МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

“Формування професійних навиків і умінь

в учнів профтехучилищ”

Професійна підготовка

Професійна підготовка учнів включає чотири ступені: професійний відбір;
навчання; формування виробничих колективів; подальше удосконалення
професійної майстерності з урахуванням психологічних особливостей
особистості, її мотивів і інтересів.

Професійний відбір в ряді середніх професійно-технічних училищ
проводиться на недостатньому рівні. В основному він заключається в
медичному обслідуванні стану здоров’я і вивчення особистих справ учнів.
А успіх професійного відбору – це добре проведена профорієнтаційна
робота.

Основним етапом професійної підготовки являється період в училищі. Для
якісного навчання і виховання майстру в/н необхідно вивчити
індивідуальні вікові особливості учнів групи з урахуванням знань цих
особливостей будувати навчально-виховний процес. Це означає, що потрібно
постійно вести спостереження за учнями, виявляти недостатки, вносити
можливі коректування в організацію процесі навчання.

Розвиток здібностей

Виявлення здібностей учнів і ціле направлений їх розвиток – одне з
основних завдань виховання особливості. Для виявлення здібностей учня
необхідно: як можна точніше проаналізувати їх трудову діяльність,
порівняти її з діяльністю других учнів, ввести роботу по виробленню
необхідних якостей.

Як показує спостереження, високого результату можна добитись шляхом
компенсації одних здібностей за рахунок інших. Індивідуальні відмінності
виявляються при порівнянні загальних і спеціальних здібностей
(можливостей). Опущення загальноосвітньої школи по розвитку загальних
можливостей, звичайно відбиваються на результатах роботи у середньому
профтехучилищі, де важливим питанням є розвиток спеціальних можливостей.

Як правило, слаборозвинуті учні менше активні. Низький рівень активності
приводить до відсутності інтересу до навчання. В таких випадках
необхідно займатися розвитком загальних можливостей. Проблемна будова
навчальної діяльності веде до стабільності і глибоким знанням, поскільки
вони освоюються в активному пошуку, роздумі.

Умови і закономірності формування навиків і умінь

Процес-формування виробничих навиків і умінь необхідно розглядати в
єдності з завданнями формування особливості учнів, їх всестороннього
розвитку, фізичного. Морального і розумового виховання. Необхідний
системний підхід до вирішення даного завдання.

Наявність професійних навиків і умінь необхідних робітникові при
вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні
трудових процесів, тому збільшується роль виробничого навчання в
розвитку інтелектуальних здібностей учнів, технічного, практичного
простору мислення. Науково-технічний соціальний розвиток нашого
суспільства висуває нові вимоги до підготовки працівників. Зростає
значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати
знання і підвищувати професійну майстерність, оволодівати суміжними
професіями. Велике значення одержує здатність адаптуватись до змінних
потреб і умов праці, умінні примінити одержані знанні і навики в різних
умовах, тому важливою являється задача формування в учнів пластичних
навиків, які здатні до перебудови і переносу в нові умови.

В процесі формування виробничих навиків і умінь проходить розвиток
професійних здібностей, інтересів і других якостей особливості.

Це процес в дійсності дуже складний, що пояснюється впливом на нього
системи факторів. І не до оцінка кожного із них негативно відбивається
на навчанні. До тих відносяться особливості самих виробничих навиків,
форми і методи організації навчання. вікові індивідуальні можливості
учнів. Ці фактори важливі при формуванні любих навиків, їх необхідно
ураховувати при виборі навчання у всіх випадках.

Успішне оволодіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все
від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої
професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, являється
потреба людини, яка відображається в його уяві у виді бажання,
устремління і інтересу. Досвід показує, що заінтересованість учня
допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі
недостатки в організації навчання. При відсутності заінтересованості в
учнів не забезпечує успіху і хороша організація. Ефективність навчання
значно зростає там, де вимоклий рівень його організації крокує з
заінтересованістю учня.

Спостереження а учнями показують, що в початковий період навчання умовно
їх можна поділити на три сонові групи.

Для учнів першої групи характерний підвищений інтерес до професії, з
котрою вони зв’язують свої плани на майбутнє, відповідальне відношення
до праці. Вони дисципліновані, добре навчаються, активно оволодівають
знаннями, навиками і уміннями, складними виробничими процесами. Учні
даної групи при випуску одержують високі розряди по професії.

Другу групу представляють учні з нерівним відношенням до навчання.
нестійкими інтересами і поведінкою і низькою активністю. І якщо учень
першої групи виступає помічником майстра в/н, то учень другої групи
часто потребує контролю, організаційному і виховному. Відмічаючись
нерівною успішністю, послідні поступово оволодівають виробничими
навиками, для них характерна нестабільність у поведінці.

Третю групу складають учні, які відносяться до навчання без інтересу. У
деяких навіть спостерігається активне небажання навчатися і працювати,
хоча серед них є і досить розвинуті. Це педагогічно запущені підлітки.
Учні цієї групи потребують в постійному керівництві і контролі зі
сторони майстра в/п. Звідки можна зробити висновок, що на формування
навиків і умінь в процесі навчання діють особливості особистості учня.
Тому не можна відокремлювати задачі виробничого навчання формуванням
навиків.

Треба одночасно займатися формуванням особистості, виконуючи при цьому
індивідуальний підхід до кожного учня.

Першорядною задачею, особливо в роботі з педагогічно запущеними
підлітками, є пробудження у них інтересу і позитивного відношення до
навчання. майбутньої професії, профтехучилищу.

Важливе значення при цьому має уважне, дружелюбне і поважне, а разом з
тим і вимогливе відношення до учня. А також створення умов, які
забезпечують успіх в навчальній роботі на перших етапах навчання з тим,
щоби заставити учнів повірити в свої сили і стремитися до оволодіння
професією.

В процесі формування навиків виділяється тут основі стани: негативний,
основний і заключний. На початковому стані, спостерігається досить
швидке покращення показників швидкості дії і якості. Цей стан
називається аналітичним, так як при умові складних дій, учень спочатку
оволодіває окремими їх елементами. Даний етап має виняткове значення для
розвитку навиків, так як перші враження указують вплив на весь дальні
ший хід завдання.

Тому необхідно під час перших вправ забезпечити правильність і точність
прийомів роботи. Уже на цім етапі велику роль відіграє досягнення
позитивних результатів, поскільки від цього залежить віра учнів в себе і
інтерес до роботи.

На основному етапі спостерігається ріст позитивних результатів. Для
цього етапу характерно засвоєння процесів, що представляє собою більш
трудне завдання, чим першопочаткове оволодіння навиками. Причиною
зниження показників можуть бути відсутність інтересу, втома зміною умов
праці. Грає роль і поступове ускладнення завдань і підвищені умови до
швидкості і точності роботи, а також інтенсивність і довго тривалість
непреривної роботи. Ясно, що недостатня кількість вправ і довгі перериви
в їх виконанні можуть привести до утрати навика. Майстру в/н слідує
приціляти велику увагу учням, які по різних причинах відсутні на
заняттях виробничого навчання. Втрата навиків може визвати перевтома.
Вивчити індивідуальні особливості учнів, майстер в процесі заняття
регулює темп роботи, особливо звертає увагу на фізично слабих учнів.
Позитивний вплив указує також послідовність різних видів навчальної
роботи. Труднощі оволодіння навиком можуть бути визвані високими, до
точності, швидкості дій і т.д.

На заключному етапі продовжується удосконалення навика, його закріплення
і автоматизація. Наряду з такими якісними показниками як точність, темп,
стійкість виробничих навиків і умінь важливі також пластичність,
легкість переносу в нові умови і вимоги.

Пластичність навиків – один із основних показників їх удосконалення.
Слід відмітити, що добитися високої пластичності навиків при навчанні
значно трудніше, чим, наприклад їх міцності і стійкості. Одне із
головних умов, яке забезпечує пластичність навиків – використання вправ
на примінення одних і тих же навиків в різних умовах для рішення різних
завдань.

Професійна підготовка повинна давати знання більше, чим цього потребує
сьогоднішня техніка і технологія. Тому уже в початковий період навчання.
при проведені простих вправ різної праці, слід пропонувати учням
інформацію про механізовані способи обробки. Шляхом примі неня різних
приспосіблень, виготовлення майстром, наглядно показувати і приучати
учнів побажання виконати роботу більш економічними способами з меншими
затратами робочого часу і матеріалу.

Роль майстра в професійному навчанні учнів полягає перш за все в тім,
щоби передати своїм вихованцям ті знання, навики і уміння. Якими він сам
володіє. Майстер повинен уміти оприділяти і відбирати найбільш
раціональні прийоми роботи, приваблювати до їх вивчення. Проводити
змагання між ланками і бригадами за втілення в навчальний і трудовий
процеси раціональних методів і прийомів праці, що допомагає різкому
підвищенню пізнавальної активності учнів, згуртованість колективу на
базі творчого відношення до діла.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: Рух в різних напрямках.

Навчально-виховна мета: Навчити учня безпечних прийомів керування
автомобілем, виконувати вправи по водінню в різних напрямках руху.

Тип заняття: Урок по формуванню практичних навиків і умінь.

Матеріально технічне забезпечення: Автомобіль “Газ-52”, “Москвич-412”
заправочні матеріали.

Місце проведення: Навчальний автодром

Час: 2 год.

Хід заняття.

І. Організаційна частина.

Перевірка готовності учня до занять.

Запис у журналі по О.П.

ІІ. Вступний інструктаж.

Оголошення теми та мети заняття.

Перевірка домашнього завдання.

Інструктаж учня по правилам техніки безпеки та О.П.

ІІІ. Текучий інструктаж.

Провести Щ.Т.Д. за автомобілем.

Перевірити готовність автомобіля.

Виконати вправи по водінню автомобіля вперед.

Виконати вправи по виконанні поворотів “вправо”, “вліво”, і “розворот”.

Виконати вправи по водінню автомобіля заднім ходом, виконуючи вимоги
правил дорожнього руху.

Закріпити набуті знання і вміння по водінню автомобіля в різних
напрямках.

ІV. Зключний інструктаж.

Відмітити досягнення мети заняття.

Вказати на помилки допущені учнем в ході заняття і вказати шлях їх
виправлення.

Оцінити учня і обґрунтувати оцінки.

Дати домашнє завдання.

Література:

Водіння автомобілів, тракторів і комбайнів. Автор: В.Д.Симоненко. “Вище
школа” 1988 р.

Похожие записи