Формування компетентностей молодшого школяра засобами театралізації

Театр навчає так, як не навчити жодній товстій книзі.

Вольтер.

Сучасна початкова школа покликана забезпечити становлення особистості
молодшого школяра шляхом виявлення цілісного розвитку здібностей,
формування умінь і бажання вчитися. Сучасне суспільство вимагає
здатності до самонавчання впродовж їхнього життя. Це потребує розвитку
особистісних якостей і творчих здібностей дитини, уміння розв’язувати
життєві проблеми, орієнтуватися в житті суспільства, знаходити правильні
рішення в конкретних навчальних, життєвих, а у майбутньому і професійних
ситуаціях. [3]

Ключові компетентності формуються в процесі реалізації цілісного змісту
освіти загальноосвітньої школи.

У школі поєднуються урочна і позаурочна форми навчання у кожній з яких
використовується фронтальна, групова та індивідуальна форми організації
навчальної роботи.

Велике значення у формуванні ключових компетентностей відіграють різні
форми позакласної роботи. Відвідуючи різноманітні гуртки, заняття за
інтересами молодші школярі мають змогу застосовувати набуті знання,
вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних
ситуаціях.

На мою думку, однією із форм позакласної роботи в школі, яка сприяє
розвитку таких ключових компетенцій, як: інформаційно-комунікативна,
соціальна, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна є
організація роботи театральних гуртків. [2]

Для забезпечення комунікативної компетенції в учнів необхідно 
сформувати готовність співпрацювати у колективі, а саме в дружному
колективі маленьких ляльководів. Учні оволодівають різними видами
мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння та інш. Молодші школярі  
дуже люблять дивитися вистави лялькового театру, вони бачать, як
спілкуються на ширмі знайомі і улюблені ляльки: ведмедик, зайчик, котик,
собачка, які ожили, почали рухатись і говорити, стали ще принаднішими і
цікавішими.

Ключова соціальна компетенція передбачає здатність діяти в життєвих
ситуаціях відповідно до соціальних норм і правил. Для цього під час  
вистав вчимо дітей грати як позитивних героїв, так і негативних, а,
найголовніше, аналізувати їхню поведінку.

Загальнокультурна ключова компетенція стосується сфери розвитку культури
особистості. Реалізація цієї компетенції в процесі відвідування занять
гуртка передбачає формування культури міжособистісних відносин,
толерантної поведінки, моральних якостей, а також ознайомлення з
історією виникнення лялькового театру. Діти мандрують у історичне
минуле. Перед ними постають питання:

Коли, в якій країні виник ляльковий театр?

Чиї руки створили першу в світі ляльку?

З чого виробляли ляльки?

o Ae

?????????????z? розглядати  ляльковий театр тільки як розвагу. Він має
важливе виховне значення. Дуже важливо, щоб діти бачили приклади дружби,
доброти, товаристськості, працьовитості. Розвиток громадянської
компетенції у початковій школі має на меті формування у дітей знань і
уявлень про українське суспільство, рідний край, розкриття на доступному
рівні особливостей взаємодії людей у родині, колективі, суспільстві,
виховання в них позитивного особистісного ставлення до цінностей і
символів української держави, виховання гуманної, соціально активної,
відповідальної особистості. [4] Лялькові вистави можна вдало використати
на уроках громадянської освіти, читання, основ здоров’я. Розповідаючи на
уроках «Основи здоров’я» про Декларацію прав дитини, використовую
ляльковий театр для інсценізації ситуацій, де знову головними героями є
улюблені тваринки. Це інсценізація ситуації «Мої права», «Про маленького
котика». Працюючи над ляльковою виставою «Бережи ялинку» в учнів
розвивається пізнавальна активність, формується екологічне мислення,
виховується любов і дбайливе ставлення до природи.

Здоров’язбережувальна компетенція сприяє формуванню у дітей навичок
здорового способу життя. Співпрацюючи з героями вистав у ляльковому
театрі, діти оволодівають правилами поведінки, умінням товаришувати,
спілкуватися, дружити з хлопчиками і дівчатками. Діти закріплюють
важливі уміння і навички, що формують етичну поведінку, яка складовою
здорового способу життя.

Глядачами лялькових вистав є не тільки учні, а і їхні батьки. Показуючи
батькам виставу «Як Василько став спортсменом», демонструємо на ширмі
слова-звернення до дорослих «Хай піклуються з дитинства і мама, і татко,
щоб здоровими зростали їх любі малятка». Адже мета цієї вистави —
показати, яке значення для здоров’я дітей має заняття спортом, щоранкове
виконання фіззарядки.

Запровадження компетенцій у зміст освіти зумовлене потребою
пристосуватися до швидкої зміни суспільно-економічних умов, адаптуватися
в змінених умовах, уміння знаходити шляхи розв’язання проблем, що
виникають у практично-пізнавальній, комунікативній та інших видах
діяльності.

І саме ляльковий театр є тим інтерактивним методом під час якого кожний
школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність. Працює в
атмосфері співробітництва і взаємодії. [1]

Список літератури

1. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань
запровадження  компетентісного підходу  в українській освіті/
О.І.Пометун// Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід
та українські перспективи; під заг. ред. О.В.Овчарук. –К.: К.І.С., 2004.
– С.66-72.

2. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи; під заг. ред. О.В.Овчарук. –К.: К.І.С., 2004. –
112 с.

3. Стратегія реформування освіти  в Україні: рекомендації з освітньої
політики. –К.: К.І.С., 2003. – 296 с.

4. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти. – К., 2009. – 240
с.

Похожие записи