Реферат

Формування національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної
до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення

Пелих У.Р. у своїй роботі порушує проблему «Формування національної
свідомості, духовно багатої особистості, здатної до самовизначення.
Самореалізації та самовдосконалення».

Основна увага сконцентрована на завданнях, поставлених перед педагогами,
а саме:

формування в учнів орієнтирів на загальнолюдські цінності, любов до
своєї держави, її народу, готовність брати активну участь у процесах
державотворення;

пошук нових ідей, шляхів організації виховної роботи з учнями;

впровадження нових виховних технологій.

Пелих У.Р. звертає увагу на те, що розбудова української держави
неможлива без пробудження національної свідомості українського народу,
української молоді. Щоб виховати національно свідому особистість,
необхідно вивчати історичне минуле України, її культуру, мистецтво.
Народні традиції та звичаї тощо. Поняття «національної свідомість» є
невід’ємним атрибутом національного життя і національної культури. Воно
означає розуміння своєї належності до нації, її самобутності та
відмінності від інших. У нинішній ситуації перед кожним громадянином
можна поставити таке питання: Хто ти є на українській землі – господар,
гість чи ворог?

В даній роботі вказуються шляхи вирішення проблеми формування
національно свідомої особистості, наводяться приклади із життя школи.

Нова школа – од початкової до вищої – повинна бути пройнята національно
свідомим натхненням…

Софія Русова

Якщо маленька людина в маленькому місті сумлінно робить свою маленьку
справу – Всесвіт стає кращим.

Східна мудрість

Древні мудреці говорили: «Виховання – це наука, яка навчає наших дітей
обходитися без нас», тобто інтерпретація сьогодення – добре знати себе,
використовувати власний потенціал, вміти створювати ситуації успіху,
писати й реалізовувати власний сценарій.

Національна доктрина розвитку освіти поставила за мету виховання
особистості, морально досконалої людини, яка могла б розв’язати складні
проблеми, що постали перед нашою державою.

Адже, сьогодення – це період, коли змінюються суспільні відносини,
загострюються соціальні проблеми, порушуються установлені норми і
правила. І найбільше страждає від цього молодь.

За Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні
метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї
країни… здатного виявляти національну гідність, знати свої обов’язки і
права, бути конкурентноспроможним, успішно само реалізовуватися в
соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

У зв’язку із цим працюю над розв’язанням проблеми: «Формування
національної свідомості, духовно багатої особистості, здатної до
самовизначення. Самореалізації та самовдосконалення».

Виходячи з цього, ставлю перед собою такі завдання:

формування в учнів орієнтирів на загальнолюдські цінності, любов до
своєї держав, її народу, готовність брати активну участь у процесах
державотворення;

пошук нових ідей, шляхів організації виховної роботи з учнями;

впровадження нових виховних технологій.

Виховний процес сьогодні – це природна, ініціативна, самобутня.
Непередбачено зміцнювальна життєдіяльність дитини й колективу, в якому
вона існує. Виховання має бути особистісним. У центрі повинна стояти
особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних і безпечних
умов її розвитку, реалізації її природного потенціалу.

Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього. На
кожному історичному етапі вихователям доводиться поряд із вічними
розв’язувати також проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення.

Розбудова української держави неможлива без пробудження національної
свідомості українського народу, української молоді. Тому особливе
занепокоєння сьогодні викликає брак у багатьох молодих людей
усвідомлення себе як частини народу співвіднесення своєї діяльності з
інтересами нації.

Кожен громадянин суверенної України повинен мати свою національну
свідомість. Без духовного багатства, сконденсованого в цих поняттях,
неможливий повноцінний внутрішній світ людини – громадянина.

Поняття «національна свідомість» є невід’ємною культури. Воно означає
розуміння своєї належності до нації, її самобутності та відмінності від
інших. Усвідомлення своєї національної належності виникає на підставі
уявлення про національну спільність, її типові риси і характер, історію,
її етнічний склад і етнічну територію, систему національних цінностей
(історичних, духовних, культурних та інших).

У нинішній ситуації перед кожним громадянином можна поставити таке
питання: Хто ти є на українській землі – господар, гість чи ворог? Якщо
ти не підтримуєш Україну, не захищаєш її честь, матеріальні і культурні
надбання, природні ресурси, саму природу, землю, воду, повітря – ти не
патріот України.

У будь-якій національній державі освіта і виховання спрямовані на
виховання громадянина і патріота своєї держави зі сформованою
національною свідомістю. Польському першокласнику, наприклад, в перший
день навчання, на першому уроці вчитель каже: «Ти єсть поляк! Твоя
Отчизна Польська! Люби і знай її, шануй і бережи!» В Японії існує
звичай, коли батьки влаштовують дитину до першого класу, то приводять її
на співбесіду до вчителя. У присутності батьків учитель перевіряє
готовність дитини до навчання у школі. А в кінці співбесіди пропонує
проспівати 10-12 японських пісень. Якщо дитина справилась із цим
завданням, то учитель вітає батьків із зарахуванням її до першого класу.
Якщо ні, трапляється надзвичайно рідко, учитель говорить батькам, що
їхня дитина не готова до навчання в національній школі, рекомендує
зробити висновки із співбесіди, підготувати належно і привести її
наступного року. Звичайно, цей звичай є гідним для наслідування.

Як стимулювати національне пробудження, відродити громадянське сумління
і національний обов’язок? Як виховати національно свідомих громадян,
позбутися комплексу національної неповноцінності, непевності,
байдужості? Відповіді на ці животрепетні питання шукали українські
мислителі, письменники і громадські діячі, прагнучи перетворити
національне із сфери теоретичної свідомості у практичну діяльність.

Наріжним каменем освітньо-виховної роботи в цьому напрямі має стати
усвідомлення людиною цінностей етнічної та національної
індивідуальності, розуміння специфіки національного характеру,
національних особливостей психології, мови, культури.

Для нас сьогодні проблема виховання національної свідомості набула
особливого значення й гостроти – і не лише через багатонаціональний
характер нашої країни національної самосвідомості складових її народу,
але й через пошук шляхів соціальної перебудови нашого суспільства,
необхідності його входження в русло цивілізаційного розвитку.

Почуття особистості, почуття людської гідності немислиме без
національної свідомості, основою якого є відчуття духовного зв’язку з
рідним народом. Національна ідея усвідомлюється (або відчувається
підсвідомо) з різним ступенем глибини, але без неї людина перестає бути
повноцінною особистістю., стає наче перекотиполе. Тому перше завдання
школи – передати майбутнім поколінням людський досвід в його
національній формі.

Національне відродження, консолідація української нації, всебічний
розвиток її культурно-історичного потенціалу як надзвичайно важливі
чинники духовного оновлення української нації повинні стати провідниками
орієнтирами в сучасній педагогічній і культурно-виховній роботі,
стрижнем духовно-морального виховання молоді і підлітків.

Національна свідомість і самосвідомість – це осягнення людиною себе
представником певного народу, носієм його культури, знавцем минулого і
сучасного. Діяльність якого спрямована в майбутнє.

Національна свідомість містить великий потенціал упорядкування думок і
поведінки сучасної молоді. Національна свідомість ніби виростає з
національної самоповаги – морально-етичної оцінки нацією своїх власних
вчинків і культурних надбань.

Сформована національна свідомість протистоїть завжди не лише утиску
національних почуттів, зневажливому ставленню до культурних цінностей.
Дозріла національна свідомість чинить опір і фактори будь0якого
порушення рівноправності, справедливості, людської гідності й честі.

Педагог у своїй роботі зважає на те, що відсутність ці національної
свідомості нерідко спричиняє оманливе відчуття. Другосортності,
«другорядності» рідної мови, культури, врешті самого себе, породжує
комплекс національної і громадянської неповноцінності. Національно ж
свідомому юнаку чи дівчині чужі зверхність, чванькуватість, погорда у
ставленні до представників інших національностей.

Національна свідомість формується всіма засобами рідної мови, історії,
культури, мистецтва, народними традиціями, звичками, тощо. Надійним
фундаментом, на якому успішно (розвивається) формується національна
свідомість українців, є історична пам’ять. Людина, яка любить
Батьківщину, знає і шанує історію свого народу. Вона не схильна виявляти
до неї ні безсердечної байдужості, ні ганебного глузування.

Українська національна свідомість – це відчуття і усвідомлення гордості
за приналежність до своєї нації. Національна свідомість успішно
формується в тих учнів, які в сім’ї і в школі користуються рідною мовою,
охоче вивчають історичне минуле України, її культуру.

&

\ U *

» $ & ( uuuuuuuuoooooaeTHOOOCCCCC

&

*-\U* A»d$?&$(D+issI???????????????

&

„,

^„,

„,

^„,

‡c‡oooooooooooooooooooooooooooo

е на території села. Основу організації становлять гурти. Кожний клас (з
5 по 11) – гурт. Гурт має свою назву, емблему, девіз, напрямок роботи,
пісню, гуртового з числа учнів класу. Гурти працюють за напрямками руху
«Моя земля – земля моїх батьків». Мета руху полягає у вихованні
учнівської молоді на традиціях, звичаях, фольклорних джерелах свого
народу, рідного краю, національної культури. Кожен гурт працює за певним
напрямком: «Рідна мова – пісня солов’їна». «Роде наш красний…», «Струни
серця», «Кришталеві джерела», проводить експедиції «До глибини віків»,
записує легенди, притчі, приказки… рідного краю; проводить пошукову
роботу по відновленню імен національних героїв визвольного руху, історії
землеробства, природокористування села. На зібраному місцевому матеріалі
створено рукописний альманах «Ой у лузі червона калина»… На даному етапі
ведеться пошукова робота для створення краєзнавчого музею села у стінах
школи.

Учні початкових класів «подорожують» грою «Галичан очка», мета якої
залучення дітей до скарбів народної творчості, прищепити любов до
духовних оберегів пам’яті, навчити дітей розуміти навколишній світ.
Кожний клас «подорожує» своїм шляхом, який має на зву і 4 стежини (кожна
стежина – одна чверть): 1 клас – «завдання чарівної палички», 2 клас –
«Роде наш красний, роде наш прекрасний», 3 клас – «Сторона барвінкова,
де ти народився» та «Подивись, який чудовий край, де лине рідна мова» —
4 клас.

Традиційно стало кожного понеділка проводити загально шкільну лінійку,
використовуючи державну символіку та виконуючи Гімн України. Проводяться
інформаційно-пізнавальні години: Відродження козацької слави та народних
таридцій українського народу», «Шляхами Української повстанської армії»,
години спілкування, «День української писемності та культури», «День
збройних сил України», інформаційно-просвітницькі хвилини, усні журнали
«Державні символи України», «Україно моя, Україно!» тощо.

Національна свідомість формується та розвивається разом з особистістю. І
тут дуже важливо, що самі вихователі, педагоги були переконані, що без
акцентованого національного виховання у молоди людей не можуть належним
чином розвиватися такі якості, як патріотизм, відповідальність за
доручену справу, тощо. Їм потрібна глибока переконаність у тому, що
національне виховання молоді, розвиток її національної свідомості є
справді конче потрібним завданням суспільства, виконання якого в
поєднанні з іншими виховними формами сприятиме гармонійному і всебічному
розвиткові юної особистості.

«Немає у світі нічого складнішого й багатшого, ніж людська особистість,
— писав В.Сухомлинський, — Її всебічний розвиток, моральна досконалість
– мета виховання. Шлях до досягнення цієї мети такий само складний, як і
сама людина».

З цього випливає, що виховання особистості, здатної творити життя, гідне
людини, тому що найвища цінність – людина, а також гуманістичний погляд
на виховання, що ґрунтується на допомозі дітям знайти себе, розвивати
свої здібності, само реалізувати свої сили, осмислювати життєві явища,
самостійно шукати істину, знаходити власну позицію шляхом напруженої
інтелектуальної роботи.

Світ на початку ХНІ століття не просто змінюється. Його змістом,
основним виміром і разом з тим основним важелем стає розвиток
особистості, власне людський розвиток. Освітня та виховна системи є
одним з найвпливовіших факторів процесу особистісного становлення
людини. Її головне завдання – створити найкращі умови для самопізнання,
саморозвитку, а потім і самореалізації своєї сутності кожною
особистістю.

Головною метою освітньої системи ХНІ століття є створення умов для
розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України,
формування поколінь, здатних навчатися упродовж усього життя, створювати
й розвивати цінності громадянського суспільства.

Сьогодні суспільство потребує високоосвічених, ініціативних, заповзятих
людей, здібних творчо реформувати наше суспільство, збільшити
інтелектуальний потенціал країни відновити духовну культуру. Згідно з
державною національною Програмою «Освіта (Україна ХНІ століття)»
стратегічними цілями освіти в Україні є… формування творчої особистості,
забезпечення пріоритетності людини, становлення її фізичного і
морального здоров’я, відтворення і трансляція культури духовності в усій
різноманітності вітчизняних і світових зразків».

Пошук ефективних шляхів формування особистості й громадянина в нових
умовах є особливо важливим, результат діяльності якого безпосередньо
завершується в рівні сформованості в учня певних особистісних якостей.

Важливою проблемою для людини на всьому її життєвому шляху є
самовизначення. Самовизначення учня обумовлене, з одного боку,
об’єктивними вимогами суспільства, а з іншого – віковими особливостями
психічного розвитку. Основна вимога, суспільства – здійснити свій вибір.
Крім об’єктивної необхідності, вибір життєвого і професійного шляху,
потребою знайти зміст того, що відбувається, і власного розвитку та
існування. Ця потреба пов’язана з потребою в самореалізації себе в
соціально значущій діяльності, у виробленні визначної соціальної
позиції.

Для набуття адекватного нинішній ситуації суспільного досвіду діти й
підлітки потребують нових знань і соціальних умінь. Ці знанні вміння
потрібні, зокрема, для протистояння таким впливам та спокусам, як
наркотики, насильство, злочинність.

Потребою сьогодення стало підведення учнів до самовиховання та
самоосвіти. Це є два основних складники саморозвитку особистості, які
відкривають кожному шлях до самоактуалізації через керування власними
спонуками в соціумі.

Крім того виховна взаємодія в школі повинна забезпечувати процес
самореалізації та формування соціальних компетенцій кожного виховання.
Вона має бути індивідуалізована і колективна водночас, забезпечувати
процес самореалізації кожного її учасника.

Загальне поняття «самореалізація» конкретизується через такі поняття:

самовираження – активність, що спрямована на самореалізацію;

самостверджування – активність, спрямована на самореалізацію, де мотивом
виступає прагнення одержати визнання з боку інших;

само актуалізація – активність, спрямована на збагачення своїх власних
сил з тим, щоб у майбутньому мати змогу самореалізуватися на більш
високому рівні.

Завдання соціалізації та самореалізації дітей і підлітків ефективно
вирішується через залучення їх до роботи в органах учнівського
самоврядування.

У практиці роботи школи використовується така структура учнівського
самоврядування як учнівський комітет (учком), у якому працюють такі
комісії: навчальна, комісія дозвілля, дисципліни і порядку, трудова та
санітарна.

Робота учкому відображена на стенді «Голос учкому» в трьох сторінках:
«Шкільна панорама», «Відкрита камера», «Веселограй».

Проектна технологія дає можливість активізувати особистісний потенціал
кожної дитини, стимулювати інтерес учнів до певних проблем та створення
педагогом таких умов навчально-виховного процесу, результатом якого є
індивідуальний досвід діяльності учня. За допомогою вчителів учнями
створено проекти «Я – громадянин України», «Ми – за здоровий спосіб
життя», «Екологічна стежка»?

На даному етапі школа працює над пошуково-дослідницьким проектом
«Створення краєзнавчого музею», Учні працюють у бібліотеках,
зустрічаються з цікавими людьми, збирають пісні, розповіді про бойові та
трудові подвиги людей села. Діти готують літературознавчі дослідження,
вчаться обґрунтовувати і відстоювати свою думку. Проводилося свято для 5
класу «Я – особистість», учнівський форум «Обнімемо Землю красою і
любов’ю», присвячений Днюю толерантності, конференція «Служіння заради
миру».

Учні школи беруть участь у районному огляді художньої самодіяльності, у
районній роз коляді; туристичних змаганнях, тощо.

Сучасна школа вимагає оновлення змісту, форм і методів становлення
особистості на основі гуманізації життєдіяльності учня, створення
сприятливих умов для самореалізації його сил у різних видах діяльності.

Сьогодні наші учнів повинні зробити ще один важливий крок від себе до
себе, але іншого. Більш досконалого. Чи зроблять вони саме сьогодні цей
крок? Думаю, що так. Адже, кожним кроком, кожним словом створюється
уявлення дитини про себе саму як про гідну людину.

Виховувати, формувати – значить створювати. Знайти в людині людину – чи
не в цьому сенс виховання?

Література

Зякун Т. Особливості формування національної свідомості молоді та
сучасному етапі державотворення Нж. «Рідна школа» — травень, 2006 р.

Коберник О. Прогнозування виховного процесу в загальноосвітньому
навчальному закладі. Нж. «Рідна школа» — червень, 2005 р.

основи національного виховання : Концептуальна положення (частина І)/ За
заг.ред. В.Г.Кузя. – К.: центр «Київ», с. 84. 1993.

Ращенко А. Особливості формування національної самосвідомості підлітків
у позакласних закладах // Рідна школа — №7 (882) – 2003.

Соловейчк С. Головна умова вихованості // Завуч — №12 (162) – 2003.

Стельмахович М. Теорія і практика укр. нац. виховання. Посібник для
вчит.п/к. – Ів.-Фр., 196. – с.88.

Шрамко О. Духовні засади національного виховання // Рідна школа –
серпень – 2005.

Похожие записи