Наталя Голубчик
Формування емоційної та комунікативної грамотності педагогів та дітей
Конфлікт – це сутичка протилежно спрямованих цілей, інтересів, думок,
позицій або поглядів опонентів. В основі будь – якого конфлікту лежить
ситуація, яка містить протилежні позиції, цілі, неспівпадіння
інтересів, прагнень чи бажань опонентів.
Психолог шукає причини виникнення, динаміку та наслідки і знаходить
засоби урегулювання конфлікту. Розглядає конфлікт, як поняття, що
стосується людини, її поведінки та взаємодії людей як таких. Звертається
увага не на відношення між людськими уявленнями та судженнями, а на
поведінку людей при ситуації неспівпадіння їхніх уявлень та суджень.
Загалом конфлікт не є негативним явищем, конфлікт – це вже поштовх для
вирішення певних непорозумінь, а також і сам процес їх вирішення.
Якщо людину щось не влаштовує, спочатку можна спробувати змінити себе,
своє ставлення до ситуації, свою поведінку, і тоді вже зміниться все
навкруги.
В голові кожної особистості є своя «картинка», певний образ чи
результат, який ми очікуємо від іншої сторони. І коли ці «картинки» не
співпадають, ми бачимо результат – зіткнення, тобто, конфлікт. Добре
коли конфлікт є конструктивним, але зазвичай, ми не вміємо виражати свої
думки та емоції правильно, тому часто вислови опонента сприймаємо
особисто і агресивно – і врешті маємо неконструктивний конфлікт.
Шкільний психолог вчить керувати ситуацією в період дозрівання,
протікання, упередження конфлікту та при необхідності провокування, а
також керування самим конфліктом та знаходити засоби його вирішення.
Регульований конфлікт сприяє підвищенню психологічної культури та
стабільності психіки людини.
Проводячи тренінги з педагогічним колективом, я як керівник групи
намагалася за допомогою вправ з гештальт–терапії навчити учасників
правильно висловлювати свої емоції на рівні вчитель – вчитель. Наша
група була різновіковою, у кожного був свій погляд, думки та емоції на
різні ситуації. Група працювала за правилами: рівний – рівному;
безоціночне ставлення; довіра; тут і тепер тощо.
Учасникам дуже важко було висловити свої негативні емоції стосовно
іншого, тому що слова та почуття, які адресувалися іншій людині,
сприймалися нею як критика. Приклад виконання вправи: «Інно Вікторівно,
мене обурює, коли ви розмовляєте підвищеним тоном!» Опонент: «Я
розмовляю так, як вважаю за потрібне!».
Згодом учасник усвідомив, що це його особисте почуття. І що дратується
він саме на себе, адже не дозволяє собі підвищувати голос на інших і
підвищувати голос взагалі за будь–яких обставин. І, згадуючи своє
дитинство, він говорить про образ вітчима, який постійно розмовляв
голосно.
При правильному висловлюванні своїх почуттів та емоцій ми не викликаємо
агресії у інших, і це тому, що ми говоримо про себе і свої почуття, а не
звинувачуємо інших.
„
?
L
H
J
Z
Oe
-Наприклад: «Я дратуюся, коли чую голосну розмову, я був би вдячний,
якби ви зверталися особисто до мене трішки тихіше…». Інший член групи:
«Звичайно… я спробую». – «Дякую».
Звертається увага не тільки на слова та емоції, які виражаються свідомо,
а ще й на емоції підсвідомі – ті які видає тіло: стискання зубів;
стискання рук у кулаки; тремтіння тіла; погладжування себе; вдаряння
рукою по нозі та інше.
Для виявлення конфліктогенів, стресочинників, суїцидальних тенденцій
особистості проводяться відповідна діагностика та здійснюється
директивна та недирективна психологічна допомога.
Проводяться тренінги з учнівським колективом на розвиток довіри, де
спливають конфлікти в сім’ї, в школі, з однолітками. Всі ці конфлікти
взаємопов’язані з навчанням, адже проблеми в сім’ї породжують апатію,
агресію, недовіру, учень не йде назустріч учителю, а той, в свою чергу,
не бачить видимих причин цього, та інше.
До роботи у групах з розвитку соціальних умінь залучаються діти, які, за
педагогічним визначенням, належать до групи «ризику», з попередньою
діагностикою особистості за допомогою тестів, психомалюнків тощо.
Діти з задоволенням малюють психомалюнки, в яких передають свій настрій,
проблеми та з не меншим задоволенням приймають участь у діалогах за
власними малюнками та малюнками інших учасників групи.
У школі також проводяться психологічні тренінги з елементами
гештальт-терапії та АСПН, які налаштовують на довіру, рівність,
відкритість, безоціночне ставлення.
Кабінет психологічної служби налаштовує позитивні переживання та
відкритість. Інтер’єр в кабінеті розроблений у різнокольоровій гаммі для
підтримання позитивних емоцій відвідувачів. Для забезпечення релаксації
створено зелений куточок. Клієнт та психолог розташовуються у зручних
м’яких кріслах. Учні приходять на консультації з задоволенням та
бажанням. Деякі знайшли тут не тільки психолога, а й друга, і приходять
ділитися своїми найрізноманітнішими проблемами.
Список використаних джерел:
Залужский А. С. Детский коллектив и методы его изучения. — М., 1973.
Мастенбурк У. Управление конфликтными ситуациями и развитие отношений. –
М.: Инфра, 1996.
Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав,
2003. – 448 с.
Відомості про автора: Голубчик Наталя Іванівна, практичний психолог
Журжинецького НВК Лисянської районної ради Черкаської області. E-mail:
[email protected]
PAGE
PAGE 3
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
