Реферат на тему:

Формування культури навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

Ефективність реалізації завдань реформування освіти, спрямованих на
виховання національно-свідомих і освічених громадян України, багато в
чому залежить від культуротворчої домінанти навчально-виховного процесу.
Учень сучасної школи має виховуватися непросто як носій певної суми
знань, а як справжній громадянин з властивою йому мораллю, високою
культурою праці та поведінки.

Тому особливої актуальності набуває питання особистісного розвитку
школяра та створення психолого-педагогічних умов для формування культури
навчальної діяльності. Це зумовлює поступовий перехід до
суб’єкт-суб’єктної розвиваючої взаємодії.

Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати та експериментально
апробувати систему формування культури навчально-пізнавальної діяльності
молодших школярів.

Теоретичний аналіз проблеми формування культури навчальної діяльності
молодших школярів, одержані результати науково-експериментальної роботи
підтвердили гіпотезу і дозволили зробити загальні висновки:

У ході формування культури навчальної діяльності молодших школярів
виявлена ефективність сполучення педагогічних проектів шкільних (уроки,
нетрадиційні уроки) та позашкільних (самостійна робота учнів) форм
організації навчання з проектами культури через упровадження
педагогічного управління на таких технологічних етапах: планування
системи уроків, планування уроку; планування проектів культури,
планування самостійної роботи учнів за розробленими алгоритмами.

®

?

??/?являються в навчально-виховних ситуаціях і в життєдіяльності,
складають систему умінь культури учіння учня початкової школи.

Культуроємкість навчальної діяльності молодших школярів має
індивідуальний характер, визначається шляхом розрахунку коефіцієнта
культуроємкості на основі розробленої математичної методики, яка ї
дозволяє оцінювати ефективність навчальної діяльності учнівського
колективу, групи та окремого учня.

Різні аспекти культури навчально-пізнавальної діяльності учнів
розглядалися у ряді наукових досліджень (Н.М. Свєтловська,
Н.Ф. Скрипченко, Т.К. Чекмарьова, Н.І. Прокопенко, В.О. Сухомлинський,
Л.В. Скуратівський, О.Я. Савченко).

У ході проведеного нами дослідження було встановлено такі закономірності
формування культури навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів:
чим вищий рівень професійної готовності до формування культури
навчально-пізнавальної діяльності педагога, тим швидші темпи і вища
ефективність розвитку загально навчальних умінь і навичок учнів.
Провідною у формуванні культури навчально-пізнавальної діяльності
молодших школярів виступає комплексна система вправ і завдань,
побудована з урахуванням принципів співвідношення стрижньових і супутніх
умінь і навичок, наступності та перспективності, спрямована на розвиток
допитливості та інтересу учнів, позитивної мотивації, створення
атмосфери постійного пошуку, відкриття нового.

Результати експериментальної роботи засвідчили, що сформовані впродовж
навчання в молодших класах уміння закономірно підвищать рівень культури
навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Похожие записи