Реферат на тему:

Формування іншомовної компетентності студентів ВТНЗ шляхом використання
сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій

Сучасна економіка орієнтується на кадри, освіта яких має бути значно
якіснішою, ніж та, показники якої ми маємо на сьогоднішній день. З
іншого боку, абсолютно очевидним є і те, що більш значимими сьогодні є
не окремі, розпорошені знання, а система знань, що виражається в умінні
вирішувати повсякденні та професійні проблеми, здатності до іншомовного
спілкування, підготовці в області нових інформаційних технологій і т.і.
Тому в сучасній педагогіці та вищій школі виокремився освітній напрямок,
який називають компетентнісним підходом.

Компетентність пред’являється, в першу чергу, роботодавцями та
суспільством у вигляді деяких специфічних очікувань, пов’язаних із
професійною діяльністю випускника. Більш того, саме рівень відповідності
індивідуальних показників очікуванням роботодавця й суспільства і
подається як основний показник компетентності.

Компетентнісний підхід в сучасній освіті являє собою проблему. Як
зарубіжні, так і вітчизняні дослідники почали не лише вивчати
компетенції, виділяючи від 3 до 39 [7] її різновидів, але й будувати
освіту, маючи на увазі її формування як кінцевий результат даного
процесу (Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, Л.А. Петровська). Вчені для різних
видів діяльності називають різні види компетентності. Наприклад, для
мовної компетенції/компетентності Рада Європи (1990) виділяє
стратегічну, соціальну, соціолінгвістичну, мовну та навчальну.

Нас в плані використання можливостей застосування компетентнісного
підходу при навчанні спеціалістів з комп’ютерної техніки іноземній мові
в умовах втнз більшою мірою цікавить поняття «іншомовна компетентність».
Це поняття видається зрозумілим, однак і воно викликало свого часу деякі
розбіжності щодо його визначення. Досить сказати, що праць, які детально
розглядають формування ІК студентів втнз практично не існує. Зате ряд
робіт присвячено розгляду таких термінів як «комунікативна
компетентність» [2], «іномовна комунікативна компетентність» [5; 6],
«професійна компетентність» [4; 197] та ін..

Питання визначення мовної компетентності зокрема зацікавило вчених ще на
початку минулого століття, доказом тому є праця Фердінанда де Сассе, в
якій він стверджує, що система мови – це настільки складний механізм, що
його неможливо зрозуміти без глибокого вивчення, з іншого боку, незнання
людьми цього механізму не заважає їм користуватися мовою щоденно. [9;
86].

Бахман [8; 86] наводить детальну класифікацію мовної компетентності, до
якої включає два підкласи: організаційну та прагматичну компетентності,
які в свою чергу, теж мають розгалужену структуру.

Очевидно, що мовна компетентність не є простим поняттям. Її складність
не лише в кількості компонентів, слід пам’ятати також про те, що всі ці
компоненти є взаємозалежними. [1].

Досить цікавим для нас є дисертаційне дослідження О.Ю. Іскандарової, яка
розглядала формування «іншомовної професійної компетентності
спеціаліста» і в своїй праці розробила концепцію формування іншомовної
професійної компетентності студентів медичного вузу. [3].

Проблема професійно-орієнтованого навчання іноземній мові є
малодослідженою сферою в педагогіці. Питання методики навчання іноземній
мові з урахуванням специфіки немовного ВНЗ обговорювались в окремих
статтях ИЯВШ, лекційних курсах підвищення кваліфікації викладачів
іноземних мов, посібниках та науково-методичних збірниках окремих ВНЗ.

На жаль, сьогодні володіння іноземною мовою, що забезпечує
навчально-наукове та професійне спілкування, часто розглядається як
другорядне, таке, що базується на загальному володінні мовою. Проте, в
зв’язку з тим, що ставлення до мови спеціальності поступово змінюється,
видається велика кількість підручників та посібників, орієнтованих на
професійне спілкування. Вивчаються такі підсистеми мови, як науковий
стиль, усна наукова мова, лексико-граматичні особливості мови конкретної
спеціальності.

З іншого боку, рівень економічного та технологічного розвитку сучасної
світової спільноти вимагає від майбутнього спеціаліста формування
досвіду існування в інформаційному просторі, тобто – інформаційної
компетентності. А оскільки для студентів, що вивчають комп’ютерні науки,
це новоутворення є особливо значущим, не можна пройти повз можливість
об’єднати обидві цілі, що стоять перед сучасною професійною освітою:
формування іншомовної та інформаційної компетентностей у студентів втнз
у процесі вивчення курсу іноземної мови.

Саме з цією метою кафедрою іноземних мов ВНТУ було розроблено програму,
згідно якої «володіння іноземною мовою повинно допомагати спеціалісту
реалізовувати такі аспекти професійної діяльності як: своєчасне
ознайомлення з новими технологіями, тенденціями розвитку науки і
техніки, сучасними відкриттями; успішне виконання професійних функцій;
пошук інформації, обмін досвідом; встановлення ділових контактів із
закордонними партнерами, тобто забезпечує розвиток й удосконалення рівня
його професійної компетенції». [6].

В контексті мовної освіти це означає надання можливості використання
інформаційних та телекомунікаційних технологій для створення
технологічного навчального середовища (тобто середовища, у якому поряд
із традиційними матеріалами та видами роботи використовуються можливості
ресурсів інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) та навчальні
матеріали нового покоління), а також середовищ, що передають
соціокультурну своєрідність лінгвосоціуму, що вивчається.

Здійснивши аналіз методичної літератури, яка пропонує класифікацію та
опис сучасних ІКТ, що використовуються (або лише плануються до
використання) в сучасній професійній педагогіці, ми дійшли висновку, що
ті можливості, що пропонують сьогодні сучасні інформаційні та
телекомунікаційні комп’ютерні технології доцільно розділити на два
класи: власне середовища, де відбуватиметься процес опанування
професійною іноземною мовою (навчальне середовище) та інструментарій,
засобами якого здійснюватиметься формування необхідних для майбутнього
спеціаліста компетентностей.

До першого класу віднесемо: тематичні форуми, дистанційні конференції,
олімпіади, курси та проекти, розміщені на мікропорталах, закритих
навчальних платформах та інтернет-сайтах.

До другого класу належать наступні засоби: від телекомунікаційних
ресурсів Інтернет , спеціалізованого лінгводидактичного програмного
забезпечення (навчальні програми, аудіо- та відеопрограми, навчальні
симулятори, тестові додатки, ресурси спеціалізованих сайтів, наприклад
http://www.cambridge.org, http://hotpot.uvic.ca, http://web.uvic.ca,
http://www.multitran.ru і т.і., матеріали, разміщені на CD-ROM,
наприклад TENSE BUSTER, EXTR@) до загальних програмних додатків (Word,
PowerPoint, Excel і т.і.).

Мікропортал – це документ, реалізований на основі текстового редактора,
наприклад, Word, котрий містить не лише текстову інформацію, а й
гіпертекстові посилання на ресурси Інтернету, окремі Інтернет-сайти. В
нашому випадку це можуть бути автентичні аудіоматеріали,
відео-документи, анімація; відеокліпи, малюнки; графіки, таблиці,
додаткові тексти і т.і. Документ може також бути викладений у вигляді
списку URL-адрес сайтів, що пропонуються до перегляду, завдань для
роботи у всесвітній мережі Інтернет та питань для контролю засвоєного
навчального матеріалу. В результаті такий популярний та широко
застосовуваний додаток як Word, може перетворитися на дієвий інструмент
навігації в Інтернет, що є основою технологічного навчального
середовища. Інакше кажучи, мікропортал — це виконаний в текстовому
редакторі документ, що використовується як мала електронна платформа для
роботи дослідницького та евристичного характеру.

Закрите навчальне середовище, навчальна платформа або ж система
управління процесом навчання – це програмне забезпечення для керування
процесом навчання, що дозволяє створювати та розміщувати на платформі
навчальні матеріали, вести облік результатів навчання, здійснювати
зв’язок між учасниками цього процесу. Тобто, це структуроване
багатовимірне навчальне середовище, котре поєднує можливості
традиційного навчання із сучасними інформаційними технологіями, що
базуються на автоматизації взаємодії викладача та студента. Доступ до
платформи зазвичай захищений паролем і дозволяється лише уповноваженим
користувачам цієї платформи та може надаватися як через Інтернет, так і
через внутрішню локальну мережу учбового закладу. В результаті
створюється закрите навчальне середовище.

8 : j

l

8 l

gd0  

ного наповнення матеріалу, перевірити результати поточної роботи або
перевірки засвоєння знань кожним окремо взятим студентом, а студент, в
свою чергу, – отримати доступ до теоретичного, практичного та тестового
матеріалу та виконати всі необхідні завдання.

Сьогодні кафедрою іноземних мов ВНТУ ведеться робота по впровадженню
навчально-контролюючої дистанційної програми з вивчення англійської мови
для студентів старших курсів комп’ютерних спеціальностей та розміщення
її на сайті ЦДО. Дана програма покликана врахувати всі особливості
викладання курсу «Іноземна мова» студентам, що вивчають комп’ютерні
науки, узгодити всі навчальні матеріали з навчальною програмою
дисципліни, надати можливість студентам сформувати навички самостійної
роботи з метою вдосконалення знань та викликати бажання розвивати
сформовані вміння та навички впродовж всього життя (що, власне, є метою
дистанційної освіти).

З метою визначення методичного потенціалу закритої навчальної платформи
як середовища формування іншомовної компетентності у студентів, що
вивчають комп’ютерні науки, ми розглянули як очевидні переваги, так і
існуючі недоліки її використання при роботі в технологічному навчальному
середовищі.

До переваг ми віднесемо:

Захищеність навчального простору. Ресурси платформи є відкритими лише
для користувачів, доступ для яких було надано з дозволу адміністратора.

Гнучкість в плані індивідуалізації запропонованих для вивчення
матеріалів та вибору режиму роботи над матеріалом студентом.

Надання актуальної та цікавої для студентів інформації, що є серйозним
стимулом в опануванні всіма видами мовленнєвої діяльності: читанню,
письму, аудіюванню та мовленню. Можливість поновлення та зміни будь-якої
частини платформи.

Можливість роботи з різноманітними засобами комунікації, включаючи
графічні (Whiteboard) та відео (відеоконференції).

Інтенсифікація таких видів взаємодії як викладач-студент та
студент-студент. Наявність функції «форум» стимулює спілкування ( що є
одним із найважливіших засобів формування іншомовної компетентності) та
забезпечує засіб комунікації.

Важливим фактором є також і те, що система встановлюється на сервері
учбового закладу, і для кінцевого користувача необхідними умовами для
роботи є лише доступ до Інтернет та авторизація адміністратором
платформи.

За наявності очевидних переваг, дана система має також і певні недоліки,
до яких можна віднести наступні:

Необхідність технічного обслуговування.

Затрати (як матеріальні, так і часові) на навчання користування
програмою та створення навчальних курсів.

Можливість виникнення технічних проблем, наприклад, періодичне значне
зниження швидкості передавання інформації, що також може викликати
втрату деяких даних.

Деякі платформи забезпечують не мультимедійне, а лише виключно текстове
середовище.

Третім варіантом організації технологічного навчального середовища
пропонується також використання Інтернет-сайту як простору для
комунікації та розміщення навчальних матеріалів. Интернет сайт може
створюватися та підтримуватися самим викладачем, він також може входити
до складу офіційного сайту учбового закладу. В обох випадках викладач
має бути компетентним в технологічному плані, оскільки від нього
вимагатиметься не лише вміння зайти на сайт або зв’язатися із студентом
за допомогою котрогось із доступних засобів телекомунікацій , а й
володіння знаннями , необхідними для використання html-генеруючих
програм (FrontPage, Dream Weaver, Netscape Composer) та вміння
виконувати функції вебмайстра.

Порівняння можливостей, що пропонуються закритою навчальною платформою
та відкритим Інтернет-сайтом, дозволяє зробити наступні висновки:

На вебсайті інформація часто пред’являється в односторонньому порядку, в
той час як навчальна платформа пропонує інтерактивну взаємодію та значно
вищу активність студента.

Невпорядкована організація World Wide Web вимагає вміння здійснювати
пошук, структуроване середовище навчальної платформи призначено для
виконання конкретних видів завдань та надає можливість слідкувати за
прогресом.

На Інтернет-сайті практично повністю відсутня захищеність інформації, на
платформі ж рівень безпеки може бути досить високим.

На загальнодоступних вебсайтах можливий лише обмежений інструментарій, в
той час, коли навчальна платформа має набір спеціальних інструментів,
розроблених для викладачів, студентів та адміністраторів.

І, нарешті, слід також згадати про те, що всі документи, що розміщуються
на вебсайтах, знаходяться у відкритому доступі незалежно від рівня їх
готовності до публікації, на відміну від навчальної платформи,
яканакладає відповідальність на якість роботи на всіх стадіях її
виконання.

Інтернет-технології, що стрімко розвиваються, за своєю природою ідеально
вписуються також і в систему дистанційної освіти, яка передбачає
просторове відокремлення викладача та студента.

Все вищевказане дозволяє виділити наступні напрямки використання
телекомунікацій у викладанні іноземної мови в технічному внз:

Міжгрупове (міжмовне) спілкування з носіями іноземної мови за допомогою
е-mail, організоване в телекомунікаційних мережах.

Використання різноманітних ресурсів навчальної інформації для
накопичення дидактичних матеріалів.

Самостійне вивчення мови за допомогою дистанційних навчальних курсів.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання телекомунікацій
сприятиме:

1.Формуванню культури спілкування, розвиткові комунікативних навичок, що
є дуже важливим при вивченні іноземної мови.

2.Створенню мовного середовища при телекомунікаційних контактах з
носіями мови.

3.Підвищенню мотивації у вивченні іноземної мови.

4.Формуванню вмінь проводити самостійні дослідження (в тому числі і
науково-технічні).

5.Формуванню потреби до самоосвіти і технічної творчості.

Звичайно, запропоновані шляхи створення технологічного навчального
середовища з метою формування іншомовної компетентності у студентів втнз
не є взаємовиключаючими. Мова йде про поєднання традиційного навчання
мові з можливостями сучасних ІКТ. В залежності від конфігурації
ІКТ-забезпечення та можливостей учбового закладу і конкретного викладача
можливі різні варіанти поєднання описаних вище варіантів. Тому робота,
яку необхідно проводити в даному напрямку обіцяє бути ефективною та
цікавою для всіх учасників процесу: науковців, адміністраторів,
викладачів та студентів.

Висновки

Проаналізувавши передовий досвід науковців в даній області, ми дійшли
висновку, що в умовах недостатньої кількості практичних годин на
вивчення іноземної мови у втнз та зацікавленості студентів у
використанні новітніх інформаційних технологій в процесі вивчення
іноземної мови є доцільним запропонувати методику формування іншомовної
компетентності, яка включала б традиційні методи навчання іноземної мови
в поєднанні з новими інформаційними та телекомунікаційними технологіями,
що надають можливість звільнити викладача від рутинної роботи та
забезпечити студентів актуальними оригінальними текстами та інформацією,
що найповніше відповідають їх спеціалізації.

Така методика, що задовольняє усім вимогам сучасної професійної освіти,
сьогодні є можливою за умов створення та використання технологічного
навчального середовища на базі вищих учбових закладів України.

Література

Абрамович Г. В. Суть іншомовної компетентності як мети та результату
професійної технічної освіти // Наукові записки. Серія:
Психолого-педагогічні науки. Ніжин: Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя,
2005. – № 4. – С. 120.

Барахович И. И. Формирование коммуникативной компетентности студентов
педагогического колледжа: Автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 /
Барнаульський гос. пед. ун-т. – Красноярск, 2002. – С. 2-15.

Искандарова О. Ю. Теория и практика формирования иноязычной
профессиональной компетентности специалиста: Дисс… д-ра пед. наук: 13.00
/ Оренбургский гос. ун-т, 1999. – 338 с.

Креденець Н. Д. Компетентність парадигма професійної підготовки фахівців
// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у
підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук.
пр. – Вип. 6. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – 701 с.

Макоєд Н. О. Формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових
текстів із застосуванням комп’ютерних технологій: Автореф. дис. … канд.
пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д.
Ушинського. – Одеса, 2002 – 17 с. (С. 6-7)

Навчальна програма дисципліни «Іноземна мова за професійним
спрямуванням»// – 2005. – ВНТУ – С. 4-5.

Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения,
перспективы: пер. с англ.. – М.: Когито-Центр, 2001.

Bachman, Lyle F — Fundamental Considerations in Language Testing1990/
Sixth impression, 2003. Oxford: Oxford University Press

Saussure, Ferdinand de Grundfragen der allgemeinen Sprachwissenschaft /
Ed. Charles Bally and Albert Sechehaye, 1916. Trans. Herman Lommel.
Berlin: Walter de Gruyter, 1967, 2 Auflage

Похожие записи