Формування і розвиток читацької компетентності школярів

 

Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент
підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку
особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Сучасний навчально — виховний процес спрямований на виховання учня –
суб’єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний
керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості,
навчити вихованців мистецтву творити себе і своє життя.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання,
виховання інформаційно – бібліографічної та читацької культури,
формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою,
довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні
напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

Читання – це дуже важкий процес, який вимагає уваги, напруження,
фізичних та розумових сил. Розрахунки і дослідження свідчать, що при
читанні протягом 1 години в день дитина за період шкільного життя
прочитає від 150-170 книжок обсягом 300 сторінок. На кожний рік припадає
від 13 до 14 книг. Ці дані мають не тільки пізнавальне, а й практичне
значення; вони допомагають визначити обсяг позакласного читання і
програмної літератури для учнів кожного класу.

Сьогодні світ комунікаційної техніки володіє великими можливостями, що
інколи не укладаються в розумінні людини. Більшість людей відчувають
себе неготовими впевнено користуватися новими інформаційними системами,
які передбачають високий рівень розумових здібностей, організовану
свідомість.

Важливі кроки на шляху набуття необхідних якостей – це розвиток мовних
можливостей, навичок читання.

Ми зараз можемо стверджувати те, що суспільство, яке читає, є
спільством, що мислить.

Для розвитку таких здібностей, як уміння бачити, говорити,читати
зд.йснюють чутливі фази «вікна розвитку».

Поки ці «вікна» відчинені, відповідним чином здібності можуть
розвиватися.

Для мовного розвитку «вікна» зачиняються приблизно в 10 років, для
розвитку здібностей до читання в 13-14 років.

Мовна здібність до абстрагування і уявлення, фантазія, творчі
можливості, здатність приймати рішення та навчатися –– усі вони
пов’’язані з біофізичними процесами.

І зараз, коли реформування загальної середньої освіти у відповідності до
закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію
принципів гуманізації освіти, його демократизацію і методичну
переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня,

формування його основних компетентностей, ми повинні доводити до

свідомості як дітей, так і батьків, думку, що читання та письмо
залишаться основопокладаючими інструментами культури у світі.
різноманітних засобів масової інформації.

Відомо, що кожен вид діяльності людини в сучасних умовах неможливий без
постійного здобування інформації, а це завжди пов’язане з пошуком,
потребою глибокого знання спеціальних джерел.

Гострою проблемою спільної діяльності класного керівника, учителя

початкових класів і шкільного бібліотекаря є популяризація
бібліотечно-бібліографічних знань.

На бібліотечно-бібліографічних заняттях розширюються знання учнів про
книгу, формуються навички роботи з різними видами друкованих джерел,
самостійної роботи з книгою, вони вчаться користуватися бібліотечними
інформаційними службами.

Бібліотечно-бібліографічні заняття проводять класні керівники, учителі
предметники, учителі початкових класів, бібліотекарі.

У ході занять педагог створює умови, які стимулюють читацьку активність
учнів, постійно підказує шляхи її застосування. В основі методики цих
занять лежить організоване спілкування кожного учня з книгою.

Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають
особистість учня, його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати
прекрасне в мистецтві і в житті.

Від учителя і шкільного бібліотекаря залежить, чи перетвориться

читання книг у їх стійку звичку. Залучення учнів до читання книг
здійснюється як у навчальній, так і в позакласній їхній діяльності, на
спеціально організованих заняттях.

Адже в початкових класах учень має оволодіти читацькими навичками й
уміннями, способами роботи з художньою літературою, орієнтуватися у
світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовим до
навчання в середній ланці школи на основі розвиненого в нього інтересу
до читання, до книжки.

Особливо складно формувати в учнів уміння працювати з підручником,
довідковою та енциклопедичною літературою, а також словниками. Над
вирішенням цієї проблеми працюють і вчителі-предметники, і бібліотекарі,
і класний керівник.

Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань,
засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань та
цінностей українського народу, його звичаїв, традицій.

Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із пріоритетних
завдань педагогів і бібліотекарів, його вирішенню сприяє їх майстерність
залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання,
закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької
компетентності. Цьому сприяють літературні ігри, вікторини,
казки-естафети, історичні марафони, музичні ринги, брейн-ринги та інші.
форми, які дають змогу залучити учнів до активної творчо-відтворюючої
діяльності..

Діапазон пізнання книги учнями – старшокласниками значно роз-

ширюється: їх вчать систематичній праці з книгою, умінню чітко формувати
читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах
інформації., з цією метою проводяться літературні «кругозори»,
пізнавальні ігри «Лото -ерудит», «Інтелектуальне казино», «Твоя гра»,
олімпіади літературних ерудитів, пресс-діалоги, презентації і прем’єри
книг.

Шкільному бібліотекарю важливо якнайповніше забезпечити потреби школяра
в літературі, яка б задовольняла його пізнавальні інтереси, але
оголошені в навчальних закладах акції. «Подаруй бібліотеці книгу!», поки
що не принесли втішних результатів. Але проблема комплектування фонду
шкільної бібліотеки необхідною пізнавальною літературою залишається
прерогативою держави.

Інтерес дитини до читання значною мірою залежить від ставлення до книги
в сім’ї. З метою виховання інтересу до читання в сім’ї необхідно
проводити різні виховні заходи разом з батьками: « Тато, мама, я —
читаюча сім’я», години спілкування «Моя улюблена домашня бібліотека»,
КВК учнів з батьками «Найрозумніший», надати рекомендації для батьків
щодо наповнюваності домашньої бібліотеки, які дають можливість
цілеспрямовано здійснювати керівництво читанням у сім’ї.

Процес керівництва читанням складається із взаємопов’язаних і

взаємообгрунтованих частин планування, організації, регулювання і
контролю.

Потрібно пам’ятати настанову видатного педагога В.О. Сухомлинського про
те, що «читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння
читати: з цього вміння воно тільки починається…»

и читання, а читання як самостійної ді.яльності дитини у світі книжок, з
якою починається і її освіта, самовиховання, формування високих художніх
смаків, гармонійний розвиток особистості.

Модель випускника школи щодо формування читацької компетентності

 

Велику роль у забезпеченні духовного розвитку і саморозвитку особистості
відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання бібліотечно
бібліографічної та інформаційної культури, формування вміння
користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом,
розвиток творчої думки, пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки
спільної діяльності педагогів і бібліотекарів.

Усю роботу з пропаганди книги та її читання необхідно вести систематично
і паралельно у 3-х напрямках: техніка читання + культура читання +
інтерес до читання.

Техніка читання

— тема;

— виразність;

— правильність;

— свідомість.

Формується на уроках читання за допомогою спеціальних вправ

Культура читання

— проводити інтегровані уроки;

— використовувати елементи бібліографії;

— використовувати довідкову і художню літературу, періодичну пресу.

на уроках і в позаурочний час

Читацькі інтереси

— створити читацький актив;

— книжкову лікарню;

— консультпункти;

— класну картотеку книг або бібліотеку;

— відвідувати бібліотеку;

— проводити колективні творчі справи, літературні ігри, КВК,
казки-естафети тощо;

— розвивати самостійну літературну діяльність на уроках з позакласного

читання в поєднанні з позакласною читацькою самостійною діяльністю учнів
та бібліотечними уроками.

Роботу щодо формування читацької компетентності можна поділити на дві
групи умінь:

* Робота з текстом і іншими джерелами інформації;

* Інформаційно-бібліографічні уміння та навички.

Розділи

– аналіз та виділення головного;

– порівнювання;

– виділення та пояснення понять;

– конкретизація;

– доказ і спростування;

– творчі уміння;

– уміння працювати з аудіовізуальними засобами.

– загальні знання про бібліотеку;

– знання про книгу;

– уміння користуватися абонементом та читацьким залом бібліотеки;

– уміння користуватися довідковою літературою, періодикою;

– уміння користуватися інформаційною бібліографією, каталогом та кар-

тотеками, поняття про бібліографічне описання книги.

 

Управлінські дії щодо формування читацької компетентності

Процес формування читацьких умінь є складним. Він потребує цілісної
системи управлінських дій на всіх рівнях.

Управління на рівні навчального закладу:

Директор школи

– здійснює управління процесом забезпечення навчальною літературою та
контроль за її використанням на уроках і в позакласній роботі;

– спрямовує діяльність педколективу, бібліотеки та батьків на формування
в учнів читацької культури;

– планує та розглядає цю проблему на педагогічнії нараді;

– фінансує комплектування бібліотеки;

– здійснює контроль за аналізом читання (один раз на рік);

– координує роботу заступників директорів.

Заступник директора з навчально-виховної роботи здійснює контроль:

– за використанням науково-популярної літератури педагогами на уроках,
за вмінням учнів користуватися нею;

– за аналізом читання (2 рази на рік);

– за проведенням бібліотечних уроків;

– за роботою педагогів та бібліотеки щодо формування читацьких інтересів
у дітей на уроках та в позаурочний час;

– розробляє тематику бесід для учнів та батьків, спрямованих на
формування читацької компетентності;

– за використанням літератури з позакласного читання.

Заступник директора з виховної роботи

– здійснює контроль щодо популяризації літератури в позакласній роботі;

– здійснює контроль та організацію роботи з вчителями, бібліотекарем з
керівництва читанням;

– здійснює контроль за проведенням масових заходів, роботою гуртків,
клубів за інтересами щодо розвитку читацької компетентності.

Учителі

– навчають учнів умінню працювати з довідковою літературою, словниками,
енциклопедіями;

– проводять інформаційно-бібліографічні уроки;

– здійснюють контроль за читанням програмної, позакласної літератури та
періодичних видань;

– здійснюють керівництво з проведення масових заходів щодо розвитку
читацьких здібностей у дітей разом з батьками та бібліотекарем.

Класний керівник, класовод

– здійснює контроль за читанням дітей (раз в 2 місяці);

– формує читацький інтерес засобами книги разом з батьками;

– здійснює керівництво з проведення масових заходів щодо формування
інформаційної та читацької культури в дітей разом з батьками та
бібліотекарем;

– надає допомогу батькам з питань сімейного читання разом з
бібліотекарем.

Бібліотекар

– надає учням рекомендації щодо можливостей покращання якості навчання
через звернення до різноманітних джерел інформації, включаючи комп’ютер,
аудіовізуальні засоби, періодичну літературу;

– забезпечує учнів навчальною та науково-популярною літературою;

– проводить бібліотечно-бібліографічні уроки;

– навчає учнів умінню працювати з каталогами, довідниками,
енциклопедіями, словниками;

– здійснює керівництво і контроль за читанням дітей (1 раз на місяць);

– вивчає читацькі запити дітей;

– координує роботу щодо формування читацького інтересу в дітей разом з
учителями;

– популяризує нову літературу;

– є керівником роботи з індивідуального та групового читання учнів;

– спрямовує діяльність наради бібліотечного активу для участі в
різноманітних формах роботи щодо формування читацької компетентності.

Батьки

– здійснюють керівництво і контроль за читанням дітей;

– надають допомогу в проведенні позакласних заходів та комплектуванні
навчального фонду.

 

Управління на рівні навчально-методичного центру

– готує рекомендації до проблеми вивчення читацького інтересу,
формування культури читання та інформаційної культури в дітей засобами
книги як необхідної умови підвищення ефективності педагогічного процесу;

– корегує діяльність керівників шкіл щодо проведення моніторингу читання
дітей;

– відслідковує результати моніторингу читання на рівні міста;

– здійснює аналітико-прогностичну діяльність за результатами моніторингу
читання;

– вивчає досвід навчальних закладів з проблеми формування інформаційної
та читацької компетентності, розробляє систему обміну передовими
надбаннями кращих шкіл та формує банк даних досвіду шкіл, педагогів,
бібліотекарів;

– проводить семінари, наради, різноманітні заходи для різних категорій
педагогічних працівників із питань читацької та інформаційної
компетентності учнів.

 

Література

1. Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному зага-

льноосвітньому навчальному закладі. — Суми, 2006 рік

2. Чернікова Л.Г. Аналітико-прогностичний супровід формування

самоосвітньої компетенції школярів. — Запоріжжя, 2006 рік

Похожие записи