Етика- наука про те, як бути Людиною.
Підготувала: Франчук Зінаїда Петрівна
Школа № 14, учитель початкових класів, ?
категорія.
Етику недарма називають наукою про те, як бути Людиною. Учні початкових
класів мають невеликий життєвий досвід і тому їм дуже потрібне і корисне
етичне виховання. Учитель з перших днів навчання в школі допомагає дітям
зрозуміти, як правильно чинити в різноманітних життєвих ситуаціях,
допомагає збагнути складність відносин між людьми, правила життя в
суспільстві. Етика допомагає дітям наблизитися до дорослого життя з його
вічними проблемами добра і зла, справедливості і не справедливості;
допомагає дитині стати досконалою людиною.
В етиці становлення моралі пов’язують з розвитком суспільства. Мораль
появилася тоді, коли люди почали обмежувати себе, поступаючись власними
інтересами перед іншими, почали виявляти турботу одне про одного.
Найповнішою скарбницею морального досвіду є його мова. Слово – перший
учитель моралі, бо, слухаючи мамині казки, бабусині колисанки, дитина
вчиться розрізняти добро і зло, порівнювати вчинки інших людей і власні,
вчиться давати оцінку почутому.
Вже в першому класі діти вчаться розкривати зміст прислів’я та
застосовувати його до свого невеликого життєвого досвіду. Наприклад:
Бджола мала, а й та працює.
Що посієш, те й пожнеш.
Яке частування, таке й дякування.
Семеро одного не ждуть.
Один за всіх і всі за одного.
Кожне оповідання, кожна казка спрямована на виховання в дитини бажання
робити добро. Діти вчаться визначати повчальний характер казки, оцінюють
позитивні і негативні вчинки героїв, вчаться робити добро.
Казка – улюблений літературний жанр дітей. У цьому захоплюючому,
фантастичному, ігровому жанрі найлегше подати дитині високі моральні
істини. Казка не лише мудра «брехня», а завжди ще й гра, яка допомагає
дитині засвоїти правила етикету, вчить самостійно робити висновки.
Будь добрим, умій добрими очима побачити радість чи біду іншої людини і
відгукнутися на неї, допомогти.
Будь чесним, хоч часом це буває зовсім не просто. Не бійся говорити
правду людям в очі.
Зробив поганий вчинок – знайди мужність признатися в цьому.
Умій трудитися. Праця, в яку вкладено старання і серце, збагачує душу.
0 2 b
есе оберемок зів’ялих квітів з лісу, а та, що зупинить егоїста, який не
вважає за потрібне берегти живу природу.
Ще в дитячому садочку дітей вчать, як вести себе за столом. В школі ці
правила розширюють і закріплюють.
Ні в якому разі не можна сідати до столу в шапці. (Це правило стосується
дівчаток).
Не слід розмовляти з повним ротом.
Все, що покладено на тарілку, треба з’їсти.
Суп їдять ложкою. Доїдаючи суп, нахиляють тарілку від себе.
Виделкою, їдять січене м’ясо, овочі, картоплю, макарони
Виделкою, тримаючи її в лівій руці, і ножем їдять м’ясо, відрізаючи від
нього маленькі шматочки.
Паперові серветки кладуть у спеціальну підставку. Серветки з тканини
кладуть біля тарілок.
Після їди слід покласти виделку і ніж поряд на тарілку.
Торт, тістечка та інші солодощі з кремом не слід брати руками. Їх їдять
маленькою ложкою.
Слід систематично ознайомлювати з етикою поведінки за столом, роблячи це
делікатно й ненав’язливо.
Граючись, діти також вчаться етичних норм поведінки. Наприклад:
Гра «Хто знає більше ввічливих слів?»
Діти стають у коло. Ведучий – дорослий, який стоїть у центрі кола,
звертається до них із запитаннями:
Які слова треба говорити, коли вітаєшся?
(Відповідь: добрий ранок, добрий день, добрий вечір.)
Які слова треба говорити, коли ви звертаєтесь до когось з проханням?
(Відповідь: прошу, будьте ласкаві, дозвольте.)
Які слова ми говоримо, коли вибачаємося перед кимось?
(Відповідь: вибачте, прошу вибачення.)
Які слова ми говоримо, прощаючись?
(Відповідь: прощавайте, на все добре, до побачення, на добраніч.)
Учасник гри який не знайшов або не знає потрібного слова, вибуває з гри.
Переможцем виходить той, хто відповів на всі питання ведучого без
затримки.
Дорослим треба пам’ятати, що саме в дитинстві виховуються уми і серця
дітей. Виховання дитини починається насамперед із самовиховання
вихователя, учителя. Ось чому педагогам треба постійно і систематично
поглиблювати і розширювати свої знання, підвищувати культуру, навчатися
правильно спілкуватися з людьми та бережно ставитися до всього того
величезного світу, що оточує нас і наших дітей.
Література
Васильєва-Гангнус Л. П. «Азбука ввічливості»/Пер. з рос.- К.: Рад. шк.,
1989.- 127 с.
Мир детства: Младший школьник / Под ред. А. Г. Хрипковой; 2-е изд.,
доп. – М.: Педагогика, 1988. – 272 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
