Ліворук Ольги Антонівни

Директор Канівської гімназії

імені Івана Франка Канівської

міської ради Черкаської області

Формування пошуково-дослідницьких здібностей учнів у навчально-виховному
процесі

Канівської гімназії імені Івана Франка

Людина із здібностями не народжується. Вона народжується із задатками.
Не існує задатків до окремих видів діяльності – математики, музики,
професійної діяльності тощо. Задатки – це недиференційовані,
анатомо-фізіологічні, морфологічні особливості організму, які не мають
прямого відношення до успішності людини в діяльності.

Усі немовлята, які народжені без патологій, мають приблизно однакові
задатки, достатні, щоб досягти значних успіхів у будь-якому виді
діяльності. Різниця між здібностями дорослих людей у більшості випадків
зумовлена не різницею в їх вроджених задатках, а особливостями розвитку
здібностей (чи не розвитку).

Отже, задатки – це вроджене утворення, а здібності – набуте. Здібності –
це не причина успішності людини в діяльності, а наслідок розвитку
задатків у діяльності. Педагогам слід пам’ятати, що коли дитина ніколи
не була включена у якусь діяльність, у неї не може бути здібностей до
цієї діяльності. В умовах шкільного навчання міцні знання, хороші
уміння, сформовані навички – насправді це результат, в першу чергу,
особистісного розвитку, а вже потім розвитку здібностей. Проблема
полягає в тому, що на відміну від раннього дитинства у шкільному віці
знання, уміння і навички включаються в соціальний контекст розвитку
особистості і втрачають утилітарний характер. На питання навіщо вони
потрібні, далеко не кожен може дати відповідь. Тому нашим навчальним
закладом обрано шлях з 1999 року працювати за програмою «Росток» (автор
Т. О. Пушкарьова), де в навчально-виховному процесі використовуємо
інтегративно-гуманітарний підхід, який сприяє пізнанню світу як цілісної
системи, усвідомленню дитиною себе як частинки природи.

Учні займаються науково-дослідною, пошуково-дослідною роботою,
поглиблюючи свої знання на базі лабораторії екологічного моніторингу
Канівського державного природного заповідника (директор М. Г. Чорний,
кандидат біологічних наук). Наукові працівники заповідника є викладачами
в Канівській гімназії імені Івана Франка, що викладають матеріал на
більш високому теоретичному рівні, це вимагає від дітей більш розвиненої
логіко-абстрактної сфери, гімназисти виконують більш складні види
навчально-розвивальної діяльності, відкриває неабиякі можливості для
стимулювання й розвитку творчої пошукової ініціативи дітей, заохочення
їх до спільної праці з вченими. Працюємо над популяризацією висновків з
екологічних теорій, що конкретизують недоступні мисленню учнів важкі
наукові формулювання у вигляді простих життєвих істин, таких як відомі
чотири екологічних закони Б. Коммонера:

Все зв’язано з усім.

Все мусить кудись діватися.

Природа знає краще.

Ніщо не дається даром.

Враховуючи етапи розвитку здібностей (наслідування – дошкільний вік,
співробітництво – молодший шкільний вік, конкуренція – підлітковий вік,
орієнтація на цінності груп вищого рівня – юнацький вік, орієнтація на
власні цінності – доросла людина), розробляємо моделі освітньо-виховної
роботи з учнями:

молодша ланка – природничі стежки, головна мета яких – виховання
екологічно грамотної поведінки людини в природі і поширення знань про
природу та людину як невід’ємні частини довкілля;

Цікаві проекти з даного напрямку вчителів початкової ланки Демидової
І.Ю. «Мелодії Канівського лісу», Лихошерстої О.В. «Спадок – не гола
пустеля, а величний диво-гай». Проектні роботи на даних екологічних
стежинах розробляються на два роки під науково-практичним супроводом.
Саме так розроблялися: інтегрований урок математики і довкілля у 2 класі
на лоні природи, бінарний урок (основи здоров’я і математика),
урок-мислення серед природи (2 клас – українська мова), екскурсія-похід
«На лісовій галявині», екскурсії-спостереження тощо. Подорожуючи
природними стежками, учні 4 класу помітили, що зникають окремі види
рослин Канівського природного заповідника, зокрема, підсніжник,
дзвіночки тощо. Виник задум колективного проекту «Врятуй квітку».

Під час обробки зібраного матеріалу у 2001 році Василенко Тетяна виявила
вміння акцентуватися на питаннях, пов’язаних з темою, правильно
інтерпретувати їх в розрізі досліджуваного питання. Виникла спільна
наукова робота «Репатріація підсніжника звичайного в лісові масиви
Канівського природного заповідника». Роботою керували наукові пошукачі,
кандидати біологічних наук заповідника, вчителі біології, географії
гімназії. В 2003 році робота з означеного питання була визнана
переможцем (І місце в ІІ етапі захисту робіт МАН, ІІІ місце в ІІІ
етапі). Такий шлях проходить кожна робота, що заявляється учасником.

Вчителі працюють над методичними наробками «Практична спрямованість
викладання предметів». Цікавими є доробки Бальнової Р.С. «Практична
направленість викладання математики» (5 кл.), «Прийоми формування
практичних умінь і навичок при навчанні геометрії» (6 кл.), «Практична
спрямованість викладання фізики» (7 кл., вчитель Чигрін І.В.).

Послідовною дослідно-пошуковою роботою заклопотана вчитель біології
Гончаренко С.О., яка використовує особистісні дослідницькі методи.
Спостереження, висновки про лісові покриття Канівського заповідника, що
в науковому плані представляють значний інтерес, спонукали наукову раду
гімназії узагальнити матеріал, рекомендувати для написання курсових
робіт, для підготовки науково-дослідних робіт у структурі Малої академії
наук:

«Моніторинг популяції білого лелеки», «Геоморфологічні та
мікрокліматичні особливості поширення реліктових видів рослин в
Канівському природному заповіднику», «Вплив Канівської ГЕС на розвиток
берегової ерозії в її нижньому б’єфі на ділянці річки Дніпро (від шлюзу
до Канівського природного заповідника)».

Хочеться відмітити плідну роботу вчителів біології та Сімферопольського
університету (екологічний табір, директор Котова Тетяна Борисівна).

j)3/4

&

gd±[I

gd±[I

gd±[I

„Ae^„Aea$gd±[I

&

gd±[I Оскільки заклад має і гуманітарне спрямування, педагогічний
колектив застосовує різні стратегії обдарувань. До основних включаємо
прискорення (тобто більш швидкий темп вивчення матеріалу) і збагачення
(це збільшення обсягу навчального матеріалу). Вони використовуються в
поєднанні. Однак слід зазначити, що повне їх застосування у нашому
закладі неможливе. Адже маємо не лише обдарованих учнів. Провінційне
містечко не може собі дозволити утримувати школу нового типу як цього
вимагає сьогодення. Слабке технічне забезпечення, обмеженість,
застарілість або й повна відсутність роздаткового ілюстративного
матеріалу, сучасної бібліотеки і т.д. Та і держава не враховує специфіку
роботи закладів нового типу. Тому й доводиться виживати в цих умовах
затяжної перебудови, весь тягар перекладаючи на плечі
ентузіаста-учителя, який наперекір усьому намагається «сіяти розумне,
добре, вічне».

Ще одна зернина, яка, сподіваюсь, проросте буйним колосом – це робота з
Франкознавчим центром при Львівському національному університеті.
Накреслено спільні заходи для роботи в рамках «гімназія – Інститут
франкознавства» (директор Святослав Михайлович Пилипчук). Ведеться
листування з науковцями ЛНУ, Дрогобицького педагогічного університету,
маємо допомогу від Горака Романа Дмитровича – директора
Літературно-меморіального музею Івана Франка у м.Львові. Почесний
консультант – внук по сину Тарасу – Роланд Франко. Ці почесні люди –
очікувані гості для гімназійної родини. Ми маємо спільні проекти, над
якими працюємо, і вже через два роки можемо говорити про захист своїх
ідей на високому рівні.

Педагоги розробляють технології, що дають можливість індивідуального
розвитку кожного учня, в першу чергу обдарованого. Ми усвідомлюємо те,
що повинні навчити вихованців мистецтву жити, допомогти оволодіти
життєвою компетентністю. Отже, колектив у пошуках змістовних,
технологічних, виховних аспектів розвитку життєвої компетентності.

Наш заклад працює в шестиденному режимі (9-11 класи), а для решти
контингенту субота – день навчальних студій, на яких втілюються проекти
вчителів:

5-6 класи — соціальна компетентність (розуміння та співпраця з
представниками інших культур, різниця в соціальних умовах,
функціональній грамотності – уміння використовувати знання на практиці,
уміння навчатись упродовж життя, комунікативній компетентності та
екологічній);

7-9 класи – соціальна компетентність (ціннісні орієнтації,
самокомпетентність, політична компетентність, фізична);

10-11 класи – підключаємо вже культурні компетентності, які поєднані з
усіма групами компетентностей.

Отже, зрозуміло, що початкова школа та другий ступінь забезпечують
розвиток базових та похідних компетенцій, а третій ступінь (10-11 класи)
направлений на забезпечення здатності особистості свідомо і творчо
визначати і здійснювати своє життя. Частково під впливом
навчально-виховного процесу, частково під впливом вступу старшокласників
в самостійне доросле життя, їх перших «дорослих» вчинків.

Першочерговим завданням управлінської діяльності є налаштування роботи
педколективу на створення педагогічних умов для самореалізації
особистості учня, соціальне схвалення його творчої поведінки, вироблення
потреб в активно-творчій діяльності психологічно, фізично та соціально
здорової особистості.

На сьогоднішній день навчальний заклад має свою філософію освіти, своє
бачення перспектив розвитку сучасного освітнього процесу і пов’язує його
з суб’єктно-вчинковою освітньою парадигмою, педагогічною теорією вчинку,
«яка на даний час існує лише у першому наближенні» (І. Д. Бех). Саме
вона пропонує освіті України, що реформується, інноваційні за своєю
сутністю наукові уявлення (які до того ж мають сильне ментальне коріння,
духовну глибину), котрі можуть кардинально змінити той
технологічно-виховний арсенал, яким має володіти сучасний педагог.

Тому навчальний заклад у 2006 році підписав угоду про співпрацю у
проведенні експериментальної науково-дослідної роботи між Інститутом
соціальної та політичної психології АПН України та Канівською гімназією
імені Івана Франка. Була розпочата співпраця науковців та
освітян-практиків, результатом чого у червні 2007 року стало надання
гімназії статусу експериментального навчального закладу Всеукраїнського
рівня (Наказ МОН України № 472 від 11.06.2007 року «Про проведення
дослідно-експериментальної роботи на базі Канівської гімназії імені
Івана Франка Черкаської області»).

До експериментальної пошукової роботи на базі лабораторій ІСПП АПН
України було залучено обдаровану учнівську молодь гімназії. В рамках
робіт МАН (номінація «Психологія») проведено дослідження ученицею 10
класу Захарченко Анною: «Уявлення про вчинок у свідомості учнів старшого
шкільного віку» (III- тє місце у другому етапі МАН) (керівник: магістр
психології Шульга В. Д., науковий консультант: доктор психологічних
наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії методології
психосоціальних та політико-психологічних досліджень Інституту
соціальної та політичної психології АПН України Татенко В. О.) та
дослідження «Соціально-психологічні особливості відображення політичної
реальності в уявлення старшокласників», яке проведене ученицею 10 класу
Лисогор Віталіною (керівник: магістр психології Шульга В. Д., науковий
консультант: кандидат психологічних наук Жадан І. В.).

Сьогодні заклад працює в режимі інноваційного освітнього навчального
закладу України, працює над виробленням технології організації
навчально-виховного процесу на засадах суб’єктно-вчинкового підходу, що
перш за все дає шлях розвитку здібностям кожної дитини, кожної дитячої
індивідуальності.

Вже є перші теоретичні, методичні і практичні напрацювання, про що
свідчать матеріали науково-методичного посібника «Школа вчинку як модель
Школи майбутнього», представленого навчальним закладом на Всеукраїнській
виставці «Освіта України – 2008».

Школа вчинку на Канівській землі розпочинає свій життєвий шлях, вона
має право на існування, оскільки є виразником повноцінного життя
сучасних вчителів та сучасних учнів, можливою моделлю Школи майбутнього.

PAGE

PAGE 6

Похожие записи