Реферат на тему:
Формування гендерної культури перекладача
Гендерний підхід у переводоведенні актуалізує особливості сприйняття,
інтерпретації і передачі інформації, культурно обумовлені розходженнями
соціалізації статі, його рольової функції в громадському житті соціуму,
що характеризується специфічними мовними явищами. Необхідно зауважити,
що стан сучасного товариства відрізняється від стану, побуту й укладу в
соціумі минулих сторіч. Жінка завойовує позиції, історично закріплені за
чоловіком. Прагнення зрівняти права між чоловіком і жінкою виявляється
не тільки в сфері державної політики, але й у сформованій в останні роки
гендерній лінгвістичній політиці. Виробляється гендерний підхід, що веде
до появи “інклузівної” мови, за допомогою якого можна усунути або
зм’якшити протиставлення чоловіків і жінок. Приміром, словосполучення
“man and women” рекомендується заміняти поняттям “people”. За допомогою
інклузівної мови рекомендується заміняти інформацію, що може
дискримінувати людину за його расовою або національною
приналежністю.Нагальна потреба вирішувати лінгвістичні проблеми на шляху
до досягнення гендерного паритету, що зріс інтерес до проблеми мовної
“політкоректності”, що є однією з центральних в англомовному соціумі,
визначають актуальність гендерних досліджень.
Поняття “гендер”, вийшовши за рамки граматики, розглядається як
соціокультурний, дискурсивний і психолінгвістичний феномен. На наш
погляд, у теорії перекладу гендерні аспекти досліджені недостатньо.
Недооцінка значення гендерного чинника при перекладі часто є причиною
відторгнення тексту перекладу культурою мови, неприйняття його носіями.
“Жіноча” мовна свідомість, відмінна від “чоловічої”, виявляється у
відрізняючих жіночої і чоловічої мовних спроможностях, що і виявляється
у визначених частотних закономірностях вживання чоловіками і жінками тих
або інших мовних засобів, особливостях чоловічого і жіночого мовного
поводження.
Як відомо, перші дослідження в цій галузі виникли на Заході і перші
системні описи чоловічих і жіночих особливостей промови і мови були
зроблені на базі мов із німецької і романської мовних груп. У
вітчизняній лінгвістиці перші регулярні дослідження були початі тільки
наприкінці 80– початку 90 років. Нині, збагатившись світовим досвідом,
цей процес настільки стрімко розвивається, що гендерна лінгвістика
виділилася як нова галузь вітчизняного мовознавства.
Вітчизняна гендерна лінгвістика, що базувалася на працях
В.Гумбольдта, А.Потебні, Е.Верещагіна, В.Костомарова, створювалася
працями таких учених, як Е.Горошко, В.Маслова, Ю.Сорокін, Ю.Степанов,
Н.Толстой. Останнім часом намітилася тенденція до збільшення кількості
досліджень і вивчення лексики, пареміології з метою виявлення тендерних
асиметрій і вивчення ступеня андроцентричності мови. Збільшилася
кількість робіт, присвячених вивченню кроскультурних гендерних
розходжень. Єдиним напрямком, практично не поданим у вітчизняній
гендерній лінгвістиці, є дослідження з проблем маскулінності. Проте в
мовній картині світу подані обидва початки.
Кожна мова має особливу картину світу і мовна особистість зобов’язана
організовувати утримання висловлення відповідно до неї. У цьому
виявляється специфічне людське сприйняття світу, зафіксоване в мові.
Мовна картина світу (ЯКМ) – результат переробки інформації про
середовище і людину. На думку В.Б.Касевича, ЯКМ, закодована засобами
мовної семантики, згодом може виявитися пережитковою, лише колишні
опозиції, що відтворює традиційно, у силу природної неприступності
іншого мовного інструменту; за допомогою останнього створюється новий
зміст, для яких старий служить свого роду будівельним матеріалом.
ЯКМ формує тип відношення людини до світу, норми поводження, засіб
сприйняття й організації (“концептуалізації”) світу. Це єдина система
поглядів, свого роду колективна філософія, що є присутнього у якості
обов’язкової для всіх носіїв мови – “простір значень” (за
А.Н.Леонтьє-вим), тобто закріплені в мові концепти, що відображають
етнокультурний досвід, уклад розмовляючих мовою. Це сукупність знань про
світ, відображених у лексиці, фразеології, граматиці. Термін ЯКМ –
метафора, тому що в реальності специфічні особливості національної мови,
у яких зафіксований унікальний суспільно-історичний досвід національної
спільності людей, створюють для носіїв цієї мови не якусь іншу картину
світу, відмінну від об’єктивно існуючої, а лише специфічне фарбування
цього світу, обумовлену національною значимістю предметів, явищ,
процесів, виборним відношенням до них, що породжується специфікою
діяльності, способу життя і національної культури народу. Невід’ємним
елементом ЯКМ є мовна особистість, що трактується по-різному. Приймемо
3-рівневу модель мовної особистості Ю.Н.Караулова: 1.
Вербально-семантичний рівень відображає ступінь володіння повсякденною
мовою; 2. Когнетивний – відбувається актуалізація й ідентифікація
релевантних знань і уявлень, властивих соціуму; 3. Вищий – прагматичний,
містить характеристику мотивів і цілей, що рухають розвитком мовної
особистості. Саме на рівні мовної особистості виявляються як
національно-культурна специфіка мовної особистості, так і
національно-культурна специфіка самого спілкування.
Параметри мовної особистості тільки починають розроблятися. Вона
характеризується визначеним запасом слів, що мають той або інший ранг
частотності вжитку, що заповнюють абстрактні синтаксичні моделі. Якщо
моделі достатньо типові для представника певного мовного колективу, то
лексикон і манера говоріння можуть указувати на його приналежність до
визначеного соціуму, свідчити про рівень освіченості, тип характеру,
указувати на стать і вік. Відповідно різняться жіноча і чоловіча мовні
особистості, жіночі і чоловічі особливості мовного поводження,
стереотипи. Вони знаходять висвітлення в мові, у значеннях синтаксичних
одиниць, у фразеологізмах, у пареміологічному фонді, текстах. Гендерна
ідентифікація особистості полягає в мовній системі, мовній діяльності й
особливостях комунікації. У будь-якому товаристві, досліджу-ючи
соціально-функціональні стратифікації мови, мова, що використовує
гендерну ознаку, зв’язується з визначеними стереотипами ролі чоловіків і
жінок у товаристві.
Прийнято вважати, що в мові фіксується концептуальна картина світу,
властива масовій “наївній” свідомості. Якщо індивідуальна свідомість під
впливом реальної ситуації може бути готовою сприймати принципово нові
цінності, що будуються не на ієрархічній бінарній опозиції статей, а на
ідеях “плюративності”, “поліваріантності” гендера, то масова свідомість
не готова до відмови від традиційних уявлень [4, с. 22–25]. Висновок:
мова фіксує традиційну патріархальну концептуальну модель гендера,
засновану на ієрархічній опозиції статей, закріплюючи не просто
біологічне розходження статей, але соціально дискримінаційне розходження
– сексизм. Таку модель можна назвати стереотипною, виходячи з розподілу
багатьох авторів [13] ідеї про те, що стереотип – це насамперед уява про
дійсність із позицій “наївної” повсякденної свідомості. За “КСКТ”,
стереотип визначається як “стандартна думка про соціальні групи або про
окремі особи як представників цих груп у формі узагальнення, з емоційним
фарбуванням, що приписує визначеному класу осіб визначені властивості
або установки” [14, с. 177]. Когнітивною функцією стереотипу є
генералізація при упорядкуванні інформації, виділенні “свого” у
противагу “іншому”, розмежування “внутрігрупового” і “позагрупового”.
Оцінення стереотипів[2, с. 44]частіше усього несе негативний характер,
тому що з поняттям норми пов’язане кількісне перевантаження негативної
оцінки над позитивною” [2, с. 44–45]. Важливо враховувати, що
стереотипи, з одного боку, культурно обумовлені, а з іншого – пізнаються
індивідом відповідно до його особистого досвіду.
Стереотип є якийсь фрагмент картини світу, що існує у свідомості. Це
обумовлене національно-культурною специфікою уявлення про предмет або
ситуацію, реалізоване в мовному значенні.
На мовному рівні стереотипи визначають мовну форму їхнього вираження.
Отже, стереотип співвідноситься з одиницями мови, що репрезентують
національно-культурно маркіровані уявлення про сутність при визначеній
передбачуваності асоціативних зв’язків [11, с. 102]. Традиційний
розподіл соціальних ролей чоловіків і жінок, у першу чергу, пов’язаний
не з невід’ємними характе-ристиками суб’єктів двох статей, а з
переконаннями, що асоціюються з категоріями чоловіків і жінок. У
результаті аналізу коннотацій мовних одиниць можна одержати уяву про
стереотипи масової свідомості членів визначеного етнокультурного
соціуму, зокрема, про гендерні стереотипи [11].
Висновок: на концептуальному рівні гендерний стереотип можна
визначити як сукупність найбільш загальних уявлень про якості, атрибути,
моделі поведінки й соціальні ролі, сумісних або несумісних з уявою тих,
кого товариство визначає як чоловіків і жінок, у масовій свідомості
визначеного лінгвокультурного соціуму на визначному історичному етапі
його розвитку [15, с. 106].
На мовному рівні стереотипи варто розглядати як систему знаків, що
вербально репрезен-тують деяке “уявлення” [15, с. 107] про фрагмент
позамовної дійсності. Обумовлені різними соціумами, гендерні стереотипи
виявляються у вигляді значеннєвих труднощів при здійсненні перекладу.
Типові неточності перекладу, пов’язані, приміром, із перекладом
порівнянь, що мають у різних культурах розходження в гендерних аспектах,
ведуть до перекручування змісту. Якщо зіставити поетичне порівняння “…
her eyes were the transparent blue of a thrush’s eggs” (роман В.Картланд
“A Shaft of Sunlight”), дуже поширене в рамках англомовної культури, і
текст російськомовного перекладу Н. Рамазанової, невдача перекладача
видима саме через недотри-мання гендерного аспекту, що призвело до
створення неадекватного за значенням порівняння з некоректним відтінком:
“Віконта уразило сонячне сяйво її волосся, блакить очей, порівнянне лише
з найніжнішою голубінню яєць дрозда”.
Недотримання в доборі гендерних овертонів дає неприйнятні
відповідності. Так, метафора в романі “The Lovely Liar”, де закохані
дами порівнюються зі спілими персиками для носія сучасної англійської
мови цілком зрозуміла, тому що одне з додаткових значень лексеми “peach”
– “красуня”, а інше – “перший сорт”: “Women adored him and fell into his
arms like ripe peaches” – “Жінки обожнювали його і падали в його обійми
немов переспілі персики”(переклад М.Кузіної). Обтяжена епітетом
“переспілі”, фраза викликає скоріше протилежні асоціації. При перекладі
лексеми “love-bird” – “папужка” С. Горячова і С. Сакин, з огляду на
гендерну специфіку російської мови, застосували прийом генералізації:
“Ось та маленька пташка, що мене цікавить”. Але, на жаль, у цьому
випадку були втрачені асоціації, внесені в оригінал коренем “love” –
“любов”.
Приклади підтверджують важливість урахування гендерних аспектів у
теорії перекладу, що є дуже цікавою і достатньо складною перекладацькою
проблемою, вивчати яку перекладач зобов’язаний для створення
еквівалентного цінного літературного твору на мові перекладу.
Поряд із гендерними ознаками одиниць фонетико-фонологічного рівня не
менш перспективним пропонується аналіз гендерних ознак одиниць інших
мовних рівнів, зокрема, лексичного і граматичного. Рід є граматичною
категорією, властивою різним частинам мови і складеною в розподілі слів
за двома або трьома класами, традиційно відносними з ознаками статі або
їхньої відсутності. Ці класи прийнято називати чоловічий, жіночий і
середній рід. Категорія роду є характерною рисою граматичного ладу
індоєвропейських мов. Розвиток аналітизму в англійській мові призвів до
руйнації словозміни і втраті пологових протиставлень в іменах. Таким
чином, рід перетворився в сховану категорію, що виявляється тільки через
анафоричні займенники he, she, it (“він”, “вона”, “воно”).
У дихотомії чоловічий – жіночий рід у сучасній англійській мові, на
відміну від російської мови, у якій рід імен іменників пізнається або за
їхнім значенням, або за їхнім закінченням, рід імен іменників пізнається
тільки за їхнім значенням.
Назви осіб чоловічої статі ставляться до чоловічого роду; замість них
уживається займенник hе: – Where is your brother? – He is in the
library. Назви осіб жіночої статі ставляться до жіночого роду; замість
них уживається займенник she: My sister said that she would go there
tomorrow. Ряд імен іменників, що позначають живі істоти, може ставитися
як до чоловічого, так і до жіночого роду: pupil, friend, teacher,
cousin, wolf ін. Коли хочуть зазначити, до якої статі відноситься особа
або тварина, тоді до іменника додається слово, що вказує на стать: a boy
– friend, а girl – friend; а he – cousin, а she – cousin; а he – wolf, а
she – wolf. Ряд імен іменників жіночого роду утворюється від відповідних
іменників чоловічого роду шляхом додавання суфікса – ess: host –
hostess; роеt – роеtess. Таким чином, із наведених вище класичних
положень гендерної ознаки в англійській мові, очевидно, що, як і в
багатьох індоєвропейських мовах, нейтральними словами, що позначають
осіб обох статей, є слова чоловічого роду. Утворення слів жіночого роду
провадиться від слів чоловічого роду, наприклад, із додаванням деяких
суфіксів.
Це основне положення і викликає негативне відношення з боку групи
прогресивних лінгвістів, що борються за перегляд гендерної ознаки в
сучасній англійській мові. Так, вони вважають, що практика закріплення
чоловічого роду за нейтральними поняттями пов’язана з наявністю
упереджень в англійському товаристві в ході його історичного розвитку,
коли воно було “товариством для чоловіків” із домінантою патріархату, що
не могло не відбитися на еволюції англійської мови.
Загальновідомі і популярні рекомендації англомовних лінгвістів (C.
Jacobson, J.Redfern, B. Sorrels, D.Spender), що запропонували визначні
зміни в сфері ділової лексики.
Оскільки слово “man” в англійській мові має два значення – human
being або male human being, вважається, що використання слова “man” як
пологового терміна призвело до винятку з повсякденного частотного вжитку
слова “woman”, що є наслідком перекрученого уявлення заниженої ролі
жінки в англійському товаристві. Як приклад, що ілюструє це положення,
приводиться твердження, що несе в собі деякою мірою елемент
невідповідності реальної дійсності: “As with other mammals, men suckles
his young”. (Тут “man” перекладається як “людина”, але це, із погляду
вищевказаних лінгвістів, суперечить здоровому глузду).
У цьому випадку мові, що використовує гендерні ознаки, надається
пов’язаним із визначеними стереотипами ролі чоловіків і жінок в
англомовному товаристві. Використання для позначення осіб жіночої статі
слів, що ставляться до живих істот на більш ранній стадії їхнього
розвитку, посилює стереотипний погляд на упередження, відповідно до
якого розум жінки знаходиться на менш просунутому щаблі формування. Цей
факт і обумовив систему заміни слів із пологовою ознакою “man” на human
beings, humankind, men and women, women and men, the individual.
Відбулося заміщення “man” у ряді випадків: The best man for the job на
workforce, personnel, the staff, the workers. Manpower – the average
person, ordinary people, people in general. businessman, businesswoman,
foreman, policeman, policewoman. Порядок перерахування імен звичайно
розташовується по старшинству. Якщо ж цей порядок за будь-якими
причинами не використовується, то розташування імен здійснюється за
абеткою.
Перерахування – Frank Brown, Miss Smith and Dr. Black – повинно
виглядати як Frank Brown, Judy Smith and Ron Black.
Рекомендується уникати таких похідних імен іменників для позначення
осіб жіночої статі, як poetess для поета, і висловів, подібних women
doctors, women lawyers, lady artist. Реальною підставою для цього є той
факт, що слова doctor, lawyer, artist позначають осіб чоловічої статі.
Рекомендується уникати висловів, у яких відчувається “визначена
поблажливість”: The girls in the office заміняється на The secretaries,
office assistants. The welfare worker is always overworked so he…
заміняється на Welfare workers are always overworked, so they… .
Такі невизначені і негативні займенники, як somebody, nobody, someone
можуть бути замінені займенником у множинні they: Anyone who wants his
work evaluated should… заміняється на If a person wants their work
evaluated they should…
Наслідуючи рекомендації уникати повернення протиставлень his (her)
або she (he), припадає змінювати цілий уривок тексту: Each student is
responsible for publications on loan to him. He must return them to the
library by the due date. – заміняється на: Students have responsibility
for publications taken out on loan, which must be returned to the
library by the due date. Є випадки варіативності history – herstory,
theirstory.
Рекомендується також уникати гендерної ознаки при описах. Cautious
men and timid women заміняється на: Cautious men and women, cautious
people, timid men and women, timid people. Ambitious men and aggressive
women – на Ambitious men and women, ambitious people, aggressive men and
women, aggressive people.
Крім цього, є тенденція заміни визначених термінів із вираженою
гендерною ознакою на термін без цієї ознаки. Відбувається заміна
займенника he за допомогою трансформації фрази в множині.
У результаті ряду нововведень у галузі гендерної проблематики, у
сучасній англомовній спеціальній літературі можна фіксувати появу таких
термінів, як “гендерно нейтральна мова” (Gender Neutral Language),
синонімічний йому термін “безгендерна мова” (Non-Gender Specific
Language). На закінчення варто зробити висновок про те, що мова й
товариство завжди складали нерозривну єдність. У результаті зміни ролі
чоловіка і жінки в сучасному товаристві в ряді країн деякі англомовні
мовознавці пропонують ввести визначні зміни як у лексичну, так і в
граматичну матерію мови, що, на нашу думку, дуже обгрунтовано насамперед
привнесенням у мову категорії більшої нейтральності з позиції гендера. У
зв’язку з інтенсивним функціонуванням гендерної ознаки в сучасній
англійській мові на рівні фонетики, лексики і граматики лінгвістам варто
звертати особливу увагу на фіксацію важливих мовних і мовленнєвих змін,
пов’язаних із зміною уяви про рольові функції чоловіків і жінок у
сучасному товаристві.
Література
1. Ананіашвілі Е.О. Література і переклад: Сутності мистецтва
художнього перекладу. Проблеми теорії. – М., 1992. – 396 c.
2. Безсонова О.Л. Оцінувальні стереотипи в контексті гендерних
досліджень // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – №1(10). – С.
41–50.
3.Бурукіна О.А. Проблема культурно детермінованої коннотації в
перекладі. – М., 1998. – 281 с.
4.Кириліна А.В. Гендер: лінгвістичні аспекти. – М., 1999. – 240 c.
5. Goffman E. Gender Display // Studies in Anthropology. – 1976. – 3.
– P. 69–77. .
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
