Формування та розвиток образного мислення через сюжетно-рольову гру

Швець Любов Михайлівна, Новаковська Алла Іванівна, вихователі
дошкільного навчального закладу загального розвитку №6 «Світлячок»,
Ватутінської міської ради Черкаської області

Реалізовуючи вимоги Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я
у світі», педагоги мають спрямовувати організацію життєдіяльності дітей
на широке розгортання і збагачення специфічних дитячих форм діяльності.

Розглянемо ігрову діяльність, яка є провідною діяльністю дошкільника,
оскільки відповідає його психічним та фізичним можливостям, зумовлює
найважливіші зміни у його психічних процесах. Гра – оптимальний засіб
всебічного розвитку дитини, що допомагає розширити і поглибити уявлення
про навколишній світ, формувати базові якості особистості задовольняє
загальні і власні потреби дитини. Ігрова діяльність повинна спонукати
кожну дитину до максимального прояву самостійності реалізації своїх
задумів і бажань.

Педагогічна цінність творчої гри полягає у тому, що в її процесі крім
взаємин, обумовлених змістом, ролями, правилами, виникають реальні
стосунки дітей. Для того, щоб ігрова діяльність дітей розвивалася
успішно, необхідно потурбуватися про її оснащення. Таке оснащення є у
нашій групі. Усі види іграшок підібрані з урахуванням віку, інтересів
дітей та завдань їх розвитку, виховання, навчання. З досвіду роботи
недоцільно створювати сюжетні композиції з ляльок, будівельних
матеріалів та інших іграшок, тому що готовий сюжет заважає дитині
самостійно мислити, фантазувати.

Старші дошкільники здатні пристосовувати для гри різні
предмети-замінники, проявляючи при цьому неабияку винахідливість. Тому у
нашій групі невелика кількість іграшок, адже їх надлишок приглушує
інтерес дітей, обмежує можливості творчої уяви. Іграшки у групі
розташовані так, щоб діти мали змогу самостійно користуватися ними у
вільний час.

Наступає важливий період формування активного інтересу дитини до взаємин
з іншими людьми. Виникає нова діяльність – сюжетно–рольова гра, яка
започатковує розвиток здатності дитини до мовної взаємодії,
співробітництва. Саме у спілкуванні з іншими людьми відбувається
становлення «Я»-образу дитини. І саме тут важливо, яким буде цей досвід.
Доброзичливе спілкування, задоволення потреби у визнанні своїх перших
успіхів викликає виникнення позитивної оцінки. Негативний досвід
спілкування може спричинити агресію, невпевненості в собі, замкненість.
Самооцінка дітей в цей час ще суб’єктивна і завищена. Вона є природним і
своєрідним механізмом «особистісного захисту». В цей період важливо, щоб
дорослі підтримували самооцінку малюка.

На основі наочно–дійового мислення у дітей 4 років починає формуватися
наочно– образне мислення. Відбувається поступовий відрив від дій з
конкретними предметами до переносу ситуації в «уявне». Діти за допомогою
словесного опису можуть уявити собі те, чого ніколи не бачили. Отже,
дитяча уява розвивається у тісному зв’язку з мовленням. Тому обмежений
розвиток мовлення дитини гальмує розвиток уяви. Стрімкий розвиток уяви в
свою чергу стимулює дитяче фантазування. Переживання з приводу уявленого
є надзвичайно яскравими, і дуже часто діти не можуть відрізнити уявне
від реального (намальовану цукерку хочеться з’їсти, вовк із казки може
сидіти під столом тощо). Уміле та доречне включення дорослих в сюжет
дитячих фантазій покликане підтримувати пізнавальний інтерес дітей, а
також формувати позитивні риси характеру (сміливий, чесний,
винахідливий).

Розвиток уяви в цей час стимулює розвиток знаково–символічної функції
мислення. У 3 – 4 роки діти правильно співвідносять знаки та символи, а
у 4 – 5 років вже можуть розмежовувати зображувальні та графічні символи
та також дії, якими їх виконують. Тобто, малюнок – малюють та
розглядають, букви — пишуть та читають, цифрами — позначають кілька
предметів.

В період від 3 до 4, 5 років у малят розвиваються такі мисленнєві
операції як співставлення, порівняння, аналіз. Діти можуть співставляти
предмети з певною групою, яку дорослий позначає узагальнюючим словом
(одяг, іграшки), не лише у вигляді практичних дій, а й словесно.
Вихованці можуть самостійно класифікувати предмети за їх ознаками та
властивостями.

У період 4,5 – 5 років спостерігається різкий стрибок у розвиткові
пізнавальної діяльності. Діти починають задавати багато запитань, їх
цікавить «чому?», «навіщо?», «яким чином?». Це свідчить про їх прагнення
усвідомити причинні зв’язки, відкрити таємниці у відомих вже речах. Так
з’являються перші самостійні узагальнення, висновки, які допомагають
збагнути причинно – наслідкові зв’язки будь–яких явищ. Вправи та ігри
типу «Схоже–несхоже», «Збери з частинок», «Що від чого?», «Що зайве?»
та багато інших, які проводяться на заняттях допомагають розвивати
процеси мислення цікаво та невимушено, підтримувати пізнавальний процес,
удосконалювати процеси уваги та мислення. Активізується та розквітає
мова дитини. Поволі діти оволодівають граматичною будовою мови,
починають говорити багатослівними реченнями. Так починає формуватися
зв’язна монологічна мова. Вони все частіше починають застосовувати
власне мовлення для планування та керівництва власними діями («Зараз я
побудую магазин, а потім буду там продавцем»). Уміння дітей визначити
свої майбутні дії допомагає їм поступово позбутися імпульсивності в
поведінці, швидко розвивається та удосконалюється фонематичний слух,
поступово з’являється здатність до звукового аналізу слів. Важливе
значення для розвитку мовлення та становлення міжособистісних стосунків
має розуміння та виконання дитиною доручень та прохань дорослих.
Слухання казок та оповідань на заняттях не лише збагачують пасивний
словник малят, але й дають пізнавальну інформацію. Вивчення віршиків
розвивають пам’ять та допомагають оволодіти процесом читання.

i i ?  

c

gddyo

gddyo

gddyo

P поведінки, а також розвиває творчу уяву, вольові якості, моральні
норми. Якщо у 3 – 4 роки для дітей важливі іграшки та предмети, з якими
вони грають, то у 4 – 5 років на перший план виходять ігрові ролі
(лікар, продавець, перукар). У грі діти проявляють чудеса терпіння
наполегливості, дисциплінованості. Готовність дитини зробити щось
самостійно, вихователю необхідно обов’язково підтримати і допомогти
завершити розпочату справу, висловити віру у потенційні можливості
малюка. Недоліки виховання у цьому віці починають переходити у стійкі
негативні риси характеру. Дитячі досягнення і вчинки рекомендується
порівнювати не з досягненнями інших дітей, а лише з її власними успіхами
і невдачами. Необхідно пам’ятати про те, що позитивна і правдива оцінка
дорослого формує у дитини почуття власної гідності, самоповаги до себе
та інших у майбутньому.

Творчі ігри становлять найбільш насичену типову групу ігор дошкільнят.
Творчими їх називають тому, що діти самі визначають тему, зміст, правила
гри, відображаючи здебільшого навколишнє життя, діяльність людини та
відносини між людьми.

Значна частина творчих ігор – це сюжетно–рольові ігри «в когось» або «в
щось». Діти зображають людей, тварин, роботу лікаря, будівельника,
пожежника, бібліотекаря тощо.

Усвідомлюючи, що гра – не справжнє життя, малюки по-справжньому
переживають ролі, відверто виявляють своє ставлення до життя, свої думки
та почуття, сприймають гру як важливу справу.

Сюжетно-рольова гра залишає в свідомості дитини глибокий слід, який
позначається на її ставленні до людей їхньої праці, взагалі до життя.
Розуміючи, що сюжетно-рольова гра посідає особливе місце в житті малечі
і є невід’ємною складовою дитинства в нашому дитячому садку в старшій
групі «Капітошка» створене цікаве і насичене предметно-ігрове середовище
(необхідні набори ігрового обладнання: виготовлені ігрові модулі,
відповідні атрибути для сюжетно-рольових ігор різної тематики, дрібні
предмети- замінники).

Організація в дошкільному закладі сюжетно-рольових ігор дає змогу
створювати в дитячому колективі щиру, доброзичливу атмосферу, яка
спонукає до співпраці та взаєморозуміння.

Щоб використати всі навчальні, виховні та рольові можливості гри,
потрібно виділити в розпорядку дня час, який діти могли б присвятити
улюбленому заняттю й бути впевненими, що їх не відволікатимуть від гри.
Особливу увагу потрібно приділяти плануванню своєї роботи: перспективне
планування сюжетно-рольової гри, яка дає змогу не втрачати жодної гри
протягом року.

Для того, щоб сюжетно-рольова гра була успішною, потрібно, щоб
вихователь здобув довіру у дітей, встановив з ними контакт. Довірливі
стосунки виникають лиш тоді, коли до гри вихователь ставиться серйозно,
з щирою зацікавленістю, розуміє замисли дітей, їхні переживання. За
таких умов діти залюбки діляться своїми планами, звертаються за порадою
і допомогою.

Отже, розвивальне і виховне значення гри багато в чому залежить від
професійної майстерності вихователя, здатного вносити у власну
діяльність прогресивні ідеї, техніки і технології здійснювати на
практиці особистісно орієнтований підхід до дітей під час освітнього
процесу, що грунтується на співбутті і співтворчості дитини і дорослого.

Пропонується фрагмент сюжетно-рольової гри з використанням техніки
«Спіраль».

Сюжетно-рольова гра для старших дошкільників «Бібліотекар»

за інноваційною технологією «Спіраль» (від простого до складного).

Мета: Навчити дітей будувати гру за попереднім планом сюжету, складеним
колективно. Розвивати активність, пізнавальний інтерес, креативне
мислення та уяву під час обговорення та реалізації ігрових задумів.
Формувати вміння розподіляти ролі, користуючись правилом почергового їх
виконання та уважно ставитися до пропозицій товаришів. Вчити будувати
ігрову діяльність від простого до складного «по спіралі».

Спонукати дітей до пошуку необхідної інформації у книжках, учити
користуватися енциклопедичною літературою. Формувати творчий розвиток,
інтерес і повагу до професії бібліотекаря. Виховувати вміння будувати
партнерські стосунки під час гри.

Словник: формуляр читача, картотека, енциклопедія, читальний зал.

Атрибути: художні книжечки: загадки, вірші, оповідання, казки,
енциклопедії, формуляр читача, картотека.

Вихователь: діти, а чи хотіли б ви сьогодні пограти у гру «Бібліотекар»?

Розподіл ролей.

Розпочинається гра.

Стимульний матеріал до гри «Бібліотекар»

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Зима Весна

Літо Осінь

12.

13.

14.

15.

Вибери з картотеки

Книга – енциклопедія

«Швидка допомога»

Вечір загадок і відгадок

Читацький зал

Заповни формуляр читача

Виставка книг-казок, читання казок, переказ казок, придумування нової
казки

Створення своєї нової книги-розфарбовки

Жанри літератури: оповідання, вірші, казки. Чим схожі і чим
відрізняються

Які книжки підвезти

Виставка за тематикою пір року

Рамка-портрет. Виставка письменників України

Український фольклор. Вечір гумору.

Графік роботи

Екскурсії в бібліотеку

Техніка „Спіраль” (від простого до складного)

Ф

Вивчення енциклопедії

Вивчення віршів, загадок, прислів’їв

Розгляд ілюстративних книжок

СХД (виготовлення атрибутів, закладок, книжок)

Ручна праця «Швидка допомога»

Дидактична гра

Читання художньої літератури

Екскурсія до бібліотеки

Розгляд ілюстрацій серії «Професії»

Бесіди

Сюжетно-рольова гра

Похожие записи