
підлеглою.

На виконання завдання виділяється п’ять хвилин.

Після того як будуть вислухані повідомлення представників усіх груп,
учні складають схему, що відображує порядок управління єгипетським
суспільством.

Розповідь учителя

Керування державою здійснювалося через чиновників. Найвпливовіші посади
обіймали вельможі та родичі фараона. Перший радник фараона — чаті. За
службу фараон надавав вельможам землі та рабів.

Трудовий люд працював у господарствах фараона, храмах та у вельмож.
Частина селян, звільнена від такої праці, виконувала загальнодержавні
роботи: будувала царські гробниці, храми, іригаційні споруди.

Ремісники не могли продавати свою продукцію, а здавали її наглядачам.
Окрім них, у державі були також вільні землероби, що входили до складу
общини. Після сплати податків селянам залишалася маленька частина
врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися
й ремісники,

(

*

,

4

@

t

v

z

?

?

?

?

Ae

O

*

v

o

V

Z

|

?????&?O

U

?

o

oe

ue

T

V

X

Z

z

|

?

?

&@?

$. Наглядачі поводилися жорстоко, а вкрай важка праця робили становище
рабів нестерпним.

Час від часу спалахували повстання рабів і бідноти. Одне з найбільших
розпочалося близько 1750 р. до н. е. й охопило всю Єгипетську державу,
послабивши її перед войовничими сусідами — кочівниками гіксосами, які
завоювали країну більш як на століття, заснувавши в Дельті свою столицю
— фортецю Аваріс.

Найбільше інформації вчені отримують із зображень у похованнях
чиновників, які мали власний дім (пер джет). Жили в ньому голова сім’ї,
дружина, діти, брати й сестри, батьки та інші родичі. А ще — численні
слуги, музики, співаки, танцюристи, кравці, перукарі, охоронці. Молодші
члени сімейства брали участь в управлінні господарством.

Головна садиба та інші володіння були розкидані в різних кінцях країни.
На багатого чиновника працювали наглядачі, писарі, зберігачі документів,
управлінці.

Вони контролювали простих людей, що працювали в господарстві (землероби,
пастухи, рибалки, пекарі, пивовари, каменотеси, столяри, художники та
ін).

У садибах єгипетських багатіїв працювали трудові загони. Вони збирали
врожай, перевозили продукти й ремісничі вироби, завантажували кораблі
тощо.

У «палатах майстрів», що належали вельможам, працювали ткачі, гончарі,
ювеліри. Платою за роботу були речі зі складів чиновника та вироби
ремісників: зерно, гончарні вироби, знаряддя праці, робочий одяг, овочі,
фрукти тощо.

У храмовому господарстві жерців свої обов’язки виконували прості та
середнього достатку люди, служителі різних культів. Керували ними
чиновники з царської та місцевої влади помів. Земельні наділи храми
отримували від фараона як подарунок. Тут теж працювали трудові та
ремісничі загони.

У період Раннього царства в Єгипті з’являється рабство. Рабів продавали
та купували. Серед них були як іноземці, так і місцеві жителі, їхню
працю використовували в різних типах господарств країни. Проте, слід
зазначити, рабів у Єгипті було небагато.

IV. Закріплення нових знань.

Завдання.

Складіть схему «Єгипетське суспільство»

Учні складають схему.

 

Схема «Єгипетське суспільство»

Бесіда зазапитаннями

1.     Якою була структура суспільства у Єгипті?

2.     Назвіть ремесла, які були розвинені в єгиптян.

3.     Які терміни відповідають наведеним визначенням?

• Общинна територія з єдиною басейно-іригаційною системою;

• верховний володар у Єгипті.

4.     Складіть розповідь про:

а) групи населення в Єгипті; б) типи господарств у країні.

5.     Чиї інтереси захищала держава в Єгипті?

6.     Чому в країні час від часу спалахували повстання рабів та
бідноти?

7.     Проведіть екскурсію по володіннях багатого чиновника.

V. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя.

Отже, у Єгипті наприкінці IV тис. до н. е. виникла держава. З її
утворенням склалися сприятливі умови для подальшого розвитку: об’єднання
окремих іригаційних систем в одну, з єдиним управлінням, зникли
суперечки за землю, збільшились врожаї. Це полегшило життя населення,
але призвело до подальшого збагачення одних та бідності інших у
єгипетському суспільстві. Створення сильної державної влади призвело до
експлуатації трудових верств.

VI. Домашнє завдання

1.     опрацювати параграф 9

2.     Конспект

Похожие записи