Формування самоосвітньої компетентності учнів
Сьогоднішня наша зустріч присвячена одній з актуальних проблем освіти –
проблемі формування самоосвітньої компетенції учнів. Чому?
Бо відомо, що основою нової школи є зовсім нова людина, новий учень,
який прагне до саморозвитку та самовдосконалення, уміє самостійно
здобувати інформацію, розширюючи свій світогляд. А ми, шановні, повинні
сьогодні навчити школярів орієнтуватися в потоці інформації, формувати в
них готовність до самоосвіти.
Для цього необхідно реалізувати на практиці такі задачі:
– створити оптимальні умови для виявлення пізнавальної активності учнів;
– формувати потреби навчатися протягом усього життя;
– сприяти формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за
допомогою різних джерел інформації.
На нашому сьогоднішньому занятті ми спробуємо наблизитися до вирішення
деяких задач, які ми поставили перед собою, і я пропоную нашу зустріч
провести в інноваційній формі, а саме у формі семінару-тренінгу з
використанням форм і методів інтерактивного навчання.
Це прекрасно, що ми з вами зустрілися взимку, напередодні новорічних та
різдвяних свят, яких ми з нетерпінням чекаємо, сподіваючись, що в новому
році обов’язково здійсняться всі наші бажання та мрії. Спробуємо з вами
створити новорічну „картину”.
Подивіться, перед вами ялинка. Вона пухнаста, чарівна, принесла на своїх
гілках подих зими – ось такі прекрасні сніжинки, які лежать перед вами.
Я пропоную вам на них написати декілька слів або слово про те, що ви
чекаєте від нашої сьогоднішньої зустрічі, на що сподівалися, коли йшли
до нас. А тепер пропоную вам розмістити сніжинки на нашій „картині” там,
де ви бажаєте, при цьому вголос повідомляючи про свої сподівання.
Наприклад, я чекаю від нашої сьогоднішньої зустрічі взаємопорозуміння та
вашої підтримки.
Для того, щоб ми з вами гарно та ефективно попрацювали, я пропоную вам
самопрезентуватися. Кожен з вас отримав кульку, а тепер у нас буде
нагода встановити нові зв’язки між собою, краще пізнати один одного,
поспілкуватися в групах. Сядьте, будь ласка, за стіл, на якому стоять
сніговики в ковпаках такого кольору, як ваші кульки. Це і буде ваша
група. Психологи стверджують, що кожний колір щось означає. Зараз ми
дізнаємось, який колір що означає.
Червоний – це колір, який символізує лідерство, оптимізм, несе в собі
гарний настрій і самовідчуття. Побажаємо членам цієї групи успіху в
роботі.
Жовтий – символізує мудрість, як шлях до досягнення істини, спрагу
знань, інтелектуальну досконалість і духовність. Сподіваюся на вашу
розсудливість та бажаю удачі.
Зелений колір – символ зросту, колір життя. Сподіваюся, що на
сьогоднішньому занятті ви дізнаєтеся про щось нове для вас, тому бажаю
натхнення в роботі.
Синій колір – втілює гармонію, душевний спокій. Нехай щастить вам у
ваших справах.
Ось ми вже трошки і познайомилися, але це ще не все. Для того, щоб
новорічна кулька стала особисто вашою і не схожою на інші, я пропоную
вам написати на ній своє ім’я та ім’я казкового героя, на якого ви, на
вашу думку, схожі, і спробувати пояснити чому. Далі потрібно по черзі
виходити до ялинки, називати своє ім’я, ім’я вашого казкового героя і
пояснювати, чому ви на нього схожі, а потім розмістити свою кульку на
нашій ялинці.
Як бачимо, у цій аудиторії зібрались різні за характером та стилем
роботи люди. Тому, щоб досягти гармонії в нашій справі, необхідно
відпрацювати правила сумісної роботи, якими ми будемо користуватися,
працюючи разом.
Продовжуємо оволодівати темою нашого заняття. Звичайно, будь-який
матеріал краще сприймати, якщо є опора на досвід, знання тих, хто цим
вже займався. Спробуємо дізнатися, що ми вже знаємо про самоосвітню
компетентність учнів. Для цього застосуємо в нашій роботі інтерактивний
метод під назвою „мозковий штурм”. Пропоную таке завдання.
1. Кожній групі на папері записати слова, з якими асоціюється поняття
„самоосвіта учнів”.
2. Представник (спікер) презентує знання групи.
3. Розміщуємо записи на дошці та підкреслюємо слова, які є спільними для
всіх груп.
САМООСВІТА
Потреба
Задоволення Ініціатива Результат Зацікавленість
Активність Вибір Інтерес Пізнання
А тепер офіційна точка зору на поняття самоосвіта.
Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна
діяльність, яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі
колективної чи індивідуальної самостійної роботи щодо оволодіння
знаннями.
Отже, ми з вами зараз узагальнили наші знання стосовно поняття
самоосвітньої діяльності.
А тепер пропоную звернутися до історії. Вона свідчить, що самоосвіта
розвивалася разом із розвитком суспільства. Велику роль у цьому
відіграли просвітники XVIII ст.: Г. Сковорода, О. Радищев, Новиков. Усі
вони були знайомі з прогресивною літературою Західної Європи, були
авторами оригінальних творів, на яких виховувалося багато поколінь. Саме
в самоосвіті людина бачила тоді єдину можливість здобувати необхідні
знання. Отже, потреба в знаннях була тоді і є зараз внутрішньою силою,
що стимулює людину до активних дій. Але для розвитку та поглиблення
потреби недостатньо лише її розуміння, повинна бути ще й готовність до
самостійної діяльності.
• Основою є, звичайно, глибокі знання, які використовуються як фундамент
самостійної діяльності.
• Мотиви, які активізують особистість до самоосвіти.
• Навички самостійного оволодіння знаннями (читання, слухання,
спостереження).
• Операції розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння).
• Вибір джерел пізнання форм самоосвіти.
Усі ці компоненти знаходяться в тісному взаємозв’язку. Аналіз
самоосвітньої діяльності учнів дає можливість виділити в ній етапи
діяльності. Перед вами модель управління самоосвітою учнів.
b I
@O Література 1. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор школи, №1 (193), 2002. 2. Національна доктрина розвитку освіти//Освіта України, №33, 23 квітня, 2002. 3. О. Барановська. Інформаційні компетентності – випускникам школи ХХІ століття. Завуч, 2005, № 4. – с. 27-29. 4. Ю. Буган, Г.Г. Свінних, В.І. Уруський. Методична служба – школі // Завуч, 2005, №8. – с. 10 – 20. 5. Буряк В.К. Формування у школярів потреби в самоосвіті // Рідна школа, 2000, №9. – с. 55 – 57. 6. Бухлова Н. Діагностика і формування самоосвітньої компетентності учнів. 7. Л. Мединська, О. Шеханіна. На службі в компетентностей // Завуч, 2006, №1.- с – 11 – 12. 8. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа, 2001, №1.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
