.

Формування самостійності молодших школярів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
105 1329
Скачать документ

Формування самостійності молодших школярів

 

Нова школа – це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а 
повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу будується
так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника
власного життя, гармонізації і гуманізації взаємин між учнями і
педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства,
усвідомлення вибору особистістю життєвого шляху.

Чи варто переконувати, що початкова ланка загальноосвітньої школи, маючи
специфічні та об’єктивні можливості, може і повинна реалізовувати таку
змістову лінію, яка спрямована на розвиток самостійності дитини. «Мета
школи – привчити до життя, розуміти його, найти в ньому своє місце. Для
цього ж слід розвивати самостійність дитини» (Софія Русова).

 

Зміст самостійності як провідної особистісної якості

У практичній роботі вчителі початкової школи нерідко вкладають різний
зміст у поняття «самостійність». Оперуючи цим, педагоги мають на увазі:
то бажання школяра виконати завдання своїми силами, не звертаючись по
допомогу, то вміння учня долати труднощі на шляху до кінцевої мети, не
підміняючи її проміжною; то схильність дитини виявляти ініціативу,
творчо ставитися до навколишнього; то прагнення учня діяти автономно,
окремо від інших; то його здатність обстоювати особисту точку зору,
давати критичну оцінку зробленому.

Якщо зводити поняття «самостійність» лише до однієї з перелічених
учителями ознак, воно спроститься, схематизується; вихолоститься така
суттєва ознака, якою є складність. У той же час недоцільно штучно
розширювати це поняття, внаслідок чого може відбутися підміна змісту
самостійності іншим, неспецифічним поняттям. Ось чому важливо чітко
визначити суть цього поняття, обмежити кількість його компонентів. При
цьому доцільно додержуватися двох основних вимог: щоб всі її складники
загалом становили необхідний мінімум, тобто були найменшою сукупністю
провідних умінь школярів, і щоб об’єднання всіх компонентів в одне ціле
було достатнім – охоплювало найголовніше, найтиповіше, найістотніше у
виявах самостійності.

З таких позицій розкриємо зміст цього складного утворення. Самостійність
треба розуміти як узагальнену характеристику активності молодшого
школяра, що виявляється в його незалежності(вмінні без прямого
керівництва і допомоги ззовні, власними силами досягти поставленої
мети), творчої ініціативі(схильності реалізувати своє починання,
виявляючи винахідливість, оригінальність) і критичності (здатності
аналізувати ситуацію або наслідок праці, щоб дати їм оцінку, виділити
достоїнства й вади).

Шляхи формування самостійності молодших школярів

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору
та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному
навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей, так і його
особистої творчої індивідуальності. Формування самостійності молодших
школярів зумовлено реалізацією адекватних методів та технологій
навчання:

?        проблемне навчання, що передбачає створення проблемної ситуації
та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. Це веде до
ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче
мислення.

?        групові (колективні) технології навчання. Це така організація
навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі 
спілкування між учнями у групах. Групові форми навчання сприяють
формуванню комунікативних якостей, активізують розумову діяльність.

?        ігрові технології навчання. У процесі організації технології
гри здійснюється включення учня у навчальну гру, яка надає йому
можливість самовизначитися, розвиває творчі здібності.

?        технологія проектного навчання. Суть цього метода полягає в
досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми,
яка повинна завершитись реальним практичним результатом (проектом).

?        інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов
навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну
спроможність.

?        технологія формування критичного мислення. Параметрами
критичного мислення є особистісне ставлення до об’єкта, аргументованість
висновків, логічність викладу, здатність змінити позицію на основі
контраргументу, уміння формувати власну точку зору, уміння розв’язувати
проблеми.

 

Рівні розвитку самостійності

Розподіл вихованців за групами відповідно до рівня їхньої самостійності
передбачає одержання точних відомостей про повноту, сферу і стійкість її
виявів.

Учитель має право називати самостійним лише того молодшого школяра,
поведінка та діяльність якого характеризується повнотою вияву
активності, тобто водночас всіма провідними складниками: незалежністю,
творчою ініціативою, критичністю. Проте кожен з них, важливий сам по
собі, не вичерпує змісту поняття «самостійність». Адже не всякий
незалежний школяр може бути людиною творчою, а ініціативний – критичною
і самокритичною. Таким чином, не сформованість хоча б одного з названих
компонентів робить неможливою високу оцінку важливої якості учня –
початківця.

h

j

j

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020