Формування життєвої компетентності дошкільника через провідну діяльність
– гру Макарікова Світлана Анатоліївна, вихователь-методист, Безуглова
Майя Геннадіївна, вихователь дошкільного навчального закладу №57
«Берізка»
20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Лобачевського, 1
5-26-88
Сучасне суспільство в своєму розвитку зазнає ряд економічних,
соціальних, психологічних, етнічних і інших новоутворень, кожне з яких
створює певні труднощі в процесі соціального входження дитини в
суспільство, в якому йому належить жити і розвиватися як особистості..
Залучення дитини до суспільства, засвоєння ним традицій, норм, цінностей
і вимог даного соціуму – процес необхідний. Складність його в
різноманітті соціальних функцій, покладених на особу з моменту її
народження.
Оскільки головним напрямом державної політики у сфері освіти проголошено
особистісно орієнтовану її модель, призначення якої — розширення
можливостей компетентного вибору дитиною життєвого шляху та її
саморозвиток, то пріоритетними в оцінці ефективності виховання й
навчання мають стати гуманітарні критерії, насамперед критерії
благополуччя й розвитку дитини як особистості. Дошкільний вік –
найважливіший етап в розвитку життєвої компетентності. Це період
початкової соціалізації особистості, залучення її до світу культури,
загальнолюдських цінностей, час встановлення початкових відносин з
провідними сферами буття… Неповторні особливості фізичного,
психічного, соціального розвитку виявляються в своєрідності способів і
форм пізнання і діяльності дошкільника”.
Що ж це за поняття «життєва компетентність»? Аналіз останніх
досліджень і публікацій свідчить, що життєва компетентність – поняття не
нове. Певний інтерес становить розгляд проблем ключової компетентності
з позицій культурно-історичної теорії вищих психічних функцій
Л.С.Виготського. За цією теорією, інтелектуальний розвиток індивіда
відбувається завдяки оволодінню ним значеннями слів і візуальною
символікою, а також процесуально-діяльнісним підходом (С.Л.Рубінштейн,
А.В.Брушлинський, Л.А.Венгер), у якому ключовим поняттям є
«мислення-здатність», тобто сутністю інтелектуального виховання має бути
формування в індивіда здатності розуміти й генерувати нові думки.
Сучасні дослідники пояснюють «сукупну характеристику дитини як
особистості з огляду доцільності її свідомості і поведінки». Бути
компетентним (від лат. Competo – домагатися, підходити) означає
відповідати вимогам життя та власним сутнісним силам. У
компетентної дитини поєднуються однаково важливі тенденції: “до
самозбереження і розвитку, до безпеки і ризику, до егоцентризму
і турботи до близьких, до перенесення знайомого досвіду у нову
ситуацію, до обмеження себе та розширення простору “Я” –
середовищі. Оперуючи поняттям «життєва компетентність дитини
дошкільного віку», це не лише володіння дитиною спільною безпечною
поведінкою з іншими людьми, а й така важлива складова як «життєва
компетентність щодо себе» – орієнтацію у власному “Я”, довірі
до власних можливостей у подоланні життєвих труднощів, ціннісне
ставлення до себе, відстоювання власної гідності.
Сучасна педагогічна діяльність має спрямовуватися на формування у
дитини набору необхідних життєвих тенденцій, до яких належать
прагнення дитини до самореалізації, здатність до саморозвитку та
схильність до самозбереження. Збалансованість трьох тенденцій до
саморозвитку, самореалізації та самозбереження є умовою
життєздатності дитини у сучасному соціальному середовищі.
Дитина через пізнання свого внутрішнього світу, через поєднання його з
навколишнім світом учиться спілкуватися, керувати своєю поведінкою,
уважно ставитися до своїх потреб, обираючи при цьому найактуальніші,
формувати власні цінності та правила. Це довгий і достатньо складний
процес. Інколи дорослі майже не приділяють уваги формуванню і розвитку
життєвої компетентності малюків, через це можуть виникати емоційні,
нервові розлади у дошкільника, які у шкільному віці набувають подальшого
розвитку.
Саме тому застосовуючи в своїй роботі компетентнісний підхід до
виховання безпечної поведінки у соціальному середовищі, педагогові
слід озброювати дитину не лише знаннями, уміннями і навичками, а
й формувати життєвий досвід безпечної поведінки, формувати
систему ціннісних орієнтацій до соціального світу та до власного “Я”,
створювати сприятливий клімат для розвитку емоційно-вольової та
мотиваційної сфери. Адже “життєва компетентність формується завдяки
внутрішньому досвіду дошкільника і реалізується за умови сформованої
здорової форми самооцінки та позитивного ставлення до себе та інших”.
Особливе місце в процесі формування життєвої компетентності
підростаючого покоління займає ігрова діяльність. Людство вибрало гру
для стимулювання творчої активності дітей, формування у них навиків
соціальної поведінки. Гра широко використовувалася як основний засіб
соціальної інтеграції дітей ще за довго до того, як вона стала предметом
наукових досліджень. Розвиваюча ігрова діяльність продуктивно
використовується в освіті і вихованні дітей упродовж всієї історії
педагогіки, дозволяючи дітям відносно легко і невимушено пізнати себе і
навколишній світ, органічно увійти до нього.
?Т??
??????
??????
?????
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т?ue
&
mHТ??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
??
?Т??
?Т??
?Т??
?Т??
?????????J?J???????тичні ігри, що допоможуть в розвитку життєвої
компетентності старших дошкільників, їх творчих здібностей та
особистісних характеристик дитини, зокрема набуттю навичок до здорового
способу життя, наданню першої медичної допомоги, емпатії (здатності до
співпереживання).
Під час виконання запропонованих завдань дошкільник опановує певні
навички та уміння щодо:
налагодження партнерських стосунків з однолітками, дорослими;
розвитку свого внутрішнього емоційного світу та вміння використовувати
набуті навички, досвід, володіти власними емоціями та поведінкою;
розвитку почуттів приязні, жалю, безкорисливості, вдячності та
відповідальності за власні вчинки.
Дидактична гра «Вчимося бути здоровими»
Мета гри:
закріпити у дітей молодшого та старшого дошкільного віку особливості
компетентності у вирішенні завдань, пов’язаних із дотриманням правил
догляду за зубами, вухами, виконання алгоритму догляду за своїм тілом;
виховувати бажання бути здоровим.
Матеріали для гри:
Ігрове панно у вигляді двоповерхового будинку (вікна червоного та
зеленого кольору), набір карточок із зображенням шкідливих і корисних
для зубів (шкіри, очей .. ) атрибутів і їжі. У віконці зеленого кольору
виставляємо картинку – зображення дитини із здоровими зубами (вухами,
очима, шкірою…), у віконці червоного кольору — зображення дитини сумної,
хворої.
Для дітей молодшого дошкільного віку фон картинок у відповідності до
змісту може бути червоного і зеленого кольору, як додатковий орієнтир у
вирішенні ігрового завдання.
Хід гри.
Вихователь запрошує дитину у гру.
Розміщує панно – будинок і пропонує малюкам розселити у віконця:
І поверху картинки-предмети, які роблять зубик здоровим, радісним;
ІІ поверх картинки-предмети, що шкідливі для нашого зубика.
Після вирішення ігрового завдання педагог уточнює у дитини, чому вона
розмістила карточку саме на тому поверсі.
Ускладнення: дітям старшого дошкільного віку пропонується більша
кількість картинок для гри.
Правильність вирішення ігрового завдання стає основним критерієм
життєвої компетентності дошкільника.
Критерії життєвої компетентності дошкільника
«Вчимося бути здоровими»:
Має стійкі уявлення про людину (себе, ровесників та дорослого),
зовнішній вигляд, статі, особливостях здоров’я;
Володіє елементарними навичками особистої гігієни ;
Уміє визначити стан свого здоров’я (здоровий, хворий), а також стан
здоров’я навколишніх людей, дітей.;
Уміє називати та показувати, що саме у нього болить, яка частина тіла,
який орган;
Уміє правильно харчуватися, розрізняє корисні та шкідливі для здоров’я
продукти харчування, уміє приймати вітаміни за допомогою дорослого;
Знає доступний йому предметний світ, призначення предметів найближчого
оточення, правила їх безпечного використання в житті та правил
безпечного користування ними;
Уміє попередити, уникнути небезпечні для здоров’я ситуації.
Дидактична гра «Перша допомога»
Мета гри:
Закріпити особливості компетентності дітей старшого дошкільного віку у
вирішенні завдань щодо надання елементарної медичної, психологічної
самодопомоги та допомоги.
Матеріал для гри:
Великі картинки – пазли із зображенням дитини (хлопчика, дівчинки), який
(яка) отримали травму: опік, синяк, поріз, укол гострим предметом…..
Маленькі картинки – пазли із зображенням на них: бинт, марлеві серветки,
вата, йод, зеленка, лейкопластир……
Хід гри.
Вихователь пропонує дітям, із врахуванням їх статі (хлопчик, дівчинка),
вибрати любу велику картинку – пазл, на якій зображено дитину що
отримала травму.
Дитині ставиться ряд навідних запитань:
Що сталося з дитиною?
Що вийшло в результаті?
Чому він плаче?
Як ми можемо йому допомогти?
Дитина дістає пазли, самостійно обирає необхідні предмети і складає
до відповідної картинки.
Всі дії дитина виконує самостійно, без допомоги дорослого.
Запитання вихователь ставить тільки після того, як дитина виконала
поставлене перед ним завдання.
Ускладнення: Аналогічно вирішуються завдання із емоційним станом
дитини, зображеної на картинці.
Правильність вирішення ігрового завдання стає основним критерієм
життєвої компетентності дошкільника.
Критерії життєвої компетентності дошкільника. Надання елементарної
медичної, психологічної самодопомоги та допомоги:
Уміє спостерігати за своєю поведінкою та поведінкою інших;
Уміє співчувати, співпереживати, підтримати, може пожаліти, заспокоїти;
Уміє приймати допомогу і співчуття;
Уміє пояснити дитині або дорослому, що потрібно роботи у випадку травми
(алгоритм дій);
Готовий надати елементарну допомогу самому собі і іншому (промити очі,
промити ранку, обробити її, звернутися по допомогу до дорослого);
Дотримується правил безпечної поведінки під час ігор, прогулянки;
Уміє вирішити конфлікти між дітьми, старається не провокувати їх самому;
Уміє пожаліти дитину, намагається відволікти травмованого (ображеного)
малюка від переживань, розвеселити, зацікавити грою, іграшкою;
Залучає увагу дорослого до складної ситуації, вимагає від нього
допомоги.
PAGE \* MERGEFORMAT 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
