Горова Катерина Миколаївна,
вчитель початкових класів,
Дубівський навчально-виховний комплекс
«Дошкільний навчальний заклад –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Уманської районної ради
Формування етичної культури молодших школярів
З перших місяців народження дитину виховують в рамках того «що таке
добре, а що погано», допомагають накопичувати життєвий досвід про добро
і зло, про правду і неправду .
Відвідуючи дитсадок, потім навчаючись у школі, дитина набуває досвіду
жити серед інших людей, вчиться оцінювати свої вчинки та вчинки
оточуючих.
Проблема, над якою я працюю, це «Формування національної свідомості,
розвиток творчих здібностей учнів шляхом вивчення краєзнавчого
матеріалу». Широкі можливості відкриваються при роботі над даною
проблемою. Звертаючись до джерел народної мудрості, досвіду, народної
творчості, намагаюсь урізноманітнити, збагатити програмовий матеріал .
На уроках та в позакласній роботі вивчаємо історію рідного краю, його
звичаї. Такі бесіди допомагають формувати національну свідомість,
викликають в дітей почуття гордості за свій край, своїх земляків, віру в
їх духовну силу.
Під час підготовки до свята «Нема без кореня рослини, а людини – без
родини» , діти разом з батьками добирали краєзнавчий матеріал, складали
вірші про своє рідне село, описували мальовничі куточки природи рідного
краю. Велику допомогу в підготовці до виховних заходів та підбору
навчального матеріалу надає книга « Історія села Вільшаної Слобідки»,
виданої в 1995 році. Я брала участь в редагуванні матеріалу книги. Вона
вийшла тиражем 500 екземплярів за кошти місцевого господарства. Багато
цікавого дізнаються учні з цієї книги: про дату заснування села, хто
були перші жителі. В книзі розповідається про видатних людей – вихідців
з села. Це – Герой Радянського Союзу Г.Є. Тяжченко, перший планерист
Г.С.Тереверко. В книзі є цілий розділ «У пам’ять про Голодомор 1932 –
1933 років». Гіркі спогади очевидців тих страшних літ закликають, щоб
ніколи не повторювались більше ті жорстокі часи. Я впевнена, що ці
нариси історії села допомагають виховувати підростаюче покоління,
закладати основи моральності з раннього дитинства.
Готуючись до проведення уроку позакласного читання «Творчість
поетів-земляків», ми зібрали цікавий матеріал про поета Григорія
Юхимовича Діхтяренка, який народився в с. Вільшанка Уманського району. В
збірці «Благословляється на світ» він писав:
Невеличке село, що до Ятрані тулиться,
В небуття відійшло …
Залишилась лиш вулиця…
Багато творів поета присвячені природі рідного краю, односельцям. Діти з
гордістю читали вірші поета-земляка.
З допомогою батьків ми виготовили альбом «Наш клас – теж родина». Там
вміщені фотографії батьків, всіх рідних та описи про сім’ю. Під час
збору матеріалу діти більше дізнавалися про своє родовідне дерево, про
своїх прадідів.
Часто проводимо батьківські збори, на яких діти виступають перед
батьками з концертами. Такі зустрічі допомагають батькам і дітям краще
пізнати один одного при інших обставинах та ситуаціях. Вони є віконцем у
світ міцних взаємин, у світ критеріїв виховання особистості « дитина –
сім’я – школа – навколишність».
0
2
H
Z
\
L | ? Ue 2
\
‚
a
e
th
0RTfhz’–Ae”
.
\
r
= народні казки», діти робили висновок:
— Півник працьовитий, турботливий;
— Мишенята не заслуговують на повагу, бо вони ліниві.
— Козенята уважні, люблячі, обережні, а вовк злий, жорстокий.
На підсумковому уроці діти створили образ Країни Доброти та її жителів,
павутинку до слова « вихований» (щедрий, людяний, щирий, сумлінний,
працелюбний, добрий, скромний, ввічливий, чесний).
Вивчаємо і інший дитячий фольклор – прислів’я, приказки. Намагаюся, щоб
ізкультхвилинки, хвилинки – розмовлянки були насичені пізнавальним
змістом, легко запам’ятовувалися. Це допомагає не тільки правильно
писати і вимовляти слова, а й розкрити перед вихованцями особливості
людських взаємин та переживань.
Розвивати творчі здібності – означає виховувати в дітей інтерес до
знань, самостійність у навчанні. Учень добре навчається, коли він
переживає успіх, хоча б невеликий. В.О.Сухомлинський писав: «Може
маленька дитина повторює те, що було зроблено, створено іншими людьми,
але якщо це діяння – плід її власних розумових зусиль, то ця діяльність
– творчість». Якщо дитина в школі навчиться самостійно творити, то вона
не буде і в житті пасивною. Я хочу зупинитися на формуванні літературних
здібностей молодших школярів. Учням подобається складати вірші,
кросворди, продовжувати прочитані оповідання та казки. Підготовчим
етапом формування творчих здібностей є уроки читання та природознавства.
Так при вивченні вірша С.Жупанина «Сім вітрів», було дане творче
завдання продовжити вірш. Ось що написала учениця:
Ну а восьмий вітерець
Покосив уже ланець
І заносив в кожну хату
Радості, добра багато.
А дев’ятий вітерець
Теж проворний молодець.
І служив він у зими.
Засипав усі лани,
Віхолами усе віє,
А сніжок мов з сита сіє.
( Попова Світлана)
Свої перлинки діти записують у зошит, що носить назву
«Книжка-саморобка», а ще малюють ілюстрації до своїх творів.
Одним з етапів розвитку творчих здібностей є навчити дітей
співпереживати з героями твору, людьми, тваринами, рослинами. Дітям
подобається входити в образи, що дає можливість розкрити власну
фантазію, своє ставлення до персонажу, дати йому оцінку.
Вся ця багатогранна робота допоможе дитині вибрати правильну позицію в
житті, в ставленні до інших людей. Використовую на уроках і свої власні
літературні доробки
К.М.Горова
* * *
Вишивала мати, вишивала
Для синочка рідного сорочку.
Радість і здоров’я віншувала,
Щасливої доленьки бажала.
Вишивала мати, вишивала
І лягав стібочок до стібочка.
Вишивала мати, вишивала
Для своєї донечки сорочку.
Розцвітали маки і волошки,
Цвіт барвінку вився й чорнобривці.
Оживала казка й до матусі
Посміхались діти світлолиці.
* * *
Не спинить часу плин,
Хоч і дуже хотілось спинити.
Щоб зустрітись на мить
Із дитинством, що ще без розлук,
З тихим гомоном трав,
Де духмяно-задумливі квіти
Повертають голівки
До маминих лагідних рук.
Там батьківський поріг,
Там садок і криниця дзвонкова,
Там хатина самотня
Світить вікнами сумно у світ,
Там ранкову зорю
І несмілу зорю вечорову
Не стрічає ніхто
Вже багато, багато літ.
Тихо куля земна
Повертає від літа на осінь.
Журавлі відлітають
І я довго услід їм дивлюсь…
«Не повернеш минуле» –
Прошуміли задумливо сосни.
Але я повернуся, хоч у снах,
Я сюди повернусь…
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
