Реферат на тему:

Формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових
класів у процесі навчання

Для людини, яка зробила свій вибір на користь педагогічної діяльності,
найбільш важливими є наявність всебічного їх розвитку. В діяльності
вчителя професіоналізм вимірюється рівнем педагогічної майстерності.
Практика роботи педагогічних навчальних закладів з формування
професійної майстерності вчителя переконує, що в умовах відродження
національної школи, культури та самосвідомості народу вчитель як творча
особистість робить педагогічний процес живим, багатогранним.

Тому і нині зразком високоефективного вирішення згаданих питань є
педагогічна діяльність В.О. Сухомлинського. Його основні методологічні
позиції: школа – це найперше вчитель і особистість учителя – наріжний
камінь виховання, якому народ довіряє своє майбутнє.

В умовах оновлення національної школи місія вчителя особлива. Він має
бути активним організатором, наполегливим, вміти володіти собою і
впливати на інших таким чином, щоб кожен учень усвідомлював себе як
“Громадянина, як хранителя духу народу, його ідей, його багатств і
цінностей, його не минущої величі”, – стверджував В.О. Сухомлинський .

Справжній педагог до школи приходить не часто. Тому, як директор Василь
Олександрович проводив копітку роботу з молодими вчителями і прагнув
того, щоб через три – п’ять років після закінчення вузу той знав у
десятеро більше ніж на початку своєї педагогічної діяльності, щоб йому
не загрожувало “духовне закостеніння”, а учням “нудне” зубріння.
“Інтелектуальне зростання, постійне збагачення, оновлення, поповнення,
поглиблення, удосконалення знань – це питання життя вчителів” .

Z

\

??????????Постійне поповнення знань – це справа не лише початкуючих
молодих учителів, а й тих, хто працює в школі десятки років, стверджував
В.О. Сухомлинський. Набуття педагогічної майстерності процес тривалий.
Він починається в стінах педагогічного навчального закладу і
продовжується все життя.

Особа вчителя надзвичайно багатогранна, і в кожному конкретному випадку
виявляються ті чи інші цінні моменти. Саме вчитель поєднує в собі дві
спеціальності.

Він має бути фахівцем не лише з того предмета, який викладає, а й
педагогом-вихователем, тобто поєднувати в собі майстерність викладача і
вихователя. Навчаючи він має не лише передавати учням знання, й
прищеплювати гуманні ідеали, пробуджувати потребу до суспільно корисної
діяльності, виховувати активну позицію.

Учительська професія, зазначав В.О. Сухомлинський, – особлива, її не
можна порівняти ні з якою іншою: “…це людинознавство, постійне
проникнення в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється”
(Т.2. – с.421). Професійна самостійність і творча активність вчителя
виступають як лаконічне завершення процесу формування вчителя – майстра
педагогічної справи. Василь Олександрович дає пораду вчителю-початківцю:
все життя збагачувати власну педагогічну і психологічну культуру,
щомісяця поповнювати домашню бібліотеку трьома книгами, одна з яких –
“про душу дитини”.

Педагогічна майстерність формується поступово:

при одержані студентами теоретичних знань під час вивчення педагогічних,
методичних та інших вузівських дисциплін;

при проходженні ними педагогічної практики;

поступово удосконалюється у процесі професійної діяльності.

Як бачимо, педагогічна майстерність – це дуже складне багатогранне
поняття, яке містить у собі різні складові (індивідуальні особливості
педагога, його здатність до спілкування, рефлексії, використання
передових методик та ін.).

Похожие записи