Чорновіл Вікторія Олександрівна,

Коливай Валентина Іванівна,

учителі початкових класів,

Черкаська загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №32

Черкаської міської ради

Формування інтелектуальної культури молодшого школяра

Сучасне суспільство змінюється дуже швидко, важко прогнозувати навіть
найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які знання можуть
знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які – ні. З огляду на це
в сучасному закладі освіти, особливо перед учителем початкових класів,
першочерговим має стати завдання не накопичення дитиною інформації, а
розвиток мислення, вміння аналізувати ситуацію, планувати свої дії на
кілька кроків вперед, адекватно оцінювати результати, самостійно
добувати і переробляти інформацію, перетворюючи знання в інструмент
пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з
іншими. Саме в процесі інтелектуального виховання відбувається
формування інтелектуальної культури особистості.

Інтелектуальна культура – це характеристика діяльності людини у сфері
мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з навколишнім світом,
іншими людьми, а в результаті відбувається творення чогось нового на
об’єктивному чи суб’єктивному рівні. Нові суспільно значущі матеріальні
і духовні цінності є об’єктивним рівнем новизни. Іншими словами
вироблення таких „продуктів”, які раніше у науці, техніці, мистецтві не
існували. Це відкриття нових законів, правил, закономірностей у тій чи
іншій галузі пізнання, певні витвори мистецтва, тощо. Створення нового
на суб’єктивному рівні – це „відкриття”, які людина робить для себе (у
науці, техніці – давно відомі). Такі „відкриття” пов’язані з розвитком,
самореалізацією самої людини. Кожна дитина спроможна створювати нове на
суб’єктивному рівні. Для того, щоб надати учневі таку змогу, вчитель не
повинен давати знання у готовому вигляді. Необхідно так організувати
навчально-виховний процес, щоб діти самі відкривали для себе нове
(правило, закономірність, властивість, тощо), доводячи висунуті
гіпотези, активно спілкуючись, радячись між собою та з учителем.

З метою формування інтелектуальної культури молодшого школяра необхідно
будувати кожний урок як урок мислення – спілкування, де істина постає як
суперечка про істину, тобто як проблемно – пошуковий діалог. У цьому
полягає діяльнісний підхід до визначення поняття „інтелектуальна
культура”. Формування інтелектуальної культури молодшого школяра у
навчально – виховному процесі передбачає розв’язування вчителем таких
завдань:

становлення пізнавальної сфери особистості, що означає, перш за все,
інтелектуальний розвиток молодшого школяра;

становлення соціальної сфери особистості, що означає розвиток уміння
конструктивно взаємодіяти з іншими людьми, виховання емоційної
стійкості, почуття власної гідності та самоповаги.

У цьому полягає особистісний підхід до визначення поняття
„інтелектуальна культура”.

Реалізувати завдання інтелектуального виховання у навчально – виховному
процесі початкової школи можна у конструктивній взаємодії з учителем.
Основна увага вчителя має бути спрямована не на результат засвоєння
певних знань, а на процес досягнення нової інформації. Зміст наукових
понять формується у свідомості кожного учня на базі конструктивної
взаємодії інформації, що надходить від учителя, зі змістом, сприйнятим
учнем на момент його засвоєння. Учитель має ставитися до кожного учня як
до діяча. Це означає розуміння духовного й особистісного потенціалу
кожної дитини, який може бути розкритий і виявлений, причому не
обов’язково у відповідності з очікуваннями педагога. Учитель і учень
перебувають у деякій динамічній рівновазі. Постійний обмін знаннями,
переживаннями породжує інверсію: вчитель стає „учнем”, а учень –
„учителем”. Формуючи інтелектуальну культуру особистості, вчитель
початкових класів має забезпечувати органічну взаємодію між логічним
мисленням і почуттями, що сприяє переведенню сенсу діяльності в
особистісну площину. Забезпечуючи означену взаємодію в навчально –
виховному процесі вчитель одночасно з логічним мисленням повинен
розвивати інші види мислення дитини: творче, продуктивне та дивергентне.
Говорячи про творче мислення, потрібно пам’ятати, що відбувається процес
утворення чогось нового (переважно на суб’єктивному рівні). Для творчого
мислення характерні такі ознаки:

широта охоплення проблеми, що розглядається;

гнучкість, критичність, швидкість актуалізації потрібних знань;

розвинена інтуїція;

здатність розв’язувати задачі в умовах неповної інформації.

Якщо підкреслюється аспект результативності процесу мислення, що йдеться
про його продуктивність. Причому продуктом можуть бути і по-новому
поставлена проблема, і новий спосіб розв’язання, і новий результат.
Говорячи про дивергентне мислення, підкреслюється здатність мислення
генерувати багато різних ідей з одного джерела інформації. Для
дивергентного мислення характерні такі ознаки:

багатство думок, їх оригінальність;

здатність створювати багато рішень;

здатність змінювати напрям мислення;

швидкість мислення.

Але правильність зробленого „відкриття” (ознака творчого мислення),
доцільність (конструктивність) кожної нової ідеї (ознака дивергентного
мислення) учень повинен уміти довести, користуючись такими логічними
прийомами:

розгляд об’єкта, що вивчається, з різних сторін і виділення найбільшої
кількості властивих йому ознак, рис, якостей (на основі операцій аналізу
і синтезу);

порівняння виділених рис, якостей, властивостей з метою вибору
найвагоміших, головних (на основі логічних операцій порівняння та
абстрагування);

встановлення причинно-наслідкових зв’язків і залежностей;

формування нових положень (на основі операції узагальнення).

З метою формування інтелектуальної культури особистості на уроках
математики і української мови розв’язуються такі завдання, процес
вирішення яких має сприяти:

оволодінню учнів загальними розумовими діями і прийомами розумової
діяльності, а саме: аналізу, порівняння, узагальненням, аналогією;

розвитку пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, уяви й, особливо,
дивергентного мислення;

мовному розвитку учнів, який здійснюється у процесі проблемно-пошукового
діалогу між учителем та учнями через пояснення власної точки зору,
зіставленням різних поглядів, висування припущень, їх аргументація,
висловлення оцінних суджень.

Перший блок завдань – це завдання які розв’язуються у процесі
проблемно-пошукового діалогу в підсистемах: „учитель — клас” і „учитель
— учень”. Серед них можна виділити комбіновані завдання – завдання, для
розв’язання яких треба використати знання з кількох тем чинної програми
з математики, української мови.

Вчитель може самостійно складати комбіновані завдання. Так, складаючи
текстову арифметичну задачу комбінованого характеру, можна скористатися
текстами задач з підручника математики автора М.Богдановича чи авторів
Л.Коченої, Н.Листопад, замінивши одне чи декілька даних умови простими
арифметичними задачами, або замінити запитання задачі.

Наприклад, задача з підручника М.Богдановича „Математика. 4(3)”:

З першої ділянки зібрали 24 кг капусти, а з другої – 18 кг. Усю капусту
розклали в ящики по 6 кг у кожний. Скільки потрібно для цього ящиків?

&

&

P ? 1/4 &

збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць у прямій або непрямій
формі: „це на 6 кг більше, ніж з другої”, замість тексту „усю капусту”
вводимо просту задачу на знаходження частини числа, наприклад 1/3 всіх
ягід.

Отже, матимемо задачу комбінованого характеру: „З першої ділянки зібрали
24 кг капусти. Це на 6 кг більше ніж з другої. 1/3 всієї капусти
розклали в ящики по 7 кг у кожний. Скільки потрібно для цього ящиків.”

За змістом цієї задачі комбінованого характеру можна виділити такі види
простих задач:

задача на збільшення (зменшення) на кілька одиниць у непрямій формі
(Скільки кілограмів капусти забрали на другій ділянці?);

задача на знаходження суми (Скільки кілограмів капусти зібрали з двох
ділянок?);

задача на знаходження частини числа (Скільки кілограмів капусти розклали
в ящики?);

задача на ділення за змістом (Скільки потрібно для цього ящиків?).

На уроках узагальнення і систематизації вивченого з математики за курс
початкової школи можна пропонувати учням складені арифметичні задачі
комбінованого характеру.

Довжина коридору 10 метрів, а ширина – 4 метри. Скільки квадратних
плиток зі стороною 4 дм потрібно, щоб викласти ними всю підлогу
коридору?

Методичні рекомендації. У процесі розв’язуванні цієї задачі діти
вдосконалюють уміння перетворювати одиниці вимірювання довжини та
одиниці вимірювання площі. Один з варіантів розв’язування:

10 * 4 = 40 (м2) – площа підлоги;

4 * 4 = 16 (дм2) – площа плитки;

4000 : 16 = 250 (пл.)

Відповідь: 250 плиток потрібно.

Магазин першого дня продав половину сувою тканини, другого дня –
половину решти, а третього дня було продано половину нового залишку і
останні 5 метрів. Скільки метрів тканини було в сувої спочатку?

Методичні рекомендації. У цій задачі розв’язання містить 3 кроки – треба
дізнатися кількість метрів тканини, яка залишилась у магазині,
відповідно, на початку третього, другого та першого дня. В першому кроці
2 арифметичні дії, в другому і третьому – 1.

Розв’язання має такий вигляд:

(0 + 5) * 2 = 10 (м) – залишилося в магазині на початку третього дня;

10 * 2 = 20 (м) – залишилося в магазині на початку другого дня;

20 * 2 = 40 (м) – залишилося в магазині на початку першого дня.

Відповідь: 40 м тканини було в сувої спочатку.

Розвиткові поняттєвого мислення сприяють комбіновані завдання, в яких за
допомогою кругів Ейлера треба зобразити співвідношення між обсягами
понять, а потім, використовуючи запропоновані поняття, скласти просте чи
складне розповідне речення (судження) з даними узагальнюючими словами.

На уроках української мови дітям можна запропонувати за допомогою кругів
Ейлера зобразити співвідношення між обсягами таких понять:

А – іменники;

В – іменники чоловічого роду;

С – іменники жіночого роду;

D – іменники середнього роду;

E – підмети в реченні.

Виконання цього завдання можна організувати через проблемно – пошуковий
діалог з учнями.

— Чи є серед запропонованих понять таке, до обсягу якого входять інші?

Діти можуть помилково відповісти: „це поняття „іменник”. Тоді вчитель
пояснює, що підметами в реченні можуть бути не тільки іменники а й інші
частини мови.

Це завдання комбінованого характеру, тому що для його розв’язання учням
треба використати знання двох розділів програми з української мови:
„Морфологія” та „Синтаксис і пунктуація”. Крім того, з метою
мовленнєвого розвитку можна запропонувати дітям скласти просте
розповідне речення (судження) з даними поняттями, використовуючи на
початку речення слова: всі, будь-який, деякі, жодний.

На уроках логіки також можна пропонувати подібні завдання. Наприклад, є
дві множини А і В. Елементи цих множин – трикутники. У перерізі цих
множин 3 елементи, в об’єднані — 5 елементів. Скільки елементів у кожній
із цих множин? Знайти 2 способи розв’язання цієї задача. Показати спосіб
розв’язання за допомогою кругів Ейлера.

Методичні рекомендації щодо розв’язання.

Умова:

А U В = 5 елементів

А ? В = 3 елементи

3 + 5 = 8 елементів – сума елементів у множинах.

Є 3 способи розв’язання: 3 і 5; 4 і 4; 5 і 3. (виконати графічне
зображення).

Другий блок завдань – це завдання, які розв’язуються у процесі проблемно
– пошукового діалогу в підсистемах: „учень — учень” і „учень — клас”,
тобто це завдання для розв’язування у групах на засадах вільного
генерування ідей. Розв’язування таких завдань допомагає вчителеві
активізувати творчу думку учнів, розвинути гнучкість мислення,
діалогічні ланки в структурі мислення, а саме: мислення насамперед для
себе – формулювання певної ідеї; мислення насамперед для іншого – вміння
стати в позицію іншого і ніби мислити з його боку; мислення спільно з
іншими – спільний вибір раціональної ідеї і розробка остаточного
рішення.

Для спільної навчальної діяльності на уроках у початкових класах
доцільно пропонувати завдання на конструювання. Саме такого характеру
завдання спонукають кожну дитину запропонувати власну ідею, а це, у свою
чергу, формує готовність до інтелектуального ризику (дитина має багато
ідей, вміє і не боїться їх висловлювати).

На уроках української мови для спільної навчальної діяльності можна
використовувати такі вправи:

Перетворити на прикметник слово „швидко”, поставити його в родовому
відмінку однини.

Поставити дієслово „кипіти” в теперішній час.

Перетворити на іменник прикметник „сніговий”.

Скласти з цими словами речення.

Пояснити вислови:

байдики бити;

пекти раків;

взяти ноги на плечі.

Скласти казку, щоб вона закінчувалась одним із цих висловів.

Скласти оповідання на тему: „Зимовий ліс”, використовуючи слова діти,
дерева, ялинки, снігові, замети, птахи. Кожна з груп вживає дієслова: в
минулому часі – перша група, в теперішньому – друга, в майбутньому –
третя.

На уроках читання доцільно впроваджувати інсценізацію, елементи
змагання, театрального дійства, здійснюючи процес інтелектуального
виховання. Театралізована дія відрізняється від театру на уроці. Учитель
влаштовує театр на уроці коли пропонує учням лише відтворити роль, яка
заздалегідь завчена. Театралізована дія розгортається на уроці, тоді,
коли дитина бере на себе певну роль, діє в її межах, вчиться планувати
свої дії на кілька кроків наперед.

На уроці читання, присвяченому роботі над байкою Л.Глібова „Чиж та
голуб” для кращого усвідомлення моралі байки, з метою застосування
моральних норм на практиці, можна запропонувати учням інсценізувати
морально – етичне завдання: „Друг потрапив у пастку, яку необачно
залишили мисливці на галявині. Що ти робитимеш? Що скажеш другові? Яким
тоном?”

Уроки узагальнення і систематизації вивченого побудовані на казковому
сюжеті з елементами гри, змагання, театрального дійства, викликають в
учнів інтерес до вивчення матеріалу, потребу в пізнавальній активності
на уроці.

У процесі виконання завдань комбінованого характеру, завдань з логічним
навантаженням, завдань на конструювання відбувається рівномірний
розвиток обох півкуль мозку учня, поєднання так званого лівопівкульного
раціоналізму і цілісного асоціативного інтуїтивного мислення. Це
необхідно для виховання особистості широкого світогляду, високої
інтелектуальної культури, для підготовки молодших школярів до життя
серед конфліктів, для підтримки у них реалістичного оптимізму і
конструктивного ставлення до життя.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи