Формування і розвиток навичок читання

 

          Курс «Читання” – органічна складова освітньої галузі «Мова і
література”. Його метою є формування в учнів першооснов самостійної
читацької діяльності, розвиток виховання особистості молодшого школяра
засобами художнього слова.

          Навчальний предмет «Читання” – багатофункціональний. У процесі
його вивчення здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний
розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання
формуються ставлення дитини до навколишньої дійсності, її
морально-естетичні ідеали, збагачуються почуття, розвивається творча
уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого
школяра.

          Досягнення цілей курсу передбачає вирішення таких завдань:

—      формувати й розвивати мовленнєві уміння й навички, провідною з
яких є повноцінна навичка читання;

—      розвивати інтерес до читання, ознайомлювати учнів з дитячою
літературою в багатоманітності її тематики, жанрово-родових форм;

—      формувати повноцінне сприймання, розуміння, відтворення
художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки шляхом
засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь;

—      розвивати емоційну й почуттєву сфери учнів, образне мислення,
уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного;

—    розвивати творчі здібності школярів;

—   формувати читацьку самостійність учнів;

—    формувати морально –етичні уявлення і почуття, збагачувати
соціальний досвід школярів.

Уміння і навички, які формуються на уроках читання, є важливим засобом
саморозвитку й самовираження особистості учня. Крім того, вони мають
загально навчальний характер, є засобом вивчення практично всіх
навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних
курсів у наступних ланках загальноосвітньої школи.

          Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають
повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і
смислової її сторін.

          Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання,
правильність, виразність, темп. Кожний з них як окремо, так і в
сукупності, підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню
тексту. Ця якість передбачає розуміння більшої частини слів у тексті,
вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту кожного
речення тексту, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, фактично
змісту тексту, основного його смислу.

          Щоб викликати зацікавленість учнів та їхніх  батьків у
розвитку навички читання, доцільно проводити регулярні заміри швидкості
читання і наприкінці кожного місяця заносити їх результати у таблицю,
яка знаходиться в зошиті з читання(«Моя гілочка росту”). Корисно
залучати до цієї роботи і батьків, даючи їм поради щодо спостереження за
читанням дітей удома, а також щодо їх тренування.  

Формування і розвиток навички читання

1. Спосіб читання.

          Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами
читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне,
безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному
темпі. Читання мовчки – читання «очима”, без зовнішніх мовленнєвих
рухів, характеризується активізацією процесів розуміння,
запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростання темпу,
порівняно з читанням уголос.

          У 1 – 2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному
формуванні якостей читання вголос. Паралельно з цим в учнів формуються
уміння слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення.

 З другого півріччя 2 класу застосовується методика навчання читати
мовчки:

?     читання – слухання художнього твору з наступним його аналізом.
Необхідно навчати учнів під час слухання визначати, про що цей твір, чим
цікава тема, хто його герої, відчувати загальну емоційну спрямованість.
Для цього проводиться підготовча робота, формулюються конкретні завдання
перед читанням, організовується читання – передбачення за заголовком,
заголовком і опорними словами, виписаними з тексту (ілюстраціями,
закінченням, прислів’ями, запитаннями). У ході аналізу вчитель перечитує
учням найяскравіші частини тексту, організовує спілкування з твором,
його автором – це спільне переживання, відчуття дитиною ставлення
вчителя до прочитаного, збагачення емоційно-естетичного досвіду. Дітям
важко перекласти на мову, що їх вразило, сколихнуло почуття. Тому
виховання і навчання на уроці читання повинно включати обмін духовними
цінностями на рівні особистісного спілкування вчителя і учнів, учня з
учнем. Урок читання наповнюється думками і почуттями. Через аналіз твору
вчитель веде дитину від підсвідомого розуміння до усвідомленого
відкриття морально-естетичних цінностей твору;

?     читання-аналіз – читання тексту учнями «від слова до слова” з
намаганням не лише зрозуміти зміст, а відчути красу художнього слова,
його найтонші відтінки; жити життям героїв твору, поділяти з ними їхні
мрії, радощі, смуток;

?       читання слідкуючи. Цей вид читання розвиває в учнів зорово-
слухове сприйняття;

?        читання-передбачення (на етапі «в ході читання” твору). Перед
читанням кожного абзацу (частини) вчитель втручається в процес
сприйняття, пропонуючи дітям уявити, поміркувати, відчути, «почути”,
«побачити”, бути спостережливими, пам’ятати хід розвитку подій;

?       читання-порівняння. Під час читання діти пригадують подібний
твір, знаходять його в читанці, перечитують, вибирають художні засоби,
порівнюють;

?     індивідуальне читання мовчки. В ході такого читання розвивається
зорове, емоційне сприйняття, усвідомлення змісту, запам’ятовування;
формується вміння співвідносити швидкість читання з усвідомленням,
уявленням описаних картин. Ефективним прийомом є осмислювання запитань,
заздалегідь записаних вчителем на дошці, підготовка до вибіркового
читання під час відповіді на кожне з них;

?     пошукове читання (пошук слів, виразів, думок, слів-характеристик і
т. ін.);

?     виразне читання як результат усвідомленого, емоційного сприйняття
твору.

2. Правильність читання.

          Введення спеціальних вправ для розвитку чіткої вимови,
точності і швидкості зорового сприймання, увага до слова і його частин.

          Навчання правильної вимови слів (за нормами орфоепії ) та
правильного їх наголошування під час читання. Вправи виконуються
паралельно з роботою над текстом до його читання, після читання.

Вправи для розвитку чіткої вимови

а) робота із скоромовками;

          Босий хлопець сіно косить,

         Роса росить ноги босі.

 

        У маленької Сані перекинулись сани,

        Тепер у Сані нові сани.

 

        Ішов індик з індичкою,

          Ішов понад водичкою,

          А за ними – індичатка…

          Починаймо все спочатку:

          Ішов індик з індичкою…

б) скоромовки —  спотиканки;

                    Зуби

          У сестрички Люби

          випадають зуби.

          І говорить Люба:

—                           Я тепер бежжуба!

в) чистомовки;

          Лі-лі-лі – відлетіли журавлі,

          Ли-ли-ли –дні осіннії прийшли,

          Ло-ло-ло – вже все снігом замело,

          Ни-ни-ни – будем ждати ми весни.

г) читання слів за короткий час (0,5сек).

          Читаючи на час групу слів, учні запам’ятовують і відтворюють
без помилок 5 – 6 слів.

          Пух                   каша                    щастя

          Тік                    гора                     добро

          Рак                    стіл                      честь

         Кіт                    зубр                     розум

          Мак                  ключ                    ніжність

          Ніс                    поле                    відвага

Вправи на розвиток швидкості сприймання і уваги

i

i

d

i

B а) Прочитати слова. Сказати, яке з прочитаних слів зустрілось двічі.

          Ліс, звір, жук, кущ, лис, ліс, мох, їжак, джміль.

б)  До виділених слів добери пари з другого стовпчика.

          Хлопчик                       лагідна

          Кішка                            пекуче

          Мама                             слухняний

        Сонце                            пухнаста

в) Прочитай «зашифровані” слова. З кожної групи вилучи зайві.

          офакт            укорц

          нускя            ілбх

          альотп          оломок

          укар              івкатк

г) Використовуючи математичні дії, прочитай утворені слова.

          ПО + ЛІД – ІД – Л + ЇЗД    (поїзд)

          ГО + РАМ – АМ + ОХ       (горох)

3. Темп читання.

Введення спеціальних вправ для розвитку поля читання, периферичного
зору, подолання регресій під час читання. Розвиток поля читання до 2
слів.

Навчання змінювати темп читання залежно від жанрових особливостей,
змісту твору та виду читання (пошукове читання, читання «від слова до
слова”). Вибір темпу читання художнього твору, який сприяє повноцінному
естетичному його сприйманню, прояви максимальної уваги до кожного слова;
впровадження елементів пришвидшеного усвідомленого читання додаткових
(інформаційних, науково-пізнавальних) текстів.

Вправи для розвитку периферичного зору

Розвивати периферичний зір – це значить – вчити не лише те, що в центрі
бачення, а більше, ширше від центрального пункту.

З цією метою корисними є піраміди і квадрат Шульте.

а) піраміди.

          са . ни                                                   каз 
.   ка

        си   .   ни                                             шко   
.     ла

     шу     .    ба                                          кра      
.        са

   зи        .      ма                                      піс         
.         ня     

  хо         .       лод                                 пта          
.          хи    

 

б) робота з квадратом

          Зосередити погляд на одиниці, яка записана в центрі квадрата,
намагатись побачити числа по порядку: 1, 2, 3, 4, … , 25

5      14      12     23      2

16    25       7      24     13

11     3        1       4      18

8       10      19     22      6

21     15      9       17    20

4. Усвідомленість читання.

          Введення спеціальних вправ, які активізують мислення під час
читання. Формування уважного ставлення до значення слова, уміння
користуватися тлумачним словником.

          Розуміння смислової структури тексту, зв’язків між реченнями і
частинами тексту.

          Розвиток антиципації (смислової здогадки).

          Цілісне сприймання тексту. Розуміння фактичного (факти,
події), узагальненого змісту, основної думки тексту.

а) Прочитай приказку.

Та                роз,            рі

ки                аж              ска

мо                зо             чуть

 

Такий мороз, аж зорі скачуть.

Запиши її.

б) Склади вірш, рядки якого розмела хурделиця.

                   Віхола – метелиця

                   Сніжні хороводи

                   Не крупа то мелеться, —

                   В чистім полі водиться.

в) Відшукайте закінчення прислів’я чи приказки і прочитайте її:

          Квітам потрібне сонце,                  ніж у неволі в золотій
клітці

          Краще на волі на вітці,                   а народам мир.

г) Вибрати із запропонованих заголовків найбільш точний.

д) Роз’єднай слова і прочитай.

          ПіймавЮрчикСиничку.

          Авсадувжеосінь.

          ВипорхнулаСиничказклітки.

          Іполетілашукатисвоїхподружоксиничок.

е) Який склад «загубився”?

          Та___   _____чен_____  — ве________  ук____їнський  
по_______, худож_____.

          ( Тарас Шевченко – великий український поет, художник.) 

5. Виразність читання.  

          Формування уміння користуватися засобами інтонаційної
виразності: визначати логічні наголоси, дотримуватись пауз (
пунктуаційних, ритмічних), регулювати силу голосу, темп читання, тон,
залежно від зображених картин, настрою, жанрових особливостей твору;
вибирати інтонацію і пантомімічні засоби виразності підчас промовляння
слів і реплік персонажів твору. 

          Формування виразності читання із вказівкою на особливості
читання твору даного жанру (пісня читається мелодійно, загадка –
таємничо, прислів’я – повчально, лічилка – у відповідному ритмі,
скоромовка – швидко, але з чіткою вимовою звуків).

          Формування уміння вибирати засоби художньої виразності із
запропонованих (читати швидко чи повільно, тихо чи голосно, спокійно чи
схвильовано); обґрунтовувати свій вибір на основі у тексті орієнтирів.

          Уміння розбиратися в емоційному настрої твору, його автора,
героїв.

          Уміння уявляти описані картини («словесне малювання”).

          Формування навиків мовчазного читання. Чергування видів
читання вголос і мовчки.

          Щоденне проведення тренувальних вправ: індивідуально,
колективно, в групах – 5-6 хвилин.

          Формування навички читання в ході читацької діяльності,
спрямованої на сприйняття, усвідомлення, відтворення тексту: читання –
аналіз «від слова до слова”, читання – пошук, читання – порівняння,
індивідуальне читання – підготовка до правильного читання; вразливого;
вибіркового; в особах; читання слідкуючи, читання – передбачення.  

 

Завдання вчителя – організувати процес становлення читача, який творчо і
повноцінно осягає літературне надбання поколінь. Воно вирішується за
допомогою системи з читання, що забезпечує рух читача за рівнями
сприймання художнього твору одночасно з рівнями формування навички
читання, умінь працювати з текстом.

          Для системи з читання спрямованої на літературний розвиток
учнів, характерне керування становленням навички читання як у ході
оволодіння цими способами і видами читання, так і шляхом читання
спеціально дібраних текстів та виконання завдань, які активно впливають
на формування якостей навички читання. Основна мета – зняти труднощі,
зв’язані з технікою читання, розумінням прочитаного, забезпечити злиття
технічної частини (способу читання, правильності, темпу, виразності) з
смисловою. Це вправи на:

?                 розвиток чіткої вимови;

?                 розширення оперативного поля читання;

?                 розвиток правильності, швидкості зорового,
антиципаційного сприймання тексту; контролю і самоконтролю під час
читання;

?                 розвиток уваги, пам’яті;

?                 формування уміння висловити свою і вислухати чужу
думку щодо прочитаного.

Інтенсивний розвиток навички читання учнів допоможе їм своєчасно
оволодіти самостійною діяльністю під час роботи з текстом.

          Основні завдання:

?                   інтенсивно розвивати навичку читання з метою
оволодіння дітьми самостійною діяльністю під час роботи з текстом;

?                   формувати спеціальні літературні здібності:
розуміння образного художнього мовлення, багатство словникового запасу,
мовне чуття, емоційний відгук на поетичне слово, здатність мислити
словесно – художніми образами;

?                   збагачувати пізнавальний, морально – етичний досвід
дітей, навчати співпереживати героям твору, емоційно відгукуватись на
прочитане;

?                   навчати орієнтуватися в структурі тексту;

?                   допомогти оволодіти трьома рівнями розуміння тексту
(розуміння фактичного, узагальненого змісту, основної думки);

?                   ввести поняття: персонаж твору, місце дії, вчинки,
подія, авторська оцінка, точка зору на описані події;

?                   формувати вміння вибирати засоби інтонаційної
виразності, виходячи із змісту, форми тексту.

Похожие записи