Реферат на тему:

Формування інтересу студентів до занять фізичною культурою в умовах
нової соціокультурної реальності

У Національній доктрині розвитку фізичної культури та спорту
зазначається, що фізична культура як складова загальної культури,
суспільними проявами якої є фізичне виховання та масовий спорт, є
важливим чинником здорового способу життя, профілактики захворювань,
організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей та
створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини. Фізичне
виховання виступає базовою, інтегруючою ланкою, яка має значний
потенціал формуючої, виховної дії на особистість. Така його базова роль
зумовлена тим, що, на відміну від інших видів виховних упливів, дія
засобами фізичного виховання реалізується перш за все у матеріальному
вигляді. Результати такої дії знаходять віддзеркалення в удосконаленні
багатьох фізіологічних функції, у тому числі й тих, які забезпечують
функціонування психічних процесів, ефективну інтелектуальну діяльність,
нормальний душевний стан людини, забезпечуючи її фізичне й духовне
здоров’я. Завдяки цьому удосконалюється своєрідна матеріальна основа для
всього розмаїття форм виховних упливів. Разом з цим цілеспрямоване
використання засобів фізичної культури безпосередньо позначається на
вихованні особистості. Загальновідомим є їх благотворний уплив на
формування морально-вольових якостей: сміливості, рішучості,
наполегливості в досягненні мети, дисциплінованості, комунікабельності,
суспільної активності, формуванні активної життєвої позиції. Це й
зумовлює важливу роль фізичного виховання в реалізації завдань усіх
інших форм виховної роботи. Свій вагомий внесок фізичне виховання робить
у процес морального виховання особистості, що є стрижневим елементом
усієї системи виховних дій. Фізичне виховання нерозривно пов’язане з
естетичним. Краса здорового людського тіла, граціозність і спритність
рухів завжди служили джерелом натхнення для художників і артистів,
поетів і митців усіх жанрів. До сьогодні хвилюють нашу уяву скульптурні
ансамблі й окремі унiкальнi твори зодчих, що закарбували красу людського
тіла, зокрема скульптури атлета Стефаноса, Аполлона, Геракла.

Проблемі з’ясування теоретичних і методичних основ фізичного виховання
присвятили свої праці відомі вітчизняні науковці В.Ареф’єв,
О.Демінський, О.Дубогай, Т.Круцевич, О.Куц, Ю.Похоленчук, Б.Шиян. У наш
час різні аспекти розвитку фізичного виховання студентів у вищих
навчальних закладах України розглядали у своїх працях дослідники
В.Білогур, І.Боднар, Л.Долженко, А.Домашенко, А.Драчук, В.Єднак,
В.Затилкін, О.Зеленюк, С.Канишевський, Г.Клименко, С.Кривицький,
М.Курочкіна, Т.Кутек, О.Малімон, С.Ніколаєв, Ю.Новицький, Р.Раєвський,
В.Романенко, С.Савчук, М.Третьяков, О.Тимошенко, Л.Хрипко, Г.Цибіз,
І.Чабан, Л.Щербак. Мета дослідження – визначити основні аспекти
формування в студентів інтересу до занять фізичною культурою в умовах
нової соціокультурної реальності.

Аналіз педагогічної літератури свідчить про те, що у структурі інтересу
розрізняють три основні компоненти: емоційний, пізнавальний
(когнітивний) і поведінковий [2, с. 45]. Емоційний компонент є
обов’язковим для будь-якого інтересу, він пов’язаний з потребою (її
задоволенням або незадоволенням) і виражається в тому, що людина завжди
переживає певні почуття, позитивні або негативні емоції стосовно об’єкта
або діяльності. Основні показники емоційного компонента: задоволення,
задоволеність, величина потреби, оцінка особистої значущості,
задоволеність фізичним “Я”. Пізнавальний компонент пов’язаний з
усвідомленням властивостей об’єкта, розумінням його придатності для
задоволення потреб, пошуком і підбором засобів, прийнятних для
задоволення потреби, що виникла. Цей компонент спирається на знання,
переконання, думки й установки людини. Основні показники пізнавального
інтересу: переконаність у користі занять фізичною культурою та спортом;
визнання (глибоке усвідомлення) особистої необхідності занять; певний
рівень знань; прагнення до пізнання й розширення знань. Поведінковий
компонент – вирішальний для реалізації мотивів і цілей безпосередньої
діяльності. У ньому активно відображаються найраціональніші способи
задоволення потреби.

Фізична культура визначається як діяльність, яка цілеспрямовано здійснює
вплив на процес фізичного вдосконалення людини, що дозволяє забезпечити
цілеспрямований розвиток її життєво важливих фізичних якостей і
здібностей. Проблема фізичної культури й ціннісної орієнтації
особистості ставиться й вирішується в межах сучасної соціологічної науки
перш за все як проблема наявності й сили виразності інтересу в людини –
представника певного суспільства, певної соціальної групи – до активних
занять певними видами фізкультурної і спортивної діяльності (причому
предметом вивчення є як реальне, так і декоративне ставлення людини до
таких занять) [1]. У аналізованій проблемі є й інший, не менш
змістовний, актуальний, але такий, що ще не користується помітною
популярністю в дослідників, момент – уплив характеру, інтересу
особистості до фізкультурної діяльності, яку ця особистість здійснює,
займає в процесі цієї діяльності, на можливість останньої виступити саме
в якості феномена фізичної культури.

56,52% студентів другого курсу і 55,43% студентів третього курсу ЗНТУ.
На жаль, зовсім не виконують фізичні вправи самостійно 8,59% студентів
першого курсу, 17,39% студентів другого курсу і 10,86% студентів
третього курсу ЗНТУ.

Таблиця 1

Показник кількості студентів ЗНТУ щодо виконання фізичних управ
самостійно (%)

з/п Відповідь 1 курс

128 чол. 2 курс

184 чол. 3 курс

175 чол.

1. Так, регулярно виконую 31,25 25,00 33,14

2. Виконую, але не регулярно 58,59 56,52 55,43

3. Зовсім не виконую 8,59 17,39 10,86

4. Інша відповідь 1,56 0,54 0,57

Результати таблиці 2 свідчать про те, що фізичні вправи виконують
організовано й систематично (у секції, клубі, фізкультурно-оздоровчому
комплексі) 33,59% студентів першого курсу, 25% студентів другого курсу і
28,57% студентів третього курсу ЗНТУ. Не виконують фізичних вправ
організовано й систематично 66,41% студентів першого курсу, 75,00%
студентів другого курсу і 71,43% студентів третього курсу ЗНТУ.

Таблиця 2

Показник кількості студентів ЗНТУ щодо виконання фізичних вправ
організовано (%)

п/п Відповідь 1 курс

128 чол. 2 курс

184 чол. 3 курс

175 чол.

1. Так, виконую 33,59 25,00 28,57

2. Ні, не виконую 66,41 75,00 71,43

Аналізуючи дані таблиці 3, ми спостерігаємо, що вважають необхідними
заняття фізичними вправами 60,16% студентів першого курсу, 29,35%
студентів другого курсу і 34,86% студентів третього курсу ЗНТУ. Не
вважають необхідними заняття фізичними вправами 8,59% студентів першого
курсу, 0,54% студентів другого курсу і 9,14% студентів третього курсу
ЗНТУ. Нам імпонує, що переважна більшість студентів ЗНТУ вважають
необхідними заняття фізичними вправами.

Таблиця 3

Показник кількості студентів ЗНТУ щодо ставлення

до необхідності занять фізичними вправами (%)

п/п Відповідь 1 курс

128 чол. 2 курс

184 чол. 3 курс

175 чол.

1. Так 60,16 29,35 34,86

2. Швидше так, ніж ні 13,28 32,07 25,14

3. Швидше ні, ніж так 14,84 38,04 29,14

4. Ні 8,59 0,54 9,14

5. Важко відповісти 3,13 0,00 1,71

Аналізуючи дані таблиці 4, ми спостерігаємо, що люблять і охоче
займаються на заняттях з фізичного виховання у технічному університеті
53,13% студентів першого курсу, 25,54% студентів другого курсу і 33,14%
студентів третього курсу ЗНТУ. Відвідують і займаються, але ставляться
до занять з фізичного виховання байдуже 31,25% студентів першого курсу,
29,89% студентів другого курсу і 37,71% студентів третього курсу ЗНТУ.

Таблиця 4

Показник кількості студентів ЗНТУ щодо відвідування занять

з фізичного виховання (%)

п/п Відповідь 1 курс

128 чол. 2 курс

184 чол. 3 курс

175 чол.

1. Люблю й охоче займаюся 53,13 25,54 33,14

2. Відвідую і займаюся, але ставлюся до них байдуже 31,25 29,89 37,71

3. Прагну не відвідувати 10,16 34,24 25,14

4. Інша відповідь 5,47 10,33 4,00

Аналіз результатів анкетування, поданих у таблиці 5, свідчить про те, що
власне бажання послужило безпосередньою причиною наміру зайнятися
фізичними вправами 58,59% студентів першого курсу, 36,41% студентів
другого курсу і 27,43% студентів третього курсу ЗНТУ. Порада друзів
стала причиною наміру зайнятися фізичними вправами 14,06% студентів
першого курсу, 16,85% студентів другого курсу і 20,00% студентів
третього курсу ЗНТУ. Реклама в засобах масової інформації стала причиною
наміру зайнятися фізичними вправами 9,38% студентів першого курсу, 8,15%
студентів другого курсу і 9,14% студентів третього курсу ЗНТУ.

Таблиця 5

Показник кількості студентів ЗНТУ щодо причин їх наміру зайнятися
фізичними вправами (%)

п/п Причина наміру зайнятися фізичними вправами 1 курс

128 чол. 2 курс

184 чол. 3 курс

175 чол.

1. Власне бажання 58,59 36,41 27,43

2. Порада рідних 6,25 21,74 28,00

3. Порада друзів 14,06 16,85 20,00

4. Оголошення вулицями 6,25 8,15 12,00

5. Реклама в засобах масової інформації 9,38 8,15 9,14

6. Приклад батьків 3,91 3,26 1,71

7. Приклад друзів 1,56 5,44 1,71

Власне бажання послужило безпосередньою причиною наміру зайнятися
фізичними вправами 36,41% студентів другого курсу. Порада друзів стала
причиною наміру зайнятися фізичними вправами 16,85% студентів другого
курсу. Реклама в засобах масової інформації стала причиною наміру
зайнятися фізичними вправами 8,15% студентів другого курсу (див. рис.1).

Рис. 1. Розподіл студентів (юнаків) 2 курсу ЗНТУ за визначенням причини
їх наміру займатися фізичними вправами

Аналіз педагогічної літератури свідчить про те, що інтереси виникають на
основі мотивів і цілей фізкультурно-спортивної діяльності та пов’язані:
1) із задоволенням процесом занять фізичною культурою та спортом
(динамічність, емоційність, новизна, різноманітність, спілкування); 2) з
результатами занять (придбання нових знань, умінь і навичок, оволодіння
руховими діями, випробування себе, подолання великих навантажень,
поліпшення результату, отримання спортивного розряду); 3) з перспективою
занять (фізична досконалість і гармонійний розвиток, виховання рухових і
особистих якостей, зміцнення здоров’я, підвищення майстерності).

Викладачам кафедр фізичного виховання вищих технічних навчальних
закладів при проведенні занять з дисципліни “Фізичне виховання” слід
враховувати три рівні розвитку інтересу: 1) низький, елементарний
рівень, який характеризується епізодичністю; 2) середній рівень, який
спрямований на формування позитивних емоцій, пов’язаних з виконанням
фізичних управ; 3) високий рівень інтересу, який спонукає до
систематичних занять фізичною культурою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лукьяненко В.П. Физическая культура: основы знаний: Учебное пособие.
– М.: Советский спорт, 2003. – 224 с.

2. Фурманов А.Г. Оздоровительная физическая культура: Учебник для
студентов вузов / Под ред. А.Г.Фурманова, М.Б.Юспа. – Минск: Тесей,
2003. – 528 с.

Похожие записи