Гендерна соціалізація особистості

Гендерні уявлення особистості формуються під впливом гендерних
стереотипів — набору загальноприйнятих норм і суджень, що стосуються
існуючого в суспільстві становища чоловіків і жінок, норм їхньої
поведінки, мотивів і потреб. Гендерні стереотипи закріплюють існуючі
гендерні розбіжності і стають завадою до змін у сфері гендерних відносин

Гендерна соціалізація — це процес засвоєння людиною соціальної ролі,
визначено для неї суспільством від народження, залежно від того,
чоловіком або жінкою вона народилася.

Гендерні ролі — норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що
ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю. Вони
відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом.

Засвоєння індивідом культурної схеми гендера відбувається через
конструювання розходжень між статями. Соціалізація чоловіків і жінок
формується в різних соціально-психологічних умовах. Гендерна
соціалізація включає дві взаємозалежні частини:

освоєння прийнятих моделей чоловічого і жіночого поводження, відносин,
норм, цінностей і стереотипів;

вплив соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому
визначених суспільством правил і стандартів поводження для чоловіків і
жінок.

Засвоюються, насамперед, колективні, загальнозначущі норми. Вони стають
частиною особистості і підсвідомо нею керують. Уся інформація, що
пов’язана із диференційованим поводженням, відбивається у свідомості
людини у вигляді гендерних схем. Основні агенти соціалізації — соціальні
групи і контексти: родина, однолітки, засоби масової інформації, робота,
клуби за інтересами, церква.

Механізмами для здійснення гендерної соціалізації є:

диференціальне посилення, коли прийнятне гендерно-рольове поводження
заохочується, а неприйнятне — карається соціальним несхваленням;

диференціальне наслідування, коли людина вибирає статево-рольові моделі
в близьких їй групах — родині, серед однолітків, у школі — і починає
наслідувати прийняте там поводження.

Суспільство при формуванні статевої ролі і статевої свідомості
орієнтується у вихованні на стандарти фемінність — маскулінність, при
цьому толерантно ставиться до маскулінної поведінки дівчинки, але
засуджує феміністичну поведінку хлопчика. Джерела гендерного конфлікту
лежать у дитинстві. Так, дівчинки-спортсменки, що займаються чоловічими
видами спорту, у сім разів частіше мають чоловічу спрямованість дитячих
ігор, у 15 разів частіше бувають лідерами в компанії хлопчиків.

Статево-рольова соціалізація проводжується протягом усього життя людини,
тільки з дорослішанням росте самостійність у виборі цінностей і
орієнтирів. У деяких ситуаціях люди можуть переживати гендерну
ресоціалізацію, тобто руйнування раніше прийнятих цінностей та засвоєння
нових моделей поведінки.

@ B U

Ue

B Ue

??’?вчальні заклади (центри, клуби, бібліотеки) та установи культури. На
шкільні роки дитини припадає основний період формування гендерної
культури, громадянських цінностей, самоусвідомлення себе чоловіком або
жінкою.

Важлива роль у формуванні ґендерних цінностей належить сімейному
вихованню. Саме в родині у світогляді молодої людини формуються базові
уявлення щодо поняття чоловічого і жіночого. Батькам необхідна певна
установка на цілеспрямоване гендерне виховання своєї дитини,
усвідомлення високої відповідальності за підготовку юнака або дівчини.
Вони можуть використовувати сучасний педагогічний досвід, підтримуючи
співробітництво з навчальною установою, учителями, слухати спеціальні
лекції, читати літературу. Тільки за таких умов можливе формування у
молодої людини гендерної чуйності і культури.

На становлення гендерної свідомості впливають суспільні (неурядові),
молодіжні, жіночі, правозахисні організації, засоби масової інформації,
пропагуючи ідеї рівності, публікуючи відповідні матеріали, випускаючи
навчальні телепередачі.

Велику допомогу у досягненні гендерної рівності надають різноманітні
благодійні організації і фонди, підтримуючи організацію конкурсів,
семінарів, тренінгів, надаючи гранти для розробки науково-методичних
матеріалів, посібників, підручників, фінансової підтримки публікацій.

Роль особистості учителя у відтворенні гендерних стереотипів учнів

Стиль викладання, форми відносин у навчальній аудиторії впливають на
гендерну соціалізацію учнів. За результатами багатьох досліджень,
учителі по-різному ставляться у процесі навчання до хлопчиків і
дівчинок. Педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності,
дівчинок — до слухняності і старанності, охайному зовнішньому вигляду;
із хлопчиками проводиться більше індивідуальних занять, їм присвячується
більше часу, ніж дівчинкам. У сучасній школі панують форми викладання,
що спираються на маскулінні засоби спілкування. Так, іспити у формі
тестів, індивідуальні доповіді, змагання за оцінки заохочують виявлення
мужності.

За результатами останніх наукових досліджень, на гендерну соціалізацію
активніше стали впливати нові форми навчання, у яких відмовляються від
муштри, агресії на користь м’якості. делікатності та поваги.
Учні/учениці та викладачі виступають партнерами, що спільно й активно
планують зімни, оцінюють якість досягнутого, відкрито обговорюють
конфлікти і знаходять способи їхнього вирішення. Сама організація
навчального процесу припускає відкритість і гнучкість, можливість
експериментів і альтернативних рішень поряд із традиційними. Малий
розмір груп забезпечує індивідуальний контакт і скорочує владну
дистанцію. Схований навчальний план при цьому випадку «працює» на
формування толерантності, сприяє критичному мисленню, творчості і повазі
до людської гідності.

Похожие записи